- •Глава 1. Обробка овочів і грибів
- •§ 1. Значення овочів у харчуванні
- •§ 2. Обробка бульбоплодів
- •§ 3. Обробка коренеплодів
- •§ 4. Обробка капустяних
- •§ 5. Обробка гарбузових,
- •§ 6. Обробка салатно-шпинатних,
- •§ 7. Нарізування овочів
- •§ 8. Обробка консервованих овочів.
- •§ 9. Відходи овочів,
- •§ 10. Обробка грибів шапки і промивають водою, в яку дода-
- •Глава 2. Обробка риби
- •§ 1. Значення риби в харчуванні
- •§ 2. Кулінарна обробка риби
- •§ 3. Розбирання риби
- •§ 4. Підготовка риби
- •§ 5. Обробка риби
- •§ 6. Приготування рибних
- •§ 7. Приготування рибної
- •§ 8. Централізоване виробництво
- •§ 9. Обробка і використання Хрящі, добуті при обробці риб з хря-
- •§ 10. Обробка нерибних продуктів
- •Глава 3. Обробка м'яса і м'ясопродуктів,
- •§ 1. Значення м'яса в харчуванні
- •§ 2. Кулінарна обробка м'яса спеціальних камерах. При повільному
- •§ 3. Кулінарне розбирання
- •§ 4. Кулінарне розбирання
- •§ 5. Приготування натуральних
- •§ 6. Напівфабрикати з баранини,
- •§ 7. Приготування січеної маси
- •§ 8. Приготування котлетної маси у котлети і биточки можна додавати
- •§ 9. Обробка кісток
- •§ 10. Напівфабрикати, які
- •§ 11. Обробка поросят, кроликів
- •§ 12. Обробка субпродуктів
- •§ 13. Обробка
- •§ 14. Напівфабрикати з птиці,
- •§ 15. Обробка субпродуктів птиці
- •§ 16. Напівфабрикати, хід напівфабрикатів без паніровок 48
- •Глава 1. Теплова кулінарна обробка продуктів
- •§ 1. Способи теплової кулінарної
- •§ 2. Процеси, які відбуваються
- •Глава 2. Супи
- •§ 1. Приготування бульйонів
- •§ 2. Заправні супи
- •§ 3. Прозорі супи
- •§ 4. Супи молочні
- •§ 5. Супи солодкі
- •§ 6. Холодні супи
- •§ 7. Напівфабрикати для супів
- •§ 8. Супи з концентратів
- •§ 9. Вимоги до якості
- •Глава 3. Соуси
- •§ 1. Приготування
- •§ 2. Приготування соусів
- •§ 3. Соуси білі на м'ясному
- •§ 4. Соуси грибні
- •§ 5. Соуси молочні
- •§ 6. Соуси сметанні
- •§ 7. Приготування соусів
- •§ 8. Соуси холодні і желе
- •§ 9. Соуси промислового
- •Глава 4. Страви і гарніри 13 круп,
- •§ 1. Підготовка круп до варіння
- •§ 3. Страви з каш
- •§ 4. Страви з бобових
- •§ 5. Страви з макаронних виробів
- •§ 6. Вимоги до якості страв
- •Глава 5. Страви і гарніри з овочів
- •§ 2. Страви 1 гарніри
- •§ 3. Страви і гарніри
- •§ 4. Страви 13 запечених овочів
- •§ 5. Страви з овочевих
- •Глава 6. Страви з риби
- •§ 1. Риба відварна
- •§ 2. Риба припущена
- •§ 3. Риба смажена
- •§ 4. Риба тушкована
- •§ 5. Риба запечена
- •§ 6. Страви
- •§ 7. Страви з нерибних продуктів
- •§ 8. Вимоги до якості
- •Глава 7. М'ясні гарячі страви
- •§ 1. Значення м'ясних страв
- •§ 2. Відварні м'ясні страви
- •§ 3. Смажені м'ясні страви
- •§ 4. Тушковаіі м'ясні страви
- •§ 5. Запечені м'ясні страви
- •§ 6. Страви з січеного м'яса
- •§ 7. Страви з субпродуктів
- •§ 8. Страви з сільськогосподарської
- •Глава 8. Страви з яєць і сиру
- •§ 1. Страви з яєць.
