Короткий термінологічний словник

Абсолютні показники природного руху населення - показники кількості народжених, кількості померлих, середньої трива­лості життя, кількості зареєстрованих шлюбів, кількості роз­лучень у даній країні за певний проміжок часу.

Автоматизація виробництва - вищий етап розвитку техніки, коли машини створюють нові машини, а керують роботою машин автоматичні пристрої.

Автоматизоване робоче місце (АРМ) - комплекс технічних і програмних засобів індивідуального користування, зорієнто­ваний на виконання певних функцій. Весь технологічний процес здійснюється верстатом, машиною або агрегатом ав­томатичної дії без участі працівника, за яким зберігається функція пуску і зупинки автомата, контролю за його роботою і за необхідності наладки. АРМ утворюється на базі ЕОМ, технічне і програмне забезпечення яких дає можливість здій­снювати режим обробки інформації, введення локальних баз даних.

Адаптованість працівника - це його конкретна здатність при­стосовуватися до змісту та умов трудової діяльності безпосе­реднього соціального середовища, вдосконалювати свої діло­ві і особисті якості. Під професійною адаптованістю мається на увазі здатність працівника пристосовуватися до особливо­стей конкретної професії через активне освоєння характерних для неї операцій, дій, рухів у відповідності до технологічного процесу (посадових обов'язків), норм витрат праці, а також готовність до прийняття рішень і дій в стандартних виробни­чих ситуаціях.

Адміністративна рада - основний виконавчий орган МОП, який здійснює керівництво МОП у проміжках між конференціями, обирає Генерального директора Міжнародного бюро праці, розглядає поточні питання діяльності МОП, готує для конфе­ренції пропозиції з програми і бюджету

.Акордна система оплати праці - різновид відрядної системи оплати праці, що полягає у завчасному визначенні працівни­кові, виробничому підрозділу обсягів, термінів виконання робіт та розмірів їх оплати на підставі норм виробітку та від­рядних розцінок. Використовується у тому разі, коли роботу необхідно виконати терміново і замовник готовий оплатити її за підвищеним тарифом. Акорд - це підвищення розцінки, він застосовується для стимулювання скорочення термінів вико­нання завдання.

Акордно-преміальна система оплати праці - система заробіт­ної плати, за якої заробіток працівника складається з акорд­ного заробітку і премії за якісне і дострокове виконання ро­біт; розмір премії з урахуванням якості відомий заздалегідь.

Анкетне опитування - найбільш поширений метод дабору інфо­рмації, систематизований добір інформації в респондентів за допомогою анкет.

Апаратурні робочі місця - робочі місця, які оснащені різними апаратами (печі, реактори, автоклави, ванни тощо). Праців­ники впливають ними на предмет праці за рахунок теплової, електричної, хімічної або біологічної енергії.

Аудит у трудовій сфері - система періодично виконуваних захо­дів щодо добору й аналізу інформації та оцінювання на цій основі ефективності діяльності підприємства з організації праці та регулювання соціально-трудових відносин.

Аудиторський висновок - офіційний документ, що має юриди­чну силу для органів державної влади, судових інстанцій, юридичних і фізичних осіб.

Баланс робочого часу - система показників, які характеризують рівень використання робочого часу персоналом підприємст­ва, організацію робочого часу в^;дповідно до правил внутріш­нього трудового розпорядку за певний календарний період.

Безробіття - соціально-економічне явище, що виявляється у не­відповідності (як КІЛЬКІСНЗЇ, тс к і якісної) між попитом на ро­бочу силу та її пропозицією на ринку праці, у результаті чого частка працездатного населення не має постійної роботи (трудового заробітку) і поповнює резервну армію праці. Хоча й існує думка, що безробіття є стимулятором трудової дис­циплінованості та активності працюючого населення, однак соціально-економічні втрати від безробіття настільки значні, що в усьому світі докладається багато зусиль для його мінімі­зації, але жодній з країн не вдається ліквідувати його повніс­тю. Основними видами безробіття вважаються структурне, фрикційне і циклічне безробіття. їх розрізняють за причина­ми, що викликали безробіття, чинниками, що визначають йо­го масштаби та динаміку, а також за групами населення, які вона охопила.

Безробіття структурне - безробіття, яке виникає внаслідок якіс­ної (професійно-кваліфікаційної) невідповідності структури пропозиції праці структурі попиту на працю. Шляхи вирі­шення проблем структурного безробіття полягають у розвит­ку системи перепідготовки працівників, в орієнтації профе­сійної підготовки на майбутні потреби ринку праці, у спри­янні професійній та територіальній мобільності робочої сили.

