- •Глава 1. Обробка овочів і грибів
- •§ 1. Значення овочів у харчуванні
- •§ 2. Обробка бульбоплодів
- •§ 3. Обробка коренеплодів
- •§ 4. Обробка капустяних
- •§ 5. Обробка гарбузових,
- •§ 6. Обробка салатно-шпинатних,
- •§ 7. Нарізування овочів
- •§ 8. Обробка консервованих овочів.
- •§ 9. Відходи овочів,
- •§ 10. Обробка грибів шапки і промивають водою, в яку дода-
- •Глава 2. Обробка риби
- •§ 1. Значення риби в харчуванні
- •§ 2. Кулінарна обробка риби
- •§ 3. Розбирання риби
- •§ 4. Підготовка риби
- •§ 5. Обробка риби
- •§ 6. Приготування рибних
- •§ 7. Приготування рибної
- •§ 8. Централізоване виробництво
- •§ 9. Обробка і використання Хрящі, добуті при обробці риб з хря-
- •§ 10. Обробка нерибних продуктів
- •Глава 3. Обробка м'яса і м'ясопродуктів,
- •§ 1. Значення м'яса в харчуванні
- •§ 2. Кулінарна обробка м'яса спеціальних камерах. При повільному
- •§ 3. Кулінарне розбирання
- •§ 4. Кулінарне розбирання
- •§ 5. Приготування натуральних
- •§ 6. Напівфабрикати з баранини,
- •§ 7. Приготування січеної маси
- •§ 8. Приготування котлетної маси у котлети і биточки можна додавати
- •§ 9. Обробка кісток
- •§ 10. Напівфабрикати, які
- •§ 11. Обробка поросят, кроликів
- •§ 12. Обробка субпродуктів
- •§ 13. Обробка
- •§ 14. Напівфабрикати з птиці,
- •§ 15. Обробка субпродуктів птиці
- •§ 16. Напівфабрикати, хід напівфабрикатів без паніровок 48
- •Глава 1. Теплова кулінарна обробка продуктів
- •§ 1. Способи теплової кулінарної
- •§ 2. Процеси, які відбуваються
- •Глава 2. Супи
- •§ 1. Приготування бульйонів
- •§ 2. Заправні супи
- •§ 3. Прозорі супи
- •§ 4. Супи молочні
- •§ 5. Супи солодкі
- •§ 6. Холодні супи
- •§ 7. Напівфабрикати для супів
- •§ 8. Супи з концентратів
- •§ 9. Вимоги до якості
- •Глава 3. Соуси
- •§ 1. Приготування
- •§ 2. Приготування соусів
- •§ 3. Соуси білі на м'ясному
- •§ 4. Соуси грибні
- •§ 5. Соуси молочні
- •§ 6. Соуси сметанні
- •§ 7. Приготування соусів
- •§ 8. Соуси холодні і желе
- •§ 9. Соуси промислового
- •Глава 4. Страви і гарніри 13 круп,
- •§ 1. Підготовка круп до варіння
- •§ 3. Страви з каш
- •§ 4. Страви з бобових
- •§ 5. Страви з макаронних виробів
- •§ 6. Вимоги до якості страв
- •Глава 5. Страви і гарніри з овочів
- •§ 2. Страви 1 гарніри
- •§ 3. Страви і гарніри
- •§ 4. Страви 13 запечених овочів
- •§ 5. Страви з овочевих
- •Глава 6. Страви з риби
- •§ 1. Риба відварна
- •§ 2. Риба припущена
- •§ 3. Риба смажена
- •§ 4. Риба тушкована
- •§ 5. Риба запечена
- •§ 6. Страви
- •§ 7. Страви з нерибних продуктів
- •§ 8. Вимоги до якості
- •Глава 7. М'ясні гарячі страви
- •§ 1. Значення м'ясних страв
- •§ 2. Відварні м'ясні страви
- •§ 3. Смажені м'ясні страви
- •§ 4. Тушковаіі м'ясні страви
- •§ 5. Запечені м'ясні страви
- •§ 6. Страви з січеного м'яса
- •§ 7. Страви з субпродуктів
- •§ 8. Страви з сільськогосподарської
- •Глава 8. Страви з яєць і сиру
- •§ 1. Страви з яєць.
- •§ 2. Смажені 1 запечені
- •§ 3. Приготування холодних
- •§ 4. Гарячі страви з сиру
- •§ 5. Заморожені напівфабрикати
- •Глава 9. Холодні с1рави і закуски
- •§ 1. Підготовка продуктів
- •§ 2. Бутерброди одним куском на бутерброд, копчені —
- •§ 3. Салати
- •§ 4. Вінегрети. Страви
- •§ 5. Рибні страви і закуски
- •§ 6. М'ясні страви і закуски
- •Глава 10. Солодкі страви і напої
- •§ 1. Значення солодких страв,
- •§ 2. Натуральні плоди і ягоди
- •§ 3. Компоти і фрукти в сиропі
- •§ 4. Солодкі страви
- •§ 5. Гарячі солодкі страви
- •§ 6. Напої
- •§ 7. Вимоги до якості
- •§ 1. Значення виробів з тіста
- •§ 2. Приготування дріжджового
- •§ 3. Приготування фаршів
- •§ 4. Вироби з дріжджового тіста
- •§ 5. Тісто д л я млинців і оладок
- •§ 6. Бездріжджове тісто
- •Глава 12. Основи лікувального харчування
- •§ 1. Основні принципи лікувального
- •§ 2. Характеристика дієт фекцій і операцій. Її мета — стимуляція
- •§ 3. Холодні дієтичні страви
- •§ 4. Супи
- •§ 5. Другі гарячі страви
Глава 7. М'ясні гарячі страви
§ 1. Значення м'ясних страв
У ХАРЧУВАННІ, КЛАСИФІКАЦІЯ ЇХ.
