- •Конспект лекцій з дисципліни «Договірне право»
- •Тема 1. Договори та їх місце в цивільному праві
- •1. Поняття договірного права
- •2. Правова природа договору
- •3. Місце договору у Цивільному кодексі
- •4. Різногалузеві договори
- •5. Правове регулювання договорів
- •Тема 2. Об'єкти та предмети у договірному праві
- •1. Об’єкт правового регулювання та об’єкти цивільних прав
- •2. Об’єкти договірних відносин
- •3. Предмет договору
- •4. Зміст договірних правовідносин
- •5. Майновий комплекс підприємства як предмет договору
- •Тема 3. Договори як вид правочинів
- •1. Поняття правочину
- •Правочин відрізняється:
- •2. Види правочинів
- •Залежно від наявності строку:
- •Умовні правочини вчиняються:
- •Вимоги до обставин у правочинах:
- •3. Умови дійсності правочинів
- •4. Недійсність правочину
- •5. Наслідки недійсності правочину
- •Загальні наслідки недійсності правочину:
- •Наслідки правочинів з дефектами суб'єктного складу:
- •Правочини з дефектами волі
- •Наслідки правочинів з дефектами форми
- •Наслідки правочинів з дефектами змісту
- •Тема 4. Посередницькі договори
- •1. Поняття посередницьких договорів
- •Склад правовідносин посередництва: суб’єкти, об’єкт, зміст (права та обов’язки суб’єктів правовідносин) Суб’єкти представництва:
- •Повноваження представника
- •4. Види представництва:
- •5. Представництво за довіреністю
- •Довіреність має містити:
- •Представництво за довіреністю припиняється у разі:
- •Залежно від змісту та обсягу повноважень довіреності поділяються на:
- •До нотаріально посвідчених довіреностей прирівнюються:
- •Представництво з перевищенням повноважень
- •Відмежування представництва від інших зобов’язань.
- •6. Договір доручення
- •7. Договір комісії
- •8. Договір управління майном
- •Тема 5. Зобов'язання як складова частина договору
- •1. Поняття договірних зобов'язань
- •2. Співвідношення зобов’язання, обов’язків та договору
- •3. Суб'єкти договірних зобов'язань та залежність зобов’язань від суб’єктного складу
- •Зобов’язання бувають:
- •4. Види зобов’язань залежно від визначеності предмета
- •5. Класифікація договірних зобов'язань
- •6. Співвідношення договірних зобов'язальних правовідносин (зп) з правовідносинами власності (пв)
- •Тема 6. Цивільно-правовій договір
- •1. Поняття та принципи договору
- •2. Свобода договору: вільності, обов'язковість, обмеження
- •Обмеження свободи договору вимогами законодавства:
- •3. Види договорів
- •Тема 7. Укладення, зміна, розірвання цивільно-правового договору
- •1. Укладення договору
- •2. Момент укладення договору
- •3. Підстави для зміни або розірвання договору:
- •4. Умови зміни та розірвання договору
- •Тема 8. Виконання та припинення договору
- •1.Поняття і принципи виконання договору
- •2. Суб'єкти виконання зобов'язання та заміна сторін у зобов’язанні
- •3. Зобов'язання з множинністю осіб
- •4. Місце та спосіб виконання зобов'язання Місце виконання зобов'язання
- •Спосіб виконання зобов'язання
- •Зустрічним виконанням зобов'язання
- •5. Предмет виконання та підтвердження виконання зобов'язання
- •6. Підстави припинення зобов'язання
- •Підстави припинення зобов'язання:
- •Не допускається зарахування зустрічних вимог:
- •3. За згодою сторін:
- •4. За волею кредитора:
- •5. Незалежно від волі сторін:
- •5.3. Припинення зобов'язання смертю фізичної особи:
- •Тема 9. Строки та прострочення у договорах
- •1. Види цивільно-правових строків і термінів
- •Залежно від підстав встановлення строки встановлюються:
- •Залежно від ступеню самостійності учасників у встановленні строків:
- •Залежно від поділення правовідносин на регулятивні та охоронювальні:
- •Залежно від поділення правовідносин на абсолютні та відносні:
- •2. Строки виконання у договорі
- •3. Позовна давність та її поширення на договори
- •Норми про позовну давність поширюються на всі цивільні правовідносини, за винятками:
- •Види строків позовної давності:
- •Позовна давність тривалістю в один рік застосовується, зокрема, до вимог:
- •Крім того, позовна давність в один рік застосовується:
- •Позовна давність триватиме протягом п'яти років
- •Позовну давність у 10 років
- •Переривання позовної давності допускається:
- •4. Порядок обчислення строків
- •5. Прострочення виконання умов договору
- •6. Особливості прострочення виконання у грошових зобов’язаннях
- •2) У залежності від характеру забезпечення інтересів кредитора
- •Тема 10. Способи забезпечення виконання зобов’язань
- •1. Поняття засобів забезпечення виконання зобов’язань
- •Заходи забезпечення виконання зобов'язань
- •2. Класифікація засобів забезпечення зобов'язань
- •1) У залежності від часу і способу встановлення (виникнення):
- •3) У залежності від мети, для якої вони встановлюються:
- •3. Речово-правові засоби забезпечення зобов'язань
- •3.1. Застава
- •Предметом застави не може бути:
- •Застава без передачі майна заставодержателю:
- •Застава з передачею заставленого майна заставодержателю
- •1) Заклад
- •2) Застава цінних паперів
- •3)Застава майнових прав
- •3.2. Завдаток
- •3.3. Притримання
- •4. Зобов'язально-правові засоби забезпечення виконання зобов'язання
- •4.1 Неустойка