Безробіття фрикційне - безробіття, пов'язане з добровільною зміною місця роботи, очікування на отримання роботи, не­тривале у часі. Виникає внаслідок того, що в кожен певний момент частина працівників знаходиться в стані зміни робо­ти: люди або добровільно змінюють роботу на таку, яка бі­льше їм підходить, або вперше вибирають роботу, зважуючи це важливе рішення, або підшукують роботу у зв'язку із за­кінченням терміну контракту на попередній роботі тощо. Фрикційне безробіття вважається неминучим і певною мірою бажаним, оскільки більшість працівників шукає і знаходить вищеоплачувану і продуктивнішу роботу, що і підвищує їх­ній добробут, і збільшує користь для суспільства.

Безробіття циклічне - це безробіття, зумовлене кількісною не­стачею робочих місць для всіх бажаючих працювати. Воно викликане зміною економічної кон'юнктури, кризовою фазою економічного циклу, коли сукупний попит на товари і послу­ги зменшується, виробництво згортається, похідний від суку­пного попит на працю різко скорочується, а пропозиція праці значно зростає в результаті падіння рівня життя населення. Зменшення циклічного безробіття можливе лише при поліп­шені економічної кон'юнктури.

Безробітні за методикою МОП - це особи у віці 15-70 років (як зареєстровані, так і незареєстровані в державній службі за­йнятості), які одночасно відповідають трьом умовам: не ма­ють роботи (прибуткового заняття), шукають роботу або на­магаються організувати власну справу, готові приступити до роботи впродовж наступних двох тижнів. До цієї категорії належать також особи, що навчаються за направленнями служби зайнятості, знайшли роботу і чекають відповіді або

готуються до неї приступити, але на даний момент ще не працюють.

Безробітні за українським законодавством - громадяни праце­здатного віку, які з причин, що від них не залежать, не мають заробітку (трудового доходу), внаслідок відсутності підхо­дящої роботи, зареєстровані в Державній службі зайнятості, дійсно шукають роботу і здатні до неї приступити.

Бідність - стан, коли економічних ресурсів не вистачає для за­безпечення законодавчо встановленого нормального рівня життєдіяльності.

Благо - матеріальні та нематеріальні цінності, що приносять лю­дям користь, задоволення, радість тощо.

Бригадна кооперація праці - різновид внутрішньодільничної кооперації, передбачає об'єднання працівників однієї або де­кількох професій, які виконують єдине виробниче завдання.

Бригадна організація праці - форма організації та стимулюван­ня колективної праці, що ґрунтується на матеріальній заціка­вленості та відповідальності всіх членів колективу за кінцеві результати роботи.

Бюджет прожиткового мінімуму - показник обсягу та структу­ри споживання найважливіших матеріальних благ і послуг на мінімально припустимому рівні, що забезпечує умови актив­ного фізичного стану дорослого населення, соціального і фі­зичного розвитку дітей і підлітків. Розробляється і застосову­ється в умовах кризового стану економіки.

Вакантні робочі місця - незадоволений попит на робочу силу з боку підприємців та інших суб'єктів господарювання.

Вартість мінімального споживчого кошика - показник, який характеризує мінімальний рівень задоволення фізіологічних соціальних потреб. Визначає припустимий рівень бідності в суспільстві, що передбачає визначення критеріїв та показни­ків бідності й вироблення конкретних шляхів соціального за­хисту цих верств населення.

Вартісний метод вимірювання продуктивності праці - харак­теризується вартісними показниками продуктивності праці, які обчислюються як співвідношення виробленої продукції в грошових одиницях до витрат робочого часу (валова, товар­на, реалізована продукція в розрахунку на одного працівни­ка).

Вибіркова фотографія робочого часу - застосовується для ви­вчення витрат робочого часу з окремих видів робіт і опера­цій, що повторюються, або окремих періодів робіт.

Вивільнення робочої сили - об'єктивний соціально- економічний процес перегрупування кадрів (як усередині підприємства, так і за його межами) через їх переміщення і в разі необхідності - перепідготовки, пов'язаний із розвитком продуктивних сил і виробничих відносин.

Виробіток - прямий показник рівня продуктивності праці, що визначається кількістю продукції (робіт, послуг), виробленою одним працівником за одиницю робочого часу. На підприєм­стві виробіток може визначатися різними способами залежно від того, якими одиницями вимірюється обсяг продукції (на­туральними, умовно-натуральними, вартісними, трудовими).

