34. Мета й завдання прогнозування економічної кон'юнктури.

Вивчення та дослідження кон’юнктури ринку, розробка стратегії розвитку підприємства чи галузі, на основі одержаної інформації в результаті дослідження, відносяться до важливих і необхідних завдань сучасності, але, в той же час є надзвичайно складним завданням, яке потребує сукупності спец. підходів та методів аналізу, дослідження та прогнозування різноманітних ринків. Перед кон’юнктурними дослідженнями стоять ряд завдань, які М. Д. Кондратьєв звів до трьох основних. Перш за все, необхідно охарактеризувати та дослідити фактичний стан і тенденції зміни кон’юнктури. По-друге, необхідно пояснити причини існуючого руху кон’юнктури і висунути її теорію. По-третє, кінцевою метою прогнозування кон’юнктури є постановка та вирішення проблеми, пов’язаної з прогнозом зміни кон’юнктури. В. Репке основними завданнями кон’юнктури називав: -дослідження форм прояву кон’юнктури; -дослідження факторів утворення кон’юнктури; -установлення впливу кон’юнктури на окремі галузі економіки; -групування показників кон’юнктури та їх значення; -кон’юнктурна політика. Таким чином, взагалі основні завдання прогнозування ринку можна звести до наступних: −з’ясування як розвивався ринок в минулому; −виявлення як розвивається ринок у даний момент часу; −передбачення яким чином буде розвиватися ринок в майбутньому. Щодо кон’юнктурного прогнозування, то його першочерговими завданнями вважаються такі: −визначення короткострокових та довгострокових тенденцій змін попиту, які можна перенести на майбутній період; −виявлення та моделювання в майбутньому розвитку вплив комплексу кон’юнктуроутворюючих факторів на динаміку і структуру попиту; −дослідження можливостей та перспектив конкурентних переваг у майбутньому розвитку ринку.

35. Методи прогнозування економічної кон'юнктури в процесі антикризового управління.

У практиці кон’юнктурного дослідження використовують різні методи прогнозування ринкових процесів. До них відносяться: екстраполяційні методи прогнозу; факторні регресійні прогнозні моделі; імітаційні моделі; аналогові моделі; експертні прогнози та сценарії розвитку. Існують різні прийоми та методи прогнозування, основними серед них є такі методи: 1) попереджувальна (сигнальна) інформація, яка заснована на візуальному спостереженні за параметрами ринку, поведінкою споживачів тощо; 2) методи екстраполяції: технічне (візуальне) згладжування; механічні способи згладжування динамічних рядів; аналітичне вирівнювання; трендові моделі; 3) методи статистичного моделювання – парні та багатофакторні рівняння; регресії та інші; 4) аналогові моделі, коли у якості прогнозу розглядають сприятливі показники ринкової ситуації у якому-небудь регіоні (країні); 5) імітаційні моделі, коли натомість реальним даним, розрахованих на певний період часу, використовують розрахунки, створені у спеціальній програмі; 6) прогнозування за експертними оцінками (найчастіше з використанням Дельфи-методу); 7) складання прогнозних сценаріїв як динамічних альтернативних моделей майбутнього, де допускається багатоваріантність та евристичні оцінки; описовий спосіб дослідження поєднується з іншими, в тому числі статистичними.