Причини дискомфорту учнів на уроці

• Нерозуміння вчителем їхнього стану;

• Необ’єктивне оцінювання знань;

• Ігнорування їхніх думок у вирішенні проблем;

• Публічна образа на їхню адресу на уроках;

• Навмисна підозра в поганих учинках і нешляхетних намірах;

• Погрози з небажаними для учня наслідками;

• Скарги референтній групі з ілюстрацією негативних боків поведінки;

• Фізичний вплив.

5.Асоціативний ряд (дібрати слова, які розкривають зміст поняття «девіантна поведінка»)

Д Е В І А

Н Т Н А

6. Вправа «Коло знань».

Група ділиться на 4 підгрупи, кожна отримує завдання навчитися розпізнавати мотиви поведінки учнів: влада, помста, привертання уваги, уникнення невдачі.(додаток№1)

7. Групове обговорення ситуації та визначення мотивів поведінки:

8. Виступ заступника директора з ВР про роботу з правопорушниками.

9. Обмін досвідом.

10. Інформаційне повідомлення.

Заходи екстреного педагогічного впливу

Стратегія 1. «Мінімізація уваги»:

• Ігноруйте поведінку. Часто кращий спосіб припинити демонстративну поведінку – перестати на неї реагувати.

• Контакт очима. Учні знають, що цей погляд означає «вистачить».

• Станьте поруч. Без контакту очима і без слів діти починають розуміти, що роблять щось не те, коли вчитель стоїть так близько.

• Використовуйте ім’я учня. Учитель робить це, періодично вставляючи ім’я учня в контекст уроку.

• Створіть «секретний сигнал». Ви можете використовувати якісь жести, зміст яких відомий дітям.

• Робіть письмові зауваження. Просто кладіть записку на парту учневі, коли він «розійшовся». Цей прийом, звичайно, працює з учнями, які ховаються і швидко читають.

• Формулюйте «Я-висловлювання».

«Я-висловлення» складається з 4 частин:

Перша – містить об’єктивний опис поганої поведінки, яка має місце тут і зараз

Друга – називає почуття вчителя в цей момент

Третя – описує ефект від поганої поведінки

Четверта – містить прохання.

Якщо, використовуючи «Я-висловлення», ви будете щирі на інтонації, то зможете подіяти на багатьох учнів.

Стратегія 2. Поведінка, яка дозволяє

• Доведіть до межі демонстративну витівку. Учнів, які не хочуть сидіти на своєму місці, змусьте стояти весь урок; учні, що постійно розмовляють або видають непристойні звуки, повинні записати годинну аудіо касету свого мовлення .

• Весь клас приєднується до витівки. Іра без кінця стукає ручкою по парті. «Клас, візьміть свої ручки і стукайте ними по парті 3 хвилини».

• Використовуйте дозволену квоту. Прийом полягає в тому, що якесь порушення поведінки дозволяється, якщо воно вже з’явилося, але тільки в обсязі, обговореному заздалегідь і з умовою, що цей обсяг щодня буде зменшуватися.

Стратегія 3. Робіть несподіванки!

• Вимкніть світло.

• Видайте звук на музичному інструменті.

• Почніть говорити тихим голосом.

• Тимчасово припиніть вести урок.

• Говоріть « з портретом Пушкіна»

Стратегія 4. Відверніть учня

• Задавайте прямі запитання: «Яке завдання я тільки що задала?» Такі питання і відволікають від поганої поведінки, і націлюють увагу учня на урок.

• Попросіть про послугу. «Сашко, збери, будь ласка, твори». Тільки не використовуйте цей прийом часто, тому що учні можуть вирішити, що саме така їхня поведінка нагороджується особливим дорученням.

• Змініть діяльність.

Стратегія 5. Звертайте увагу класу на при клади гарної поведінки

Корисніше не говорити учневі-порушникові про його погану поведінку, а приділити увагу однокласнику, який сидить поруч і поводиться добре. Так ви підкреслите, що гарна, а не погана поведінка заслуговує на увагу вчителя і його повагу.

• Дякуйте учням. Дякуйте і відзначайте тих учнів, які роблять те, що ви просили зробити.

• Пишіть імена зразкових учнів на дошці. Цим ви підкріплюєте гарну поведінку і посилаєте красномовний сигнал порушникам зупинитися.

Стратегія 6. Пересаджуйте учнів.

Коли ви відсаджуєте учнів від їхніх глядачів, ви позбавляєте їх головної нагороди, і це змушує їх заспокоюватися.

• Змінюйте учнів місцями.

• «Стілець міркувань». Це місце, де порушник може подумати про те, як поводитися по-іншому, повернувшись на своє місце.