Виробничий процес - сукупність технологічних і трудових дій, спрямованих на сировину, матеріали, напівфабрикати для отримання готової продукції.

Відповідальність працівника - важлива характеристика якості робочої сили, що визначається добросовісністю, надійністю, ретельністю, які необхідні для виконання різних виробничих завдань без шкоди для людей і матеріальних збитків, а також світоглядом, достатнім для того, щоб не допустити виник­нення перешкод та порушень у виробничому процесі та стру­ктурній організації.

Відрядна розцінка - міра оплати праці за одиницю виробленої продукції (наданої послуги) при відрядній оплаті праці, вста­новлюється на основі тарифної ставки та норми виробітку (часу).

Відрядна форма заробітної плати - форма, за якої мірою праці є вироблена працівником продукція (або виконаний обсяг ро­біт), а розмір заробітку визначається шляхом помноження кі­лькості виробленої продукції на встановлену відрядну розці­нку.

Відрядно-преміальна система оплати праці - система оплати праці, за якої робітнику-відряднику, крім заробітку за пря­мими відрядними розцінками, виплачується премія за вико­нання і перевиконання заздалегідь встановлених індивідуа­льних або колективних конкретних кількісних і якісних пока­зників роботи.

Відрядно-прогресивна система оплати праці - система оплати праці, за якої виробіток, виконаний в межах встановленої ви­хідної норми (бази), оплачується за прямими розцінками, а робота, виконана понад норму - за прогресивно зростаючими розцінками.

Відтворення населення - це історично і соціально-економічно обумовлений процес постійного і безперервного поновлення людських поколінь (заміна батьківського покоління дитячим у результаті народжень і смертей) і формування нової соціа- льно-демографічної структури (поновлення на новому рівні соціальних якостей і властивостей людини, умов життя і пра­ці, соціальних відносин).

Відтворення ресурсів для праці - це процес постійного і безпе­рервного поновлення кількісних і якісних характеристик еко­номічно активного населення.

Відтворювальна функція заробітної плати - полягає у забезпе­ченні працівників та членів їх сімей необхідними життєвими благами для відновлення робочої сили, для відтворення по­колінь. Ця функція тісно пов'язана з особливостями держав­ного регулювання заробітної плати, із встановленням на дер­жавному рівні такого її мінімального розміру, який би забез­печував відтворення робочої сили.

Внутрішній ринок праці - ринок, що характеризується рухом робочої сили усередині підприємства. Визначається наявніс­тю і складом працівників на підприємстві, їх рухом усередині його, причинами переміщення, рівнем зайнятості, наявністю вільних, знову створюваних і ліквідованих робочих місць.

Внутрішньоцехова кооперація праці - об'єднання праці діля­нок, служб цеху.

Внутрішньодільнична кооперація праці - об'єднання праці всіх учасників даної ділянки виробництва, для забезпечення без­перебійності виробничого процесу, передбачає об'єднання праці між бригадами.

Галузева тарифна угода - угода, яка на галузевому рівні регу­лює основні принципи і норми реалізації соціально- економічної політики і трудових відносин з урахуванням специфіки галузі.

Генеральна тарифна угода - угода, яка на державному рівні ре­гулює основні принципи і норми реалізації соціально­економічної політики і трудових відносин, встановлюється між Кабінетом Міністрів України, Українською спілкою промисловців, профспілковими організаціями України.

Глобалізація економіки - процес формування системи міжнаро­дного розподілу праці, світової інфраструктури, світової ва­лютної системи, міжнародної міграції робочої сили, бурхливе зростання світової торгівлі й потоків іноземних інвестицій тощо.

Годинний виробіток - кількість матеріальних благ, що їх вироб­ляє працівник у середньому протягом однієї фактично від­працьованої людино-години.

Грошові доходи - доходи, що складаються з заробітної плати, пенсій, стипендій, доходів від підприємницької діяльності, доходів від продажу сільськогосподарської продукції, дохо­дів від власності, усіх видів грошової допомоги, аліментів тощо.

Демографічна політика - складова загальної соціальної політи­ки, система заходів, що їх вживає держава та її соціальні ін­ститути з метою впливу на хід демографічних процесів, спрямована на розв'язання широкого кола проблем відтво­рення населення, формування складу і структури трудового потенціалу, його ефективного використання.

Денний виробіток - кількість матеріальних благ, що їх виробляє працівник протягом одного відпрацьованого людино-дня.

Депопуляція населення - абсолютне зменшення чисельності на­селення.