- •§ 2. Смажені 1 запечені
- •§ 3. Приготування холодних
- •§ 4. Гарячі страви з сиру
- •§ 5. Заморожені напівфабрикати
- •Глава 9. Холодні с1рави і закуски
- •§ 1. Підготовка продуктів
- •§ 2. Бутерброди одним куском на бутерброд, копчені —
- •§ 3. Салати
- •§ 4. Вінегрети. Страви
- •§ 5. Рибні страви і закуски
- •§ 6. М'ясні страви і закуски
- •Глава 10. Солодкі страви і напої
- •§ 1. Значення солодких страв,
- •§ 2. Натуральні плоди і ягоди
- •§ 3. Компоти і фрукти в сиропі
- •§ 4. Солодкі страви
- •§ 5. Гарячі солодкі страви
- •§ 6. Напої
- •§ 7. Вимоги до якості
- •§ 1. Значення виробів з тіста
- •§ 2. Приготування дріжджового
- •§ 3. Приготування фаршів
- •§ 4. Вироби з дріжджового тіста
- •§ 5. Тісто д л я млинців і оладок
- •§ 6. Бездріжджове тісто
- •Глава 12. Основи лікувального харчування
- •§ 1. Основні принципи лікувального
- •§ 2. Характеристика дієт фекцій і операцій. Її мета — стимуляція
- •§ 3. Холодні дієтичні страви
- •§ 4. Супи
- •§ 5. Другі гарячі страви
Глава 8. Страви з яєць і сиру
Яйця — продукт дуже високої хар-
чової і біологічної цінності. Страви з них
(фото 43) є важливим джерелом особ-
ливо цінних білків, лецитину й арахідо-
нової кислоти, які нормалізують жиро-
вий обмін,вітамінів D, Е, фолієвої кисло-
7 1-4339
ти, мінеральних солей заліза і міді,
що беруть участь у процесах кровотво-
рення.
Загальний вміст білків у яйці стано-
вить 17 %. Найціннішими білками яєць
є овоальбумін і кональбумін, що містять
та
усі незамінні амінокислоти у співвідно-
шеннях, які наближаються до оптималь-
них.
Проте яйця містять шкідливі речови-
ни авідин і антиферменти, які гальмують
дію трипсину (ферменту підшлункової
залози), перешкоджають засвоєнню
яєць і знижують засвоєння інших про-
дуктів. Під час нагрівання ці речовини
руйнуються, тому варені яйця засвою-
ються краще, ніж сирі. Внаслідок вели-
кого вмісту у жовтку холестерину
(1,6 % ) , авідину та інших речовин кіль-
кість страв з яєць у раціоні (особливо
дітей і людей похилого віку) слід обме-г-
жувати, оскільки холестерин може при-
скорювати атеросклеротичні процеси.
Крім того, білки частково всмоктують-
ся неповністю перетравленими, що
іноді призводить до алергічних захво-
рювань.
§ 1. Страви з яєць.
ВАРІННЯ ЯЄЦЬ
У громадському харчуванні викорис-
товують курячі яйця, меланж і яєчний
порошок. Найбільш цінними для харчу-
вання є дієтичні і свіжі яйця. Гусячі
і качині яйця в підприємствах гро-
мадського харчування не використовую-
ться.
Якість яєць перед кулінарною оброб-
кою перевіряють на овоскопі, промиваю-
чи в теплій воді з 12%-м вмістом питної
соди і 1%-м вмістом хлораміну й опо-
лоскують водою, оскільки їхня шкаралу-
па може бути джерелом бактеріологіч-
ного забруднення. Маса столових кулі-
нарних яєць І категорії має становити не
менш як 48 г, II — не менш як 43 г.
Відходи на шкаралупу, стек і втрати —
12,6·%. Виходячи з цього, маса сирих
і варених яєць (без шкаралупи) за збір-
ником рецептур становить 40 г.
Меланж — це заморожена суміш
яєчних білків і жовтків, профільтрова-
них, змішаних і упакованих у жерстяні
194
банки. Банки з меланжем обмивають,
і розморожують у воді з температурою
не вище за 50 °С, потім їх обтирають,
розкривають, меланж проціджують і не-
гайно використовують для страв, що не
потребують відокремлення жовтка і біл-
ка. З меланжу готують омлети, драчену,
яєчну кашку і вироби з тіста. Щоб за-
мінити 1 яйце потрібно взяти до 40 г ме-
ланжу (І : 1).
Яєчний порошок — це висушена су-
міш білків і жовтків. Щоб замінити 1 яй-
це масою 40 г, беруть 11 —12 г яєчного
порошку (1 : 0,28). Перед використанням
яєчний порошок просіюють крізь сито
і розводять теплою водою або молоком
(на 1 кг порошку беруть 3,5 л води),
розмішують дерев'яною лопаткою і ви-
тримують ЗО хв для набухання, потім
відразу використовують для тих самих
страв, що і меланж. Зберігати розведе-
ний яєчний порошок не можна.
Яєчний білок містить 11 —12 % біл-
кових речовин, жовток—15—16 %.
При температурі 50—55 °С з'являються
перші ознаки денатурації — часткове
помутніння: при 55—60 °С каламутним
стає весь білок, при 60—65 °С білок
помітно загусає, при 65—70 °С він пе-
ретворюється у ніжну рухливу масу, при
75—85 °С вона гірше зберігає форму,
а при подальшому нагріванні утворені
драглі поступово тверднуть.
На відміну від білків м'яса і риби
білок яєць при нагріванні не виділяє
воду. Денатурація жовтка і його суміші
відбувається при температурі 70 °С.
Подальше нагрівання збільшує міцність
білкової системи, що особливо помітно
при температурі 80—85 °С, при темпе-
ратурі 95—100 °С його міцність зміню-
ється незначно. Ці властивості необхід-
но враховувати при варінні яєць. Для
приготування омлету і яєчної кашки, ко-
ли до яєць додають молоко або воду,
цукор, сіль, температура, при якій відбу-
вається
денатурація білків, підвищуєть-
ся і маса залишається ніжною. Завдяки
цьому вона легше засвоюється організ-
мом, ніж білок яйця, звареного круто.
