- •Глава 1. Обробка овочів і грибів
- •§ 1. Значення овочів у харчуванні
- •§ 2. Обробка бульбоплодів
- •§ 3. Обробка коренеплодів
- •§ 4. Обробка капустяних
- •§ 5. Обробка гарбузових,
- •§ 6. Обробка салатно-шпинатних,
- •§ 7. Нарізування овочів
- •§ 8. Обробка консервованих овочів.
- •§ 9. Відходи овочів,
- •§ 10. Обробка грибів шапки і промивають водою, в яку дода-
- •Глава 2. Обробка риби
- •§ 1. Значення риби в харчуванні
- •§ 2. Кулінарна обробка риби
- •§ 3. Розбирання риби
- •§ 4. Підготовка риби
- •§ 5. Обробка риби
- •§ 6. Приготування рибних
- •§ 7. Приготування рибної
- •§ 8. Централізоване виробництво
- •§ 9. Обробка і використання Хрящі, добуті при обробці риб з хря-
- •§ 10. Обробка нерибних продуктів
- •Глава 3. Обробка м'яса і м'ясопродуктів,
- •§ 1. Значення м'яса в харчуванні
- •§ 2. Кулінарна обробка м'яса спеціальних камерах. При повільному
- •§ 3. Кулінарне розбирання
- •§ 4. Кулінарне розбирання
- •§ 5. Приготування натуральних
- •§ 6. Напівфабрикати з баранини,
- •§ 7. Приготування січеної маси
- •§ 8. Приготування котлетної маси у котлети і биточки можна додавати
- •§ 9. Обробка кісток
- •§ 10. Напівфабрикати, які
- •§ 11. Обробка поросят, кроликів
- •§ 12. Обробка субпродуктів
- •§ 13. Обробка
- •§ 14. Напівфабрикати з птиці,
- •§ 15. Обробка субпродуктів птиці
- •§ 16. Напівфабрикати, хід напівфабрикатів без паніровок 48
- •Глава 1. Теплова кулінарна обробка продуктів
- •§ 1. Способи теплової кулінарної
- •§ 2. Процеси, які відбуваються
- •Глава 2. Супи
- •§ 1. Приготування бульйонів
- •§ 2. Заправні супи
- •§ 3. Прозорі супи
- •§ 4. Супи молочні
- •§ 5. Супи солодкі
- •§ 6. Холодні супи
- •§ 7. Напівфабрикати для супів
- •§ 8. Супи з концентратів
- •§ 9. Вимоги до якості
- •Глава 3. Соуси
- •§ 1. Приготування
- •§ 2. Приготування соусів
- •§ 3. Соуси білі на м'ясному
- •§ 4. Соуси грибні
- •§ 5. Соуси молочні
- •§ 6. Соуси сметанні
- •§ 7. Приготування соусів
- •§ 8. Соуси холодні і желе
- •§ 9. Соуси промислового
- •Глава 4. Страви і гарніри 13 круп,
- •§ 1. Підготовка круп до варіння
- •§ 3. Страви з каш
- •§ 4. Страви з бобових
- •§ 5. Страви з макаронних виробів
- •§ 6. Вимоги до якості страв
- •Глава 5. Страви і гарніри з овочів
- •§ 2. Страви 1 гарніри
- •§ 3. Страви і гарніри
- •§ 4. Страви 13 запечених овочів
- •§ 5. Страви з овочевих
- •Глава 6. Страви з риби
- •§ 1. Риба відварна
- •§ 2. Риба припущена
- •§ 3. Риба смажена
- •§ 4. Риба тушкована
- •§ 5. Риба запечена
- •§ 6. Страви
- •§ 7. Страви з нерибних продуктів
- •§ 8. Вимоги до якості
- •Глава 7. М'ясні гарячі страви
- •§ 1. Значення м'ясних страв
- •§ 2. Відварні м'ясні страви
- •§ 3. Смажені м'ясні страви
- •§ 4. Тушковаіі м'ясні страви
- •§ 5. Запечені м'ясні страви
- •§ 6. Страви з січеного м'яса
- •§ 7. Страви з субпродуктів
- •§ 8. Страви з сільськогосподарської
- •Глава 8. Страви з яєць і сиру
- •§ 1. Страви з яєць.