Державне регулювання ринку робочої сили - сукупність осно­вних напрямів, форм та методів цілеспрямованого впливу держави на умови продажу й використання робочої сили.

Державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпе­чення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, які забезпечують рівень життя, не нижчий від прожи­ткового мінімуму.

Державні соціальні стандарти - встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

Децильний коефіцієнт диференціації доходів (витрат) - спів­відношення мінімального рівня доходів (витрат) серед 10% найбільш забезпеченого населення до максимального рівня доходів (витрат) серед 10% найменш забезпеченого населен­ня.

Дисципліна праці - це об'єктивно необхідна форма зв'язку між працівниками. Її основна вимога полягає в тому, щоб люди, які беруть участь у спільних або пов'язаних між собою про­цесах праці, дотримувалися певного чітко визначеного по­рядку трудової поведінки. У широкому розумінні дисципліна праці об'єднує трудову, технологічну і виробничу дисципліни і передбачає добросовісне виконання працівниками своїх службових обов'язків.

Дискримінація - незаконне обмеження прав суб'єктів соціально- трудових відносин, яке позбавляє їх рівних можливостей на ринку праці; може бути за віком, статтю, за національними, расовими ознаками.

Договір трудовий - договір між власником підприємства або адміністраторами та найманим працівником про умови праці й оплату робочої сили.

Допоміжний час - час дій, спрямованих на забезпечення умов виконання основної роботи (подавання деталей до верстата, завантаження апаратів сировиною і матеріалами, виванта­ження тощо).

Допоміжні працівники - працівники, що зайняті обслуговуван­ням виробництва продукції.

Досвідно-статистичні норми - норми, що встановлюються на підставі власного досвіду нормувальника, технолога чи майс­тра; статистичної інформації про трудомісткість подібної ро­боти у минулому; за аналогією із трудомісткістю інших поді­бних робіт.

Доходи населення - сукупність грошових і натуральних коштів для підтримки фізичного, морального, економічного та інте­лектуального стану людини на певному рівні задоволення його потреб, що формуються за рахунок власної праці та ін­ших джерел. Основні джерела формування доходів родини - заробітна плата, пенсії, допомоги, підприємницький дохід, дивіденди та інші доходи від власності, кошти від реалізації продукції особистого підсобного господарства тощо. Розріз­няють доходи номінальні як величину сукупного доходу (су­ми грошей та інших цінностей і благ, що суб'єкт заробляє або одержує протягом певного часу), оцінюваного в грошовому еквіваленті; доходи реальні як суму товарів і послуг, які мож­на придбати на номінальний дохід, тобто номінальні доходи (за винятком обов'язкових платежів і внесків), скориговані на індекс споживчих цін.

Економічно активне населення за методикою МОП - це части­на населення обох статей, яка протягом певного періоду за­безпечує пропозицію своєї робочої сили для виробництва то­варів і надання послуг. Кількісно економічно активне насе­лення складається з чисельності зайнятих економічною дія­льністю і чисельності безробітних.

Економічно неактивне населення за методикою МОП - це осо­би у віці 15-70 років, які не можуть бути класифіковані як "зайняті" або "безробітні". До складу цієї категорії належать: учні, студенти, слухачі, курсанти денної форми навчання; особи, що одержують пенсії за віком або на пільгових умо­вах; особи, що одержують пенсії за інвалідністю; особи, які зайняті в домашньому господарстві, вихованням дітей та до­глядом за хворими; особи, які зневірилися знайти роботу, тобто готові приступити до роботи, але припинили її пошуки, оскільки вичерпали всі можливості для її одержання; інші особи, які не мають необхідності або бажання працювати, та ті, що шукають роботу, але не готові приступити до неї най­ближчим часом.

Економічний рух населення - зміна трудової активності насе­лення.

Еміграція - вимушене або добровільне переселення населення зі своєї країни в іншу, обумовлене політичними, економічними та іншими причинами.

Ергономіка - наука, основними завданнями якої є вивчення фу­нкціональних можливостей людини в трудових процесах і розробка рекомендацій щодо створення оптимальних умов праці.

Ефективна зайнятість - найбільш раціональне використання трудових ресурсів і найбільш повна відповідність інтересам працюючої людини.

Ефективний попит на робочу силу - кількість економічно доці­льних робочих місць, розраховується як різниця між загаль­ним попитом і надлишковою чисельністю працівників.

Ефективний фонд робочого часу - середнє число робочих днів, які корисно використовуються протягом планового періоду.

