- •Національний авіаційний університет
- •Основи безпеки життєдіяльності
- •1.1.Системний аналіз безпеки життєдіяльності
- •1.1.2. Загальні основи теорії катастроф
- •1.2.1. Аналізатори людини
- •1.2.3. Мислення
- •1.2.4. Увага
- •1.2.7. Потреби
- •1.2.5. Сенсомоторні реакції
- •1.2.6. Схильність до ризику і обережність
- •1.2.8. Здібності
- •1.2.9. Комунікабельність
- •1.2.10. Компетентність
- •1.2.11. Характер і темперамент
- •1.2.12. Емоції
- •1.2.13. Воля
- •1.2.14. Моральна свідомість
- •1.2.15. Психологія натовпу
- •1.2.16. Психологічні фактори небезпеки
- •2. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах
- •2.1. Фізіологічний вплив факторів існуванняна життєдіяльність людини
- •2.1.1. Електричний струм
- •2.1.2. Вплив метеорологічних факторів на організм людини.
- •2.1.2.1. Теплообмін людини з навколишнім середовищем
- •2.1.2.2. Вплив параметрів мікроклімату на самопочуття людини
- •2.1.2.3. Нормування параметрів мікроклімату
- •2.1.2.4. Профілактика несприятливого впливу мікроклімату
- •2.1 3. Особливості екстремальних умов при зміні газового складу та тиску повітря
- •2.1.4. Екстремальні умови, пов’язані з впливом шуму
- •2.1.5. Освітлення
- •2.1.5.1. Класифікація освітлення
- •2.1.5.2. Джерела світла та освітлювальні прилади
- •Лекція 5
- •2.2. Іонізуючі випромінювання, радіаційна безпека
- •2.2.1. Визначення та дози іонізуючого випромінювання
- •2.2.2. Вплив іонізуючого випромінювання на живий організм
- •2.2.3. Радіоактивне забруднення води та продовольства
- •Граничні рівні вмісту радіонуклідів
- •2.2.4.Норми радіаційної безпеки
- •Норми радіаційної безпеки
- •2.3. Електромагнітні поля та випромінювання.
- •2.3.1. Вплив електромагнітних полів та випромінювань на живі організми
- •2.3.2. Нормативи та стандарти
- •2.3.3. Захист від електромагнітних випромінювань
- •Лекція 7
- •2.4. Хімічні та біологічні фактори безпеки
- •2.4.1. Загальна характеристика отруйних речовин
- •2.4.2. Небезпечні та шкідливі хімічні речовини
- •2.4.3. Вплив шкідливих хімічних речовин на організм людини
- •2.4.4. Біологічні небезпечні речовини
- •Інфекційні захворювання, викликані біологічною зброєю
- •2.4.5. Отруйні тварини
- •2.4.6. Отруйні рослини
- •2.5. Побутові фактори небезпеки
- •2.5.1. Побутова небезпека
- •2.5.2. Отруєння препаратами побутової хімії
- •2.5.3. Отруєння медикаментозними препаратами
- •2.5.4. Отруєння чадним газом
- •2.5.5. Отруєння отрутохімікатами
- •Модуль 3
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3.1.Надзвичайні ситуації: визначення, причини, класифікації
- •3.1.1. Поняття надзвичайної ситуації
- •3.1.2. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Надзвичайні ситуації техногенного характеру
- •Надзвичайні ситуації природного характеру
- •3.Надзвичайні ситуації екологічного характеру
- •4. Надзвичайні ситуації соціального характеру.
- •5. Надзвичайні ситуації, пов’язані із використанням сучасних засобів ураження.
- •1.1. Призначення робіт та їх механізація. Сили цивільної оборони (цо)
- •1.2. Послідовність роботи командира формування цо при організації і проведенні робіт
- •1.3. Висування і введення формувань в осередок ураження.
- •1.4. Зміна формувань
- •2. Організація 1 ведення розвідки
- •2.1. Задачі розвідки і вимоги до неї
- •2.2. Види, сили і засоби розвідки
- •2.3. Організація і ведення розвідки на авіапідприємствах (ап)
- •3. Ведення РіНр в умовах виникнення надзвичайних ситуацій /нс/
- •3.1. Способи проведення рятувальних робіт
- •3.2. Проведення інших невідкладних робіт
- •4. Особливості організації 1 вдення РіІнр в осередках хімічного, бактеріологічного 1 комбінованого ураження
- •Заході безпеки при проведенні РіІнр
- •5.1. Міри безпеки при роботі в умовах радіоактивного зараження
- •5.2. Заходи безпеки при роботі в умовах масових пожеж
- •5.3. Міри безпеки в зоні руйнувань
- •5.4. Заходи безпеки при роботах в умовах зараження шкідливими речовинами
- •5.5. Міри безпеки при роботах на комунально-енергетичних мережах (кем)
- •Забезпечення РіІнр
2.5. Побутові фактори небезпеки
2.5.1. Побутова небезпека
Сучасні досягнення науки та техніки значно змінили побут людини. Електроприлади, побутова хімія, використання полімерних матеріалів полегшили виконання багатьох домашніх робіт. Але, з іншого боку, побут став значним джерелом небезпеки для здоров’я і навіть для життя людини. Серед факторів, які є небезпечними для людини в побуті, розглядатимуться засоби побутової хімії, різні отруєння (газом, ліками тощо).
