- •Конспект лекцій з дисципліни «Договірне право»
- •Тема 1. Договори та їх місце в цивільному праві
- •1. Поняття договірного права
- •2. Правова природа договору
- •3. Місце договору у Цивільному кодексі
- •4. Різногалузеві договори
- •5. Правове регулювання договорів
- •Тема 2. Об'єкти та предмети у договірному праві
- •1. Об’єкт правового регулювання та об’єкти цивільних прав
- •2. Об’єкти договірних відносин
- •3. Предмет договору
- •4. Зміст договірних правовідносин
- •5. Майновий комплекс підприємства як предмет договору
- •Тема 3. Договори як вид правочинів
- •1. Поняття правочину
- •Правочин відрізняється:
- •2. Види правочинів
- •Залежно від наявності строку:
- •Умовні правочини вчиняються:
- •Вимоги до обставин у правочинах:
- •3. Умови дійсності правочинів
- •4. Недійсність правочину
- •5. Наслідки недійсності правочину
- •Загальні наслідки недійсності правочину:
- •Наслідки правочинів з дефектами суб'єктного складу:
- •Правочини з дефектами волі
- •Наслідки правочинів з дефектами форми
- •Наслідки правочинів з дефектами змісту
- •Тема 4. Посередницькі договори
- •1. Поняття посередницьких договорів
- •Склад правовідносин посередництва: суб’єкти, об’єкт, зміст (права та обов’язки суб’єктів правовідносин) Суб’єкти представництва:
- •Повноваження представника
- •4. Види представництва:
- •5. Представництво за довіреністю
- •Довіреність має містити:
- •Представництво за довіреністю припиняється у разі:
- •Залежно від змісту та обсягу повноважень довіреності поділяються на:
- •До нотаріально посвідчених довіреностей прирівнюються:
- •Представництво з перевищенням повноважень
- •Відмежування представництва від інших зобов’язань.
- •6. Договір доручення
- •7. Договір комісії
- •8. Договір управління майном
- •Тема 5. Зобов'язання як складова частина договору
- •1. Поняття договірних зобов'язань
- •2. Співвідношення зобов’язання, обов’язків та договору
- •3. Суб'єкти договірних зобов'язань та залежність зобов’язань від суб’єктного складу
- •Зобов’язання бувають:
- •4. Види зобов’язань залежно від визначеності предмета
- •5. Класифікація договірних зобов'язань
- •6. Співвідношення договірних зобов'язальних правовідносин (зп) з правовідносинами власності (пв)
- •Тема 6. Цивільно-правовій договір
- •1. Поняття та принципи договору
- •2. Свобода договору: вільності, обов'язковість, обмеження
- •Обмеження свободи договору вимогами законодавства:
- •3. Види договорів
- •Тема 7. Укладення, зміна, розірвання цивільно-правового договору
- •1. Укладення договору
- •2. Момент укладення договору
- •3. Підстави для зміни або розірвання договору:
- •4. Умови зміни та розірвання договору
- •Тема 8. Виконання та припинення договору
- •1.Поняття і принципи виконання договору
- •2. Суб'єкти виконання зобов'язання та заміна сторін у зобов’язанні
- •3. Зобов'язання з множинністю осіб
- •4. Місце та спосіб виконання зобов'язання Місце виконання зобов'язання
- •Спосіб виконання зобов'язання
- •Зустрічним виконанням зобов'язання
- •5. Предмет виконання та підтвердження виконання зобов'язання
- •6. Підстави припинення зобов'язання
- •Підстави припинення зобов'язання:
- •Не допускається зарахування зустрічних вимог:
- •3. За згодою сторін:
- •4. За волею кредитора:
- •5. Незалежно від волі сторін:
- •5.3. Припинення зобов'язання смертю фізичної особи:
- •Тема 9. Строки та прострочення у договорах
- •1. Види цивільно-правових строків і термінів
- •Залежно від підстав встановлення строки встановлюються:
- •Залежно від ступеню самостійності учасників у встановленні строків:
- •Залежно від поділення правовідносин на регулятивні та охоронювальні:
- •Залежно від поділення правовідносин на абсолютні та відносні:
- •2. Строки виконання у договорі
- •3. Позовна давність та її поширення на договори
- •Норми про позовну давність поширюються на всі цивільні правовідносини, за винятками:
- •Види строків позовної давності:
- •Позовна давність тривалістю в один рік застосовується, зокрема, до вимог:
- •Крім того, позовна давність в один рік застосовується:
- •Позовна давність триватиме протягом п'яти років
- •Позовну давність у 10 років
- •Переривання позовної давності допускається:
- •4. Порядок обчислення строків
- •5. Прострочення виконання умов договору
- •6. Особливості прострочення виконання у грошових зобов’язаннях
- •2) У залежності від характеру забезпечення інтересів кредитора
- •Тема 10. Способи забезпечення виконання зобов’язань
- •1. Поняття засобів забезпечення виконання зобов’язань
- •Заходи забезпечення виконання зобов'язань
- •2. Класифікація засобів забезпечення зобов'язань
- •1) У залежності від часу і способу встановлення (виникнення):
- •3) У залежності від мети, для якої вони встановлюються:
- •3. Речово-правові засоби забезпечення зобов'язань
- •3.1. Застава
- •Предметом застави не може бути:
- •Застава без передачі майна заставодержателю:
- •Застава з передачею заставленого майна заставодержателю
- •1) Заклад
- •2) Застава цінних паперів
- •3)Застава майнових прав
- •3.2. Завдаток
- •3.3. Притримання
- •4. Зобов'язально-правові засоби забезпечення виконання зобов'язання
- •4.1 Неустойка
- •4.2. Порука
- •4.3. Гарантія
- •Тема 11. Правові наслідки порушення договору
- •1. Поняття цивільно-правової відповідальності
- •2. Співвідношення категорій: способи захисту цивільних прав, правові наслідки порушення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання
- •3. Підстави цивільно-правової відповідальності
- •4. Види цивільно-правової відповідальності за невиконання зобов'язань
- •4.3. У залежності від обсягу відповідальності:
- •4.4. У залежності від особи, яка коїть дії:
- •5. Збитки як загальна форма (міра) відповідальності
- •6. Спеціальні форми (міри) відповідальності за порушення договорів
- •7. Підстави звільнення від відповідальності за порушення договорів
- •Умови звільнення боржника від відповідальності:
- •Властивості непереборної сили:
4. Зміст договірних правовідносин
При наданні правової характеристики договорам велике значення мають їх юридичний зміст (суб’єктивні права та обов’язки суб’єктів цивільного права) та фактичний зміст (вольові дії чи взаємодія їх учасників). Пропонуємо для надання характеристики договорам застосовувати не категорію «предмет» чи «об’єкт» для визначення певних дій, а категорію «фактичний зміст договору» або «юридичні факти». Адже на підставі юридичних фактів трансформуються суб’єктивні права та обов’язки сторін договору, завдяки їх діям або певним подіям. Дії є не предметом чи об’єктом договору, дії є фактичним змістом договору, підставою виникнення суб’єктивних цивільних прав сторін договору, поряд з іншими юридичними фактами.