Єдина тарифна сітка (ЄТС) - шкала сукупності кваліфікаційних (тарифних) розрядів і відповідних тарифних коефіцієнтів. Перевага ЄТС полягає в тому, що вони побудовані на єдиній методичній основі, а тому забезпечують єдиний підхід до оцінки відмінностей у праці всіх працівників підприємства, починаючи з робітників найнижчого кваліфікаційного розря­ду (першого) і закінчуючи керівниками.

Загальні доходи - доходи, до складу яких входять грошові дохо­ди, вартість спожитої продукції, отриманої з особистого під­собного господарства, пільги та субсидії на оплату житлово- комунальних послуг, грошова оцінка допомоги від родичів.

Загальний розподіл праці - розподіл між виробничою і невиро­бничою сферами діяльності людей, а в середині цих сфер - між промисловістю, сільським господарством, транспортом, зв'язком, торгівлею тощо.

Зайняті економічною діяльністю за визначенням МОП - це особи у віці 15-70 років, які виконують роботи за винагороду за наймом на умовах повного або неповного робочого часу, працюють індивідуально (самостійно) або в окремих грома- дян-роботодавців, на власному (сімейному) підприємстві, бе­зоплатно працюючі члени домашнього господарства, зайняті в особистому підсобному сільському господарстві, а також тимчасово відсутні на роботі.

Зайнятість - діяльність громадян, пов'язана із задоволенням осо­бистих і суспільних потреб, що не суперечить законодавству і, як правило, приносить заробіток (трудовий дохід).

Зайнятість додаткова - зайнятість понад нормативний робочий час.

Зайнятість кримінальна - діяльність заборонена чинним зако­нодавством (торгівля та виробництво наркотичних речовин, зброї тощо).

Зайнятість неповна - зайнятість певної особи протягом непов­ного робочого дня або з неповною ефективністю, з неповною оплатою.

Зайнятість неформальна - діяльність, реєстрація якої не перед­бачена чинним законодавством (дрібне виробництво, надання послуг пенсіонерам, особам, які перебувають у неоплачува- них відпустках тощо), трудова діяльність людей в неформа­льному секторі економіки; характеризується такими рисами: відсутність офіційної реєстрації діяльності; переважання са- мозайнятості; низька капіталоозброєність праці; застарілі й шкідливі технології; легкий доступ для працівників; відсут­ність перешкод; низький рівень доходів; безправ'я працівни­ків; нерідко "контроль" діяльності з боку кримінальних стру­ктур.

Зайнятість повна - в ринковій економіці означає достатність ро­бочих місць для всіх добровільно бажаючих працювати; дія­льність працівника протягом повного робочого дня (тижня, сезону), яка приносить дохід в нормальних, для даного регіо­ну, розмірах. Повна зайнятість є важливою характеристикою соціального захисту населення у трудовій сфері. Разом з тим вона є основою ефективного використання трудового потен­ціалу суспільства. Однак сама собою повна зайнятість ще не означає найраціональнішого, найдоцільнішого використання ресурсів для праці.

Зайнятість продуктивна або ефективна - це повна зайнятість, що в той же час відповідає вимогам раціональності. Вона ві­дображає стан кількісної та якісної збалансованості між по­требою населення в роботі й робочими місцями, за якої ство­рюються сприятливі умови для соціально-економічного про­гресу і дотримуються інтереси як окремих працівників, так і суспільства в цілому.

Зайнятість раціональна - означає ефективність трудової діяль­ності в найширшому розумінні цього поняття: суспільну ко­рисність результатів праці; оптимальність суспільного поділу праці; кількісну і якісну відповідність робіт і працівників; економічну доцільність робочих місць, що без шкоди для здоров'я дозволяє працівникам досягти високої продуктивно­сті праці й мати заробіток, який забезпечує нормальне життя.

Зайнятість тіньова - діяльність, дозволена законом, реєстрація якої передбачена чинним законодавством, але з різних при­чин не здійснюється.

Зайнятість основна (первинна) - діяльність у межах норматив­ного робочого дня, тижня на основному місці роботи.

Зайнятість часткова - добровільна неповна зайнятість, пов'яза­на з соціальними факторами - вихованням дітей, доглядом за хворими членами сім'ї, суміщенням роботи і навчання.

Закон Оукена - закон, який відображає зв'язок між рівнем без­робіття та відставанням обсягів виробленого ВНП. Згідно з ним щорічний приріст реального ВНП приблизно на 2,7% утримує кількість безробітних на постійному рівні, кожні до­даткові 2% приросту реального ВНП зменшують чисельність безробітних на 1 процентний пункт. Аналогічно скорочення реального ВНП на 2 процентних пункти збільшує кількість безробітних на 1 процентний пункт. Закон Оукена можна тра­ктувати і так: зростання рівня безробіття на 1 процентний пункт над природним рівнем дає 2-2,5% втрати ВНП порів­няно з потенційним.

