2.4.3. Вплив шкідливих хімічних речовин на організм людини

Дія шкідливих речовин на організм людини може супроводжуватися інтоксикацією, що призводить до розвитку професійних захворювань (наприклад, при отруєнні промисловими отрутами), а також викликає деякі шкірні захворювання – екземи, дерматити (мінеральні олії, кам’яновугільні смоли, дьоготь тощо).

Усі хімічні речовини по різному проявляють свій токсичний вплив на організм, згідно з якими вони поділяються на подразнюючі, припікаючі, шкірно-наривні, задушливі, снотворні, судомні та інші. Причому більшість з них незалежно від дози та шляху проникнення в організм має вибіркову токсичність, тобто здатність впливати на окремі клітини та структури тканини, не зачіпаючи при цьому інші, з якими вони знаходяться у безпосередньому контакті. Згідно з принципом вибіркової токсичності розрізняють:

• кров’яні отрути, що впливають головним чином на клітини крові (чадний газ, селітра т.ін.);

• нервові чи нейротоксичні отрути, що вражають клітини центральної та периферійної нервової системи (алкоголь, наркотики тощо);

• ниркові та печінкові отрути, котрі порушують функції цих органів (з’єднання важких металів, деякі грибкові токсини тощо);

• серцеві отрути, при впливі котрих порушується робота серця ( деякі рослинні отрути із групи алкалоїдів);

• кишково-шлункові отрути, котрі вражають шлунок та кишечник (концентровані розчини кислот та лугів).

Особливу актуальність проблеми гострих отруєнь отримала в останні десятиріччя, коли у більшості цивілізованих країн світу склалася “токсична ситуація”, пов’язанна з накопиченням у навколишньому середовищі кількості хімічних речовин, які використовуються для бойових, виробничих, медичних та інших цілей. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, в цілому по європейських країнах у зв’язку з гострими отруєннями у лікарні для лікування находить близько однієї особи на кожну тисячу населення та більш 1% цих хворих гине. До порівняння підкреслимо, що рівень госпіталізації в зв’язку з інфарктом міокарда дорівнює 0,8 людини на тисячу населення. Загальна кількість жертв гострих отруєнь значно перевищує число загиблих від дорожньо-транспортних пригод. Особливий неспокій викликає неухильне зростання кількості гострих отруєнь серед дітей.

Часто опосередкованою причиною інгаляційного походження можуть бути фі токсичні речовини, які виробляються внаслідок неконтрольованих хімічних реакцій при промислових аварій, особливо під час пожеж.

За даними американських спеціалістів, до 80% загиблих при пожежах є жертвами не вогню, а токсичних продуктів горіння.

2.4.4. Біологічні небезпечні речовини

До біологічних небезпечних речовин належать токсини та бактерії, які є продуктами життєдіяльності отруйних тварин, рослин, патогенних мікробів, чи отримані штучним шляхом, а також біологічна зброя.

Бактеріологічна (біологічна) зброя – це спеціальні боєприпаси та бойові прилади із засобами доставки, заряджені біологічними засобами. Призначена для масового враження живої сили супротивника, сільськогосподарських тварин, посівів сільськогосподарських культур, а також пошкодження деяких видів військових матеріалів та обладнання.

Вражаюча дія біологічної зброї грунтується у першу чергу на використанні хвороботворних здатностей патогенних мікробів. Та токсичних продуктів їх життєдіяльності. У наш час інфекційні хвороби все ще можуть помітно впливати на хід бойових дій.

Наприклад, у американців під час війни у В’єтнамі від інфекційних захворювань вийшло із ладу солдат та офіцерів у 3 рази більше, ніж вони втратили вбитими та пораненими. Основу біологічної зброї становлять біологічні засоби (БЗ), до яких належать хвороботворні мікроорганізми (бактерії, віруси, рикетсії, грибки) та вироблені бактеріями отрути (токсини).

Патогенні мікроорганізми розрізняються за розміром та видом впливу на організм: бактерії мають розмір від 0,5 до 8…10 мкм, віруси – від 0,8 до 0, 35 мкм, рикетсії мають розмір між бактеріями та вірусами – від 0,3 до 0,5 мкм, грибки мають розмір від 3,0 до 50 мкм.

Розрізняють наступні види захворювань БЗ:

• клас бактерій: збудники чуми, сапу, туляремії, холери тощо;

Із великої кількості бактерій, знайдених у природі, лише невелика кількість видів викликає захворювання, тобто є патогенними (стафілококи, стрептококи, стовбнякова паличка, холерний вібріон та ін.). Хвороботворність бактерій полягає у їх здатності проникати крізь захисні бар’єри організму та виділяти токсичні речовини, які викликають інфекційні захворювання:

• клас вірусів: збудники жовтої лихоманки, натуральної віспи, різних видів енцефалітів, лихоманки Денге та ін.

• Клас рикетсій: збудники сипного тифу, плямистої лихоманки Скелястих гір, лихоманки Денге та ін.

• Клас грибків: збудники бластомикозу, гистоламозу та ін.

Характеристики деяких інфекційних захворювань наведені в табл.