- •4.2. Порука
- •4.3. Гарантія
- •Тема 11. Правові наслідки порушення договору
- •1. Поняття цивільно-правової відповідальності
- •2. Співвідношення категорій: способи захисту цивільних прав, правові наслідки порушення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання
- •3. Підстави цивільно-правової відповідальності
- •4. Види цивільно-правової відповідальності за невиконання зобов'язань
- •4.3. У залежності від обсягу відповідальності:
- •4.4. У залежності від особи, яка коїть дії:
- •5. Збитки як загальна форма (міра) відповідальності
- •6. Спеціальні форми (міри) відповідальності за порушення договорів
- •7. Підстави звільнення від відповідальності за порушення договорів
- •Умови звільнення боржника від відповідальності:
- •Властивості непереборної сили:
Тема 2. Об'єкти та предмети у договірному праві
1. Об’єкт правового регулювання та об’єкти цивільних прав
З точки зору філософії об’єкт – це те, на що впливає суб’єкт, те, на що спрямована його діяльність, те, що протистоїть суб’єкту. По латині об’єкт (objectum) означає предмет, який складає частину зовнішнього, матеріального світу; предмет пізнання, діяльності людини. Тобто, ці слова у загальновживаному значенні є тотожними та ніяк не означають дії. Поведінка людини, дії, можуть визнаватися тільки об’єктом правового регулювання, про яке не йде мова у Розділі ІІІ Книги Першої ЦК «Об’єкти цивільних прав».Якщо мова йде про цивільне право як сукупність правових норм, то це є право в об’єктивному розумінні. Об’єктом цивільного права є певний об'єкт правового регулювання, суспільні відносини, які опосередковує приватне право. Об’єкти цивільного права та об’єкти цивільних прав відрізняються не тільки як однина та множина прав. Об’єкти цивільних прав – це такі правові категорії, що існують об’єктивно, тобто об’єкти цивільних прав є потенційними об’єктами цивільних правовідносин. Якщо об’єкти цивільних прав – це всі об’єктивні блага, щодо яких встановлюється цивільно-правовий режим та щодо яких можуть виникнути правовідносини, якщо відбудуться юридичні факти, то кожне правовідношення виникає між конкретними суб’єктами із приводу конкретних благ на підставі юридичних фактів, тобто має конкретний суб’єктивний характер. Тому поняття «об’єкти цивільних правовідносин» не може бути однозначним поняттю «об’єкти цивільних прав». Суб’єкти вступають у цивільні відносини, кожний з них, як учасник майнових відносин, має суб’єктивні права на об’єкти, суб’єкти здійснюють певні дії, відбуваються інші юридичні факти, та у суб’єктів трансформуються їх суб’єктивні цивільні права на об’єкти. Цивільні відносини не є суб’єктами, особами, та не можуть у прямому сенсі мати цивільні права на об’єкти. Кожний учасник цивільних відносин має автономність, свої об'єкти цивільних прав, які не перетворюються на об'єкти цивільних відносин, тому вираз «об’єкти цивільних правовідносин» означає суб’єктивні права учасників цивільних правовідносин на об’єкти.
Об’єктами цивільних прав, правове регулювання яких здійснюється у Розділі ІІІ Книги Першої ЦК «Об’єкти цивільних прав», є всі об’єктивні матеріальні та нематеріальні блага, щодо яких законодавством встановлений певний правовий режим, це ті явища (предмети) навколишнього світу, створені природою або результати діяльності учасників цивільного обороту, які мають корисні властивості, усвідомлені та освоєні людством. Це можуть бути речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, а також інші матеріальні та не матеріальні блага. Об’єктом цивільних прав не можуть визначатися дії, а тільки результати дій (результати виконання роботи, результати надання послуги) та інші блага.
Правовий режим речей – це певний порядок користування та межі розпорядження річчю, встановлений законодавством. Наприклад, об’єкти договору позики є грошові кошти та інші речі з родовими ознаками. Договір майнового найму відрізняється від позики об’єктом, це речі неспоживні, з індивідуально-визначеними ознаками.
Майно – це те, що належить конкретній особі, має вартість, ціну, попит, та складається з сукупності наявних речей, збільшується на вартість майнових прав – прав вимог до третіх осіб, та зменшується на вартість майнових зобов’язань – боргів перед третіми особами. Наприклад, майно може бути предметом спадкового договору. Одна сторона (набувач) зобов’язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача. До складу спадщини входять усі права та обов’язки спадкодавця, які не є нерозривно пов’язаними з його особою та які не припинилися внаслідок його смерті. Це, по-перше, речі (квартири, будинки, машини, меблі, земельні ділянки, грошові суми, цінні папери тощо); по-друге, майнові права (пайовий внесок членів ЖБК, права вимоги боргів з третіх осіб тощо); по-третє, майнові обов’язки (обов’язки спадкодавця сплатити борги, відшкодувати шкоду тощо). Усе це в сукупності є майном та буде предметом спадкового договору. Однак визначення майна, що переходить у спадок має певні особливості, зазначені у ст. 1282 ЦК: розмір успадкованих спадкоємцем обов’язків не може перевищувати його прав; спадщина не може складатися лише з обов’язків спадкодавця.