- •§ 2. Смажені 1 запечені
- •§ 3. Приготування холодних
- •§ 4. Гарячі страви з сиру
- •§ 5. Заморожені напівфабрикати
- •Глава 9. Холодні с1рави і закуски
- •§ 1. Підготовка продуктів
- •§ 2. Бутерброди одним куском на бутерброд, копчені —
- •§ 3. Салати
- •§ 4. Вінегрети. Страви
- •§ 5. Рибні страви і закуски
- •§ 6. М'ясні страви і закуски
- •Глава 10. Солодкі страви і напої
- •§ 1. Значення солодких страв,
- •§ 2. Натуральні плоди і ягоди
- •§ 3. Компоти і фрукти в сиропі
- •§ 4. Солодкі страви
- •§ 5. Гарячі солодкі страви
- •§ 6. Напої
- •§ 7. Вимоги до якості
- •§ 1. Значення виробів з тіста
- •§ 2. Приготування дріжджового
- •§ 3. Приготування фаршів
- •§ 4. Вироби з дріжджового тіста
- •§ 5. Тісто д л я млинців і оладок
- •§ 6. Бездріжджове тісто
- •Глава 12. Основи лікувального харчування
- •§ 1. Основні принципи лікувального
- •§ 2. Характеристика дієт фекцій і операцій. Її мета — стимуляція
- •§ 3. Холодні дієтичні страви
- •§ 4. Супи
- •§ 5. Другі гарячі страви
§ 1. Підготовка круп до варіння
Перед варінням каші крупу просію-
ють, перебирають і промивають.-При
цьому видаляється мучель і сторонні до-
мішки. Крупи просіюють залежно від
розміру ядер або частинок крізь сито
з різними отворами. Рис, перлову крупу
і пшоно спочатку промивають теплою
водою, а потім гарячою, ячну — тільки
теплою. Особливо ретельно промивають
пшоно для видалення з нього жиру,
119
який надає крупі гіркого смаку. Крупу
миють 2—3 рази в такій кількості води,
щоб сторонні домішки вільно спливали
на поверхню. При промиванні в крупі
залишається вода (10—30% води від
маси сухої крупи), що слід ураховувати
при дозуванні рідини.
Манну, гречану і крупи із розколотих
зерен, а також плющених круп промива-
ти не рекомендується, оскільки це нега-
тивно впливає на консистенцію і смак
каші. У підприємства громадського хар-
чування надходить гречана крупа сира
або після гідротермічної обробки (швид-
ко розварюється), що скорочує час ва-
ріння.каші. Якщо надходить сира крупа,
її попередньо обсмажують, щоб приско-
рити варіння. На лист насипають підго-
товлену крупу шаром не більш як 4 см
і обсмажують у жаровій шафі при тем-
пературі 110—120 °С до світло-коричне-
вого кольору, періодично помішуючи.
Каші з підсмаженої крупи більш аро-
матні і смачні. Манну крупу для роз-
сипчастих каш підсушують до світло-
жовтого кольору на листі у жаровій
шафі.
§ 2. КАШІ
Ці страви можна варити з будь-якого
виду крупи на воді, молоці або суміші
води з молоком, а також на бульйоні. За
консистенцією залежно від співвідно-
шення крупи і рідини, яку наливають
при варінні, каші поділяють на розсип-
часті, в'язкі і рідкі. Під час варіння кру-
пи поглинають велику кількість води в
результаті клейстеризації крохмалю. За-
вдяки цій особливості у них збільшуєть-
ся маса і об'єм (приварок). Кількість
рідини, необхідної для варіння каш, ви-
значають за нормою (табл. 5) множен-
ня зазначеного в таблиці об'єму рідини
на масу взятої крупи. Крім об'єму ріди-
ни на 1 кг крупи для приготування каш
різноманітної консистенції подано вихід
готових каш, час варіння і приварок.
120
При варінні каш у казанах місткістю
150—200 л потрібно менше рідини, а
при варінні в посуді з меншою місткі-
стю — більше, ніж зазначено в таб-
лиці.
Основні правила варіння каш. Для
варіння рекомендується використовува-
ти посуд із товстим дном відповідно-
го об'єму. В разі варіння в невеликих
наплитних казанах кашу, щоб вона упрі-
ла, ставлять у жарову шафу; при високій
температурі жарової шафи посуд із ка-
шею слід поставити на лист. Наплитний
посуд повинен мати товсте дно (4 —
5 мм) і кришки, які щільно прилягають
до
нього.
Сіль, цукор кладуть у казан із ріди-
ною до засипання крупи з розрахунку на
1 кг крупи для розсипчастих каш, приго-
товлених на бульйоні або воді, 10 г,
а для молочних солодких — 5 г. Крупу,
промиту перед засипанням у казан, кла-
дуть у киплячу рідину, періодично помі-
шуючи мішалкою. Для поліпшення сма-
ку і зовнішнього вигляду при варінні
розсипчастих каш перед засипанням
крупи кладуть жир — від 50 до 100 г на
1 кг крупи. Коли крупа набухне і погли-
не всю воду, перемішування припиня-
ють, поверхню каші вирівнюють, казан
закривають кришкою, зменшують нагрі-
ваннядо температури 90—100 °С і зали-
шають для упрівання. Тривалість цього
процесу залежить від сорту крупи і спо-
собу варіння. Загалом упрівання триває
1,5—2 год.
