3. Поточне фінансове планування: види планів, порядок їх складання

Система поточного планування фінансової діяльності підприємства виходить з його загальної фінансової стратегії і фі­нансової політики. Поточне фінансове планування полягає в розробці конкретних фінансових планів. Останні дають можливість підприємству визначити джерела фінансування його розвитку на майбутній період, сформувати структуру доходів і витрат, забез­печити стійку (постійну) платоспроможність, визначити структу­ру активів і капітал підприємства на кінець планового періоду.

Поточний фінансовий план складається на рік з покварталь­ною розбивкою (рекомендована Мінекономіки України форму поточного фінансового плану).

Урахування всіх окремих надходжень і витрат за розрахунку показників фінансового плану здійснюється відповідно до націо­нальних стандартів бухгалтерського обліку (П(С)БО).

Фінансовий план складається з п'яти розділів:

1) джерела формування і надходження коштів;

2) приріст активів підприємства;

3) повернення залучених коштів;

4) витрати, пов'язані із внесенням обов'язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів;

5) покриття збитків минулих періодів.

У розділі 1 (фінансового плану «Джерела формування та надходження коштів» відображаються суми коштів, які будуть сформо­вані (залучені) підприємством у плановому році, а також суми ко­штів, сформовані (залучені) в попередні періоди, що використову­ватимуться для забезпечення потреб діяльності та розвитку під­приємства, а також виконання зобов'язань у планованому році.

У розділі II фінансового плану «Приріст активів підприємст­ва» відображаються суми витрат у плановому році, пов'язані з придбанням та створенням (збільшенням) активів підприємства і визначені з урахуванням П(С)БО 2 «Баланс».

У розділі ІІІ «Повернення залучених коштів» відображається повернення коштів, залучених підприємством з усіх джерел, включаючи кошти, залучені в попередні періоди.

У розділі IV «Витрати, пов'язані з внесенням обов'язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів» відобража­ється сума витрат підприємства на виконання зобов'язань перед бюджетом, включаючи погашення недоїмки минулих періодів, відстроченої та реструктуризованої заборгованості зі сплати по­датків та обов'язкових платежів.

У розділі V «Покриття збитків минулих періодів» відображає­ться спрямування коштів на покриття збитків, які виникли в під­приємства в минулі періоди,

Якщо фінансовим планом не передбачене отримання прибутку від звичайної діяльності підприємства в плановому періоді, то до­датково до нього включається розрахунок фінансових результатів.

Розрахунок показників, які характеризують формування фі­нансових результатів діяльності підприємства в плановому році, здійснюється з урахуванням П(С)БО 3 «Звіт про фінансові ре­зультати», крім фінансовим результатів від надзвичайної діяльно­сті підприємств.

Обґрунтування фінансового плану ведеться на основі аналізу господарської діяльності підприємства в поточному році, а також показників діяльності та розвитку підприємства в плановому році.

Орган управління розглядає проект фінансового плану під­приємства, протягом місяця, приймаючи рішення про його затвердження чи відхилення. У разі відхилення проекту фінансово­го плану підприємство має протягом 15 днів врахувати зауважен­ня органу управління і повторно подати план на затвердження.

Підприємство самостійно вибирає метод складання фінансового плану з урахуванням реалізації заходів, спрямованих на активізацію збутової діяльності, пошук нових каналів збуту модифікацію номенклатури продукції, що виготовляється.

З методів фінансового планування найширше використовується аналітичний метод та метод прямих розрахунків.

Основним критерієм оцінювання фінансового плану органом управління державним майном та прийняття ним рішення про за­твердження цього плану є поліпшення показників фінансово-гос­подарської діяльності підприємства проти поточного періоду Підприємство мусить забезпечити зростання прибутковості своєї діяльності та спрямувати кошти, залучені і сформовані за раху­нок усіх джерел, включаючи амортизацію, кредити банків, цільо­ве фінансування з бюджету на потреби, що відповідають ін­тересам держави як власника.

У разі подання фінансового плану, що не передбачає поліп­шення показників діяльності підприємства в плановому році, йо­го повертають для самостійного доопрацювання підприємству (або для доопрацювання спільно з органом управління держав­ним майном) та розробки заходів, спрямованих на підвищення ефективності його діяльності. Безпосередньо втручатися в госпо­дарську діяльність підприємства орган управління не має права, але він має право затвердити чи не затвердити річний фінансовий план та вимагати від підприємства відповідних пояснень до по­даного на затвердження фінансового плану.

До річного фінансового плану державного підприємства згідно з установленою формою включаються основні показни­ки, які характеризують фінансово-господарську діяльність підприємства в плановому році: фінансовий результат діяль­ності підприємства, основні джерела формування та надхо­дження коштів з метою забезпечення потреб діяльності та розвитку підприємства, виконання його зобов'язань, передо­всім зобов'язань зі сплати податків та обов'язкових плате­жів, тощо.

Підприємство, яке планує отримання збитків, обов'язково до фінансового плану включає «Розрахунок формування фінансових результатів діяльності підприємства в плановому році» за фор­мою. Орган управління державним майном аналізує статті доходів і витрат підприємства, які впливають на формування фінансового результату діяльності останнього. У поясненні до фінансового плану підприємство має зазначити заходи, ужиті для збільшення доходів та скорочення витрат.

Розробка фінансового плану державного підприємства ґрунтується на інформації з управлінського обліку, яка міститься в таких таблицях: ставки податків; інвестиційний план; обсяг і умови про­дажу; загальні витрати; план персоналу; прямі витрати (матеріали і комплектувальні деталі); прямі витрати (відрядна заробітна плата).