- •Тема 1. Природні та штучні фітоценози
- •Порівняльна характеристика природних екосистем і агроекосистеми (за б. М. Міркіним та ю. В. Злобіним
- •Основні етапи створення агрофітоценозів та їх компонентів (за т. А. Работновим та м. П. Косолапом)
- •Тема 2. Сільськогосподарські культури – домінанти агрофітоценозів План
- •Склад природної флори України та вплив на неї антропогенного фактора (за в. В. Протопоповою).
- •Склад природної флори України та вплив на неї антропогенного фактора (за в. В. Протопоповою, 1991)
- •Становлення сучасного складу сільськогосподарських культур.
- •Добова та річна мінливість агрофітоценозів.
- •Рівень присутності культурного компонента в агрофітоценозі.
- •Тема 3. Мінливість агрофітоценозів та їх класифікація. Популяції бур’янів План
- •Класифікація складу агрофітоценозів за флористичним напрямом
- •3. Виробнича класифікація бур'янових угрупувань
- •4. Історія становлення та сучасний склад бур'янового компонента агрофітоценозу
- •5.Динаміка бур'янового компонента агрофітоценозу.
- •Віковий спектр популяцій
- •Вплив густоти стояння на популяції бур’янів.
- •Поняття та зміст еколого-ценотичних стратегій розвитку рослин в агрофітоценозах.
- •9.Види еколого-ценотичних стратегій росту і розвитку рослин
- •Тема 4. Шкода від бур’янів План
- •Вплив рівня присутності на рівень біологічної шкідливості бур’янів.
- •Тема 5. Принципи й методи дослідження та обліку буряневого компонента агрофітоценозу План
- •Фітоценотичні методи дослідження
- •Картографування забур’яненості полів.
- •Тема 6. Прогноз формування і розвитку популяцій і бур’янових угруповань в агрофітоценозах План
- •Інструментальний та якісний методи прогнозу забур’яненості.
- •1.Інструментальний та якісний методи прогнозу забур’яненості.
- •2.Розрахунковий метод
- •Тема 7. Заходи регулювання рівня присутності бур’янового компонента агрофітоценозів План
- •Стратегія і тактика регулювання рівня присутності сегетальної рослинності в агрофітоценозах.
- •Стратегія і тактика регулювання рівня присутності сегетальної рослинності в агрофітоценозах.
- •2. Екологічні заходи.
- •3.Фітоценотичні заходи.
- •4.Запобіжні або попереджувальні заходи
- •5.Механічні заходи
Тема 4. Шкода від бур’янів План
Вплив рівня присутності на рівень біологічної шкідливості бур’янів.
Результативним показником біологічної шкідливості є рівень урожайності культури. Залежність урожаю від рівня присутності бур'янів завжди носить нелінійну залежність типу:
де: Ln_ натуральний логарифм;
У - урожай зерна на забур'яненій ділянці, ц/га;
У0 - урожай зерна на незабур'яненій ділянці, ц/га;
п - кількість бур'янів, шт/м2;
m - маса бур'янів, г/м2;
К - коефіцієнти шкодочинності бур'янів, що характеризують зниження урожаю на одиницю присутності (по чисельності або по масі) бур'яну;
е = 2,71 - основа натурального логарифму.
Коефіцієнт шкідливості визначається на основі графіків, побудованих за даними експериментальних досліджень з вивчення впливу різних видів бур'янів на продуктивність конкретної сільськогосподарської культури за формулою:
Розрахунки проведені в Челябінському інституті механізації й електрифікації показали, що у кожного виду бур'яну свій рівень шкідливості.
В даних умовах він коливався в межах 0,0125-0,0662. Слід враховувати, що коефіцієнт шкідливості бур'янових асоціацій вищий ніж у окремих видів і складає 0,0287-0,0437.
Антропогенні фактори по-різному можуть впливати на шкідливість бур'янів. Наприклад, застосування плоскорізного обробітку підвищує коефіцієнт шкідливості бур'янів, а добрива у великих дозах - знижують. Необгрунтоване застосування гербіцидів теж може привести до підвищення коефіцієнта шкідливості бур'янового угрупування. Наприклад, за даними А.Г. Таскаєвої, застосування 2,4-Д з лонтрелом на посівах, де переважали стійкі до даної суміші гербіцидів бур'яни, коефіцієнт шкідливості останніх зріс з 0,0387 до 0,0760. Обґрунтоване застосування даної суміші навпаки знизило коефіцієнт шкідливості бур'янів у посівах ячменю з 0,0380 до 0,0250, а в посівах пшениці - з 0,0662 до 0,0287.
