- •6.030601 «Менеджмент»
- •Тема 1. Сутність сучасного поняття менеджменту
- •Суть та значення менеджменту
- •1.2. Менеджмент як вид професійної діяльності
- •Питання для самостійної роботи над темою
- •Тема 2. Історія розвитку менеджменту у світі та україні
- •2.1. І етап. Підходи на засадах виділення різних шкіл
- •2.4. IV етап. Ситуаційний підхід
- •2.2. II етап. Прецесійний підхід
- •2.3. III етап. Системний підхід
- •3.1. Організація, її роль та значення
- •3.2. Внутрішнє і зовнішнє середовище організації
- •Тема 4. Планування як функція менеджменту
- •Цілі роботи керівника
- •Тема 5. Організація взаємодії як функція менеджменту
- •5. 1. Поняття організації взаємодії як функції менеджменту
- •5.2. Проектування організаційних структур управління з допомогою органіграм
- •Тема 6. Мотивація як функція менеджменту
- •6.1. Поняття мотивації. Класифікація та зміст мотиваційних теорій
- •6.2. Матеріальне стимулювання праці
- •Тема7. Контроль як функція менеджменту
- •Зміст, види та процес контролю
- •Система контролю виробничих процесів
- •Тема 8. Комунікації у менеджменті
- •8.1. Загальна характеристика і забезпечення комунікацій
- •8.2. Комунікаційний процес
- •Тема 9. Рішення у менеджменті
- •9.1. Сутність, класифікація та умови прийняття управлінських рішень
- •9.2. Підходи американського та японського менеджменту до прийняття та забезпечення виконання управлінських рішень
- •9.3. Методи прийняття раціональних рішень у менеджменті
- •Спостереження – збір і аналіз інформації
- •2. Формування гіпотези – установлення залежності між складовими проблеми
- •3. Перевірка гіпотези – підтвердження достовірності
- •Тема 10. Управління групами
- •10.1. Види та характеристики колективів (груп) працівників
- •10.2. Підвищення ефективності діяльності колективів (груп) працівників
- •Тема 11. Управління конфліктами, змінами і стресами
- •11.1. Сутність конфлікту та управління конфліктною ситуацією в організації
- •11.2. Сутність організаційних перемін та управління ними
- •11.3. Сутність і управління стресами
- •11.4. Організаційний розвиток
- •Тема 12. Керівництво в організації
- •12.1. Загальна характеристика керівництва
- •12.2. Стилі керівництва
- •Чотири базових системи Лайкерта
- •Поміркована(стримана)
- •12.3. Особливості японської системи керівництва
- •12.4. Німецька система "смертних гріхів "Вольфганга Хойєра
- •12.5. Підходи до керівництва українського економіста Валерія Терещенка
- •Тема 13. Методи в менеджменті
- •13.1. Сутність та класифікація методів менеджменту
- •13.2. Економічні методи менеджменту
- •13.3. Організаційно-розпорядчі методи менеджменту
- •13.4. Соціально-психологічні методи менеджменту
- •Використана література
Тема 9. Рішення у менеджменті
Нові терміни та визначення:
управлінське рішення;
різновиди рішень;
раціональне рішення;
оптимальна інформація;
взаємозалежність рішень;
гіпотеза;
вибір альтернатив;
прогнозування
9.1. Сутність, класифікація та умови прийняття управлінських рішень
Рішення – це вибір альтернативи, речове відбиття самого управління (менеджменту), в певній мірі – його підсумок. Воно є результатом обдумувань дій і намірів, висновків, міркувань, обговорень, постанов тощо, спрямованих на реалізацію цілей управління.
Рішення вимагають відповідальності, систематизації дій, організованості. Їх можна класифікувати за наступними ознаками:
за сферою охоплення: загальні рішення (стосуються всієї організації), часткові рішення (стосуються конкретних підрозділів, служб, проблем тощо);
за тривалістю дії: перспективні рішення, поточні рішення;
за рівнем прийняття: рішення на вищому рівні управління, рішення на середньому рівні управління, рішення на нижчому рівні управління.
за характером вирішуваних завдань організацією: організаційні запрограмовані рішення які виділяти у менеджменті запропонував американський науковець Герберт Сайман на основі залучення комп'ютерної термінології. Це певний відомий перелік кроків, але тут мало альтернатив; організаційні незапрограмовані рішення, викликані новими або невідомими факторами та ситуаціями. Це можуть бути рішення з реалізації цілей організації, поліпшення якості продукції, вдосконалення структури управління, методів мотивації тощо.
Компромісні рішення, які повинні врівноважувати виникаючі протиріччя обгрунтував американський науковець Роберт Кац.
