Тема 9. Контролінг у системі прийняття управлінських рішень

1. Сутність та класифікація управлінських рішень.

Управлінське рішення – основна функція в роботі менеджера і центральний момент всього процесу управління. У широкому значенні це поняття включає підготовку рішення (планування), у вузькому значенні це вибір альтернативи з різних варіантів.

Існує цілий ряд факторів, що впливають на прийняття управлінських рішень. Найбільш детальною класифікацією факторів, що впливають на прийняття рішень, є класифікація, яка запропонована Яковлєвим Ю.П. Згідно даної класифікації всі фактори, що впливають на прийняття управлінських рішень, розділяють на:

- фактори, пов’язані з зовнішнім середовищем;

- фактори, пов’язані з особливостями розв’язуваного управлінського завдання;

- фактори, пов’язані з особливостями підприємства і керівника. [53, с. 278]

Перелічені фактори впливають на моделі та вибір критеріїв прийняття управлінських рішень.

У прийнятті управлінських рішень керівник використовує кількісні і якісні критерії. Якісні критерії визначають індивідуальну специфіку конкретної ситуації, а кількісні є більш універсальною характеристикою.

Вимоги до критеріїв прийняття управлінських рішень можна сформулювати наступним чином:

- повна оцінка всіх економічних наслідків прийнятого рішення в короткому й у боргом періодах виходячи із цілей підприємства (тобто оцінка всіх релевантних результатів);

- відповідність системі цілей підприємства й несуперечність;

- пристосованість до аналізу в умовах невизначеності;

- об'єктивність і доступність вихідних даних;

- універсальність;

- гнучкість (тобто здатність ураховувати зміни, що відбуваються);

- облік специфіки розв'язуваного завдання;

- відповідність особливостям особистості керівника й корпоративній культурі підприємства;

- зрозумілість і зручність у використанні;

- вимірність й об'єктивність;

- орієнтація на перспективу, можливість «раннього попередження».

Одним з найпоширеніших критеріїв вибору є вартісна оцінка варіантів управлінських рішень. У цьому випадку вибираються показники витрат, прибутку і ефективності альтернативного варіанту рішення. При цьому якнайкращому варіанту відповідатиме екстремальне значення (мінімум або максимум) критерію оцінки.

Всі види рішень, що приймаються в процесі управління, можна класифікувати по ознаках, представлених у табл. 43.

Особливе значення в системі контролінгу належить вибору та обґрунтуванню фінансових рішень.

Фінансове рішення – це вибір альтернативи, здійснений керівником в рамках його посадових повноважень і компетенції та направлений на збільшення прибутку (зниження збитків) організації.

Фінансовий менеджер готує (оцінює, приймає) рішення наступних типів:

- стратегічні (S): оцінка і максимізація вартості майна; визначення цілей; забезпечення довгострокового фінансового планування і зростання;

- операційні (O): по управлінню оборотним капіталом і грошовими потоками; по управлінню доходами і витратами; як забезпечити ліквідність і платоспроможність;

- по фінансуванню (F): одержання фінансових ресурсів за прийнятною вартістю; по оптимізації структури капіталу; щодо капіталізації і дивідендної політики;

- інвестиційні (I): здійснення інвестицій в різні види активів; управління портфелем цінних паперів (проектів); управління проектними і фінансовими ризиками;

- аналітичні (А): забезпечення адекватною інформацією процесу ухвалення рішень; діагностика і виявлення шляхів фінансового оздоровлення.

Таблиця 43

Класифікація управлінських рішень

Ознака	Класифікація
по об'єкту рішення	- орієнтовані на цілі або засоби - основоположні - структурні - ситуативні
по надійності початкової інформації	- на основі надійної інформації - ризикові - ненадійні
по термінах дії наслідків	- довгострокові - середньострокові - короткострокові
по зв'язку з ієрархією планування	- стратегічні - тактичні - оперативні
по частоті повторюваності	- випадкові - що повторюються - рутинні
по виробничому обсягу	- для всього підприємства - вузькоспеціалізовані
по числу рішень в процесі ухвалення	- статичні - динамічні - одноступінчаті - багатоступінчаті
по особах, що ухвалюють рішення	- одноосібні - групові - з боку менеджерів - з боку виконавців
по обліку зміни даних	- жорсткі - гнучкі
по незалежності	- автономні - доповнюючі один одного
по складності	- прості - складні

Сукупність рішень фінансового менеджменту можна представити у вигляді цільової функції:

мах V = f(S, ПРО, F, I, А), (46)

де V – вартість організації.

Майстерність фінансових рішень полягає в підвищенні вартості організації за допомогою вибору вірної стратегії на основі точного аналізу, отримання і розміщення необхідного для цього капіталу, при чіткому контролі поточних операцій і виконанні прийнятих зобов'язань.

Формування стратегії підприємства та обґрунтування та фінансових рішень досягається шляхом використання відповідних методів. У системі контролінгу виділяють експертні і економіко-математичні методи підготовки інформації для ухвалення рішень.

Методи експертних оцінок – це методи організації роботи з фахівцями-експертами і обробки думок експертів, виражених в кількісній та/або якісній формі з метою підготовки інформації для ухвалення рішень.

Економіко-математичні моделі і методи є логічним системним підходом до рішення проблеми управління. Серед економіко-математичних методів найбільш часто використовуються: лінійне програмування, імітаційні моделі, інтегральне програмування, динамічне програмування, нелінійне програмування, теорія ігор.