- •1. Навчальна програма дисципліни
- •2. Робоча навчальна програма дисципліни
- •2. Мета та завдання курсу.
- •3. Характеристика дисципліни
- •4. Бальна шкала рейтингової оцінки
- •5. Розподіл дисципліни на змістові модулі, її обсяг і форми
- •6. Критерії оцінювання знань студентів з кожного модуля
- •1. Поняття і предмет римського приватного права.
- •7. Використання дидактичних матеріалів по темам дисципліни:
- •3. Конспект лекцій
- •2. Система джерел римського права.
- •3. Основні напрямки діяльності римських юристів.
- •4. Рецепція римського права і його значення для сучасного правознавства.
- •1. Правосуддя у Давньому Римі. Виникнення державного суду.
- •2.Зміст і особливості легісакційного, формулярного та екстраординарного процесів.
- •3. Преторський захист.
- •4. Позов. Позовна давність.
- •5. Особисті та майнові відносини між подружжям.
- •1. Особи в римському праві. Суб'єкти права.
- •3. Юридичні особи
- •4. Родина та шлюб
- •5. Особисті та майнові відносини між подружжям
- •1. Поняття та види речових прав.
- •2. Поняття та види речей.
- •3. Володіння та його види.
- •1. Поняття та зміст власності і права власності.
- •2. Поняття та види прав на чужі речі. Сервітут, суперфіций, емфітевзис.
- •1. Поняття, зміст та значення зобов'язань у цивільному обороті Давнього Риму.
- •2. Види зобов'язань.
- •3. Виконання зобов'язання та його забезпечення.
- •4. Припинення зобов'язань.
- •2. Зміст договору.
- •3. Укладання договорів й умови їх дійсності.
- •Вербальні й літеральні договори.
- •Стипуляція і доручення.
- •Реальні й консенсуальні договори.
- •4. Пакти та їх види.
- •1. Основні положення і етапи розвитку римського спадкового права.
- •2. Спадкоємство за законом.
- •3. Спадкоємство за заповітом.
- •4. Спадщина. Правонаступництво.
- •4. Методичні рекомендації до проведення семінарських занять
- •5. Особисті та майнові відносини між подружжям.
- •5. Методичні рекомендації для організації самостійної роботи студентів
- •6. Засоби діагностики якості вищої освіти
- •7. Перелік питань до підсумкового контролю знань студентів
- •8. Література
3. Юридичні особи
У римському праві не розроблено поняття юридичної особи як особливого суб'єкта права, протиставленого фізичній особі. У Законах XII Таблиць перші юридичні особи визначені як професійні об'єднання ремісників та релігійні корпорації. В праві ранньої Республіки не було поняття майна корпорації, існувала спільна власність членів корпорації. У разі припинення діяльності такої корпорації все майно ділилося пропорційно між її членами. У римському праві визначається, що певне майно може належати організації в цілому, а не окремим її членам. Наприклад, у власності міської общини можуть перебувати бані, копальні тощо. Якщо община має раба, це не означає, що кожен член общини має на нього якісь права. Згодом вирізняються два типи юридичних осіб: корпорації та товариства.
В корпоративному об'єднанні немає значення, чи залишаються в ньому одні й ті ж члени, чи тільки частина, чи навіть усі замінені новими; борги корпорації не є боргами її членів, а права такого об'єднання не належать окремим його членам (Ульпіан). Прикладом корпорації може служити міська община - навіть фізична смерть усіх її членів протягом якогось періоду, притягнення нових членів (народження, надання громадянства тощо) не має жодного впливу на майно общини і її цивільно-правові відносини. Вихід з общини її члена не супроводжується виділенням частки майна і т.д. Юрист Гай (друга пол. II ст.) так формулює статус корпорації: а) в сфері цивільно-правових відносин вона прирівнюється до фізичних осіб; б) вихід зі складу членів корпорації окремих осіб не впливає на її становище; в) майно корпорації відособлене від майнових прав її членів; г) корпорація має право вступати у майнові відносини від свого імені, але через представництво окремих осіб.
У товаристві у кожного члена є певна частка майна, яка при вибутті йому виділяється. Смерть чи вихід одного або кількох членів тягне за собою припинення договору товариства. Навіть якщо воно продовжує свою діяльність (місце померлого займає його спадкоємець), таке продовження прирівнюється до укладення нового договору. Закони XII Таблиць дозволяли створення будь-якого товариства з довільним статутом, аби лиш у своїй діяльності воно не порушувало діючих законів. В епоху Імперії влада з недовір'ям ставиться до будь-яких громадських об'єднань, включаючи й товариства. Юлій Цезар розпустив усі корпорації, крім найдавніших, Август заборонив створення нових корпорацій без дозволу сенату та санкції імператора. Для створення юридичної особи вимагалося: а) дозвіл властей; б) виділення самостійного майна; в) наявність установчого акту із зазначенням мети діяльності. Припинення діяльності юридичної особи відбувалося у разі: а) досягнення мети діяльності; б) розпаду особового складу (мінімальна кількість членів - 3); в) протизаконного характеру діяльності; г) повної втрати майна.
Правоздатність юридичної особи дещо відрізняється від правоздатності особи фізичної - вона не має права на успадкування майна. Дієздатність юридичної особи відсутня, вона компенсується представництвом фізичних осіб.