4. Зміст договірних правовідносин

При наданні правової характеристики договорам велике значення мають їх юридичний зміст (суб’єктивні права та обов’язки суб’єктів цивільного права) та фактичний зміст (вольові дії чи взаємодія їх учасників). Пропонуємо для надання характеристики договорам застосовувати не категорію «предмет» чи «об’єкт» для визначення певних дій, а категорію «фактичний зміст договору» або «юридичні факти». Адже на підставі юридичних фактів трансформуються суб’єктивні права та обов’язки сторін договору, завдяки їх діям або певним подіям. Дії є не предметом чи об’єктом договору, дії є фактичним змістом договору, підставою виникнення суб’єктивних цивільних прав сторін договору, поряд з іншими юридичними фактами.

Змістом цивільних правовідносин, у тому числі договірних, є суб’єктивні цивільні права та обов’язки певних осіб, підставою виникнення яких є їх дії та інші юридичні факти. При наданні правової характеристики правовідносин велике значення мають юридичний та фактичний зміст правовідносин. Фактичний зміст правовідносин, у тому числі договірних, складають вольові дії (взаємодія) їх учасників, юридичний зміст – це суб’єктивні права та обов’язки суб’єктів цивільного права. Хоча існує точка зору, що правовідносини мають також вольовий зміст, однак вважаємо, що його визначення має сенс тільки при визнанні правочинів недійсними, оскільки презумпцією вважається те, що правочин укладений на підставі єдності волі та волевиявлення учасників. Так, фактичним змістом правовідносин власності є вольові дії власника, спрямовані на об'єкт права власності, тобто, здійснення правомочностей власника, та вольова бездіяльність всіх інших учасників правовідносин, спрямована на утримання від порушення права власності.

Фактичним змістом договору купівлі-продажу є дії продавця, спрямовані на передання товару, та фактичні дії покупця, спрямовані на передання грошей, предметом договору купівлі-продажу буде товар та гроші.

Фактичним змістом договору про надання послуг є дії виконавця щодо надання послуги, предметом договору послуги є певний результат дій виконавця, який споживається в процесі вчинення певної дії або певної діяльності, цей результат, як правило, не має матеріалізованої форми. У договорі про надання послуг істотною умовою є передбачуваний результат послуги.

5. Майновий комплекс підприємства як предмет договору

Предметом договорів купівлі-продажу, оренди, доручення тощо може бути підприємство, яке розглядається у праві як об'єкт та суб’єкт цивільних прав.

Підприємство як цілісний майновий комплекс, є особливим об’єктом цивільних прав та одночасно і суб’єктом цивільних прав і обов’язків, який є самостійним учасником цивільного обороту. Підприємство, виступаючи в цивільному обороті як юридична особа, має право від свого імені здійснювати всі види правочинів щодо належного йому майна. Водночас підприємство або його частина можуть бути об’єктом купівлі-продажу, застави, оренди та інших правочинів.

Підприємство як об’єкт включає до свого складу:

1) нерухомість (земельні ділянки, будівлі, споруди);

2) рухоме майно (устаткування, інвентар, сировину, продукцію);

3) зобов’язальні права вимоги (право вимагати оплату за виконану роботу, вимагати відвантаження оплаченого товару тощо);

4) борги (обов’язки повернути кредит, виконати оплачену роботу тощо);

5) деякі виключні права (торговельну марку або інше позначення тощо).

Підприємство, як єдиний майновий комплекс, включає різні види майна, об’єднані спільним призначенням, що використовується для підприємницької діяльності. Підприємство може бути відчужено повністю або частково, однак вчинення правочинів з підприємством не тягне припинення його функціонування за призначенням, кожна частина діє як окреме підприємство та навпаки, при злитті окремі частини діють як одне підприємство, що функціонує. Однак підприємство, як єдиний майновий комплекс, визнається законом нерухомістю, а значить, усі правочини з цим об’єктом повинні бути як з нерухомістю. Не має значення, якщо окремі частини або все підприємство здатні до переміщення, наприклад, автотранспортне підприємство, головне, що все майно у комплексі застосовується для підприємницької діяльності. Підприємство, як об’єкт розглядається, наприклад, при реорганізації, тоді здійснюється універсальне правонаступництво, тобто всі права та обов’язки суб’єкта (суб’єктів) переходять до одного або кількох суб’єктів пропорційно переданому майну (рухомому та нерухомому).

При укладенні договорів, предметом яких є підприємство, треба розглядати підприємство як об'єкт прав, як цілісний майновий комплекс. Наприклад, при купівлі-продажу підприємства продаються не тільки наявні речі, будівлі, наявна сировина на складі, наявна готова продукція тощо, але й все ті наявні речі, як майно, збільшуються на вартість майнових прав – прав вимог до третіх осіб, та зменшуються на вартість майнових зобов’язань – боргів перед третіми особами.