- •Тема 1. Основи фінансів підприємств
- •2. Методичні поради до вивчення курсу
- •Тема 1. Основи фінансів підприємств
- •1. Фінанси підприємств як економічна категорія
- •2. Функції фінансів підприємства
- •3. Фінанси підприємств різноманітних форм власності. Форми організації підприємств в умовах ринкової економіки
- •4. Фінансові ресурси і грошові фонди підприємств
- •Постійні грошові фонди
- •Оперативні грошові фонди
- •Тема 2. Організація грошових розрахунків підприємств
- •1. Порядок проведення касових операцій у національній валюті в Україні
- •2. Порядок проведення безготівкових розрахунків в господарському обороті України
- •Тема 3: грошові надходження підприємств
- •1. Види грошових надходжень з внутрішніх та зовнішніх джерел
- •2. Характеристика та методи планування виручки від реалізації продукції
- •Фактори впливу на виручку від реалізації
- •Методи планування виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
- •4. Порядок визначення цін на продукцію
- •1. Прибуток як результат фінансово-господарської діяльності підприємства
- •2. Визначення собівартості продукції згідно п(с)бо 16
- •3. Формування фінансових результатів підприємства згідно з п(с)бо 3
- •4. Планування прибутку від реалізації продукції
- •5. Розподіл і використання прибутку
- •6. Сутність рентабельності та методи її обчислення
- •Тема 5: оподаткування підприємств
- •1. Сутність та призначення системи оподаткування підприємств
- •2. Принципи побудови системи оподаткування підприємств
- •3. Загальнодержавні та місцеві податки і збори, що їх сплачують підприємства
- •Місцеві податки і збори
- •Збір за місця для паркування транспортних засобів
- •Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності
- •4. Використання податків для регулювання діяльності підприємства
- •Тема 6: оборотні активи
- •1. Сутність, класифікація і організація оборотних активів підприємств
- •Характеристика відтворення основних і оборотних
- •2. Відображення оборотних активів у фінансовій звітності
- •3. Визначення потреби підприємства в оборотних активах
- •Нормування засобів для утворення запасів сировини, матеріалів і напівфабрикатів, що купуються
- •Нормування оборотних активів у незавершеному виробництві
- •Нормування готової продукції
- •4. Джерела формування оборотних активів
- •Використання банківських кредитів для формування оборотних активів
- •5. Ефективність використання оборотних активів
- •Тема 7: Кредитування підприємств
- •1. Необхідність залучення кредитів
- •2. Принципи кредитування підприємств
- •3. Форми та види кредитів
- •4. Процедура отримання банківського кредиту
- •5. Порядок погашення банківського кредиту підприємством
- •Тема 8: Фінансове забезпечення відтворення основних засобів
- •1. Сутність, класифікація та методи оцінки основних засобів
- •II. Інші необоротні матеріальні активи
- •2. Методи оцінки основних засобів
- •1. Показники забезпеченості підприємства основними засобами
- •2. Стан основних виробничих фондів
- •Балансова вартість основних засобів
- •3. Ефективність використання основних засобів.
- •4. Порядок визначення і нарахування сум амортизаційних відрахувань згідно з податковим кодексом
- •Об’єкти амортизації
- •Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів. Методи нарахування амортизації
- •5. Амортизація основних засобів згідно з п(с)бо 7
- •6. Вибуття основних засобів
- •Тема 9. Оцінювання фінансового стану
- •Тема 10: фінансове планування на підприємствах
- •1. Зміст та методи фінансового планування
- •2. Перспективне фінансове планування: види планів, порядок їх складання
- •3. Поточне фінансове планування: види планів, порядок їх складання
- •4. Оперативне фінансове планування: види планів, порядок їх складання
- •Платіжний календар за ________ місяць
- •Тема 11: фінансова санація підприємств
- •1. Економічна сутність санації підприємств
- •2. Прийняття рішення про проведення фінансової санації
- •3. Класична модель фінансової санації підприємства
Тема 7: Кредитування підприємств
Необхідність залучення кредитів
Принципи кредитування підприємств.
Форми та види кредитів
Процедура отримання банківського кредиту
Порядок погашення банківського кредиту підприємством
1. Необхідність залучення кредитів
Діяльність підприємства в системі ринкової економіки неможлива без періодичного використання різноманітних форм залучення кредитів.
З економічного погляду кредит— це форма позичкового капіталу (в грошовій або товарній формах), що надається на умовах повернення та обумовлює виникнення кредитних відносин між тим, хто надає кредит, і тим, хто його отримує.
Виникнення і функціонування кредиту пов'язане з необхідністю забезпечення безперервного процесу відтворення, із тимчасовим вивільненням коштів у одних підприємствах і появою потреби в них у інших.
Поряд з об'єктивною основою існують специфічні причини виникнення і функціонування кредитних відносин, що пов'язані з необхідністю забезпечення безперервності процесу відновлення.
Для забезпечення всього процесу відтворення необхідно, щоб підприємства мали необхідні оборотні кошти, які вони використовують для придбання оборотних виробничих фондів. Із стадії виробничих запасів оборотні кошти переходять у незавершене виробництво, а потім у готову продукцію. У свою чергу, готова продукція, призначена для продажу, стає товаром і реалізується. Виручка від реалізації надходить на рахунок підприємства.