За способом теплової обробки страви
з яєць поділяють на відварні, смажені
і запечені.
Яйця варять некруто, «в мішечок»
або круто, у шкаралупі і без неї. Для
варіння яєць використовують яицеварки,
наплитні казани, каструлі, сотейники,
казани із спеціальними сітчастими втул-
ками. За допомогою їх яйця зручно за-
нурювати і виймати з води.
Яйця некруті варять у киплячій під-
соленій воді 3—3,5 хв з моменту заки-
пання води. Готові яйця виймають шумі-
вкою і промивають у холодній воді. Яй-
це, зварене некруто, містить напіврідкий
білок і рідкий жовток, тому обчистити
його не можна — воно не зберігає фор-
му. Подають яйця гарячими звичайно на
сніданок (1—3 шт. на порцію). Одне
яйце кладуть гострим кінцем донизу на
спеціальну підставку (пашотницю), яку
ставлять на закусочну тарілку, решту —
на тарілку. Окремо подають масло і
хліб.
Яйця «в мішечок» варять так само,
але протягом 4,5—5 хв, потім промива-
ють холодною водою. Подають у шкара-
лупі або обережно обчищають її, опус-
тивши яйце у. холодну воду. В яйцях,
зварених «в мішечок», білок повинен
мати консистенцію ніжних драглів і на-
піврідкий жовток. Обчищене від шкара-
лупи яйце зберігає форму, але трохи де-
формується під дією власної маси. їх та-
кож подають необчищеними у пашотни-
цях. Обчищають яйця для прозорого
бульйону, шпинату з яйцем і грінками,
яєць на грінках під соусом. Яйця у шка-
ралупі зварені некруто і «в мішечок»,
подають тільки гарячими.
Яйця круті варять 8—10 хв у кипля-
чій підсоленій воді, щоб запобігти виті-
канню яйця при наявності тріщин на
шкаралупі. В яйцях, зварених «руто, бі-
лок і жовток повністю загусають.
Готові яйця швидко охолоджують у
холодній воді, щоб легше було обчищати
шкаралупу. Не слід подовжувати строк
варіння яєць, оскільки вони стають твер-
дими, тугими і важче засвоюються орга-
нізмом. У звареному неохолодженому.
яйці можливе потемніння поверхні
жовтка внаслідок утворення сірчистого
заліза з сірководню білка і заліза жовт-
ка. Швидке охолодження яйця у холод-
ній воді перешкоджає сполученню сір-
ководню із залізом і жовток не темні-
шає. Яйця використовуються обчищени-
ми для холодних закусок, супів, соусів.
Для' варіння яєць без шкаралупи у
воду додають оцет, сіль (50 г оцту і 10 г
солі на 1 л води), доводять до кипіння,
розмішують воду, щоб посередині утво-
рилась воронка, в яку випускають яйця
без шкаралупи. Варять при слабкому
кипінні 3—3,5 хв,потім виймають шумів-
кою і ножем вирівнюють білкові тороч-
ки, що розплилися по краях. Відходи
при цьому становлять 7 % маси варено-
го яйця. Форма яйця, звареного без
шкаралупи, приплюснута, білок густий
з нерівною поверхнею, жовток — напів-
рідкий, повинен бути всередині білка.
Яйця, зварені без шкаралупи, вико-
ристовують холодними і гарячими.
Подають на грінках з пшеничного хліба
під соусом або з гарячими м'ясними
стравами.
Яйця з шинкою на грінках
Яйця — 2 шт., шинка варена — 23
або окіст копчено-варений, або варений
(з шкуркою і кістками) — 29, хліб пше-
ничний— 30, маргарин столовий—· 10,
соус — 75. В и х і д — 185.
На підсмажені грінки з пшеничного
хліба покласти кусочок обсмаженої
шинки, зверху — яйця, зварені «в міше-
чок» без шкаралупи. Соус червоний з
естрагоном або томатний подають окре-
мо. Страву перед подаванням прикраша-
ють листками естрагону (3 г).
195
Яєчна кашка
Яйця — 2 шт., або меланж — 80, мо-
локо — 40, масло вершкове — 5, маса
готової кашки—105, грінки — 35 або
сир—16,5. В и х і д —140/120.
Яйдя або меланж розвести молоком
або водою, додати сіль, суміш розміша-
ти, додати кусочки вершкового масла
і проварити на водяній бані, безперервно
розмішуючи, до консистенції напіврідкої
каші. Готову кашу зберігають на марміті
при температурі 60 °С не більш як
15 хв.
Подавати у порціонних сковородах
або підігрітих тарілках, виклавши гір-
кою, навколо.покласти підсмажені грін-
ки з пшеничного хліба або посипати
тертим сиром (10 г). Яєчну кашку мож-
на подавати з додатковим гарніром у
вигляді обсмажених м'ясних продуктів
(сосисок, шинки, нирок).40 г або з гри-
бами, зеленим горошком, відварної цвіт-
ної капусти 50 г.