Слід також визначити об'єм посуду
для варіння каш. Розсипчасту кашу не
рекомендується варити у великих каза-
нах, оскільки в них крупа розварюється
нерівномірно і погано упріває. Необхід-
но використовувати посуд із товстим
дном. Каші краще варити в пароварних
казанах або казанах з непрямим обі-
гріванням.
Співвідношення рідини і крупи зале-
жить від виду каші, крупи, способу її
попередньої обробки (промита, підсма-
жена, підсушена). J
Не рекомендується зливати воду з
казана, краще взяти менше води, а потім
у разі потреби долити гарячу воду.
Об'єм, який займає крупа з водою, в
казані залежно від консистенції каші
подано в табл. 6.
Манну кашу б-удь-якої консистенції
доводять до готовності протягом 10—
15 хв, кашу з вівсяної крупи «Герку-
лес» — ЗО хв. Манну крупу засипають
у рідину тоненькою цівкою, безперервно
помішуючи, оскільки вона набухає за
20—ЗО с, одночасно всипають до 5 кг
крупи.
Пшоно, рис, перлова крупа погано
Таблиця 6. Початковий об'єм 1 кг крупи з водою
при варінні каш
Консистенція каші
Каша
розсипчаста в'язка рідка
.
Пшоняна 2,7 4,2 5,2
Рисова 3,0 4,6 6,6
Перлова 3,2 4.6 —
Пшенична ' 2,7 4,2 5,2
розварюються в молоці, тому щоб звари-
ти молочну кашу, крупи попередньо про-
варюють 5—10 хв у киплячій воді, яку
беруть за нормою, потім вливають гаря-
че молоко і варять до готовності. Можна
відварити крупу протягом 5—10 хв у
великій кількості киплячої води, потім,
злити воду і знову залити молоком (за
нормою). Варити слід при слабкому ки-
пінні.
Розсипчасті каші варять з рису, гре-
чаної, перлової, пшоняної, ячної і По-
лтавської круп на воді або бульйоні. Ви-
користовують як самостійні страви або
на гарнір. Вихід з 1 кг крупи — 2,1 —
З кг готової каші.
Гречана каша. У наплитний або хар-
човарильний казан наливають за нор-
мою воду, доводять до кипіння, додають
сіль і засипають підготовлену крупу.
Знімають шумівкою зерна, які сплили.
Варять кашу, періодично помішуючи до
загусання, додають жир (5—10 % маси
крупи), вирівнюють поверхню, закрива-
ють кришкою і розпарюють кашу до
готовності при малому нагріванні.
Для приготування каші із підсмаже-
ної крупи слід влити води на 5—6 %
більше, ніж для каші з сирої крупи,
оскільки каша з підсмаженої крупи ва-
риться швидше. Для того щоб каша бу-
ла розсипчастою, її розпушують кухар-
ською виделкою. Подають гарячою з
вершковим маслом або пасерованою ци-
булею,, а також з січеними звареними
круто яйцями і маслом. Холодну кашу
121
4,2
2,3
Гречана
можна подавати з молоком, вершками
або цукром. Гречану кашу використову-
ють як. гарнір до будь-яких страв.
Рисова каша. І с п о с і б . У кипля-
чу підсолену воду, яку налили за нор-
мою, додають жир (5-—10 % маси ри-
су), засипають підготовлену крупу і ва-
рять, помішуючи до загусання. Потім
кашу доводять до готовності в посуді
з закритою кришкою в жаровій шафі
протягом 1 год при слабкому нагрі-
ванні.
II спосіб (рис припущений).
Підготовлений рис заливають окропом
для видалення присмаку борошна, зли-
вають воду, заливають гарячим м'ясним
або курячим бульйоном (з розрахунку
2,1 л бульйону на 1 кг рису), додають
сіль, вершкове масло, сиру обчищену ци-
булю і запашний перець. Варять, помі-
шуючи, до загусання, закривають казан
кришкою і доводять на парі до готовнос-
ті. Після закінчення варіння цибулю ви-
ймають. Припущений рис використову-
ють як гарнір, фарш і самостійну
страву.
III с п о с і б (рис відкидний). Під-
готовлений рис засипають у киплячу
підсолену воду (6 л на 1 кг), варять при
слабкому кипінні 25—ЗО хв. Коли зерна
набухнуть і стануть м'якими,' їх відкида-
ють на сито і промивають гарячою во-
дою, потім кладуть у посуд, додають
жир і розпарюють до готовності в жаро-
вій шафі. Подають кашу з вершковим
маслом.
Пшоняна каша. І с п о с і б . У кип-
лячу підсолену воду, взяту за нормою,
засипа-ють підготовлену крупу і варять
до загусання, періодично помішуючи.
