- •Національний авіаційний університет
- •Основи безпеки життєдіяльності
- •1.1.Системний аналіз безпеки життєдіяльності
- •1.1.2. Загальні основи теорії катастроф
- •1.2.1. Аналізатори людини
- •1.2.3. Мислення
- •1.2.4. Увага
- •1.2.7. Потреби
- •1.2.5. Сенсомоторні реакції
- •1.2.6. Схильність до ризику і обережність
- •1.2.8. Здібності
- •1.2.9. Комунікабельність
- •1.2.10. Компетентність
- •1.2.11. Характер і темперамент
- •1.2.12. Емоції
- •1.2.13. Воля
- •1.2.14. Моральна свідомість
- •1.2.15. Психологія натовпу
- •1.2.16. Психологічні фактори небезпеки
- •2. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах
- •2.1. Фізіологічний вплив факторів існуванняна життєдіяльність людини
- •2.1.1. Електричний струм
- •2.1.2. Вплив метеорологічних факторів на організм людини.
- •2.1.2.1. Теплообмін людини з навколишнім середовищем
- •2.1.2.2. Вплив параметрів мікроклімату на самопочуття людини
- •2.1.2.3. Нормування параметрів мікроклімату
- •2.1.2.4. Профілактика несприятливого впливу мікроклімату
- •2.1 3. Особливості екстремальних умов при зміні газового складу та тиску повітря
- •2.1.4. Екстремальні умови, пов’язані з впливом шуму
- •2.1.5. Освітлення
- •2.1.5.1. Класифікація освітлення
- •2.1.5.2. Джерела світла та освітлювальні прилади
- •Лекція 5
- •2.2. Іонізуючі випромінювання, радіаційна безпека
- •2.2.1. Визначення та дози іонізуючого випромінювання
- •2.2.2. Вплив іонізуючого випромінювання на живий організм
- •2.2.3. Радіоактивне забруднення води та продовольства
- •Граничні рівні вмісту радіонуклідів
- •2.2.4.Норми радіаційної безпеки
- •Норми радіаційної безпеки
- •2.3. Електромагнітні поля та випромінювання.
- •2.3.1. Вплив електромагнітних полів та випромінювань на живі організми
- •2.3.2. Нормативи та стандарти
- •2.3.3. Захист від електромагнітних випромінювань
- •Лекція 7
- •2.4. Хімічні та біологічні фактори безпеки
- •2.4.1. Загальна характеристика отруйних речовин
- •2.4.2. Небезпечні та шкідливі хімічні речовини
- •2.4.3. Вплив шкідливих хімічних речовин на організм людини
- •2.4.4. Біологічні небезпечні речовини
- •Інфекційні захворювання, викликані біологічною зброєю
- •2.4.5. Отруйні тварини
- •2.4.6. Отруйні рослини
- •2.5. Побутові фактори небезпеки
- •2.5.1. Побутова небезпека
- •2.5.2. Отруєння препаратами побутової хімії
- •2.5.3. Отруєння медикаментозними препаратами
- •2.5.4. Отруєння чадним газом
- •2.5.5. Отруєння отрутохімікатами
- •Модуль 3
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3.1.Надзвичайні ситуації: визначення, причини, класифікації
- •3.1.1. Поняття надзвичайної ситуації
- •3.1.2. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Надзвичайні ситуації техногенного характеру
- •Надзвичайні ситуації природного характеру
- •3.Надзвичайні ситуації екологічного характеру
- •4. Надзвичайні ситуації соціального характеру.
- •5. Надзвичайні ситуації, пов’язані із використанням сучасних засобів ураження.
- •1.1. Призначення робіт та їх механізація. Сили цивільної оборони (цо)
- •1.2. Послідовність роботи командира формування цо при організації і проведенні робіт
- •1.3. Висування і введення формувань в осередок ураження.
