Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
метод.поради до вивчення курсу.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

Тема 7: Кредитування підприємств

  1. Необхідність залучення кредитів

  2. Принципи кредитування підприємств.

  3. Форми та види кредитів

  4. Процедура отримання банківського кредиту

  5. Порядок погашення банківського кредиту підприємством

1. Необхідність залучення кредитів

Діяльність підприємства в системі ринкової економіки неможлива без періодичного використання різноманітних форм залучення кредитів.

З економічного погляду кредит— це форма позичкового капі­талу (в грошовій або товарній формах), що надається на умовах повернення та обумовлює виникнення кредитних відносин між тим, хто надає кредит, і тим, хто його отримує.

Виникнення і функціонування кредиту пов'я­зане з необхідністю забезпечення безперервного процесу відтво­рення, із тимчасовим вивільненням коштів у одних підприємст­вах і появою потреби в них у інших.

Поряд з об'єктивною основою існують специфічні причини виникнення і функціонування кредитних відносин, що пов'язані з необхідністю забезпечення безперервності процесу відновлення.

Для забезпечення всього процесу відтворення необхідно, щоб підприємства мали необхідні оборотні кошти, які вони викорис­товують для придбання оборотних виробничих фондів. Із стадії виробничих запасів оборотні кошти переходять у незавершене виробництво, а потім у готову продукцію. У свою чергу, готова продукція, призначена для продажу, стає товаром і реалізується. Виручка від реалізації надходить на рахунок підприємства.

За браком власних оборотних коштів підприємства залучають банківські кредити, кошти інших кредиторів та комерційний (то­варний) кредит. Кредит дає змогу доцільніше організувати обо­рот коштів підприємств, не витрачати значних фінансових ресур­сів на створення зайвих запасів сировини й матеріалів.

Сезонність виробництва зумовлює в одні періоди випереджальне зростання виробничих витрат проти над­ходження коштів і спричиняє додаткову потребу в коштах понад ті, що є в розпорядженні підприємства. В інші періоди витрати виробництва зменшуються або зовсім припиняються, збільшує­ться вихід готової продукції та надходження грошової виручки частина якої виявляється тимчасово вільною.

Розрізняють два види кругообороту коштів підприємства: від­носно рівномірний і переважно нерівномірний.

Перший вид властивий підприємствам нафтової, вугільної, ме­талургійної та інших галузей промисловості. Для підприємств цієї групи характерним є нетривалий лаг (період) між надходженням і витрачанням коштів.

Другий вид характерний для підприємств легкої, харчової, лі­сової промисловості, сільськогосподарських підприємств. У них завжди виникає певна невідповідність між витратами і надхо­дженням коштів від реалізації продукції. У підприємств з нерів­номірним кругооборотом коштів додаткова потреба в кредиті по­яснюється сезонністю виробництва, значною тривалістю обороту оборотних коштів. Тривалість виробничого циклу може колива­тися від кількох днів (виробництво деяких харчових продуктів) до кількох місяців і років (виробництво сільськогосподарської продукції, суднобудування).

Грошові чи товарно-матеріальні цінності, витрати або вико­нана робота та надані послуги, щодо яких укладається кредитний договір, є об'єктом кредиту.

Основними об'єктами короткострокового кредитування в оборотні кошти є:

—виробничі запаси (сировина, основні й допоміжні матеріали. запасні частини, паливо, інструмент);

—незавершене виробництво та напівфабрикати власного ви­робництва;

—витрати майбутніх періодів (сезонні витрати, витрати на освоєння випуску нових виробів тощо);

— готова продукція і товари;

—платіжні та розрахункові операції з постачальниками й по­купцями.

На підприємствах виникає потреба в кредитах під виробничі запаси, якщо їх розміри перевищують власні кошти, тобто якщо створюються наднормативні запаси. Причиною таких можуть бу­ти сезонність завезення, нерівномірна або дострокова поставка матеріальних ресурсів постачальниками та ін.

Наднормативні запаси сільськогосподарської сировини є ос­новним об'єктом банківського кредиту на підприємствах, які пе­реробляють цю сировину і працюють сезонно (цукрові заводи, консервні комбінати, інші підприємства харчової та легкої про­мисловості), або створюють великі сезонні запаси сировини на рік, тобто до нового врожаю.

Наднормативні запаси незавершеного виробництва і готової продукції можуть створюватися на підприємствах у зв'язку з прискоренням темпів зростання обсягів виробництва, некомплек­тністю постачання, транспортними утрудненнями щодо відправ­лення продукції споживачам, припиненням відвантаження про­дукції споживачам через їхню неплатоспроможність тощо.

У складі витрат майбутніх періодів банки видають підприємс­твам позички на покриття сезонних витрат, оскільки в періоди сезонного зменшення обсягів виробництва або міжсезонного простою витрати на виготовлення продукції тимчасово не покри­ваються виручкою від реалізації.

Отже, кредит необхідний і для підтримування кругообороту фондів діючих підприємств, що обслуговують процес реалізації продукції.

Об'єктами довгострокового та середньострокового кредиту­вання є капітальні вкладення, пов'язані з реконструкцією підпри­ємства, його технічним переозброєнням, упровадженням нової техніки, удосконаленням технології виробництва, а також інші витрати, що ведуть до збільшення вартості основних засобів. До таких кредитів підприємства вдаються, якщо відчувають брак власних коштів, призначених на ці цілі, а саме: прибутку й амор­тизаційних відрахувань.

Визначаючи потреби в кредитах, підприємства виходять із за­гальної потреби в коштах і наявності таких.

Планування потреби в кредиті для формування оборотних коштів підприємства здійснюється таким чином. На першому етапі розраховується потреба в оборотних коштах у цілому та за окремими напрямками: формування виробничих запасів, неза­вершеного виробництва, готової продукції.

На другому етапі визначається необхідний розмір залучення кредитів банку на покриття збільшення потреби в оборотних активах. Для цього можна користуватися формулою:

Коб=ОК-ОКн-ОКпр+КЗ,

де Коб—необхідний розмір кредитів, які залучаються в оборот­ні активи;

ОК — потреба в оборотних активах;

ОКн — власні оборотні активи на початок періоду;

ОКпр — поповнення оборотних активів за рахунок прибутку підприємства;

КЗ — зменшення кредиторської заборгованості.

Потреба підприємства в кредитах під інвестиційні проекти визначається на основі інвестиційної програми за окремими етапа­ми її реалізації та з урахуванням власних джерел фінансування.

Власні кошти для фінансування інвестиційних програм скла­даються з амортизаційних відрахувань, частини прибутку, яка спрямовується на реконструкцію, технічне переоснащення, нове будівництво.