Доводять кашу до готовності в жаровій
шафі протягом 1,5 год,
II с п о с і б (зливна каша). У кип-
лячу підсолену воду об'ємом 5—6 л (на
1 кг крупи і 50 г солі) засипають підго-
товлену крупу і варять протягом /Ь—
7 хв, потім воду зливають, додають жир
і доводять до готовності в жаровій шафі
122
протягом ЗО—40 хв. Подають кашу з
вершковим маслом, охолоджену з хо-
лодним молоком.
Манна каша Просіяну манну крупу
підсушують до світло-жовтого кольору
і змішують з топленим маслом. У кип-
лячу підсолену воду за нормою засипа-
ють тоненькою цівкою манну крупу, без-
перервно помішуючи. Посуд з кашею
ставлять у жарову шафу на 20—
ЗО хв.
Каша розсипчаста з концентрату.
Брикети концентрату розминають до
зникнення грудочок, заливають холод-
ною водою і доводять до кипіння. Потім
варять при слабкому кипінні в щільно
закритому посуді доти, поки крупа не
набухне повністю. Кашу відпускають з
жиром або посипають цукром.
Каша грибна чумацька
Пшоно — 50, гриби свіжі — 132, ци-
буля ріпчаста — 12, шпик — 10,5, м'ята
свіжа — 2. В и х і д — 200.
Дрібно нарізану ріпчасту цибулю
підсмажити на салі, додати відварені на-
різані маленькими скибочками гриби і
смажити 15—20 хв. В розсипчасту пшо-
няну кашу, зварену до напівготовності,
додати смажені гриби і довести до го-
товності в жаровій шафі.
Подаючи на стіл, кашу слід посипати
дрібно нарізаною м'ятою.
Каша пшоняна з чорносливом
Пшоно — 50, масло вершкове —· 10,
чорнослив — 40, цукор — 3; для сиропу:
відвар з чорносливу — 40, ц у к о р — 10.
В и х і д — 235.
Підготовлений чорнослив залити во-
дою, варити до готовності з частиною
цукру, охолодити і вийняти кісточки.
Зварену з маслом розсипчасту пшоняну
кашу викласти в змащений маслом со-
тейник разом з вареним чорносливом
і прогріти в жаровій шафі.
Подаючи,
кашу полити сиропом,
який приготувати з відвару чорнослива
і цукру.
В'язкі каші готують на молоці, воді,
молоці з водою з усіх видів круп за
загальними правилами варіння. В'язка
каша являє собою густу масу. При тем-
пературі 60—70 °С вона тримається на
тарілці гіркою, не розсипається. З 1 кг
крупи дістають від 4 до 5 кг готової
каші. Під час варіння необхідно врахо-
вувати, що різні види круп неоднаково
швидко набухають і розварюються. Такі
крупи, як рисова, перлова, вівсяна, пше-
нична, в молоці розварюються гірше,
ніж у воді.
Рисова (пшоняна, вівсяна) каша мо-
лочна'. В киплячу підсолену воду засипа-
ють підготовлений рис, варять 20 хв,
потім зливають зайву воду, додають га-
ряче молоко і варять до готовності.
Манна каша молочна. Незбиране мо-
локо або молоко, розведене водою,
кип'ятять, додають сіль, цукор і швидко
засипають тоненькою цівкою манну кру-
пу, щоб не утворились грудочки, оскіль-
ки манна крупа швидко набухає в гаря-
чій воді (20—ЗО с) і варять, помішуючи,
15—20 хв. Заварювати кашу краще
вдвох (один засипає крупу, другий —
розмішує рідину з кашею в казані).
Подають гарячу кашу з маслом,
цукром, варенням, а холодну — з цук-
ром.
Каша в'язка з гарбузом
Крупа пшенична або пшоно — 44,
або рисова — 42, г а р б у з — 100, моло-
ко — 100/ цукор — 3, маса каші — 200,
маргарин столовий або вершкове мас-
л о — 15. В и х і д — 215.
З гарбуза обчистити шкірку, видали-
ти насіння і насіннєву м'якоть, нарізати
маленькими кубиками, покласти в кип-
ляче молоко або воду з молоком, додати
сіль, цукор і нагріти до кипіння. Засипа-
ти підготовлену крупу і варити,до готов-
ності при. слабкому кипінні.
Подаючи на стіл, гарячу кашу з гар-
бузом поливають жиром або кладуть ку-
сочок масла.
Рідкі каші готують з усіх видів круп,
крім гречаної, ячної і саго. Варять каші
на молоці, суміші молока з водою і на
воді. Рідкими вважають каші, вихід яких
складає 5—6 кг із 1 кг крупи. Готують їх
так само, як і в'язкі, але використовують
більше рідини.
Подають як самостійні страви з
вершковим або топленим маслом, цук-
ром, джемом, повидлом, медом (20—
ЗО г на порцію), з корицею, якою поси-
пають кашу (0,5 г на порцію).