Заробітна плата - основна частина фонду засобів існування пра­цівника, являє собою частку чистої продукції (доходу) під­приємства, яка залежить від кінцевих результатів роботи ко­лективу (обсягу реалізованої продукції або наданих послуг) і розподіляється між його членами пропорційно трудовому внеску (кількості та якості витраченої праці), а також розміру вкладеного капіталу; винагорода або заробіток, обчислений, як правило, у грошовому виразі, який за трудовим договором власник, або уповноважений ним орган, виплачує працівни­кові за виконану роботу.

Заробітна плата додаткова - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, га­рантійні й компенсаційні виплати, передбачені чинним зако­нодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих за­вдань і функцій.

Заробітна плата основна - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробіт­ку, обслуговування, посадових обов'язків). Вона встановлю­ється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розці­нок для робітників та посадових окладів для службовців.

Звужене відтворення - зменшення населення внаслідок переви­щення смертності населення над народжуваністю.

Здоров'я - важлива характеристика якості робочої сили. Стан здоров'я - це певний рівень досконалості саморегуляції орга­нізму, фізичної і соціальної адаптації людини, недопущення і швидкості подолання хвороб. Він проявляється у комфортно­сті фізичного, розумового і соціального самопочуття людини і відображається на її працездатності.

Імміграція - в'їзд населення до країни із-за її меж на постійне або тривале проживання в установленому законом порядку.

Інвестиції в людський капітал - витрати на створення або збі­льшення запасу здоров'я, знань, навичок, здібностей, мотива­цій працівника заради підвищення ефективності його вико­ристання в трудовій сфері суспільного виробництва і зрос­тання доходів (заробітків) його власника.

Індекс розвитку людського потенціалу (ІРЛП) - один з основ­них соціальних індикаторів, який визначається як середньо­арифметична з п'яти показників: очікуваної тривалості життя при народженні, рівня освіти, бідності, безробіття населення, реального ВВП на душу населення.

Індексація доходів - один із соціальних заходів захисту насе­лення, спрямований на запобігання зниження рівня життя на­селення у зв'язку з інфляційним зростанням цін.

Індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник зміни зага­льного рівня цін і тарифів на товари та послуги, що купує на­селення для невиробничого споживання, тобто на так званий споживчий кошик товарів та послуг.

Індекс реальної заробітної плати - відношення темпів зростан­ня (зниження) номінальної заробітної плати і цін на споживчі товари (індекс інфляції) у звітному періоді порівняно з базо­вим.

Інноваційність - важлива характеристика якості робочої сили. Це готовність працівника до інновацій, тобто здатність до розробки нових ідей, нових технологій і нових виробів, до їх впровадження. Вона передбачає розвиток наукової творчості в процесі праці, досягнення певних значущих результатів. Для формування інноваційності в процесі праці вкрай важли­вий інноваційний потенціал конкретної організації, підпри­ємства, на якому працює людина, готовність керівництва до сприйняття нових ідей.

Інтенсивність праці - міра її напруженості, визначається кількі­стю фізичної, нервової та розумової енергії людини, витраче­ної за одиницю часу. Підвищення інтенсивності праці має свої межі, а саме фізіологічні та психічні можливості людсь­кого організму. Нормальна інтенсивність праці означає таку витрату життєвої енергії людини протягом робочого часу, яку можна повністю поновити до початку наступного робо­чого дня при реально доступній для цієї людини якості хар­чування, медичного обслуговування, використання вільного часу тощо.

Інфраструктура ринку праці - включає державні і недержавні заклади сприяння зайнятості, кадрові служби підприємств і фірм, громадські організації і фонди, нормативно-правове се­редовище, що забезпечують взаємодію між попитом і пропо­зицією праці. Основною функцією інфраструктури ринку праці є регулювання відносин між роботодавцями і працівни­ками щодо оплати праці, її умов, розв'язання соціально- трудових конфліктів.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати - виплати у фо­рмі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціа­льними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені чинним за­конодавством, або які провадяться понад встановлені чинним законодавством норми.

Календарний фонд робочого часу - число календарних днів планового періоду.

