2. Зміст договору.

Зміст договору - це зробити певну дію або утриматися від якоїсь дії. Важливе значення мали його окремі елементи. Вони, в свою чер­гу, поділялися на: а) істотні (необхідні), без яких договір не виникав (наприклад, договір купівлі-продажу завжди мав вміщувати визначен­ня ціни); б) звичайні (ті, що, як правило, в договір включалися, але й без них договір був дійсним, наприклад, пункт про доставку товару від гуртового торгівця в крамницю замовника); в) випадкові (могли включатися в договір, але не були обов'язковими). До випадкових елементів договору відносяться умови та терміни.

Поняття "умови" розумілося в двох планах. По-перше, це фактор дій­сності самого договору. По- друге, умова як випадковий елемент догово­ру. Умови чинності договору можна класифікувати на: відкладальні та скасувальні. Відкладальними умовами називалися ті, що необхідні для виникнення певного договору. З огляду на те, що сторони початок чинності договору ставили в залежність від мож­ливості настання певних подій, вони таким чином на невизначений час відкладали можливість виникнення нових правовідносин. Скасувальні умови ставили в залежність від певних подій строк чинності договору. Якщо такі події виникали, договір вважався нечинним, оскільки закінчився термін його дії. Від­мінність між поняттям "умова" і "термін" полягає у тому, що умова ще може настати чи не настати, а термін обов'язково настає. Терміни мо­жуть бути визначені або невизначені.

Наказ - покладення якого-небудь обов'язку на особу, якій нада­ється безоплатна вигода, це випадковий елемент договору; невико­нання якого робило договір недійсним. Чисті договори - ті, які не обтяжені наказами, умовами і термінами.

Договори можуть бути каузальними й абстрактними. Ближня оче­видна мета договору називається каузою. Наприклад, при договорі купівлі-продажу наміри сторін очевидні: продавець хоче мати гроші, покупець - отримати право власності на відчужувану річ. Це договір каузальний. Інколи сторони, з тих чи інших причин, приховують від широкого загалу свої наміри. Наприклад, стипуляція укладалася у формі запитання-відповіді в присутності претора і свідків: "Обіцяєш дати сто?" - "Обіцяю дати сто". Абстрактні договори — в яких оточу­ючим невідома мета договору, відсутня кауза, чому виникло зобов'я­зання. Як правило, абстрактні договори виникають внаслідок новації, тобто обновлення, коли одне зобов'язання замінюється іншим без вказування на причину.

3. Укладання договорів й умови їх дійсності.

Укладення договору розпочинається з оферти, або пропозиції, -оголошення сторони, яка має намір вступити у певні зобов'язально-правові відносини, про свої наміри. Воно може бути здійснене будь-яким способом: усно, реклама, виставка на ярмарку тощо. Для укла­дення договору вимагався акцепт — прийняття оферти контрагентом. В консенсуальних договорах акцептом було досягнення згоди і укла­дення відповідного договору заінтересованими сторонами, в інших видах договорів - ще й виконання певних формальностей (передачі самої речі чи її символу, наприклад, ключів від будинку). На момент акцепту визначається час переходу права на річ від одного власника іншому і, відповідно, перехід ризику випадкової загибелі речі чи на­стання інших юридичних наслідків (наприклад, деліктної відповідаль­ності за шкоду, завдану третій особі).

У Стародавньому Римі існувало представництво в силу закону (батько сімейства) та представництво на підставі договору доручен­ня - представництво за довіреністю. У випадку представництва пред­ставник діє від імені зацікавленої сторони та в її інтересах. Юридичні особи прирівнювалися до недієздатних, тому юридична особа могла набувати права та обов'язки тільки через представників.

Висновок до теми. За допомогою договору у Стародавньому Римі оформлювалася домовленість двох чи більше осіб, яка була спрямова­на на закріплення їх прав та обов'язків один перед іншим.

Завдання для самоконтролю

1. У чому відмінність юридичних понять "зобов'язання" і "договір"?

2. Назвіть основні групи контрактів і вкажіть критерії такого поділу.

3. Назвіть порядок укладання договору.

4. Перечисліть умови дійсності договорів.

Змістовий модуль 8. Окремі види договірних зобов'язань.

1. Вербальні й літеральні договори.

2. Стипуляція і доручення.

3. Реальні й консенсуальні договори.

4. Пакти та їх види.

Література:

[1, 3, 4, 5, 6, 8, 10, 11, 13, 14, 26, 27, 31]

Мета та завдання: дати студентам уявлення, що договір є однією з центральних категорій римського права та є юридичним фактом, що лежить в основі зобов'язання.

Методичні рекомендації щодо вивчення навчального матеріалу

Пропонуємо звернути увагу, що втілення договору можливе лише за умови забезпечення свободи договору як принципу, що гарантує від­сутність зовнішнього впливу на волю його учасників.