- •Національний авіаційний університет
- •Основи безпеки життєдіяльності
- •1.1.Системний аналіз безпеки життєдіяльності
- •1.1.2. Загальні основи теорії катастроф
- •1.2.1. Аналізатори людини
- •1.2.3. Мислення
- •1.2.4. Увага
- •1.2.7. Потреби
- •1.2.5. Сенсомоторні реакції
- •1.2.6. Схильність до ризику і обережність
- •1.2.8. Здібності
- •1.2.9. Комунікабельність
- •1.2.10. Компетентність
- •1.2.11. Характер і темперамент
- •1.2.12. Емоції
- •1.2.13. Воля
- •1.2.14. Моральна свідомість
- •1.2.15. Психологія натовпу
- •1.2.16. Психологічні фактори небезпеки
- •2. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах
- •2.1. Фізіологічний вплив факторів існуванняна життєдіяльність людини
- •2.1.1. Електричний струм
- •2.1.2. Вплив метеорологічних факторів на організм людини.
- •2.1.2.1. Теплообмін людини з навколишнім середовищем
- •2.1.2.2. Вплив параметрів мікроклімату на самопочуття людини
- •2.1.2.3. Нормування параметрів мікроклімату
- •2.1.2.4. Профілактика несприятливого впливу мікроклімату
- •2.1 3. Особливості екстремальних умов при зміні газового складу та тиску повітря
- •2.1.4. Екстремальні умови, пов’язані з впливом шуму
- •2.1.5. Освітлення
- •2.1.5.1. Класифікація освітлення
- •2.1.5.2. Джерела світла та освітлювальні прилади
- •Лекція 5
- •2.2. Іонізуючі випромінювання, радіаційна безпека
- •2.2.1. Визначення та дози іонізуючого випромінювання
- •2.2.2. Вплив іонізуючого випромінювання на живий організм
- •2.2.3. Радіоактивне забруднення води та продовольства
- •Граничні рівні вмісту радіонуклідів
- •2.2.4.Норми радіаційної безпеки
- •Норми радіаційної безпеки
- •2.3. Електромагнітні поля та випромінювання.
- •2.3.1. Вплив електромагнітних полів та випромінювань на живі організми
- •2.3.2. Нормативи та стандарти
- •2.3.3. Захист від електромагнітних випромінювань
- •Лекція 7
- •2.4. Хімічні та біологічні фактори безпеки
- •2.4.1. Загальна характеристика отруйних речовин
- •2.4.2. Небезпечні та шкідливі хімічні речовини
- •2.4.3. Вплив шкідливих хімічних речовин на організм людини
- •2.4.4. Біологічні небезпечні речовини
- •Інфекційні захворювання, викликані біологічною зброєю
- •2.4.5. Отруйні тварини
- •2.4.6. Отруйні рослини
- •2.5. Побутові фактори небезпеки
- •2.5.1. Побутова небезпека
- •2.5.2. Отруєння препаратами побутової хімії
- •2.5.3. Отруєння медикаментозними препаратами
- •2.5.4. Отруєння чадним газом
- •2.5.5. Отруєння отрутохімікатами
- •Модуль 3
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3.1.Надзвичайні ситуації: визначення, причини, класифікації
- •3.1.1. Поняття надзвичайної ситуації
- •3.1.2. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Надзвичайні ситуації техногенного характеру
- •Надзвичайні ситуації природного характеру
- •3.Надзвичайні ситуації екологічного характеру
- •4. Надзвичайні ситуації соціального характеру.
- •5. Надзвичайні ситуації, пов’язані із використанням сучасних засобів ураження.
- •1.1. Призначення робіт та їх механізація. Сили цивільної оборони (цо)
- •1.2. Послідовність роботи командира формування цо при організації і проведенні робіт
- •1.3. Висування і введення формувань в осередок ураження.