- •1.4. Зміна формувань
- •2. Організація 1 ведення розвідки
- •2.1. Задачі розвідки і вимоги до неї
- •2.2. Види, сили і засоби розвідки
- •2.3. Організація і ведення розвідки на авіапідприємствах (ап)
- •3. Ведення РіНр в умовах виникнення надзвичайних ситуацій /нс/
- •3.1. Способи проведення рятувальних робіт
- •3.2. Проведення інших невідкладних робіт
- •4. Особливості організації 1 вдення РіІнр в осередках хімічного, бактеріологічного 1 комбінованого ураження
- •Заході безпеки при проведенні РіІнр
- •5.1. Міри безпеки при роботі в умовах радіоактивного зараження
- •5.2. Заходи безпеки при роботі в умовах масових пожеж
- •5.3. Міри безпеки в зоні руйнувань
- •5.4. Заходи безпеки при роботах в умовах зараження шкідливими речовинами
- •5.5. Міри безпеки при роботах на комунально-енергетичних мережах (кем)
- •Забезпечення РіІнр
1.2. Послідовність роботи командира формування цо при організації і проведенні робіт
Сучасна організація і швидке проведення РіІНР є важливим завданням командирів і штабів формувань. Для успішного виконування завдань командири формувань завчасно зобов’язані:
вивчити особливості і характеристику можливих ділянок (об'єктів) робіт;
знати райони розташування формувань, стан доріг і намічених маршрутів руху до ділянок (об’єктів) робіт;
забезпечити командирів підлеглих підрозділів схемами передбачуваних ділянок (об’єктів) робіт з нанесеними на них захисними спорудами і ін, об’єктами, які мають значення для проведення робіт;
розробити план приведення формувань в готовність, для організаційного проведення робіт в осередках ураження створюється угруповання сил і засобів ЦО. Її створення планується завчасно згідно з рішенням начальника ЦО району. Склад і побудова угруповання, уточнюється в загрозливий період з врахуванням обстановки, яка склалася, реальної наявності і стану сил і засобів та обсягу робіт в осередках ураження. В угруповання сил включаються об’єктові і територіальні формування міських .і сільських районів, а також військові частини ЦО.
Для забезпечення безперервного проведення робіт угруповання сил складається із формувань першого ешелону, другого ешелону і резерву. Нормування, які входять до складу ешелонів розподіляються за змінами з дотримуванням цілісності їх організаційної структури і виробничого принципу. Склад ешелонів, кількість і склад змін визначаються із конкретної обстановки, яка склалася в осередках ураження, та наявності сил і засобів.
В період приведення формувань ЦО до готовності начальник, штаб і служби ЦО об’єкта проводять заходи, що передбачені планом. За розпорядженням старшого начальника ЦО організують вивід формувань в заміську зону в завчасно установлені райони розташування. В заміській зоні формування розміщуються в населених пунктах або на місцевості, яка має природні укриття. В районі розміщення зберігається організаційна структура і цілісність формувань; забезпечується надійний захист особового складу і техніки від застосування зброї масового ураження, зручність розміщення і відпочинку, сприятливі санітарно-епідеміологічні умови. В районі розміщення організується спостереження за зараженням навколишнього середовища і всебічне забезпечення. Створюються умови для швидкого збору формувань, підготовляються шляхи для висування формувань до об’єктів робіт. Формування можуть висуватися в складі загальної колони сил ЦО району або самостійно. В першому випадку порядок висування визначається начальником ЦО району, в другому - начальником ЦО області.
Штаб і служби ЦО об’єкта організують управління підлеглими і взаємодіючими формуваннями, аналізують отримані дані про обстановку, які надходять, роблять розрахунки можливого обсягу РіІНР і визначають необхідну кількість сил і засобів для їх виконання. Своєчасно доводять всі розпорядження і задачі до формувань, надають необхідну допомогу і здійснюють контроль за їх виконанням. Інформують вищий штаб про обстановку, яка склалася, та її змінах, а також про дії сил і засобів об’єкту. Завдання формуванням на висування і проведення РіІНР ставить начальник ЦО об’єкту.
З одержанням завдання, командир формування усвідомлює його, оцінює обстановку, приймає рішення, віддає наказ, організує взаємодію, забезпечення і управління.
При ставленні завдання формуванню старшим начальником або через штаб указуються: засоби підсилення, ділянки (об’єкти) робіт, порядок розшуку уражених, надання їм медичної допомоги, місця посадки уражених на транспорт і маршрути евакуації їх до лікувальних установ; місце збору формування і порядок дій після виконання завдання ; маршрут і порядок руху.
З одержанням наказу щодо виконання РіІНР командир формування ЦО працює в такій послідовності:
усвідомлює поставлене завдання, для цього командир повинен зрозуміти мету майбутніх дій, задум старшого начальника, задачу, місце і роль свого формування в виконанні загальної задачі.
Усвідомлюючи завдання, командир визначає заходи, які потрібно негайно провести для підготовки до виконання завдань, дає начальнику штаба вказівки щодо організації розвідки, про попередні розпорядження, які слід віддати підлеглим з метою орієнтування їх на майбутні дії, а також про підготовку даних, необхідних для прийняття рішень.
При оцінці обстановки командир повинен вивчити:
характер й обсяг зруйнувань, пожеж та заражень на ділянці (об’єкті) робіт і на шляхах висування, види та обсяг майбутніх робіт ;
найбільш доцільний напрямок висування і вводу формування до осередку ураження і на ділянку (об’єкт) робіт;
радіаційну, хімічну і бактеріологічну обстановку і її вплив на виконання завдання;
положення, стан і забезпеченість свого та наданих формувань і їх можливості;
положення, характер дій і задачі сусідів;
характер місцевості і її вплив на дії формувань, наявність і стан маршрутів руху до осередків ураження і на ділянку (об’єкт) робіт;
вплив погоди, пори року та доби на виконання завдання.