Шкідливість бур'янів часто розраховують по більш спрощеному варіанту - методу пропорційності, яким користуються такі вчені, як Зубков, Дормідонтова (1979), Зуза (1984) та інші. У даному методі коефіцієнт шкідливості визначається за формулою:
де:
Ук - середній урожай контрольної ділянки;
Уе - середній урожай варіанту;
Хк - середня присутність бур'янів на контрольній ділянці;
Хе - середня присутність бур'янів на варіанті.
Згідно даного методу, залежність урожаю від забур'яненості описується формулою:
де: В - відповідний коефіцієнт шкідливості.
Дана методика не потребує закладки спеціальних дослідів із значними затратами праці, але дає задовільні результати лише в певних межах рівня присутності бур'янів, який відповідає на узагальненому графіку частині кривої СД, в якій вона найбільш наближена до прямої.
Розрахунок шкодочинності бур'янів проведений по даній методиці в Ульяновському сільськогосподарському інституті показав, що втрати врожаю від однієї рослини бур'яну складали: у гороху 7-12 кг/га, озимого жита - 6-17, ярої пшениці - 10-44, вівса - 7-27, ячменю - 29-33, кукурудзи на силос - 124-660 кг/га. Втрати врожаю від одиниці бур'янів суттєво змінюються по роках, тому даний показник використаний у прогнозі втрат урожаю не завжди дає правильну відповідь.
Виходячи з узагальнених результатів наукових досліджень можна побудувати загальний схематичний графік залежності урожайності сільськогосподарських культур від рівня присутності бур'янів.
На даному графіку виділяється кілька відрізків, які характеризують різний вплив бур'янів на продуктивність культури при зміні рівня їх присутності. Зумовлено це тим, що при зміні рівня присутності бур'янів у агрофітоценозі змінюються і форми взаємовідносин між ними та культурою.
Відрізок АБ характерний для таких форм взаємовідносин, як співробітництво або коменсамізм. Такі форми взаємовідносин характерні лише для деяких видів сільськогосподарських культур і бур'янів, можуть проявлятися лише при низькому рівні присутності бур'янів (не більше 5 шт/м2). Таким чином, цей відрізок характеризує форми позитивного впливу бур'янів на культури, але навіть на графіку видно, наскільки він поступається іншим за об'ємом; можливо, засобами селекції доцільно створити такі види бур'янів. Наприклад, вважається, що мак-самосійка у посівах озимої пшениці практично не знижує врожайності навіть при 10 шт/м2, а його присутність служить індикатором добрих умов для озимих культур, але вже при чисельності 20 шт/м2 втрати врожаю можуть складати 8 ц/га, а при 45 шт/м2 - до 17 ц/га.
Відрізок БС характерний для такої форми взаємовідносин як нейтралізм. Зустрічається практично у всіх культурах, але для нього характерна дуже вузька межа рівня присутності бур'янів. Для землероба це теж бажаний варіант. Перші дві частини графіка дуже важко зафіксувати в польових дослідах через їх низьку точність.
Найбільшу частину графіка займає відрізок СД, що характерний для такої форми взаємовідносин як конкуренція. Значний об'єм взаємовідносин даної форми дійсно дозволяє вважати її основною, але не єдиною. По відрізку СД можна також зробити висновок, що шкодо-чинність одиниці забур'яненості не постійна величина. Вона змінюється залежно від рівня присутності бур'янів. Чим вищий загальний рівень присутності бур'янів, тим менша шкодочинність одиниці бур'янів.
Таким чином, залежність рівня шкоди (зниження урожаю культури) від ступеня присутності бур'янів описується кривою, а не прямою лінією. Біологічне пояснення цього полягає в явищі упаковки екологічних ніш при збільшенні ступеня присутності бур'янів, а відомо, що внаслідок цього знижується гострота конкурентних взаємовідносин.