ПРОЦЕСИ, ЩО ВІДБУВАЮТЬСЯ
ПРИ ТЕПЛОВІЙ КУЛІНАРНІЙ ОБРОБЦІ
М'ясні страви є одним з основних
джерел повноцінних білків, жирів, міне-
ральних і екстрактивних речовин,.вітамі-
нів А, групи В. Амінокислотний склад
білків м'язових волокон близький до оп-
тимального, коефіцієнт засвоєння їх ду-
же високий (97 % ) . Жири підвищують
калорійність страв, є джерелом енергії.
Мінеральний склад м'ясних страв у по-
єднанні з овочами збагачується лужни-
ми сполуками, досягається оптимальне
співвідношення кальцію і фосфору, під-
вищується вітамінна активність. Екст-
рактивні речовини, які утворюються у
м'ясі при тепловій обробці, надають йо-
164
му своєрідних приємних смаку й арома-
ту. Завдяки цьому вони сприяють виді-
ленню травних соків і доброму засвоєн-
ню їжі. Більшість м'ясних страв готують
з соусами, що дає змогу урізноманітню-
вати смак і асортимент страв.
. Для приготування страв з м'яса за-
стосовують усі види теплової обробки,
а залежно від цього м'ясні страви поді-
ляють на відварні, припущені, смажені,
тушковані, запечені.
У процесі теплової обробки білки,
жири, мінеральні речовини зазнають
складних змін. Білки м'язових волокон
(повноцінні) під час теплової обробки
зсідаються і витискують рідину, яка міс-
титься в них, разом з розчиненими в них
речовинами. При цьому м'язові волоки?
ущільнюються, втрачають здатність вби-
рати
воду. Маса м'яса зменшується.
Неповноцінний білок м'яса — елас-
тин під час теплової обробки майже не
змінюється і не засвоюється організмом
людини. Колагенові волокна деформую-
ться, стають коротшими, але збільшую-
ться в об'ємі, при цьому вони витиску-
ють вологу. В разі тривалого нагрівання
у воді колаген перетворюється на глю-
тин, який розчиняється у гарячій воді.
Зв'язок між волокнами стає менш міц-
ним і м'ясо розм'якшується. Тривалість
розм'якшення м'яса залежить від кіль-
кості колагену і йото стійкості проти дії
тепла. На стійкість колагену впливають
порода, вік, вгодованість, стать тварин
та інші фактори. Частини м'яса, які міс-
тять нестійкий колаген, розм'якшуються
за 10—15 хв, стійкий колаген — за
2—3 год. Процес переходу колагену у
глютин починається при температурі по-
над 50 °С і особливо швидко відбуваєть-
ся при температурі, вищій за 100 °С.
При смаженні м'ясо, що містить стійкий
колаген, залишається твердим, оскільки
волога з нього випаровується швидше,
ніж відбувається перехід колагену у
глютин.
Для смаження використовують
м'ясо, що містить нестійкий колаген; для
варіння, тушкування — з великим вміс-
том колагену. Перехід колагену у глю-
тин відбувається швидше в кислому се-
редовищі. Тому при маринуванні м'яса
додають лимонну або оцтову кислоту,
при тушкуванні — кислі соуси і томатне
пюре.
Екстрактивні речовини, мінеральні
солі, розчинні білки під час варіння
м'яса переходять у відвар. Білки перехо-
дять у відвар доти, поки м'ясо не прогрі-
ється. Тому солити воду, в якій вариться
м'ясо, треба після того, як воно добре
прогріється і білки втратять здатність
розчинятися.
При смаженні з поверхні м'яса воло-
га частково випаровується, частково пе-
реміщується вглиб виробів. Вироби не-
обхідно смажити на добре розігрітій
сковороді, щоб запобігти втратам (виті-
канню) клітинного соку. В добре під-
смаженій кірочці концентруються екст-
рактивні речовини м'яса. Колір рум'яної
кірочки зумовлений меланоїдиновими
утвореннями. Червоний колір м'яса за-
лежить від барвника — міоглобіну. Під
час теплової обробки міоглобін розпада-
ється і колір м'яса змінюється.
Готують м'ясні страви у гарячому
цеху. Варять і тушкують м'ясо'у каза-
нах, каструлях, сотейниках; смажать —
на сковородах, листах, електросковоро-
дах, жаровнях і на рожнах; запікають на
листах, порціонних сковородах. При
цьому використовують такі інструменти
й інвентар: лопаточки, кухарську голку,
сито, шумівки, черпаки, соусні ложки.