В результаті усвідомлювання завдання і оцінки обстановки командир формування приймає рішення, в якому визначає:
задум дій: який обсяг по видам РіІНР необхідно виконали підлеглим підрозділам та на якій ділянці (об’єкті) зосередити основні зусилля; послідовність виконання робіт; розподіл сил і засобів підсилення;
задачі підлеглого і наданих формувань, способи і термін їх виконання;
порядок висування в район дії;
заходи по організації управління та забезпеченню.
Командир формування приймає рішення і віддає наказ, використовуючи план міста, карту або схему. В наступному рішення і завдання уточнюються на ділянці (об’єкті) робіт.
Рішення командира на виконання завдань оформлюються графічно на плані (карті)зі стислою пояснювальною запискою.
В наказі командир формування вказує:
в першому пункті - короткі виводи із оцінки обстановки на маршруті і ділянці (об’єкті) робіт;
в другому - завдання формуванням;
в третьому - завдання сусідів;
в четвертому - задум дій;
в п’ятому - після слова “наказую” ставляться задачі підлеглим підрозділам (командирам, групам, ланкам), а також наданим формуванням;
в шостому - місця розташування медичних пунктів; шляхи та порядок евакуації уражених;
в сьомому - встановлені дози радіаційного опромінення особовому складу;
в восьмому - час початку та закінчення робіт; своє місце перебування та місце перебування заступника.
В постановці завдання командир вказує:
рятувальним формуванням - засоби підсилення, ділянка (об’єкт) пошуки уражених та порядок надання їм першої медичної допомоги і виносу до місць навантаження; де і які розкриті захисні споруди;
місця навантаження уражених на транспорт; місця локалізації аварій, маршрут і порядок руху;
формуванням механізації - підсилення особовим складом, де і до якого часу влаштувати проїзди і проходи, обрушити (укріпити) конструкції, які загрожують обвалом; де в якому обсязі і до якого часу проводити роботи з відкопки захисних споруд (або кому і які засоби додати на підсилення), маршрут і порядок руху;
протипожежним формуванням – об’єкти і засоби локалізації (гасіння) пожежі і місця розгортання протипожежних засобів і забору води,: маршрут і порядок руху;
формуванням знезараження - ділянки, які підлягають знезараженню; ширина проходів (проїздів) для дезактивації (дегазації); щільність розливу (розсипання) дезактивуючих (дегазуючих) розчинів (речовин); способи, обсяг і послідовність робіт; порядок позначення знешкоджених ділянок-проїздів, проходів і споруд; пункт збору після виконання завдання, маршрут і порядок руху;
медичним формуванням - місця розгортання формувань; ділянка (об’єкт) проведення робіт по пошуку і наданню медичної допомоги ураженим; порядок прийому, реєстрації і сортуванню уражених по важкості ураження і обсягу медичної допомоги в формуваннях; порядок підготовки і евакуації уражених; місця навантаження їх на транспорт і маршрути виносу, місця надання першої лікарської допомоги і тимчасової госпіталізації нетранспортабельних хворих, маршрут і порядок руху;
аварійно-технічним формуванням - засоби підсилення; порядок розшуку і усунення аварій на комунальних і технологічних мережах (водопроводу, газу, теплозабезпечення, мереж електропередач), заходи застереження, порядок дій після виконання завдання; маршрут і порядок руху до місця робіт.
В розпорядженні звичайно вказуються стислі виводи із оцінки обстановки, задачі підлеглого формування і час готовності до дій. При організації взаємодії командир формування повинен узгодити:
порядок висування формування до ділянки (об’єкту) робіт і дії при подоланні завалів, зон пожеж, зараження і інших перешкод на маршрутах руху;
час проходження вихідного пункту і пунктів регулювання;
порядок проведення робіт по влаштуванню проїздів і проходів в завалах, локалізації і гасінню пожеж, розкриття захисних споруд, локалізація аварій, звільнення уражених із завалів і зруйнованих будівель і сховищ, надання медичної допомоги і виконанню інших робіт;
розміщення пунктів управління підлеглого, наданих і взаємодіючих формувань;
організацію зв’язку і порядок інформації;
сигнали оповіщення, управління і порядок дій за ними. Командир формування здійснює управління з пунктів управління, який розгортається на ділянці (об’єкті) робіт.
Командири підрозділів (груп, ланок), які входять до складу формувань, керують підлеглими, знаходячись спільно з ними на місці робіт.
