Тема 4. Шкода від бур’янів План

1. Вплив рівня присутності на рівень біологічної шкідливості бур’янів.

Результативним показником біологічної шкідливості є рівень уро­жайності культури. Залежність урожаю від рівня присутності бур'янів завжди носить нелінійну залежність типу:

де: Ln_ натуральний логарифм;

У - урожай зерна на забур'яненій ділянці, ц/га;

У₀ - урожай зерна на незабур'яненій ділянці, ц/га;

п - кількість бур'янів, шт/м²;

m - маса бур'янів, г/м²;

К - коефіцієнти шкодочинності бур'янів, що характеризують зни­ження урожаю на одиницю присутності (по чисельності або по масі) бу­р'яну;

е = 2,71 - основа натурального логарифму.

Коефіцієнт шкідливості визначається на основі графіків, побудова­них за даними експериментальних досліджень з вивчення впливу різних видів бур'янів на продуктивність конкретної сільськогосподарської куль­тури за формулою:

Розрахунки проведені в Челябінському інституті механізації й елек­трифікації показали, що у кожного виду бур'яну свій рівень шкідливості.

В даних умовах він коливався в межах 0,0125-0,0662. Слід враховува­ти, що коефіцієнт шкідливості бур'янових асоціацій вищий ніж у окремих видів і складає 0,0287-0,0437.

Антропогенні фактори по-різному можуть впливати на шкідливість бур'янів. Наприклад, застосування плоскорізного обробітку підвищує коефіцієнт шкідливості бур'янів, а добрива у великих дозах - знижують. Необгрунтоване застосування гербіцидів теж може привести до підви­щення коефіцієнта шкідливості бур'янового угрупування. Наприклад, за даними А.Г. Таскаєвої, застосування 2,4-Д з лонтрелом на посівах, де переважали стійкі до даної суміші гербіцидів бур'яни, коефіцієнт шкід­ливості останніх зріс з 0,0387 до 0,0760. Обґрунтоване застосування даної суміші навпаки знизило коефіцієнт шкідливості бур'янів у посівах ячменю з 0,0380 до 0,0250, а в посівах пшениці - з 0,0662 до 0,0287.

Шкідливість бур'янів часто розраховують по більш спрощеному ва­ріанту - методу пропорційності, яким користуються такі вчені, як Зубков, Дормідонтова (1979), Зуза (1984) та інші. У даному методі коефіцієнт шкідливості визначається за формулою:

де:

У_к - середній урожай контрольної ділянки;

У_е - середній урожай варіанту;

Х_к - середня присутність бур'янів на контрольній ділянці;

Х_е - середня присутність бур'янів на варіанті.

Згідно даного методу, залежність урожаю від забур'яненості опису­ється формулою:

де: В - відповідний коефіцієнт шкідливості.

Дана методика не потребує закладки спеціальних дослідів із знач­ними затратами праці, але дає задовільні результати лише в певних межах рівня присутності бур'янів, який відповідає на узагальненому графіку частині кривої СД, в якій вона найбільш наближена до прямої.

Розрахунок шкодочинності бур'янів проведений по даній методиці в Ульяновському сільськогосподарському інституті показав, що втрати врожаю від однієї рослини бур'яну складали: у гороху 7-12 кг/га, озимо­го жита - 6-17, ярої пшениці - 10-44, вівса - 7-27, ячменю - 29-33, ку­курудзи на силос - 124-660 кг/га. Втрати врожаю від одиниці бур'янів суттєво змінюються по роках, тому даний показник використаний у про­гнозі втрат урожаю не завжди дає правильну відповідь.

Виходячи з узагальнених результатів наукових досліджень можна побудувати загальний схематичний графік залежності урожайності сіль­ськогосподарських культур від рівня присутності бур'янів.

На даному графіку виділяється кілька відрізків, які характеризують різний вплив бур'янів на продуктивність культури при зміні рівня їх при­сутності. Зумовлено це тим, що при зміні рівня присутності бур'янів у агрофітоценозі змінюються і форми взаємовідносин між ними та культу­рою.

Відрізок АБ характерний для таких форм взаємовідносин, як спів­робітництво або коменсамізм. Такі форми взаємовідносин характерні лише для деяких видів сільськогосподарських культур і бур'янів, можуть проявлятися лише при низькому рівні присутності бур'янів (не більше 5 шт/м²). Таким чином, цей відрізок характеризує форми позитивного впливу бур'янів на культури, але навіть на графіку видно, наскільки він поступається іншим за об'ємом; можливо, засобами селекції доцільно створити такі види бур'янів. Наприклад, вважається, що мак-самосійка у посівах озимої пшениці практично не знижує врожайності навіть при 10 шт/м², а його присутність служить індикатором добрих умов для ози­мих культур, але вже при чисельності 20 шт/м² втрати врожаю можуть складати 8 ц/га, а при 45 шт/м² - до 17 ц/га.

Відрізок БС характерний для такої форми взаємовідносин як нейт­ралізм. Зустрічається практично у всіх культурах, але для нього харак­терна дуже вузька межа рівня присутності бур'янів. Для землероба це теж бажаний варіант. Перші дві частини графіка дуже важко зафіксувати в польових дослідах через їх низьку точність.

Найбільшу частину графіка займає відрізок СД, що характерний для такої форми взаємовідносин як конкуренція. Значний об'єм вза­ємовідносин даної форми дійсно дозволяє вважати її основною, але не єдиною. По відрізку СД можна також зробити висновок, що шкодо-чинність одиниці забур'яненості не постійна величина. Вона змінюється залежно від рівня присутності бур'янів. Чим вищий загальний рівень присутності бур'янів, тим менша шкодочинність одиниці бур'янів.

Таким чином, залежність рівня шкоди (зниження урожаю культури) від ступеня присутності бур'янів описується кривою, а не прямою лінією. Біологічне пояснення цього полягає в явищі упаковки екологічних ніш при збільшенні ступеня присутності бур'янів, а відомо, що внаслідок цього знижується гострота конкурентних взаємовідносин.