7. Завдання контролінгу

Завдання контролінгу виходять з основної мети контролінгу – орієнтувати управлінський процес на досягнення поточних та стратегічних цілей метою оптимізації фінансового результату. Для цього контролінг забезпечує виконання наступних завдань:

- координація управлінської діяльності для досягнення мети підприємства;

- інформаційна й консультаційна підтримка прийняття управлінських рішень;

- організація руху інформаційних потоків на підприємстві з метою їх оптимізації;

- забезпечення раціональності управлінського процесу;

- ліквідація «вузьких місць», які визначаються на підставі даних планування, обліку, аналізу і контролю і використання методів оперативного і стратегічного контролінгу;

- забезпечення прибутковості та ліквідності;

- орієнтація на отримання кінцевого результату.

Виходячи з перелічених завдань контролінгу, можливо визначити, що роль контролінгу, як підсистеми фінансового управління підприємством, полягає у підтримці та наданні допомоги керівнику. Беручи за основу дані бухгалтерського обліку, як джерело інформації, служба контролінгу вивчає явища і процеси, що відбуваються на підприємстві, виявляє слабкі місця, порівнює фактичні показники із запланованими та аналізує причини відхилення, а також пропонує заходи щодо покращення ситуації на підприємстві.

Тема 2. Характеристика об’єктів контролінгу

1. Видова структура об’єктів контролінгу

Контролінг є зворотним зв’язком управління, а об’єкти контролінгу, як управлінські інструменти, об’єднують і спосіб управління і, безпосередньо, відповідний методичний інструментарій. Об'єктами контролінгу є фактори виробництва, процеси, показники ефективності їх використання та організації, потенціал підприємства (чисельність, основні засоби, потужність, обсяг виробництва і збуту тощо), а також показники фінансового стану у порівнянні з прогнозованими. Загальна класифікація об’єктів контролінгу представлена на рис. 2.

Процес забезпечення ефективної господарської діяльності підприємства завжди є результатом взаємодії відповідних видів ресурсів, а його ефективність забезпечується оптимальним їх поєднанням і використанням. Ресурсна будова суб’єкта господарювання показує наявність ресурсів на підприємстві, їх якість та потребу, виражає взаємозв’язок та ефективність використання в процесі фінансово-господарської діяльності. Ресурси в процесі здійснення фінансово-господарської діяльності відносяться на різні види витрат.

Згідно з П(С)БО 16 «витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені». [5]

Витрати підприємства відносяться на відповідні господарські процеси в результаті господарської діяльності. Господарська діяльність підприємства пов'язана з використанням коштів, матеріальних і нематеріальних засобів, які постійно перебувають у безперервному кругообігу.

Активи підприємства постійно змінюють свою форму – за гроші купуються виробничі запаси, які потім використовуються у виробництві готової продукції; реалізація продукції знову приносить гроші і т. ін.

Таким чином, господарські процеси зумовлюють постійний кругообіг активів. Кругообіг активів здійснюється через господарські процеси.

Об'єкти контролінгу

Р есурси		- трудові; - матеріальні; - фінансові; - технологічні; - інформаційні.
Витрати		- основні; - загальновиробничі; - адміністративні; - збутові; - інші.
Г осподарські процеси		- постачання; - виробництво; - збут; - науково-дослідні та експериментальні роботи.
В иди діяльності		- операційна; - інвестиційна; - фінансова.
Ф інансовий стан		- майно; - фінансова стійкість; - платоспроможність; - ліквідність; - ділова активність.
Е фективність		- загальні показники
		- функціональні показники.

Рис. 2. Класифікація об’єктів контролінгу

Під господарським процесом розуміють сукупність однорідних операцій, спрямованих на виконання певного господарського завдання.

Господарські процеси або процеси операційного циклу – постачання (, виробництво, реалізація збут) відображають процес кругообігу капіталу, спричинений функціонуванням товарно-грошових відносин.

В окремих галузях діяльності може бути відсутній той чи інший процес: в торгівлі практично відсутній процес виробництва, в науковій та навчальній діяльності часто майже відсутній процес заготівлі. Бувають і специфічні процеси, до яких, наприклад, можна віднести організацію споживання в громадському харчуванні.

Господарські процеси відбуваються за відповідними видами діяльності. Згідно з П(С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів» підприємство може здійснювати операційну, фінансову та інвестиційну діяльність. [4]

Операційна діяльність – основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, крім інвестиційної чи фінансової, тобто діяльність, яка забезпечує основну частку доходу та пов'язана з виробництвом, реалізацією продукції й іншими взаємовідносинами, що виникають у процесі її здійснення.

Інвестиційною діяльністю вважають придбання та реалізацію тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів.

Під фінансовою діяльністю розуміють діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства. Фінансова діяльність як об’єкт контролінгу включає використання різних форм і методів, направлених на фінансове забезпечення ефективного функціонування підприємства для досягнення поставлених цілей.

За результатами здійснення операційної, інвестиційної та фінансової діяльності та формування відповідної звітності проводиться оцінка фінансового стану підприємства.

Показники фінансового стану включають в себе коефіцієнти, які базуються на розрахунку співвідношення різних абсолютних показників між собою і характеризують різні аспекти фінансової діяльності. Найбільшого поширення набули наступні аспекти такого аналізу: оцінка майнового стану, фінансової стійкості, ліквідності, платоспроможності і ділової активності.

Результати аналізу фінансового стану підприємства взаємодіють з показниками ефективності роботи, які використовуються для оцінки загальної ефективності вкладення коштів у підприємство та відображають ступінь прибутковості підприємства.

Оцінка показників ефективності включає, перш за все, показники рентабельності, які є відносними характеристиками фінансових результатів і ефективності діяльності підприємства. Вони вимірюють прибутковість підприємства з різних позицій і групуються відповідно до інтересів учасників економічного процесу, ринкового обміну.

Відокремлюють загальні та функціональні показники ефективності. Загальні показники в основному виражають кінцеві результати виробництва і виконання стратегічних завдань. Функціональні показники використовуються для аналізу і виявлення резервів ефективності, усунення вузьких місць у виробництві.