- •1.4. Зміна формувань
- •2. Організація 1 ведення розвідки
- •2.1. Задачі розвідки і вимоги до неї
- •2.2. Види, сили і засоби розвідки
- •2.3. Організація і ведення розвідки на авіапідприємствах (ап)
- •3. Ведення РіНр в умовах виникнення надзвичайних ситуацій /нс/
- •3.1. Способи проведення рятувальних робіт
- •3.2. Проведення інших невідкладних робіт
- •4. Особливості організації 1 вдення РіІнр в осередках хімічного, бактеріологічного 1 комбінованого ураження
- •Заході безпеки при проведенні РіІнр
- •5.1. Міри безпеки при роботі в умовах радіоактивного зараження
- •5.2. Заходи безпеки при роботі в умовах масових пожеж
- •5.3. Міри безпеки в зоні руйнувань
- •5.4. Заходи безпеки при роботах в умовах зараження шкідливими речовинами
- •5.5. Міри безпеки при роботах на комунально-енергетичних мережах (кем)
- •Забезпечення РіІнр
5.2. Заходи безпеки при роботі в умовах масових пожеж
Територія осередку ядерного ураження, як правило, характеризується складною пожежною обстановкою. В містах, де збереглося старовинне планування (вузькі вулиці, висока щільність забудови, відсутність широких протипожежних розривів), можуть утворюватися ділянки і навіть райони, які непрохідні або небезпечні в пожежному відношенні. Першочергове завдання в осередку ураження - локалізація і наступна ліквідація пожеж на маршрутах вводу сил ЦО і на об’єктах, де мають проводитись РіІНР. Пожежі в зоні повних і сильних руйнувань будуть супроводжуватися високими температурами: від 100-350 °С в першу добу і до 600-700 °С в окремих місцях на другу добу і тільки на третю - п’яту добу температура знизиться до 30-60 °С.
Найбільш небезпечна для людей теплова радіація і зараження повітря продуктами згоряння /оксид вуглецю/ і задимлення. Небезпечним рахується задимлення, яке знижує видимість до 10 м. Концентрація оксиду вуглецю в повітрі 0,2 % і вище - смертельна, людина може загинути протягом декількох хвилин.
Боротьба з вогнем - завдання протипожежних формувань. Але обстановка може вимагати і від інших формувань участі в роботах по локалізації і ліквідації осередків пожеж. .
Роботи в умовах пожеж, які характеризуються сильним задимленням, високою температурою, поганою видимістю, складним плануванням приміщень і т.п., вимагають дотримання визначених правил техніки безпеки.
Робота в завалах при високій загазованості оксидом вуглецю обмежується строком 30-45 хв, після чого зміна, яка відпрацювала, повинна виводитись із небезпечної зони або відпочивати у вільних сховищах з відповідним фільтровентиляційним обладнанням. Для цієї ж мети можуть використовуватися звичайні вагончики-кузова після їх герметизації та монтажу в них фільтровентиляційних установок з гопкалітовими патронами і протидимними фільтрами. Необхідний також запас кисню і медичне майно для надання невідкладної допомоги при отруєнні оксидом вуглецю. При роботі в тепловідбійних костюмах і в ізолюючих протигазах тривалість зміни може бути збільшена. При виникненні пожежі в підвалі відбувається швидке розповсюдження вогню і диму у верхні поверхи через прорізи, вентиляційні канали, шахти ліфтів і т.д. Із-за недостачі кисню в підвалах відбувається неповне згоряння речовин, підвищується концентрація оксиду вуглецю. В задимлених приміщеннях слід пересуватися вздовж стін ближче до вікон, необхідно обов’язково запам'ятовувати маршрут руху по характерним прикметам, кількості поворотів, плануванню приміщень обладнанню і т. ін.
Щоб уникнути опіків двері в приміщення треба відкривати обережно, залишаючись під прикриттям дверного полотна. Робота по гасінню пожеж приміщень на горищах вимагає особливих мір обережності, роботи ведуться високо на скатах даху в умовах високої температури і задимлення. На даху з ухилом скатів більше 30° необхідно передбачити страхування працюючих за допомогою рятівних вірьовок” Вода електропровідна, тому щоб уникнути ураження током, забороняється гасіння водою електропроводів, які знаходяться під напругою. Не можна також гасити водою бензин, гас, нафту і інші горючі рідини. Найбільш ефективним засобом гасіння пожеж в резервуарах, а також нафтопродуктів, які розлилися, є повітряно-механічна піна. У місцях пожежі має бути бульдозер для ремонту обваловок або створення додаткових земляних валів на випадок розтікання або викиду пальних продуктів. Дуже важливо при проведенні рятувальних робіт прийняти всі міри по попередженню паніки. В таких випадках необхідні своєчасне оповіщення про пожежну небезпеку, безперервне спостереження за зміною пожежної обстановки з тим, щоб не допустити оточування вогнем працюючих.
Роботи по пожежегасінню в осередку ураження з-за їх масовості і складності не можуть бути закінчені в короткі строки, тому їх слід проводити з участю періодично зміняємих формувань.
