- •Конспект лекцій з дисципліни «Договірне право»
- •Тема 1. Договори та їх місце в цивільному праві
- •1. Поняття договірного права
- •2. Правова природа договору
- •3. Місце договору у Цивільному кодексі
- •4. Різногалузеві договори
- •5. Правове регулювання договорів
- •Тема 2. Об'єкти та предмети у договірному праві
- •1. Об’єкт правового регулювання та об’єкти цивільних прав
- •2. Об’єкти договірних відносин
- •3. Предмет договору
- •4. Зміст договірних правовідносин
- •5. Майновий комплекс підприємства як предмет договору
- •Тема 3. Договори як вид правочинів
- •1. Поняття правочину
- •Правочин відрізняється:
- •2. Види правочинів
- •Залежно від наявності строку:
- •Умовні правочини вчиняються:
- •Вимоги до обставин у правочинах:
- •3. Умови дійсності правочинів
- •4. Недійсність правочину
- •5. Наслідки недійсності правочину
- •Загальні наслідки недійсності правочину:
- •Наслідки правочинів з дефектами суб'єктного складу:
- •Правочини з дефектами волі
- •Наслідки правочинів з дефектами форми
- •Наслідки правочинів з дефектами змісту
- •Тема 4. Посередницькі договори
- •1. Поняття посередницьких договорів
- •Склад правовідносин посередництва: суб’єкти, об’єкт, зміст (права та обов’язки суб’єктів правовідносин) Суб’єкти представництва:
- •Повноваження представника
- •4. Види представництва:
- •5. Представництво за довіреністю
- •Довіреність має містити:
- •Представництво за довіреністю припиняється у разі:
- •Залежно від змісту та обсягу повноважень довіреності поділяються на:
- •До нотаріально посвідчених довіреностей прирівнюються:
- •Представництво з перевищенням повноважень
- •Відмежування представництва від інших зобов’язань.
- •6. Договір доручення
- •7. Договір комісії
- •8. Договір управління майном
- •Тема 5. Зобов'язання як складова частина договору
- •1. Поняття договірних зобов'язань
- •2. Співвідношення зобов’язання, обов’язків та договору
- •3. Суб'єкти договірних зобов'язань та залежність зобов’язань від суб’єктного складу
- •Зобов’язання бувають:
- •4. Види зобов’язань залежно від визначеності предмета
- •5. Класифікація договірних зобов'язань
- •6. Співвідношення договірних зобов'язальних правовідносин (зп) з правовідносинами власності (пв)
- •Тема 6. Цивільно-правовій договір
- •1. Поняття та принципи договору
- •2. Свобода договору: вільності, обов'язковість, обмеження
- •Обмеження свободи договору вимогами законодавства:
- •3. Види договорів
- •Тема 7. Укладення, зміна, розірвання цивільно-правового договору
- •1. Укладення договору
- •2. Момент укладення договору
- •3. Підстави для зміни або розірвання договору:
- •4. Умови зміни та розірвання договору
- •Тема 8. Виконання та припинення договору
- •1.Поняття і принципи виконання договору
- •2. Суб'єкти виконання зобов'язання та заміна сторін у зобов’язанні
- •3. Зобов'язання з множинністю осіб
- •4. Місце та спосіб виконання зобов'язання Місце виконання зобов'язання
- •Спосіб виконання зобов'язання
- •Зустрічним виконанням зобов'язання
- •5. Предмет виконання та підтвердження виконання зобов'язання
- •6. Підстави припинення зобов'язання
- •Підстави припинення зобов'язання:
- •Не допускається зарахування зустрічних вимог:
- •3. За згодою сторін:
- •4. За волею кредитора:
- •5. Незалежно від волі сторін:
- •5.3. Припинення зобов'язання смертю фізичної особи:
- •Тема 9. Строки та прострочення у договорах
- •1. Види цивільно-правових строків і термінів
- •Залежно від підстав встановлення строки встановлюються:
- •Залежно від ступеню самостійності учасників у встановленні строків:
- •Залежно від поділення правовідносин на регулятивні та охоронювальні:
- •Залежно від поділення правовідносин на абсолютні та відносні:
- •2. Строки виконання у договорі
- •3. Позовна давність та її поширення на договори
- •Норми про позовну давність поширюються на всі цивільні правовідносини, за винятками:
- •Види строків позовної давності:
- •Позовна давність тривалістю в один рік застосовується, зокрема, до вимог:
- •Крім того, позовна давність в один рік застосовується:
- •Позовна давність триватиме протягом п'яти років
- •Позовну давність у 10 років
- •Переривання позовної давності допускається:
- •4. Порядок обчислення строків
- •5. Прострочення виконання умов договору
- •6. Особливості прострочення виконання у грошових зобов’язаннях
- •2) У залежності від характеру забезпечення інтересів кредитора
- •Тема 10. Способи забезпечення виконання зобов’язань
- •1. Поняття засобів забезпечення виконання зобов’язань
- •Заходи забезпечення виконання зобов'язань
- •2. Класифікація засобів забезпечення зобов'язань
- •1) У залежності від часу і способу встановлення (виникнення):
- •3) У залежності від мети, для якої вони встановлюються:
- •3. Речово-правові засоби забезпечення зобов'язань
- •3.1. Застава
- •Предметом застави не може бути:
- •Застава без передачі майна заставодержателю:
- •Застава з передачею заставленого майна заставодержателю
- •1) Заклад
- •2) Застава цінних паперів
- •3)Застава майнових прав
- •3.2. Завдаток
- •3.3. Притримання
- •4. Зобов'язально-правові засоби забезпечення виконання зобов'язання
- •4.1 Неустойка
- •4.2. Порука
- •4.3. Гарантія
- •Тема 11. Правові наслідки порушення договору
- •1. Поняття цивільно-правової відповідальності
- •2. Співвідношення категорій: способи захисту цивільних прав, правові наслідки порушення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання
- •3. Підстави цивільно-правової відповідальності
- •4. Види цивільно-правової відповідальності за невиконання зобов'язань
- •4.3. У залежності від обсягу відповідальності:
- •4.4. У залежності від особи, яка коїть дії:
- •5. Збитки як загальна форма (міра) відповідальності
- •6. Спеціальні форми (міри) відповідальності за порушення договорів
- •7. Підстави звільнення від відповідальності за порушення договорів
- •Умови звільнення боржника від відповідальності:
- •Властивості непереборної сили:
Тема 5. Зобов'язання як складова частина договору
1. Поняття договірних зобов'язань
2. Співвідношення зобов’язання, обов’язків та договору
3. Суб'єкти договірних зобов'язань та залежність зобов’язань від суб’єктного складу
4. Види зобов’язань залежно від визначеності предмета
5. Класифікація договірних зобов'язань
6. Співвідношення договірних зобов'язальних правовідносин (ЗП) з правовідносинами власності (ПВ)
1. Поняття договірних зобов'язань
Зобов'язання – закріплені цивільним законом суспільні відносини з переміщення майнових та інших результатів праці, внаслідок яких одна особа (кредитор) має право вимагати від іншої особи (боржника, дебітора) вчинення певних дій (передати майно, гроші, виконати роботу, послугу) та утримання від вчинення інших дій.
Цивільно-правове зобов’язання відрізняється від інших неюридичних зобов’язань (моральних, політичних, релігійних) тим, що вони мають майновий характер та підтримуються юридичним захистом держави, учасники цих зобов’язань є рівними перед законом.
Принципи договірних зобов'язань: свобода договору, добросовісність, розумність та справедливість.
Зміст договірних зобов'язань:
суб'єктивні права (права вимоги) – право вимагати вчинення певних дій;
обов'язки (борг) суб'єктів щодо виконання певних дій;
санкції (правові наслідки порушення зобов'язань, у тому числі заходи відповідальності).
