- •Національний авіаційний університет
- •Основи безпеки життєдіяльності
- •1.1.Системний аналіз безпеки життєдіяльності
- •1.1.2. Загальні основи теорії катастроф
- •1.2.1. Аналізатори людини
- •1.2.3. Мислення
- •1.2.4. Увага
- •1.2.7. Потреби
- •1.2.5. Сенсомоторні реакції
- •1.2.6. Схильність до ризику і обережність
- •1.2.8. Здібності
- •1.2.9. Комунікабельність
- •1.2.10. Компетентність
- •1.2.11. Характер і темперамент
- •1.2.12. Емоції
- •1.2.13. Воля
- •1.2.14. Моральна свідомість
- •1.2.15. Психологія натовпу
- •1.2.16. Психологічні фактори небезпеки
- •2. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах
- •2.1. Фізіологічний вплив факторів існуванняна життєдіяльність людини
- •2.1.1. Електричний струм
- •2.1.2. Вплив метеорологічних факторів на організм людини.
- •2.1.2.1. Теплообмін людини з навколишнім середовищем
- •2.1.2.2. Вплив параметрів мікроклімату на самопочуття людини
- •2.1.2.3. Нормування параметрів мікроклімату
- •2.1.2.4. Профілактика несприятливого впливу мікроклімату
- •2.1 3. Особливості екстремальних умов при зміні газового складу та тиску повітря
- •2.1.4. Екстремальні умови, пов’язані з впливом шуму
- •2.1.5. Освітлення
- •2.1.5.1. Класифікація освітлення
- •2.1.5.2. Джерела світла та освітлювальні прилади
- •Лекція 5
- •2.2. Іонізуючі випромінювання, радіаційна безпека
- •2.2.1. Визначення та дози іонізуючого випромінювання
- •2.2.2. Вплив іонізуючого випромінювання на живий організм
- •2.2.3. Радіоактивне забруднення води та продовольства
- •Граничні рівні вмісту радіонуклідів
- •2.2.4.Норми радіаційної безпеки
- •Норми радіаційної безпеки
- •2.3. Електромагнітні поля та випромінювання.
- •2.3.1. Вплив електромагнітних полів та випромінювань на живі організми
- •2.3.2. Нормативи та стандарти
- •2.3.3. Захист від електромагнітних випромінювань
- •Лекція 7
- •2.4. Хімічні та біологічні фактори безпеки
- •2.4.1. Загальна характеристика отруйних речовин
- •2.4.2. Небезпечні та шкідливі хімічні речовини
- •2.4.3. Вплив шкідливих хімічних речовин на організм людини
- •2.4.4. Біологічні небезпечні речовини
- •Інфекційні захворювання, викликані біологічною зброєю
- •2.4.5. Отруйні тварини
- •2.4.6. Отруйні рослини
- •2.5. Побутові фактори небезпеки
- •2.5.1. Побутова небезпека
- •2.5.2. Отруєння препаратами побутової хімії
- •2.5.3. Отруєння медикаментозними препаратами
- •2.5.4. Отруєння чадним газом
- •2.5.5. Отруєння отрутохімікатами
- •Модуль 3
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3.1.Надзвичайні ситуації: визначення, причини, класифікації
- •3.1.1. Поняття надзвичайної ситуації
- •3.1.2. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Надзвичайні ситуації техногенного характеру
- •Надзвичайні ситуації природного характеру
- •3.Надзвичайні ситуації екологічного характеру
- •4. Надзвичайні ситуації соціального характеру.
- •5. Надзвичайні ситуації, пов’язані із використанням сучасних засобів ураження.
- •1.1. Призначення робіт та їх механізація. Сили цивільної оборони (цо)
- •1.2. Послідовність роботи командира формування цо при організації і проведенні робіт
- •1.3. Висування і введення формувань в осередок ураження.
- •1.4. Зміна формувань
- •2. Організація 1 ведення розвідки
- •2.1. Задачі розвідки і вимоги до неї
- •2.2. Види, сили і засоби розвідки
- •2.3. Організація і ведення розвідки на авіапідприємствах (ап)
- •3. Ведення РіНр в умовах виникнення надзвичайних ситуацій /нс/
- •3.1. Способи проведення рятувальних робіт
- •3.2. Проведення інших невідкладних робіт
- •4. Особливості організації 1 вдення РіІнр в осередках хімічного, бактеріологічного 1 комбінованого ураження
- •Заході безпеки при проведенні РіІнр
- •5.1. Міри безпеки при роботі в умовах радіоактивного зараження
- •5.2. Заходи безпеки при роботі в умовах масових пожеж
- •5.3. Міри безпеки в зоні руйнувань
- •5.4. Заходи безпеки при роботах в умовах зараження шкідливими речовинами
- •5.5. Міри безпеки при роботах на комунально-енергетичних мережах (кем)
- •Забезпечення РіІнр
2.2.3. Радіоактивне забруднення води та продовольства
Радіоактивність та супроводжуючі її іонізуючі випромінювання існували на Землі задовго до зародження на ній життя і були присутні в космосі ще до виникнення самої Землі. Основну часту опромінення населення Землі отримує від природних джерел, до уникнути опромінення від них неможливо. Існують два шляхи опромінення: зовнішнє та внутрішнє. Внутрішнє опромінення здійснюється через повітря, воду, продукти харчування.