Побутова хімія. У теперішній час у побуті використовуються різноманітні хімічні засоби для пранні, миття посуду, виведення плям, догляду за меблями, дезинфекції, препарати для боротьби з комахами та гризунами, засоби підгодовування рослин і багато інших. При правильному використанні препарати побутової хімії безпечні. Але невміле поводження з ними може стати джерелом лиха для здоров’я і навіть життя людини. За ступенем небезпеки для людини засоби побутової хімії поділяються на чотири групи:
- безпечні. На упаковці відсутній застерігаючий напис. Це синтетичні засоби для прання, підсинення, підфарбування, миючі засоби тощо;
- відносно безпечні. На упаковці є застерігаючий напис, наприклад: ”Бережись проникнення в очі” та ін. До них належать дизинфікуючі, відбілюючі засоби, засоби догляду за автомобілями тощо;
- отруйні. На упаковці зроблено напис “Отруту” та ін. До них відносяться засоби боротьби з побутовими комахами та гризунами, деякі плямознищувачі та засоби догляду за автомобілями;
- вогненебезпечні. На упаковці напис “Вогненебезпечно”, “Не розпилювати поблизу відкритого вогню” та ін. До них належать препарати в аерозольній упаковці, багато розчинників, рідкі засоби захисту рослин та боротьби з побутовими комахами, деякі види полірувальних засобів та засобів догляду за автомобілями.
Крім засобів побутової хімії, у будинках, квартирах, на дачах зберігаються та використовуються й інші хімічні речовини: ацетон, бензин, желатин, лимонна кислота, каніфоль, нашатирний спирт, перекис водню, скипідар, оцет та ін. З цими хімічними речовинами слід поводитись обережно.
2.5.2. Отруєння препаратами побутової хімії
Останнім часом лікарі постійно стикаються із захворюванням, які не підлягають лікуванню традиційними методами та причину виникнення яких медики не можуть повністю пояснити. Причина виникнення таких захворювань закладалася у 60-70 роки, коли почала розвиватися “велика хімія”.
Проведені обстеження однієї з квартир у відносно чистому районі великого міста дозволили знайти 56 шкідливих хімічних речовин. Їх джерелом були паласи, лінолеум, синтетичні миючі засоби, різні поліетиленові та полімерні матеріали, які виділяють формальдегід, дібутилфталат, метанол, аміак, бензолмісткі речовини. З повітрям увесь цей набір потрапляє в організм людини, руйнує імунну систему та може змінити генетичний код.
До складу миючих речовин різного призначення, таких як “Антинакипін”, “Персоль”, входять розчини кислот та лугів. Якщо помилково вжити їх, неминучий опік тракту травлення, а в деяких випадках – дихальних шляхів. Можливі навіть шлункові кровотечі.
Плямовивідники також можуть бути причиною дуже важких отруєнь. Препарати для виведення плям, іржі переважно містять мурашкову та щавлеву кислоту, які небезпечні не лише через сильну припікаючу дію. Мурашкова кислота шкідливо діє на серце, печінку, нирки, а із щавлевої кислоти утворюються нерозчинні з’єднання, які, осідаючи у ниркових каналах, можуть призвести до ниркової недостатності.
Усі лакофарбові препарати містять спиртові з’єднання та інші токсичні речовини, котрі шкідливо впливають насамперед на печінку. При отруєні аніліновим барвником кров втрачає здатність транспортувати кисень до органів та тканин, а це може призвести до смерті з причини кисневого голодування організму.
Препарати, які використовуються проти літаючих комах, такі як “Тайга”, “Ангара” та ін., містять диметилфталат, який в організмі перетворюється на метиловий спирт, котрий, в свою чергу, розпадається на досить токсичні продукти (мурашкову кислоту та формальдегід), які викликають значні відхилення в центральній нервовій системі. Якщо випадково вжити понад 50 мл цих препаратів, то може виникнути непритомність з дихальними розкладами, аж до зупинки дихання. Як правило, при цьому уражається зоровий нерв, що може призвести до повної сліпоти.
Важкі отруєння викликають широко розповсюджені у побуті кислоти: 80% розчин оцтової (оцтова есенція), соляна, яка міститься у так званій паяльній кислоті та в рідині для ванн (антинакипін), карболова, щавлева, яка входить до складу засобів для знищення плям іржі. Із лугів найнебезпечніша каустична сода, нашатирний спирт (водний розчин аміаку). Крім того, розчин входить до складу таких розповсюджених у побуті препаратів, як натхинол, персоль та ін. Більшість з цих рідин – безбарвні, деякі не мають запаху. Ось чому при зберіганні їх з харчовими продуктами, а не в спеціальному посуді (особливо, коли вони без етикеток), завжди існує небезпека отруєння.
