Заняття 9 «Зроби себе щасливішим»
1. «Вітання»
Інструкція. Усі учасники групи вітаються, називаючи одне одного на ім'я.
2. «Мені подобається, що ти.»
Мета: створення позитивного настрою; розвиток уміння помічати позитивні якості в людях і говорити їм про це.
Інструкція. Учасники по колу говорять одне одному компліменти, продовжуючи фразу: «Мені подобається, що ти.» ?.
3. «Бутон, що розпускається»
Мета: активізація спільної діяльності; створення позитивного настрою.
Інструкція. Група сідає на підлогу й береться за руки. Необхідно підвестися плавно, одночасно, не відпускаючи рук, після чого «квітка» починає розпускатися (відхилятися назад, міцно тримаючи одне одного за руки) і гойдатися від вітру.
4. «Чарівний стілець»
Мета: зняття внутрішніх затисків; пошук своїх ресурсів.
Інструкція : Кожний по черзі може сісти на стілець і розповісти про своє заповітне бажання.
5. «Театр»
Мета: розвиток виразності рухів, комунікативних навичок.
Інструкція. Учасники розподіляються на 2 групи, які одержують, завдання: одна група з допомогою міміки й жестів повинна зобразити ситуацію з життя («У зубного лікаря», «Контрольна робота» та ін.), друга група вгадує, що намагалися показати їхні товариші. Потім групи міняються ролями.
6. «Спільний малюнок»
Інструкція. Діти спільно на великому аркуші паперу малюють одні малюнок (наприклад «Місто щастя»).
7. «Я бажаю всім»
Мета: створення позитивного настрою; згуртування групи.
Інструкція. Кожний учасник тренінгу по черзі закінчує фразу: «Я бажаю всім.»
2.2. Форми роботи з батьками учнів. Тренінгове занятт я«Порушення поведінки школяра – наслідок неправильного виховання»
Мета: проаналізувати причини порушень поведінки у підлітків та форми їх виявлення; розширити психолого-педагогічний світогляд батьків з питань позитивного досвіду виховання в сім'ї; сприяти формуванню правильних підходів у сімейному спілкуванні на рівні «батьки-діти».
Обладнання: таблиці «Типи неправильного виховання в сім'ї», «Форми виявлення порушень поведінки», завдання тесту, завдання для роботи в групах.
Варіант вступного слова
Мамо, можна я піду до подруги? Я вже зробила уроки, — просить дівчинка.
Не можна!
Чому? Я все зробила.
Ні, не можна!
Ну чому?
Завелась: чому, чому? Сказано — не можна!
Деякі з батьків вважають, що вимоги дорослих повинні бути обґрунтованими і зрозумілими для дітей, інші — що в цьому немає потреби не надають значення, створює специфічні стосунки між дитиною і батьками. А чи замислювались ви, шановні батьки, над тим, які стосунки у вас із вашою дитиною?
Тест
Зобразимо стосунки батьків з дитиною за допомогою двох кружечків: «Я» (батько, мати) і «Вона» (дитина). Кружечки можуть бути розміщенні далеко один від одного (1), дотикатись (2), перекриватись (3) і (4), повністю суміщатись (5), входити один в інший (6). Це наочно демонструє рівень психологічної сумісності, потреби людей одне в одному.
|
Інструкція: виберіть з наведених моделей ту, яка відповідає вашим реальним стосункам з дитиною. {Демонструються моделі.) |
Моделі стосунків з дітьми:
1. Ви з дитиною незалежні один від одного і не близькі. Це насторожує, варто замилитись над пошуками шляхів зближення.
2.Ви незалежні, не дуже близькі, але контактуєте, маєте щось спільне. Це вже краще.
3.Разом ви як особистості дуже близькі, але й незалежні.
4.Ви ближчі, ніж у моделі 3. Це гарні стосунки.
5.Ви близькі як одне ціле «ми». Це дуже гарні стосунки.
6.Одна особистість повністю поглинута іншою особистістю. Для виявлення
свого «Я» дитині не залишається місця. Це ситуація тиску.
(Батькам повідомляють узагальнену інформацію щодо бачення дітьми стосунків «батько—дитина», «мати—дитина».)
ІНФОРМАЦІЙНА ЧАСТИНА
У дитячому та підлітковому віці виховний вплив батьків і близьких є визначальним у формуванні певного стереотипу поведінкових реакцій.
Типи неправильного виховання, що впливають на поведінку дитини:
1. Бездоглядність — дитина поза полем зору батьків. Батьки ніби й турбуються про неї (годують, одягають), але переважно дитина належить сама собі. її духовними потребами, захопленнями ніхто не цікавиться, а навчання, вчинки, поведінка залишаються без контролю та уваги батьків.До цього ж типу належить формальне виховання. Батьки для проформи турбуються про дитину.
На поведінку дитини також впливає над мірна опіка з боку батьків — гіперопіка, заборони, настанови, повчання, контроль за кожним кроком. У підлітків часто цей стиль спричиняє протест, що призводить до загострення взаємин.
Інколи бажання дитини уникнути найменших труднощів, неприємних обов'язків стає настільки великим, що навколо неї створюється атмосфера захоплення, перебільшення, вихваляння її здібностей, найчастіше фіктивних. Усі бажання дитини виконують, вона в центрі уваги – кумир сім’ї. Виховується егоцентризм, виникають труднощі у набутті навичок систематичної праці й самостійності.
4. Наступний тип — емоційне відчуження. Характерні ознаки: відчуженість, уникання контактів. Простежується в сім'ях, де один з батьків обтяжений дитиною, яка це постійно відчуває, або ж у сім'ях, де є друга дитина, яка отримує більше уваги від батьків. Сприяє розвитку підвищеної вразливості. Якщо вам складно зрозуміти цей тип, згадайте казку про Попелюшку — ставлення до дівчинки в сім'ї її батька.
Для жорстких взаємин характерною ознакою є жорстоке ставлення з суворим покаранням за дрібні прорахунку У дитини формується страх перед батьками, жорстокість.
Часто можна почути від батьків: «Я не мала можливості.», «У моїх батьків не було змоги.», «Я все життя мріяла. Нехай моя дитина досягне цього». Батьки намагаються дати дитині ґрунтовну освіту, розвинути фіктивні здібності. Дитина постійно зайнята, від неї вимагають високих результатів, не враховуючи її інтелектуальних можливостей. Дитина не має змоги гратися, спілкуватися з однолітками. З часом вона починає виконувати все формально. Цей стиль сприяє виснаженню нервової системи й появі тривожності. Це надмірна вимогливість.
Це не єдині причини, що призводять до порушень поведінки та появи шкідливих звичок.
Можливі також інші причини:
Особливості пубертатного періоду.
Ураження головного мозку, хронічні захворювання, інтоксикації.
3. Різноманітні психічні травми — важкі, іноді надто сильні для особистості, переживання, що супроводжуються негативними емоцій ними реакціями. Вони діють, як правило, не ізольовано один від одного, а в комплексі. Основним стимулятором усе-таки є сімейне виховання.