За способом обґрунтування: інтуїтивні рішення, тобто ті, які базуються на відчуттях менеджера у правильності вибору. (обґрунтованість визначається особистими якостями менеджера); рішення, які базуються на судженнях (думках, міркуваннях, висновках). Це вибір, обумовлений знаннями, досвідом, стажем, кваліфікацією. Оскільки ці рішення приймаються безпосередньо менеджером, то вони формуються швидко і без значних витрат. але такі рішення можуть привести до несприйняття нової альтернативи.
Раціональні рішення обґрунтовуються об'єктивними аналітичними процесами.
За способом прийняття: одноособові рішення; колегіальні рішення (розробляє група фахівців, а приймає відповідна група менеджерів); колективні рішення (приймаються загальними зборами).
Успішне прийняття рішень базується на таких умовах, як права, повноваження; обов'язковість, компетентність, відповідальність. Право прийняття рішень мають всі менеджери, але відповідні їх групи можуть, прийняти тільки конкретні рішення, наприклад, загальні рішення можуть приймати тільки лінійні керівники.
Повноваження характеризує межу між групами менеджерів при прийнятті рішень. Наприклад, начальники цехів не можуть приймати рішення, які, згідно посадових обов'язків, може приймати тільки директор підприємства.
Обов'язковість вимагає від менеджера обов'язкового прийняття рішення, якщо його потребує ситуація, що склалась в організації.
Компетентність характеризує вміння менеджера приймати кваліфіковані рішення.
Відповідальність показує, які санкції можна застосовувати стосовно менеджера в результаті прийняття невдалого рішення.
Процес вироблення раціональних рішень може включати наступні етапи:
1. Виникнення ситуації, що вимагає прийняття рішення.
2. Збір та обробка інформації.
3. Виявлення та оцінка альтернатив
4. Підготовка та оптималізація рішення, що приймається.
5. Прийняття рішення.
6. Реалізація рішення та оцінка результатів.
Кожний етап реалізується через відповідні ланки. Схема процесу вироблення раціональних рішень представлена на рис. 30.
1 етап: Виникнення ситуації, що вимагає
прийняття рішення
Його ланки: Виникнення
проблеми Діагноз
проблеми Формування
вимог до інформації
2 етап: Збір і обробка інформації
Його ланки: 2.1 Збір інформації 2.2 Оцінка
інформації 2.3
Формування обмеження та критеріїв для
прийняття рішень
3 етап: Виявлення та оцінка альтернатив
Його ланки: 3.1 Встановлення
альтернатив
3.2 Оцінка
альтернатив
4 етап: Підготовка та оптимізація
рішення, що приймається
Його ланки: 4.1 Вибір
оптимального варіанту рішення
(альтернативи) 4.2 Оформлення
оптимального варіанту
5 етап: Прийняття рішення
Його ланка: 5.1 Обговорення
проекту
5.2 Затвердження
рішення 5.3 Оформлення
рішення і видача розпорядження про
його виконання
6 етап: Реалізація рішення та оцінка
результатів
Його ланки: 6.1 Організація
виконання рішень 6.2 Контроль за
виконанням рішення та оцінка його
ефективності 6.3 Звіт про
виконання рішення
Рис. 30. Процес вироблення раціональних рішень
Американський професор Стенлі Янг пропонує наступний перелік етапів вироблення раціональних рішень:
1 етап. Визначення цілей організації.
2 етап. Виявлення проблем в процесі досягнення цих цілей.
3 етап. Дослідження проблем та постановка діагнозу.
4 етап. Пошук рішення проблеми.
5 етап. Оцінка всіх альтернатив та вибір найкращої з них.
6 етап. Узгодження рішень в організації.
7 етап. Затвердження рішення.
8 етап. Підготовка до задіяння рішення.
9 етап. Управління застосування рішення.
10 етап. Перевірка ефективності рішення.
Зазначимо, що підхід Янга найдоцільніше використовувати щодо загальних рішень, рішень на вищому рівні управління, перспективних рішень тощо.
При прийнятті рішень важливо враховувати фактори, які впливають на цей процес:
1. Особисті якості менеджера (освіта, знання, вік, досвід, характер тощо).
2. Поведінка менеджера (звичка, психологія, лояльність тощо).
3. Середовище прийняття рішення:
визначеність (керівник знає очікувані результати всіх можливих альтернативних рішень);
ризик (менеджеру відома ймовірність кожної альтернативи);
-невизначеність, коли неможливо оцінити ймовірність потенційних результатів.
4. Інформаційні обмеження. Ці обмеження обумовлені зростанням витрат на отримання додаткової інформації.
5. Взаємозалежність рішень.
6. Очікування можливих негативних наслідків.
7. Можливість застосування сучасних технічних засобів.
8. Наявність ефективних комунікацій.
9. Відповідність структури управління цілям та місії організації.
