- •Конспект лекцій з дисципліни «Договірне право»
- •Тема 1. Договори та їх місце в цивільному праві
- •1. Поняття договірного права
- •2. Правова природа договору
- •3. Місце договору у Цивільному кодексі
- •4. Різногалузеві договори
- •5. Правове регулювання договорів
- •Тема 2. Об'єкти та предмети у договірному праві
- •1. Об’єкт правового регулювання та об’єкти цивільних прав
- •2. Об’єкти договірних відносин
- •3. Предмет договору
- •4. Зміст договірних правовідносин
- •5. Майновий комплекс підприємства як предмет договору
- •Тема 3. Договори як вид правочинів
- •1. Поняття правочину
- •Правочин відрізняється:
- •2. Види правочинів
- •Залежно від наявності строку:
- •Умовні правочини вчиняються:
- •Вимоги до обставин у правочинах:
- •3. Умови дійсності правочинів
- •4. Недійсність правочину
- •5. Наслідки недійсності правочину
- •Загальні наслідки недійсності правочину:
- •Наслідки правочинів з дефектами суб'єктного складу:
- •Правочини з дефектами волі
- •Наслідки правочинів з дефектами форми
- •Наслідки правочинів з дефектами змісту
- •Тема 4. Посередницькі договори
- •1. Поняття посередницьких договорів
- •Склад правовідносин посередництва: суб’єкти, об’єкт, зміст (права та обов’язки суб’єктів правовідносин) Суб’єкти представництва:
- •Повноваження представника
- •4. Види представництва:
- •5. Представництво за довіреністю
- •Довіреність має містити:
- •Представництво за довіреністю припиняється у разі:
- •Залежно від змісту та обсягу повноважень довіреності поділяються на:
- •До нотаріально посвідчених довіреностей прирівнюються:
- •Представництво з перевищенням повноважень
- •Відмежування представництва від інших зобов’язань.
- •6. Договір доручення
- •7. Договір комісії
- •8. Договір управління майном
- •Тема 5. Зобов'язання як складова частина договору
- •1. Поняття договірних зобов'язань
- •2. Співвідношення зобов’язання, обов’язків та договору
- •3. Суб'єкти договірних зобов'язань та залежність зобов’язань від суб’єктного складу
- •Зобов’язання бувають:
- •4. Види зобов’язань залежно від визначеності предмета
- •5. Класифікація договірних зобов'язань
- •6. Співвідношення договірних зобов'язальних правовідносин (зп) з правовідносинами власності (пв)
- •Тема 6. Цивільно-правовій договір
- •1. Поняття та принципи договору
- •2. Свобода договору: вільності, обов'язковість, обмеження
- •Обмеження свободи договору вимогами законодавства:
- •3. Види договорів
- •Тема 7. Укладення, зміна, розірвання цивільно-правового договору
- •1. Укладення договору
- •2. Момент укладення договору
- •3. Підстави для зміни або розірвання договору:
- •4. Умови зміни та розірвання договору
- •Тема 8. Виконання та припинення договору
- •1.Поняття і принципи виконання договору
- •2. Суб'єкти виконання зобов'язання та заміна сторін у зобов’язанні
- •3. Зобов'язання з множинністю осіб
- •4. Місце та спосіб виконання зобов'язання Місце виконання зобов'язання
- •Спосіб виконання зобов'язання
- •Зустрічним виконанням зобов'язання
- •5. Предмет виконання та підтвердження виконання зобов'язання
- •6. Підстави припинення зобов'язання
- •Підстави припинення зобов'язання:
- •Не допускається зарахування зустрічних вимог:
- •3. За згодою сторін:
- •4. За волею кредитора:
- •5. Незалежно від волі сторін:
- •5.3. Припинення зобов'язання смертю фізичної особи:
- •Тема 9. Строки та прострочення у договорах
- •1. Види цивільно-правових строків і термінів
- •Залежно від підстав встановлення строки встановлюються:
- •Залежно від ступеню самостійності учасників у встановленні строків:
- •Залежно від поділення правовідносин на регулятивні та охоронювальні:
- •Залежно від поділення правовідносин на абсолютні та відносні:
- •2. Строки виконання у договорі
- •3. Позовна давність та її поширення на договори
- •Норми про позовну давність поширюються на всі цивільні правовідносини, за винятками:
- •Види строків позовної давності:
- •Позовна давність тривалістю в один рік застосовується, зокрема, до вимог:
- •Крім того, позовна давність в один рік застосовується:
- •Позовна давність триватиме протягом п'яти років
- •Позовну давність у 10 років
- •Переривання позовної давності допускається:
- •4. Порядок обчислення строків
- •5. Прострочення виконання умов договору
- •6. Особливості прострочення виконання у грошових зобов’язаннях
- •2) У залежності від характеру забезпечення інтересів кредитора
- •Тема 10. Способи забезпечення виконання зобов’язань
- •1. Поняття засобів забезпечення виконання зобов’язань
- •Заходи забезпечення виконання зобов'язань
- •2. Класифікація засобів забезпечення зобов'язань
