- •Національний авіаційний університет
- •Основи безпеки життєдіяльності
- •1.1.Системний аналіз безпеки життєдіяльності
- •1.1.2. Загальні основи теорії катастроф
- •1.2.1. Аналізатори людини
- •1.2.3. Мислення
- •1.2.4. Увага
- •1.2.7. Потреби
- •1.2.5. Сенсомоторні реакції
- •1.2.6. Схильність до ризику і обережність
- •1.2.8. Здібності
- •1.2.9. Комунікабельність
- •1.2.10. Компетентність
- •1.2.11. Характер і темперамент
- •1.2.12. Емоції
- •1.2.13. Воля
- •1.2.14. Моральна свідомість
- •1.2.15. Психологія натовпу
- •1.2.16. Психологічні фактори небезпеки
- •2. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах
- •2.1. Фізіологічний вплив факторів існуванняна життєдіяльність людини
- •2.1.1. Електричний струм
- •2.1.2. Вплив метеорологічних факторів на організм людини.
- •2.1.2.1. Теплообмін людини з навколишнім середовищем
- •2.1.2.2. Вплив параметрів мікроклімату на самопочуття людини
- •2.1.2.3. Нормування параметрів мікроклімату
- •2.1.2.4. Профілактика несприятливого впливу мікроклімату
- •2.1 3. Особливості екстремальних умов при зміні газового складу та тиску повітря
- •2.1.4. Екстремальні умови, пов’язані з впливом шуму
- •2.1.5. Освітлення
- •2.1.5.1. Класифікація освітлення
- •2.1.5.2. Джерела світла та освітлювальні прилади
- •Лекція 5
- •2.2. Іонізуючі випромінювання, радіаційна безпека
- •2.2.1. Визначення та дози іонізуючого випромінювання
- •2.2.2. Вплив іонізуючого випромінювання на живий організм
- •2.2.3. Радіоактивне забруднення води та продовольства
- •Граничні рівні вмісту радіонуклідів
- •2.2.4.Норми радіаційної безпеки
- •Норми радіаційної безпеки
- •2.3. Електромагнітні поля та випромінювання.
- •2.3.1. Вплив електромагнітних полів та випромінювань на живі організми
- •2.3.2. Нормативи та стандарти
- •2.3.3. Захист від електромагнітних випромінювань
- •Лекція 7
- •2.4. Хімічні та біологічні фактори безпеки
- •2.4.1. Загальна характеристика отруйних речовин
- •2.4.2. Небезпечні та шкідливі хімічні речовини
- •2.4.3. Вплив шкідливих хімічних речовин на організм людини
- •2.4.4. Біологічні небезпечні речовини
- •Інфекційні захворювання, викликані біологічною зброєю
- •2.4.5. Отруйні тварини
- •2.4.6. Отруйні рослини
- •2.5. Побутові фактори небезпеки
- •2.5.1. Побутова небезпека
- •2.5.2. Отруєння препаратами побутової хімії
- •2.5.3. Отруєння медикаментозними препаратами
- •2.5.4. Отруєння чадним газом
- •2.5.5. Отруєння отрутохімікатами
- •Модуль 3
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3.1.Надзвичайні ситуації: визначення, причини, класифікації
- •3.1.1. Поняття надзвичайної ситуації
- •3.1.2. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Надзвичайні ситуації техногенного характеру
- •Надзвичайні ситуації природного характеру
- •3.Надзвичайні ситуації екологічного характеру
- •4. Надзвичайні ситуації соціального характеру.
- •5. Надзвичайні ситуації, пов’язані із використанням сучасних засобів ураження.
- •1.1. Призначення робіт та їх механізація. Сили цивільної оборони (цо)
- •1.2. Послідовність роботи командира формування цо при організації і проведенні робіт
- •1.3. Висування і введення формувань в осередок ураження.
- •1.4. Зміна формувань
- •2. Організація 1 ведення розвідки
- •2.1. Задачі розвідки і вимоги до неї
- •2.2. Види, сили і засоби розвідки
- •2.3. Організація і ведення розвідки на авіапідприємствах (ап)
- •3. Ведення РіНр в умовах виникнення надзвичайних ситуацій /нс/
- •3.1. Способи проведення рятувальних робіт
- •3.2. Проведення інших невідкладних робіт
- •4. Особливості організації 1 вдення РіІнр в осередках хімічного, бактеріологічного 1 комбінованого ураження
- •Заході безпеки при проведенні РіІнр
- •5.1. Міри безпеки при роботі в умовах радіоактивного зараження
- •5.2. Заходи безпеки при роботі в умовах масових пожеж
- •5.3. Міри безпеки в зоні руйнувань
- •5.4. Заходи безпеки при роботах в умовах зараження шкідливими речовинами
- •5.5. Міри безпеки при роботах на комунально-енергетичних мережах (кем)
- •Забезпечення РіІнр
1.3. Висування і введення формувань в осередок ураження.
Для висування до осередка ураження формування об’єкту вишукуються в похідну колону. Порядок побудови колони встановлюється залежно від обстановки, яка склалася на маршрутах руху і ділянках (об’єктах) робіт. Один з можливих варіантів побудови колони:
розвідка, загін забезпечення руху (ЗЗР), колона головних сил /перший ешелон, другий ешелон/, резерви, технічне замикання.
Розвідувальний підрозділ виявляє обстановку, яка склалася внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій. Вони складаються з розвідувальних підрозділів військових частин ЦО або розвідзагонів районів, розвідгруп об’єктів (хазяйнування) господарювання або розвідланок формувань ЦО.
Загони забезпечення руху (ЗЗР) забезпечують своєчасний вихід сил ЦО до об’єктів рятувальних робіт на кожному маршруті висування. До їх складу входять: механізовані підрозділи військових частин ЦО і формувань загального призначення, підсилені протипожежними, медичними, аварійно-технічними формуваннями знезараження і охорони суспільного порядку (ОСП).
В першу чергу задачі ставляться розвідці і формуванням, які входять до складу ЗЗР. Розвідці вказується, які дані до якого часу слід добути, а ЗЗР - склад, маршрут руху, час проходження вихідного рубежу (пункту), задачі по забезпеченню висування сил і засобів до об’єктів робіт, порядок дій після виконання завдання.
На підставі даних розвідки, загін, рухаючись по вказаному маршруту, відбудовує зруйновані ділянки доріг, прокладають колонні шляхи в обхід завалів, руйнувань, пожеж з високими рівнями радіації, відбудовує і обладнує переправи ; влаштовує проїзди в завалах ;
локалізує і гасить пожежі, закріплює або обрушує конструкції будівель, які загрожують обвалом. Головні зусилля ЗЗР зосереджує на забезпеченні своєчасного висунення сил ЦО до осередку ураження і швидкого вводу їх на об’єкт робіт. Після виконання цих задач з виходом до ураженого об’єкту загін притягується до рятувальних робіт. За загоном забезпечення руху висуваються головні сили ЦО об’єкту: перший і другий ешелони. Перший ешелон веде РіІНР на підприємствах, які продовжуватимуть роботу в воєнний час. До його складу входять: військові частини ЦО, формування об’єктів, які продовжують роботу у воєнний час, формування служб міського району некатегорійних міст і сільських районів, а також військові частини збройних сил.
Другий і наступні ешелони призначені для нарощування зусиль по веденню рятувальних робіт в осередку ураження, а при необхідності використовуються для часткової і повної зміни сил першого ешелону. До їх складу входять: формування об’єктів, виробнича діяльність яких в воєнний час переноситься в сільську місцевість, частина формувань служб об'єктів некатегорійних міст і сільських районів, а також військові частини збройних сил. Резерв призначається для рішення раптово .виникаючих задач і нарощування зусиль на важливих ділянках і об’єктах робіт. В його склад включаються:
частина формувань міського району;
формування загального призначення некатегорійних міст і сільських районів;
формування, які створюються із евакуйованого населення;
військові частини збройних сил.
Першими в осередок ураження входять розвідувальні формування. В осередку ураження розвідники визначають рівні радіації, відшукують сховища і укриття, виявляють їх стан і стан людей, які в них перебувають, визначають найменше небезпечні шляхи руху на територію осередку ураження.
Для визначення місцезнаходження завалених захисних споруд використовують покажчики, надписи, орієнтири, які збереглись, і інші характерні ознаки. Крім того, розвідники визначають характер руйнувань, пожеж і аварій на комунально-енергетичних мережах, визначають місця, небезпечні для роботи формувань, відшукують приміщення, які придатні для розміщення уражених людей. Результати розвідки осередку ядерного ураження командир розвідувального формування доповідає начальнику ЦО об’єкта і начальнику штаба.
При підході сил ЦО до осередку ураження начальник ЦО об’єкту на основі даних, одержаних від розвідки, інформації старшого начальника і сусідів, при необхідності уточнює завдання формуванням і організує швидкий їх вивід на ділянки (об’єкти) робіт. Командири формувань уточнюють завдання підрозділам свого формування і вводять їх на ділянку (об’єкт) робіт.
До влаштування проходів (проїздів), якщо проїзд транспортних засобів неможливий, особовий склад рятувальних формувань, підсилений санітарними дружинами, залишає транспортні засоби і сходу вводиться в осередок ядерного ураження для розшуку уражених і надання їм" медичної допомоги. Після влаштування проїздів зведені загони механізації робіт, інженерні і аварійно-технічні формування вводяться не гаючи часу для локалізації аварій на комунально-енергетичних і технологічних мережах.