4. Процедура отримання банківського кредиту

Виникнення кредитних відносин між підприємствами й бан­ками можливе за таких умов.

1. Учасники кредитної угоди мають бути юридичними особа­ми і функціонувати на принципах комерційного розрахунку.

2. Підприємство (позичальник) або має бути власником майна, або володіти правом на користування та розпорядження ним.

3. Необхідна наявність економічних і юридичних гарантій по­вернення кредиту після певного строку.

4. Кредитор має бути так само заінтересований у видачі креди­ту, як підприємство — в його отриманні, тобто повинні збігатися економічні інтереси суб'єктів господарювання.

Банк-кредитор у процесі оцінки діяльності підприємства-позичальника ставить такі вимоги:

• підприємство має бути кредитоспроможним;

• підприємство має забезпечувати зростання обсягів виробни­цтва та реалізації продукції (робіт, послуг);

• співвідношення суми зобов'язань, включаючи суму кредиту, що планується отримати, до суми власного капіталу має станови­ти не більше 70:30;

• інвестиційний проект підприємства-позичальника має бути фінансове скупним та не передбачати виробництва з високим еко­логічним ризиком;

• кредит має бути забезпечений. Як застава використовують­ся акції, нерухоме (будівлі, комплексне технологічне обладнан­ня) і рухоме (автотранспортні засоби, механізми) майно, виробничі та інші активи, що належать підприємству-позичальнику і можуть бути прийняті в забезпечення згідно з чинним законо­давством України. Відповідно до умов, що їх ставить більшість українських банків, дисконтована вартість застави має бути не меншою за 200 % від суми зобов'язань позичальника. У процесі оцінювання майна, що передається в заставу, беруть до уваги його ліквідність.

Процедуру отримання кредиту підприємством показано на рисунку.

На першому етапі підприємство і банк ведуть переговори на предмет можливого укладення кредитної угоди. За позитиви наслідків переговорів банк готовий прийняти документи підприємства для розгляду.

Рис. Структурно-логічна схема оформлення кредитної угоди

На другому етапі підприємство звертається в банк і подає йо­му документи, необхідні для визначення юридичного статусу, фінансового стану підприємства, оцінки проекту, аналізу можли­вості його успішної реалізації, забезпечення кредиту, у тому числі:

* клопотання підприємства;

* копії засновницьких документів (статут, засновницький до­говір);

*бізнес-план проекту та додатки до нього або техніко-економічне обґрунтування;

*баланси підприємства, звіти про фінансові результати за останні три роки;

* перелік та розрахунок вартості майна, що передається банкові в заставу, з визначенням його залишкової балансової вартості, року бу­дівництва чи випуску, місця розташування, короткої характеристики.

Перелік інших документів, що необхідні для проведення по­глибленого аналізу фінансового стану позичальника:

— анкета позичальника;

— засвідчені підприємством, а за необхідності — нотаріально засвідчені копії контрактів, які будуть оплачені за рахунок кредиту;

— копії контрактів, які підтверджують, що грошовий потік від них за­безпечує окупність проекту;

— на вимогу банку можуть подаватися розшифровки дебі­торської та кредиторської заборгованості з обов'язковим зазна­ченням строків її виникнення й погашення. За наявності про­строченої кредиторської заборгованості необхідно повідомити конкретні заходи, ужиті для її погашення;

— розрахунок помісячного грошового потоку на термін на­дання кредиту (за всіма видами діяльності);

— звіт про проведення перевірок аудиторськими фірмами, якщо такі проводились;

— перелік майна, що передається в заставу, та розрахунок його вартості із визначенням залишкової балансової вартості, року будів­ництва чи випуску, місця розташування, характеристик, а також відповідні документи, які підтверджують право власності на майно;

— документи, що підтверджують повноваження осіб, які ре­презентують інтереси підприємства-позичальника;

— нотаріально засвідчені копії ліцензій на право здійснення статутної діяльності (у разі потреби).

Якщо позичальник не є клієнтом банку-кредитора, то на вимо­гу банку він додатково надає:

— довідку про рух коштів на всіх рахунках або виписки з ра­хунків (з поточного та валютних) підприємства-позичальника, засвідчені банком, який обслуговує підприємство за останні 6— 12 місяців;

— довідку про відсутність заборгованості за банківськими кредитами та про строки повернення підприємством-позичальни­ком раніше одержаних кредитів;

— нотаріально засвідчені зразки підписів та відбитки печатки.

На третьому етапі банк:

• вивчає формальну й неформальну інформацію про підприємство;

• оцінює його ділову репутацію та імідж;

• аналізує кредитоспроможність підприємства, проводить погли­блене обстеження його фінансового стану і визначає міру ризику;

• визначає перспективи розвитку підприємства;

• перевіряє наявність джерел і гарантій погашення кредиту.

Для оцінки фінансового стану підприємства — юридичної особи враховуються такі об'єктивні показники його діяльності:

• «обсяг реалізації;

• прибутки і збитки;

• рентабельність;

• ліквідність;

• грошові потоки (рух коштів на рахунках клієнтів);

• склад і динаміка дебіторсько-кредиторської заборгованості;

• ефективність управління підприємством;

• ринкова позиція підприємства і його залежність від цикліч­них і структурних змін в економіці та галузі;

• наявність державних замовлень і державної підтримки під­приємства.

Комерційні банки можуть розробляти ще й додаткові показ­ники оцінки підприємств-позичальників залежно від основного виду діяльності та форм власності.

На основі проведеного аналізу системи основних показників діяльності комерційним банком визначається клас надійності під­приємства-позичальника.

На четвертому етапі банк дає згоду на надання кредиту.

На п’ятому етапі відбувається підписання кредитної угоди.

Зміст кредитного договору визначається підприємством і банком самостійно. У ньому вказується мета кредитування, умо­ви, порядок надання й погашення позички, спосіб забезпечення кре­дитом, відсоткові ставки за кредитом, права і відповідальність сторін та інші умови.

Відповідно до договору банк бере на себе зобов'язання надати підприємству визначену суму грошових коштів в обумовлений термін. Підприємство зобов'язується: використати отримані кош­ти на зазначені в договорі цілі; своєчасно погасити позичку; сплатити відсотки й надати можливість банку контролювати ці­льове використання кредиту, а також його забезпечення.

Кредитний договір, як правило, містить такі розділи:

І. Загальні положення.

ІІ. Права та обов'язки позичальника.

Ш.Права та обов'язки банку.

IV. Відповідальність сторін.

V. Порядок розв'язання суперечок.

VI.Термін дії договору.

VII. Юридичні адреси сторін.

На останньому етапі надається позика. Відбувається контроль банку за виконанням умов кредитування.