- •1) У залежності від часу і способу встановлення (виникнення):
- •3) У залежності від мети, для якої вони встановлюються:
- •3. Речово-правові засоби забезпечення зобов'язань
- •3.1. Застава
- •Предметом застави не може бути:
- •Застава без передачі майна заставодержателю:
- •Застава з передачею заставленого майна заставодержателю
- •1) Заклад
- •2) Застава цінних паперів
- •3)Застава майнових прав
- •3.2. Завдаток
- •3.3. Притримання
- •4. Зобов'язально-правові засоби забезпечення виконання зобов'язання
- •4.1 Неустойка
- •4.2. Порука
- •4.3. Гарантія
- •Тема 11. Правові наслідки порушення договору
- •1. Поняття цивільно-правової відповідальності
- •2. Співвідношення категорій: способи захисту цивільних прав, правові наслідки порушення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання
- •3. Підстави цивільно-правової відповідальності
- •4. Види цивільно-правової відповідальності за невиконання зобов'язань
- •4.3. У залежності від обсягу відповідальності:
- •4.4. У залежності від особи, яка коїть дії:
- •5. Збитки як загальна форма (міра) відповідальності
- •6. Спеціальні форми (міри) відповідальності за порушення договорів
- •7. Підстави звільнення від відповідальності за порушення договорів
- •Умови звільнення боржника від відповідальності:
- •Властивості непереборної сили:
4. Зобов'язально-правові засоби забезпечення виконання зобов'язання
Зобов'язально-правові засоби забезпечення виконання зобов'язання – це зобов'язання боржника або третіх осіб виконати певні обтяжливі дії у випадку порушення основного зобов’язання боржником.
4.1 Неустойка
Неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання.
Ознаки неустойки:
1) можливість стягнення неустойки за сам факт порушення зобов'язання, без надання доказів про завдання збитків та їхній розмір;
2) можливість для сторін на свій розсуд сформулювати підстави, розмір та умови сплати неустойки (крім випадків існування, так званої, «нормативної» неустойки - ст. 550 ЦК);
3) можливість для кредитора оперативно компенсувати збитки, завдані йому невиконанням договору, у зручній для нього грошовій формі або у вигляді майна. Неустойка має характер додаткового обтяження для боржника і, за загальним правилом, підлягає сплаті незалежно від наявності збитків (ст. 624 ЦК).
Умовами стягнення неустойки є невиконання зобов'язання і провина боржника, незалежно від наявності збитків у кредитора, причому якщо неустойка стягується за порушення грошового зобов’язання, то провина боржника не має значення. Однак якщо кредитор потерпів збитки внаслідок порушення зобов’язання боржником, то в залежності від співвідношення права на стягнення неустойки з правом на відшкодування збитків розрізняють неустойку:
залікову - не виключає право вимагати відшкодування збитків, але тільки в тій частині, яка не покрита неустойкою. неустойка + (збитки – неустойка)
виняткову - закон або договір можуть передбачити стягнення тільки неустойки, але не збитків (використовується, як правило, у випадках прострочення зобов'язання);
штрафну (кумулятивну) - стягнення збитків в повній сумі понад неустойку; стягується у вигляді загального правила;
альтернативну - за вибором кредитора стягується або неустойка, або збитки.
Як правило, якщо кредитор потерпів збитки від порушення зобов’язання, та законом або договором передбачена за це неустойка, то кредитор має право на стягнення штрафної неустойки (неустойки + збитки), якщо інші види неустойки не передбачені законом або договором.
У залежності від підстав встановлення неустойка поділяється на договірну та нормативну.
Договірна неустойка - це та, що встановлюється за договором сторін.
Сфера застосування нормативної неустойки залежить від характеру норми. Якщо неустойка передбачена імперативною нормою, вона підлягає безумовному застосуванню. У випадках, коли положення про неустойку міститься в диспозитивній нормі, вона застосовується лише тоді, коли сторони своєю угодою не передбачили інший розмір неустойки. Нормативну неустойку у цивільно-правових зобов’язаннях слід відрізняти від адміністративно-правової санкції у вигляді штрафу, пені. Ознакою адміністративних штрафу, пені в тому, що вони стягуються у бюджет органами державного контролю за порушення у сфері державного управління. Цивільно-правові неустойка, штраф, пеня стягуються контрагентом (стороною у договорі) за порушення умов договору та йдуть контрагенту на компенсацію його збитків.
Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Разом з тим сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого законодавством (крім випадків, передбачених законом). Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду.