2.5.3. Отруєння медикаментозними препаратами

снотворні та заспокійливі ліки тепер – найрозповсюдженіша причина побутових отруєнь. Люди, котрим були прописані ці ліки, настільки звикають до їх використання, що часом, прокинувшись в ночі, вживають таблетки, не глянувши на етикетку, навіть не вмикаючи світла. Декому здається, що вжита доза на них вже не діє, і вони самовільно збільшують її, внаслідок чого можливе отруєння.

Гостру отруєння алкоголем. Серед гострих побутових отруєнь часто зустрічається отруєння алкоголем та його сурогатами.

Алкоголь – отрута наркотичної дії, яка може викликати не лише сп’яніння, але й гостре отруєння, нерідко небезпечне для життя. Так буває після великої кількості алкоголю та його сурогатів (понад 500 мл горілки). Але у людей, послаблених хворобою, перевтомлених, особливо у дітей, навіть малі дози спиртного можуть викликати отруєння.

До сурогатів алкоголю належать хімічні препарати, які іноді вживають з метою сп’яніння як замінник етилового спирту. Вони можуть бути представленні у вигляді двох основних груп. Це технічні рідини, до складу яких не входять етиловий спирт (етиленгліколь, ацетон, метиловий спирт, дихлоретан) та різні препарати, які містять етиловий сирт, медикаменти (настоянки заманихи та чемериці, розтирки та ін.), парфумернокосметичні засоби (одеколони, лосьйони, еліксири).

Етиленгліколь входить до складу гальмівної рідини для автомобілів та антиобмерзача, який використовується з метою захисту літаків від обледеніння. Етиленгліколь в організмі людини розпадається на дуже токсичні продукти: гліколеву та щавлеву кислоту. Внаслідок цього уражається центральна нервова система, настає різке збудження, втрата свідомості, порушення дихання та діяльності серця. Розвивається різка ниркова недостатність через утворення нерозчинних солей щавлевої кислоти, які закорковують ниркові канальці.

У лікарській практиці відомо багато трагічних випадків масового отруєння етиленгліколем та метиловим спиртом, які помилково вживались замість етилового спирту, внаслідок чого гинули люди.

2.5.4. Отруєння чадним газом

Гострі отруєння чадним газом у побуті виникає внаслідок порушення використання пічного палива, при передчасному закривання засувки труби, при користуванні несправною піччю, при пожежі, при витікання газу тощо. Хоча кількість подібних отруєно внаслідок впровадження центрального опалення зменшується, випадок чадіння людей, особливо у сільській місцевості, ще реєструються. Дуже важко прнабрякає гостре отруєння чадним газом при пожежі. Почастішали випадки гострих отруєнь вихлопними газами (вихлопні гази містять 10% чадного газу) при працюючому двигуні автомашини у гаражі та при довгому знаходженні у закритій кабіні автомашини чи автобуса, де утворюється висока концентрація газу.

Окис вуглецю СО – безбарвний газу, у чистому вигляді він має дуже слабкий, майже невідчутний запах часнику. Людина не відчуває його при вдиханні, тому отруєння настає непомітно.

2.5.5. Отруєння отрутохімікатами

До отрутохімікатів, що використовуються у побуті, належать побутові інсектициди. Засоби для боротьби із домашніми та садовими комахами, які випускають підприємства побутової хімії, дуже ефективні, методи їх використання нескладні. Але ці препарати отруйні для людини і можуть викликати важкі гострі отруєння. Гостру отруєння настають при потраплянні хлорофосу чи карбофосу у тракт чи при вдиханні їх парів (інгаляційно).

Отрутохімікати із групи фосфорноорганічних сполук (карбофос, тиофос, хлорофос, дихлофос, меркатиофос та ін.), потрапляючи в організм, можуть перетворюватися в ще токсичніші з’єднання. При отруєнні у початковій стадії в ураженого виникає збудження, відчуття стискання у грудях, задишка, спітнілість, підвищує артеріальний тиск. Якщо не вжити необхідних заходів, стан потерпілого погіршується: спостерігається порушення дихання, уповільнення пульсу, здригання м’язів, спазматичний біль у череві. У важких випадках можуть настати втрата свідомості, судоми, утруднення, а іноді й зупинка дихання.

Отрутохімікати із групи хлорорганічних з’єднань – гексахлоран, гептахлор та ін. при потрапляння в організм чи на шкіру швидко всмоктуються у жировій тканині, повільно виводяться із організму через шлунково-кишковий тракт. У потерпілого з’являється біль у животі, загальна слабкість, підвищення температури, збудження, судоми в литках.

Засоби, що відлякують комах та кліщів, у більшості випадків містять диметилфталат. У разі неправильного використання препарату та за надмірного надходження його в організм може настати важке ураження центральної нервової системи.

Перша допомога при побутових отруєннях. При будь-яких отруєннях потрібно негайно звернутися до лікаря. Але ще до його приходу потрібно надати потерпілому першу допомогу. Головне завдання полягає у виведенні із організму отруйного продукту чи його знешкодженні.

Ефективним засобом виведення отрути є промивання шлунка. Хворому потрібно дати випити декілька склянок води та викликати блювання. У воду можна додати сіль чи суху гірчицю (2 чайні ложки на склянку води). При отруєнні фосфорорганічними речовинами (“Карбофос”, “Хлорофос” тощо), а також метиловим спиртом у воду додають питну соду (1 чайну ложку на склянку води), а при отруєнні отруйними рослинами – перманганат калію (розчин повинен бути слабкого рожевого кольору).

При проникненні всередину отрутохімікатів потрібно зробити 4-5 промивань шлунка (3-4 склянки підсоленої чи з додаванням питної соди води), а потім дати потерпілому слабильне.

При отруєнні нашатирним спиртом, каустичною содою (та препаратами, що її містять), кислотами, оцтовою есенцією, препаратами, які містіть сильні кислоти, а також органічними розчинами, засобами для виведення плям, змивання фарб, потрібно дати потерпілому випити 2-3 склянки води, добре діє розчин яєчних білків ( 6 білків на 0,5 літрів води), а також кисіль, желе, рисовий та вівсяний відвари. Молоко рекомендується лише при отруєнні кислотами чи препаратами, які їх містять.

Правильно надана перша допомога полегшує стан потерпілого.