Тема 10: фінансове планування на підприємствах

1. Зміст та методи фінансового планування

2. Перспективне фінансове планування: види планів, порядок їх складання

3. Поточне фінансове планування: види планів, порядок їх складання

4. Оперативне фінансове планування: види планів, порядок їх складання

1. Зміст та методи фінансового планування

Система фінансового планування на підприємстві включає три основні підсистеми:

- перспективне фінансове планування;

- поточне фінансове планування;

- оперативне фінансове планування (бюджетування).

Кожна із цих підсистем передбачає певні форми фінансових планів, їхній зміст та чіткі межі періодів, на які ці плани розроб­ляються.

Фінансове планування є необхідним для фінансового забезпе­чення розширення кругообороту виробничих засобів, досягнення високої результативності виробничо-господарської діяльності, створення умов, які забезпечили б платоспроможність та фінан­сову стійкість підприємства. Ринок ставить високі вимоги до яко­сті фінансового планування, оскільки нині за негативні наслідки своєї діяльності відповідає само підприємство. За нездатності врахувати несприятливу ринкову кон'юнктуру підприємство стає банкрутом і підлягає ліквідації з відповідними негативними на­слідками для засновника.

Мета фінансового планування на підприємс­тві — забезпечення оптимального розміру коштів, необхідних для успішної операційної та інвестиційної діяльності, а в кінцевому підсумку — досягнення прибутковості підприємства. Планування спрямоване, з одного боку, на усунення помилкових дій у сфері фінансів, а з другого — на зменшення невикористаних внутрішніх резервів.

Фінансове планування — це процес визначення обсягу фінансо­вих ресурсів за джерелами формування і напрямами їх цільового використання згідно з виробничими та маркетинговими показ­никами підприємства в плановому періоді.

Поточне фінансове планування відроджене на державних під­приємствах згідно із Законом України від 21.09.2000 р. «Про вне­сення змін до статті 20 Закону України "Про підприємства в Україні». Законом передбачено, що державне підприємство (крім казенного) самостійно складає річний фінансовий план, який за­тверджується до 1 липня року, що передує плановому, органом, уповноваженим управляти відповідним державним майном. Під­приємства інших форм власності відповідно до цього закону роз­робляють і затверджують фінансові плани в порядку і в строки, визначені їхнім власником (власниками). Фінансове планування регулюється «Положенням про порядок складання фінансового плану державним підприємством, крім казенного». Фінансове планування на державних підприємствах (крім казенних) стало обов'язковим з 2001 року.

Для недержавних підприємств це положення має рекоменда­ційний характер, однак його дотримання стане необхідною умо­вою для отримання кредитів та розробки бізнес-планів. Чинним законодавством не передбачено адміністративної (а тим більше кримінальної) відповідальності у разі відсутності фінансового плану, але може бути застосована дисциплінарна відповідаль­ність, якщо це передбачено контрактом з керівником підприємст­ва чи посадовою Інструкцією.

Фінансове планування — це процес розроблен­ня системи фінансових планів і планових (нормативних) показни­ків із забезпечення розвитку підприємства необхідними фінансо­вими ресурсами та підвищення ефективності його фінансової діяльності в майбутньому періоді,

Основними завданнями фінансового планування на під­приємстві є:

- Забезпечення необхідними фінансовими ресурсами операційної, інвестиційної і фінансової діяльності;

• урахування інтересів підприємства, акціонерів та інших інвесторів за розподілу прибутку;

• визначення ефективних напрямів вкладення капіталу оцінка раціональності його використання;

• налагодження раціональних фінансових відносин з іншими суб'єктами господарювання, банками, інвестиційними фондами страховими компаніями;

• забезпечення виконання зобов'язань підприємств перед бю­джетом і державними цільовими фондами, банками та іншими кредиторами;

• виявляння внутрішньогосподарських резервів та мобіліза­ція всіх видів ресурсів для збільшення прибутку від звичайної діяльності, а також збільшення Інших доходів, включаючи і позареалізаційні;

• забезпечення контролю за фінансовим станом, платоспро­можністю і кредитоспроможністю підприємства.

У процесі фінансового планування використовуються різні методи, тобто конкретні способи і прийоми планових розра­хунків. Найпоширенішими є такі: балансовий: нормативний; розрахункове-аналітичний; оптимізації планових рішень; мо­делювання.

Балансовий метод планування фінансових показників перед­бачає не тільки балансування підсумкових показників доходів і витрат фінансового плану, та визначення конкретних джерел по­криття для кожної статті витрат.

Суть нормативного методу фінансового планування полягає в тім, що на основі певних фінансових норм та техніко-економічних нормативів розраховується потреба підприємства у фі­нансових ресурсах та визначаються джерела цих ресурсів. Таки­ми нормативами є ставки податків, ставки зборів та внесків до державних цільових фондів, норми амортизаційних відрахувань, норми оборотних коштів, облікова ставка відсотка за кредит НБУ тощо. Норми та нормативи бувають галузевими, регіональними та індивідуальними (нормативи підприємства).

За використання розрахунково-аналітичного методу планові показники розраховуються на підставі аналізу фактичних фінан­сових показників, які слугують базою для розрахунків, та врахо­вують їх зміни в плановому періоді.

Оптимізація планових рішень полягає в розробленні варіантів планових розрахунків для вибору найоптимальнішого.

Метод економіко-математичиого моделювання уможливлю знаходження кількісного вираження взаємозв'язків між фінансовими показниками та факторами, які їх визначають.