За браком власних оборотних коштів підприємства залучають банківські кредити, кошти інших кредиторів та комерційний (товарний) кредит. Кредит дає змогу доцільніше організувати оборот коштів підприємств, не витрачати значних фінансових ресурсів на створення зайвих запасів сировини й матеріалів.
Сезонність виробництва зумовлює в одні періоди випереджальне зростання виробничих витрат проти надходження коштів і спричиняє додаткову потребу в коштах понад ті, що є в розпорядженні підприємства. В інші періоди витрати виробництва зменшуються або зовсім припиняються, збільшується вихід готової продукції та надходження грошової виручки частина якої виявляється тимчасово вільною.
Розрізняють два види кругообороту коштів підприємства: відносно рівномірний і переважно нерівномірний.
Перший вид властивий підприємствам нафтової, вугільної, металургійної та інших галузей промисловості. Для підприємств цієї групи характерним є нетривалий лаг (період) між надходженням і витрачанням коштів.
Другий вид характерний для підприємств легкої, харчової, лісової промисловості, сільськогосподарських підприємств. У них завжди виникає певна невідповідність між витратами і надходженням коштів від реалізації продукції. У підприємств з нерівномірним кругооборотом коштів додаткова потреба в кредиті пояснюється сезонністю виробництва, значною тривалістю обороту оборотних коштів. Тривалість виробничого циклу може коливатися від кількох днів (виробництво деяких харчових продуктів) до кількох місяців і років (виробництво сільськогосподарської продукції, суднобудування).
Грошові чи товарно-матеріальні цінності, витрати або виконана робота та надані послуги, щодо яких укладається кредитний договір, є об'єктом кредиту.
Основними об'єктами короткострокового кредитування в оборотні кошти є:
—виробничі запаси (сировина, основні й допоміжні матеріали. запасні частини, паливо, інструмент);
—незавершене виробництво та напівфабрикати власного виробництва;
—витрати майбутніх періодів (сезонні витрати, витрати на освоєння випуску нових виробів тощо);
— готова продукція і товари;
—платіжні та розрахункові операції з постачальниками й покупцями.
На підприємствах виникає потреба в кредитах під виробничі запаси, якщо їх розміри перевищують власні кошти, тобто якщо створюються наднормативні запаси. Причиною таких можуть бути сезонність завезення, нерівномірна або дострокова поставка матеріальних ресурсів постачальниками та ін.
Наднормативні запаси сільськогосподарської сировини є основним об'єктом банківського кредиту на підприємствах, які переробляють цю сировину і працюють сезонно (цукрові заводи, консервні комбінати, інші підприємства харчової та легкої промисловості), або створюють великі сезонні запаси сировини на рік, тобто до нового врожаю.
Наднормативні запаси незавершеного виробництва і готової продукції можуть створюватися на підприємствах у зв'язку з прискоренням темпів зростання обсягів виробництва, некомплектністю постачання, транспортними утрудненнями щодо відправлення продукції споживачам, припиненням відвантаження продукції споживачам через їхню неплатоспроможність тощо.
У складі витрат майбутніх періодів банки видають підприємствам позички на покриття сезонних витрат, оскільки в періоди сезонного зменшення обсягів виробництва або міжсезонного простою витрати на виготовлення продукції тимчасово не покриваються виручкою від реалізації.
Отже, кредит необхідний і для підтримування кругообороту фондів діючих підприємств, що обслуговують процес реалізації продукції.
Об'єктами довгострокового та середньострокового кредитування є капітальні вкладення, пов'язані з реконструкцією підприємства, його технічним переозброєнням, упровадженням нової техніки, удосконаленням технології виробництва, а також інші витрати, що ведуть до збільшення вартості основних засобів. До таких кредитів підприємства вдаються, якщо відчувають брак власних коштів, призначених на ці цілі, а саме: прибутку й амортизаційних відрахувань.
Визначаючи потреби в кредитах, підприємства виходять із загальної потреби в коштах і наявності таких.
Планування потреби в кредиті для формування оборотних коштів підприємства здійснюється таким чином. На першому етапі розраховується потреба в оборотних коштах у цілому та за окремими напрямками: формування виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції.
На другому етапі визначається необхідний розмір залучення кредитів банку на покриття збільшення потреби в оборотних активах. Для цього можна користуватися формулою:
Коб=ОК-ОКн-ОКпр+КЗ,
де Коб—необхідний розмір кредитів, які залучаються в оборотні активи;
ОК — потреба в оборотних активах;
ОКн — власні оборотні активи на початок періоду;
ОКпр — поповнення оборотних активів за рахунок прибутку підприємства;
КЗ — зменшення кредиторської заборгованості.
Потреба підприємства в кредитах під інвестиційні проекти визначається на основі інвестиційної програми за окремими етапами її реалізації та з урахуванням власних джерел фінансування.
Власні кошти для фінансування інвестиційних програм складаються з амортизаційних відрахувань, частини прибутку, яка спрямовується на реконструкцію, технічне переоснащення, нове будівництво.
