- •Конспект лекцій з дисципліни «Договірне право»
- •Тема 1. Договори та їх місце в цивільному праві
- •1. Поняття договірного права
- •2. Правова природа договору
- •3. Місце договору у Цивільному кодексі
- •4. Різногалузеві договори
- •5. Правове регулювання договорів
- •Тема 2. Об'єкти та предмети у договірному праві
- •1. Об’єкт правового регулювання та об’єкти цивільних прав
- •2. Об’єкти договірних відносин
- •3. Предмет договору
- •4. Зміст договірних правовідносин
- •5. Майновий комплекс підприємства як предмет договору
- •Тема 3. Договори як вид правочинів
- •1. Поняття правочину
- •Правочин відрізняється:
- •2. Види правочинів
- •Залежно від наявності строку:
- •Умовні правочини вчиняються:
- •Вимоги до обставин у правочинах:
- •3. Умови дійсності правочинів
- •4. Недійсність правочину
- •5. Наслідки недійсності правочину
- •Загальні наслідки недійсності правочину:
- •Наслідки правочинів з дефектами суб'єктного складу:
- •Правочини з дефектами волі
- •Наслідки правочинів з дефектами форми
- •Наслідки правочинів з дефектами змісту
- •Тема 4. Посередницькі договори
- •1. Поняття посередницьких договорів
- •Склад правовідносин посередництва: суб’єкти, об’єкт, зміст (права та обов’язки суб’єктів правовідносин) Суб’єкти представництва:
- •Повноваження представника
- •4. Види представництва:
- •5. Представництво за довіреністю
- •Довіреність має містити:
- •Представництво за довіреністю припиняється у разі:
- •Залежно від змісту та обсягу повноважень довіреності поділяються на:
- •До нотаріально посвідчених довіреностей прирівнюються:
- •Представництво з перевищенням повноважень
- •Відмежування представництва від інших зобов’язань.
- •6. Договір доручення
- •7. Договір комісії
- •8. Договір управління майном
- •Тема 5. Зобов'язання як складова частина договору
- •1. Поняття договірних зобов'язань
- •2. Співвідношення зобов’язання, обов’язків та договору
- •3. Суб'єкти договірних зобов'язань та залежність зобов’язань від суб’єктного складу
- •Зобов’язання бувають:
- •4. Види зобов’язань залежно від визначеності предмета
- •5. Класифікація договірних зобов'язань
- •6. Співвідношення договірних зобов'язальних правовідносин (зп) з правовідносинами власності (пв)
- •Тема 6. Цивільно-правовій договір
- •1. Поняття та принципи договору
- •2. Свобода договору: вільності, обов'язковість, обмеження
- •Обмеження свободи договору вимогами законодавства:
- •3. Види договорів
- •Тема 7. Укладення, зміна, розірвання цивільно-правового договору
- •1. Укладення договору
- •2. Момент укладення договору
- •3. Підстави для зміни або розірвання договору:
- •4. Умови зміни та розірвання договору
- •Тема 8. Виконання та припинення договору
- •1.Поняття і принципи виконання договору
- •2. Суб'єкти виконання зобов'язання та заміна сторін у зобов’язанні
- •3. Зобов'язання з множинністю осіб
- •4. Місце та спосіб виконання зобов'язання Місце виконання зобов'язання
- •Спосіб виконання зобов'язання
- •Зустрічним виконанням зобов'язання
- •5. Предмет виконання та підтвердження виконання зобов'язання
- •6. Підстави припинення зобов'язання
- •Підстави припинення зобов'язання:
- •Не допускається зарахування зустрічних вимог:
- •3. За згодою сторін:
- •4. За волею кредитора:
- •5. Незалежно від волі сторін:
- •5.3. Припинення зобов'язання смертю фізичної особи:
- •Тема 9. Строки та прострочення у договорах
- •1. Види цивільно-правових строків і термінів
- •Залежно від підстав встановлення строки встановлюються:
- •Залежно від ступеню самостійності учасників у встановленні строків:
- •Залежно від поділення правовідносин на регулятивні та охоронювальні:
- •Залежно від поділення правовідносин на абсолютні та відносні:
- •2. Строки виконання у договорі
- •3. Позовна давність та її поширення на договори
- •Норми про позовну давність поширюються на всі цивільні правовідносини, за винятками:
- •Види строків позовної давності:
- •Позовна давність тривалістю в один рік застосовується, зокрема, до вимог:
- •Крім того, позовна давність в один рік застосовується:
- •Позовна давність триватиме протягом п'яти років
- •Позовну давність у 10 років
- •Переривання позовної давності допускається:
- •4. Порядок обчислення строків
- •5. Прострочення виконання умов договору
- •6. Особливості прострочення виконання у грошових зобов’язаннях
- •2) У залежності від характеру забезпечення інтересів кредитора
- •Тема 10. Способи забезпечення виконання зобов’язань