Зміст договірних зобов’язань треба відрізняти від змісту договору. Зміст договору – це ті умови, щодо яких сторони досягли згоди. Але поняття змісту договірних зобов’язань є ширшим за поняття змісту договору, оскільки договірні зобов'язання містять у собі як ті умови, що встановлені договором, так й ті умови, що встановлені законом, хоч вони не визначені у договорі.
Залежно від визначеності змісту зобов'язання поділяються:
зобов'язання з певним змістом – обсяг обов'язків відомий;
зобов’язання з невизначеним змістом (алеаторні) – обсяг прав та обов'язків встановлюється у загальному вигляді (довічне утримання).
Підстави виникнення зобов'язань – це юридичні факти: правочини (у тому числі договори), адміністративні акти, створення об'єктів інтелектуального права, заподіяння шкоди, безпідставного збагачення, інших дій та подій. Підстави виникнення договірних зобов'язань – це домовленість сторін як юридичний факт.
2. Співвідношення зобов’язання, обов’язків та договору
Як свідчить класифікація Цивільного кодексу, договірні зобов’язання є окремим видом зобов’язань. Однак, якщо проаналізувати весь кодекс, то приходимо до думки, що зобов’язання також можна тлумачити як складову частину договору, тобто договір складається з групи правовідносин. Договір, як виняток, може складатися з одного простого зобов’язання, наприклад, договір позики можна розглядати як зобов’язання позичальника повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів, що отримана у позику, а позикодавець вправі це вимагати. Ці відносини законодавець так і називає позиковим зобов’язанням у ст. 1053 ЦК, та визначає, що борг, що виник з інших договорів, може бути замінений позиковим зобов’язанням. Тобто, договірне зобов’язання можна поділити на частки, невиконану частку, що також буде мати назву – зобов’язання, можна замінити позиковим зобов’язанням. Як правило, договір складається з декількох простих зобов’язань, які одночасно можна розглядати як одне складне зобов’язання. В такому разі законодавець говорить про зустрічне виконання зобов’язання (за ст. 538 виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлено виконанням другою стороною свого обов'язку). Також прикладом складного зобов’язання, можна назвати ч. 3 ст. 510 ЦК, «якщо кожна сторін у зобов’язанні має одночасно і права, і обов’язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов’язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї».
Кожна із сторін договору має право вимагати забезпечення виконання зобов’язання, наприклад, у договорі купівлі-продажу покупець надає продавцю банківську гарантію та вимагає від продавця укладення договору застави, щоб попередити можливі збитки на випадок невиконання продавцем своїх обов’язків. Тому таке договірне зобов’язання треба розглядати як складне, що складається із зобов’язання надати товар, що забезпечене заставою, та із зобов’язання оплатити, що забезпечене банківською гарантією.
Необхідність умовного поділення договірного зобов’язання на частки виникає також у випадку зміни суб’єктного складу зобов’язань, часткового виконання зобов’язань тощо. У такому разі окремі частки договірних зобов’язань також будуть мати назву – зобов’язання.
Те, що поняття обов’язків сторони у зобов’язанні тотожні поняттю зобов’язання, можна стверджувати, керуючись статтею 529 ЦК «Виконання зобов’язання частинами», за якою, як правило, кредитор має право не приймати від боржника виконання його обов'язку частинами. Тому вважаємо, що обов’язок за договором – це те, що стосується безпосередньо боржника, що він повинен виконати, надати, а зобов’язання – це правовідношення, учасниками якого є кредитор та боржник.
Договірне зобов’язання як правовідношення може поділятися на окремі частки, що будуть вважатися зобов’язаннями, якщо в цьому правовідношенні боржник зобов’язаний вчинити певну дію, а кредитор вправі це вимагати, та ці окремі зобов'язання можуть припинятися, змінюватися тощо.