Кваліфікаційний довідник посад керівників, спеціалістів і службовців - нормативний документ, який містить загально- галузеві кваліфікаційні характеристики. У них зазначаються посадові обов'язки, вимоги до знань і стажу роботи за спеціа­льністю, рівня і профілю професійної підготовки керівників, спеціалістів і службовців. Кваліфікаційна характеристика працівника кожної посади в цьому довіднику складається з таких трьох розділів: "Завдання та обов'язки", "Повинен зна­ти", "Кваліфікаційні вимоги". Цей довідник призначений для застосування на підприємствах з метою забезпечення раціо­нального розподілу обов'язків, найдоцільнішої розстановки і використання кадрів керівників, спеціалістів і службовців, для визначення їхніх посадових обов'язків, обґрунтування кваліфікаційних вимог при доборі кадрів, створення резерву та професійного навчання кадрів і для встановлення посадо­вих окладів.

Кваліфікація працівника - це сукупність його загальної і спеці­альної професійної освіти, необхідних знань, умінь, профе­сійних навичок та виробничого досвіду для виконання в да­них організаційно-технічних умовах певних видів робіт пев­ної складності.

Коефіцієнт вибуття - відносний показник механічного руху на­селення визначається як відношення кількості вибулих з да­ної території за рік до середньорічної чисельності населення даної території, в розрахунку на 1000 населення.

Коефіцієнт вибуття кадрів - показник руху кадрів, визначається як відношення числа працівників, звільнених з підприємства за всіма причинами до середньооблікової чисельності пра­цівників за той же період у відсотках.

Коефіцієнт механічного обороту - відносний показник механіч­ного руху населення, визначається як відношення суми при­булих і вибулих з даної території за рік до середньорічної чи­сельності населення даної території, в розрахунку на 1000 осіб населення.

Коефіцієнт механічного приросту - відносний показник меха­нічного руху населення, визначається як відноше шя різниці прибулих і вибулих з даної території за рік до середньовічної чисельності населення даної території, в розрахуі ку ні. 1000 осіб населення.

Коефіцієнт народжуваності - відносний показник природного руху, який визначається як відношення кількості народжених на даній території за певний проміжок часу до загальної чи­сельності населення, в розрахунку на 1000 осіб населення.

Коефіцієнт нерівності розподілу доходів (витрат) серед насе­лення (коефіцієнт концентрації доходів (витрат), індекс Джині) - відображає відхилення фактичного розподілу дохо­дів (витрат) за чисельно рівними групами населення від лінії їх рівномірного розподілу.

Коефіцієнт плинності кадрів - показник руху кадрів, визнача­ється відношенням числа працівників, звільнених за даний період за власним бажанням, за прогул і інші порушення ди­сципліни, до середньооблікової чисельності працівників за той же період, визначається у відсотках.

Коефіцієнт прибуття - відносний показник механічного руху населення, визначається як відношення кількості прибулих на дану територію за рік до середньорічної чисельності насе­лення даної території, в розрахунку на 1000 осіб населення.

Коефіцієнт прийому кадрів - показник руху кадрів, визначаєть­ся як відношення числа працівників, прийнятих на роботу за даний період, до середньооблікової чисельності працівників за той же період у відсотках.

Коефіцієнт розлучень - відносний показник природного руху, який визначається як відношення кількості розлучень на да­ній території за певний проміжок часу до загальної чисельно­сті населення, в розрахунку на 1000 осіб населення.

Коефіцієнт смертності - відносний показник природного руху, який визначається як відношення кількості померлих на да­ній території за певний проміжок часу до загальної чисельно­сті населення, в розрахунку на 1000 населення.

Коефіцієнт фондів - співвідношення сумарних доходів (витрат) населення у першому та останньому децилях.

Коефіцієнт шлюбності - відносний показник природного руху, який визначається як відношення кількості зареєстрованих шлюбів на даній території за певний проміжок часу до зага­льної чисельності населення, в розрахунку на 1000 осіб насе­лення.

Колективний договір - правовий акт, який укладається на під­приємстві, в організації між власником або уповноваженим ним органом і профспілковою організацією з метою регулю­вання виробничих, трудових і соціально-економічних відно­син і узгодження інтересів трудящих, власників та уповнова­жених ними органів. Умови колективного договору не пови­нні суперечити законодавству і є обов'язковими в межах да­ного підприємства.

Компенсаційні виплати - грошові виплати, які компенсують працівнику несприятливі умови праці (за умови праці, роботу у нічний час тощо), визначаються підприємством самостійно, але не нижче розмірів, встановлених законодавством.