- •1. Поняття засобів забезпечення виконання зобов’язань
- •Заходи забезпечення виконання зобов'язань
- •2. Класифікація засобів забезпечення зобов'язань
- •1) У залежності від часу і способу встановлення (виникнення):
- •3) У залежності від мети, для якої вони встановлюються:
- •3. Речово-правові засоби забезпечення зобов'язань
- •3.1. Застава
- •Предметом застави не може бути:
- •Застава без передачі майна заставодержателю:
- •Застава з передачею заставленого майна заставодержателю
- •1) Заклад
- •2) Застава цінних паперів
- •3)Застава майнових прав
- •3.2. Завдаток
- •3.3. Притримання
- •4. Зобов'язально-правові засоби забезпечення виконання зобов'язання
- •4.1 Неустойка
- •4.2. Порука
- •4.3. Гарантія
- •Тема 11. Правові наслідки порушення договору
- •1. Поняття цивільно-правової відповідальності
- •2. Співвідношення категорій: способи захисту цивільних прав, правові наслідки порушення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання
- •3. Підстави цивільно-правової відповідальності
- •4. Види цивільно-правової відповідальності за невиконання зобов'язань
- •4.3. У залежності від обсягу відповідальності:
- •4.4. У залежності від особи, яка коїть дії:
- •5. Збитки як загальна форма (міра) відповідальності
- •6. Спеціальні форми (міри) відповідальності за порушення договорів
- •7. Підстави звільнення від відповідальності за порушення договорів
- •Умови звільнення боржника від відповідальності:
- •Властивості непереборної сили:
Відмежування представництва від інших зобов’язань.
Відмежування від договору комісії. Комісіонер діє від власного імені, результати настають для нього самого, хоч і не відображається на його майні, оскільки він не власник, третій особі невідомий комітент.
Відмежування від посередництва. Посередник не має повноважень і діє від свого імені, хоч відстоює інтереси зразу обох контрагентів у рівному ступені.
Відмежування від договору на користь третьої особи. Особа, яка укладає договір на користь третьої особи, діє не від її, а від власного імені, у зв’язку з чим сама стає стороною. Третя особа набуває за договором не всі права, а лише окреме право вимоги.
Відмежування від покладання обов’язку боржника на третю особу. Раніше існувало зобов’язання, в якому був замінений боржник, та новий боржник діє від свого імені.
Відмежування від поруки. Поручитель виконує зобов’язання від власного імені замість основного боржника, якщо той не виконав своє зобов’язання.
6. Договір доручення
За договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя, оскільки повірений діє в інтересах довірителя. Це є договірними відносинами прямого представництва (дії від імені іншої особи). Опосередкованим представництвом є договори комісії або управління майном (дії від власного імені), а також процесуальне представництво, оскільки адвокат, хоча і діє в інтересах особи, яку він представляє, має в процесі самостійний статус, власні права та обов’язки.
Цей договір є консенсуальним. Якщо він відплатний, то є двохстороннім. Відплатність передбачається, навіть якщо плата не встановлена договором, відповідно цін на такі послуги.
Це фідуціарний правочин, ґрунтується на довірчих відносинах сторін. Повірений виконує договір особисто, договір може припинятися при відмові від нього довірителя або повіреного.
Предмет – надання нематеріальних посередницьких послуг, однак поряд з тим, представник може виконувати додаткові фактичні дії (наприклад, проводити маркетинг). Зміст доручення може бути викладений у довіреності.
Сторони – фізичні та юридичні особи, повністю дієздатні.
Договір доручення може мати як строковий, так і безстроковий характер.
Договір доручення відрізняється від договору комісії та управління майном тим, що повірений діє від імені довірителя, в той час як комісіонер та управитель майна діють від власного імені, хоча і в інтересах іншої особи. Договір доручення відрізняється і від агентського договору, хоч агент теж діє від імені особи, яку він представляє. Однак агент вчиняє не тільки юридичні, а й фактичні дії, послуги. Договір доручення треба відрізняти від договору про надання послуг щодо ведення переговорів про можливі у майбутньому правочини, пошуку потенційних контрагентів.
Повірений не може перебільшувати можливості представника, оскільки одна особа не може передати іншій більше прав, ніж має сама. Повірений не може вчиняти правочин, який може бути вчинений тільки особисто довірителем (н: укласти авторський договір, заповіт).