Змістом цивільних правовідносин, у тому числі договірних, є суб’єктивні цивільні права та обов’язки певних осіб, підставою виникнення яких є їх дії та інші юридичні факти. При наданні правової характеристики правовідносин велике значення мають юридичний та фактичний зміст правовідносин. Фактичний зміст правовідносин, у тому числі договірних, складають вольові дії (взаємодія) їх учасників, юридичний зміст – це суб’єктивні права та обов’язки суб’єктів цивільного права. Хоча існує точка зору, що правовідносини мають також вольовий зміст, однак вважаємо, що його визначення має сенс тільки при визнанні правочинів недійсними, оскільки презумпцією вважається те, що правочин укладений на підставі єдності волі та волевиявлення учасників. Так, фактичним змістом правовідносин власності є вольові дії власника, спрямовані на об'єкт права власності, тобто, здійснення правомочностей власника, та вольова бездіяльність всіх інших учасників правовідносин, спрямована на утримання від порушення права власності.
Фактичним змістом договору купівлі-продажу є дії продавця, спрямовані на передання товару, та фактичні дії покупця, спрямовані на передання грошей, предметом договору купівлі-продажу буде товар та гроші.
Фактичним змістом договору про надання послуг є дії виконавця щодо надання послуги, предметом договору послуги є певний результат дій виконавця, який споживається в процесі вчинення певної дії або певної діяльності, цей результат, як правило, не має матеріалізованої форми. У договорі про надання послуг істотною умовою є передбачуваний результат послуги.
5. Майновий комплекс підприємства як предмет договору
Предметом договорів купівлі-продажу, оренди, доручення тощо може бути підприємство, яке розглядається у праві як об'єкт та суб’єкт цивільних прав.
Підприємство як цілісний майновий комплекс, є особливим об’єктом цивільних прав та одночасно і суб’єктом цивільних прав і обов’язків, який є самостійним учасником цивільного обороту. Підприємство, виступаючи в цивільному обороті як юридична особа, має право від свого імені здійснювати всі види правочинів щодо належного йому майна. Водночас підприємство або його частина можуть бути об’єктом купівлі-продажу, застави, оренди та інших правочинів.
Підприємство як об’єкт включає до свого складу:
1) нерухомість (земельні ділянки, будівлі, споруди);
2) рухоме майно (устаткування, інвентар, сировину, продукцію);
3) зобов’язальні права вимоги (право вимагати оплату за виконану роботу, вимагати відвантаження оплаченого товару тощо);
4) борги (обов’язки повернути кредит, виконати оплачену роботу тощо);
5) деякі виключні права (торговельну марку або інше позначення тощо).
Підприємство, як єдиний майновий комплекс, включає різні види майна, об’єднані спільним призначенням, що використовується для підприємницької діяльності. Підприємство може бути відчужено повністю або частково, однак вчинення правочинів з підприємством не тягне припинення його функціонування за призначенням, кожна частина діє як окреме підприємство та навпаки, при злитті окремі частини діють як одне підприємство, що функціонує. Однак підприємство, як єдиний майновий комплекс, визнається законом нерухомістю, а значить, усі правочини з цим об’єктом повинні бути як з нерухомістю. Не має значення, якщо окремі частини або все підприємство здатні до переміщення, наприклад, автотранспортне підприємство, головне, що все майно у комплексі застосовується для підприємницької діяльності. Підприємство, як об’єкт розглядається, наприклад, при реорганізації, тоді здійснюється універсальне правонаступництво, тобто всі права та обов’язки суб’єкта (суб’єктів) переходять до одного або кількох суб’єктів пропорційно переданому майну (рухомому та нерухомому).
При укладенні договорів, предметом яких є підприємство, треба розглядати підприємство як об'єкт прав, як цілісний майновий комплекс. Наприклад, при купівлі-продажу підприємства продаються не тільки наявні речі, будівлі, наявна сировина на складі, наявна готова продукція тощо, але й все ті наявні речі, як майно, збільшуються на вартість майнових прав – прав вимог до третіх осіб, та зменшуються на вартість майнових зобов’язань – боргів перед третіми особами.