Земні джерела радіації загалом відповідальні за більшу часту опромінення, котрому підлягає людина за рахунок природної радіації. В середньому вони складають більш 5/6 річного ефекту еквівалентної дози, отриманої населенням внаслідок внутрішнього опромінення. Космічні промені досягають поверхні Землі з глибин Всесвіту, а деяка частина з них народжується на Сонці під час сонячних спалахів. Космічні промені можуть досягнути поверхні Землі, або взаємодіяти з її атмосферою, народжувати вторинне випромінювання і утворюючи різні радіонукліди. В гірських породах землі основні радіоактивні ізотопи – це калій-40, рубідій-87, уран-238, торій-232. Істотний вплив на організм люди справляє використання заражених продовольства та води.
Забруднення води відбувається внаслідок проникнення РР у відкриті водоймища. Радіоактивні частки формують суспензії у воді, частина осідає на дно, а частина розчиняється, заражаючи водоймища на всю глибину. Найбільш забруднюються озера, ставки, повільні ріки, дощові та розталі води. Забруднення повноводних рік незначне, тому що у них практично не може бути висока концентрація РР.
Продовольство заражається шляхом опромінення безпосередньо ІВ, аерозольним, контактним та біологічним шляхом. Безпосередній вплив ІВ на продукти практично повністю робіть їх непридатними Це відбувається внаслідок того, що ізотопи ряду хімічних елементів, які входять до складу продуктів харчування, захопивши нейтрон, перетворюються у радіоактивні елементи. У продуктах, які містять натрій, кальцій, магній, фосфор, може виникати значне зараження. До них належать: молочні та рибні продукти, ріні соління, бобові та гречані крупи тощо.
Аерозольне зараження продовольства – це проникнення радіоактивного пилу у виробничі, складські приміщення та транспорт з наступним осіданням пилу на продуктах. Зараження відбувається з поверхні, але РР проникає у продукти на достатньо велику глибину: в м’ясо – на 1 см, зерно, крупи – на 5 см, молоко, кефір, вершки, сметана – на всю глибину; в борошно, сіль, цукор – на 0,5 см; в рибу, овочі, фрукти - на 0,3 см. Крізь скло зараження практично не відбувається, але на поліетиленові мішки, кульки не перешкоджають зараженню.
Контактне зараження можливе у випадку перевезення продовольства на забрудненому транспорті, при переробці на брудному технологічному обладнанні та при пакуванні у забруднену тару.
Біологічний шлях зараження виникає, коли при випаданні РР повітря, грунт, рослинність, вода стають забрудненими. РР включаються в процеси біологічної циркуляції і обміну речовин та проникають всередину організму тварин, птиці, риб та рослин (крізь кореневу систему та листя). Активними накопичувачами радіації . капуста, цибуля, цукровий буряк, помідори, ячмінь. Менше – кукурудза, жито, овес, соняшник. Із грибів найбільше накопичує радіацію моховик, маслюк. Із тваринного світу – їжак, із птахів –качка. Із риб – в’юн, лин, сом. У картоплі РР розташовуються ближче до шкіри. Під час варіння картоплі у воду переходить 10% цезію, буряка – 60%. Якщо олію прокип’ятити, то зникне 37% йоду, але стронцій та цезій залишаються.
Ступінь зараження продуктів (грунту, об’єктів) прийнято оцінювати питомою активністю, тобто відношенням активності наявних РР до одиниці маси (площі, об’єму).
Ступінь зараження продуктів вимірюється у Ки/кг чи Ки/л. Ступінь зараження грунту – Ки/км2 (10 мкР/год).
В природних умовах у багатьох продуктах харчування є РР. Наприклад, в 1 кг свіжої картоплі є близько 2,9х10-9 Ки/кг радіоактивного калію, природна радіоактивність води становить близько 5х10-11Ки/л. У 1991 році встановлені тимчасові граничні рівні вмісту радіонуклідів цезію та стронцію у продуктах та питній воді (ВДУ-91) табл. 5.
Таблиця 5