3. Суб'єкти договірних зобов'язань та залежність зобов’язань від суб’єктного складу

Суб'єкти договірних зобов'язань:

• кредитор (правомочна сторона),

• боржник (зобов'язана сторона). У договорі кожна сторона може бути і кредитором, і боржником залежно від стадії виконання умов договору.

Зобов’язання бувають:

• залежно від кількості суб'єктів:

- прості – один боржник та кредитор;

- складні – декілька боржників (пасивна множина) та/або кредиторів (активна множина) або змішана множина;

• залежно від характеру розподілу прав та обов'язків між учасниками:

- дольові – кожний боржник зобов'язаний виконати певну частину зобов’язання;

- солідарні – кожний кредитор має право вимоги у повному обсязі, кожний боржник зобов'язаний виконати у повному обсязі (при спричиненні шкоди, неподільності об'єкта);

- субсидіарні – додатковий боржник виконує, якщо не може виконати основний;

- регресні – зворотні вимоги боржника, який виконав зобов'язання за інших боржників, до справжніх боржників, перерозподіл обов'язків між боржниками.

• залежно від можливості заміни учасників зобов'язання:

- зобов'язання особистого характеру – зобов'язання пов'язано з певним суб'єктом-виконавцем, якого не можна замінити (творець);

- зобов'язання з можливістю правонаступництва.

4. Види зобов’язань залежно від визначеності предмета

• Зобов’язання з конкретним предметом виконання (передаються, створюються конкретні блага).

• Альтернативне зобов’язання – боржник вибирає один із декілька способів виконання, якщо інше не передбачено законом або договором. Конкретні дії боржника не визначені.

• Факультативне зобов’язання – боржник зобов'язаний здійснити на користь кредитора конкретні дії, але при неможливості може замінити їх іншим, завчасно передбаченим предметом.

Система розміщення окремих видів договірних зобов’язань залежить від того основного правового результату, якого добиваються сторони, укладаючи договір. Однак договір може складатися з декількох зобов’язань.

5. Класифікація договірних зобов'язань

• Залежно від характеру юридичних дій:

1) зобов'язання про передачу майна у власність, 2) зобов'язання про передачу майна у користування, 3) зобов'язання про виконання робіт, 4) надання послуг, 5) зобов’язання щодо розпорядження правами інтелектуальної власності.

• Залежно від мети (спрямованості):

- Регулятивні зобов’язання – регулюють правомірну поведінку учасників;

- Охоронні зобов’язання – захищають порушений інтерес учасників.

• Залежно від характеру правового зв'язку:

- Ординарне зобов’язання – сторони мають по одному праву та по одному зобов’язанню;

- Складне зобов’язання – сторони мають декілька прав та обов’язків.

• Залежно від юридичної значимості:

- основне зобов’язання – самостійне;

- додаткове (акцесорне) зобов’язання не самостійне (застава), забезпечує належне виконання основного. Припинення або недійсність основного спричинює такі наслідки й для додаткового, однак не навпаки.

• залежно від пов'язаності зобов’язання з особистістю учасника:

- Персоніфіковані – зобов’язання виконується особисто (відомий художник);

- не персоніфіковані – виконавець може бути замінений.

• Залежно від засобу платежу:

• грошові зобов’язання – предметом сплата грошових коштів у будь-якої формі. Відповідальність за їх порушення настає навіть при неможливості виконання зобов’язання (без вини);

• бартерні зобов’язання – предметом зобов’язань обох сторін є товари, результат роботи, результат послуги;

• безоплатні – предмет зобов’язання є тільки у одній стороні.