Компетентність працівника (професіоналізм) - рівень його за­гальної та професійної підготовки, а також широта професій­ного світогляду, що дозволяє йому адекватно реагувати на вимоги конкретного робочого місця чи виконуваної роботи, які постійно змінюються. Компетентність людини залежить від її відношення до своєї роботи, досвіду, старання та вміння поповнювати знання. Компетентність може змінюватися як у бік підвищення, так і у бік зниження.

Конкуренція - наявність великої кількості незалежних покупців і продавців на ринку праці та можливість для них вільно вхо­дити у ринок праці та залишати його.

Конфлікт - зіткнення суб'єктів взаємодії, викликане протилеж­ною спрямованістю цілей та інтересів, позицій або поглядів. У трудових відносинах конфлікт може проявлятися у таких формах: мовчазне незадоволення, відкрите незадоволення, сварка, страйк та інші.

Кон'юнктура ринку праці - співвідношення попиту і пропозиції на ринку праці. Вона обумовлена багатьма чинниками, серед яких основними є: загальний стан економіки; галузева струк­тура народного господарства; рівень науково-технічного роз­витку країни; рівень життя населення; загальна міра розвитку ринкових відносин (багатоукладність економіки, розвине­ність ринків житла, послуг, цінних паперів тощо); стан соціа­льної та виробничої інфраструктури тощо. Залежно від спів­відношення попиту та пропозиції розрізняють три типи кон'­юнктури ринку праці: 1) трудодефіцитна - якщо попит пере­вищує пропозицію; 2) трудонадлишкова - якщо пропозиція перевищує попит; 3) рівноважна - коли попит відповідає пропозиції.

Кооперація праці - об'єднання, встановлення взаємозв'язку між розрізненими, спеціалізованими виконавцями в процесі тру­дової діяльності.

Людський капітал - це сформований або розвинений у резуль­таті інвестицій і накопичений людьми (людиною) певний за­пас здоров'я, знань, навичок, здібностей, мотивацій, який ці­леспрямовано використовується в тій чи іншій сфері суспіль­ного виробництва, сприяє зростанню продуктивності праці й завдяки цьому впливає на зростання доходів (заробітків) його власника.

Машинний час - час виконання певного технологічного перехо­ду на металообробному верстаті.

Машино-ручні робочі місця - робочі місця, на яких обробка предметів праці відбувається механізмами і за рахунок зов­нішньої енергії (електричної, теплової), але при безпосеред­ній участі працівника.

Маятникова міграція - переміщення з одного населеного пунк­ту до іншого (розташованих, як правило, в межах однієї об­ласті, міста або в прикордонних містах сусідніх областей) і повернення назад до постійного місця проживання, здійсню­вані з регулярністю, що відповідає режиму залежно від виду діяльності.

Механізовані робочі місця - робочі місця, на яких основні тех­нологічні процеси повністю виконуються машинами і меха­нізмами, а за робітником залишається лише функція управ­ління машинами, тобто енергія людини витрачається на управління, а не на безпосереднє перетворення предмета праці.

Міграційна політика - законодавча, нормативно-правова, орга­нізаційно-адміністративна, фінансова та інша діяльність низ­ки державних органів,, спрямована на захист національних ін­тересів у сфері міграції населення.

Міграційний оборот (валова міграція) - абсолютний показник механічного руху населення, який визначається як сума при­булих і вибулих на дану територію за рік.

Міграція населення - добровільне або вимушене переміщення людей через кордони певних територій терміном більше або менше року, із зміною або без зміни постійного місця прожи­вання, обумовлене причинами економічного, політичного чи іншого характеру, яке може приймати форму еміграції або імміграції.

Міжнародне бюро праці (МБП) - постійний секретаріат МОП, який здійснює всю поточну роботу з виконання рішень кон­ференції і Адміністративної ради.

Міжнародний інститут соціально-трудових відносин - само­стійна установа, метою якої є сприяння поглибленому ви­вченню і осмисленню проблем праці і методів їх рішення.

Міжнародна (генеральна) конференція праці - найвищий орган МОП, яка скликається щорічно. Основне завдання конференції - прийняття міжнародних трудових норм: конвенцій і рекоме­ндацій, затвердження бюджету і програми діяльності МОП.

Міжнародний навчальний центр МОП - найбільший навчаль­ний заклад системи ООН, його діяльність присвячена виклю­чно розвитку людських ресурсів.

Міжнародна організація праці (МОП) - спеціалізована устано­ва (нині працює при Організації Об'єднаних Націй) утворена в 1919 р, що проголосила своєю метою вивчення і покращен­ня умов праці та життя трудящих шляхом вироблення конве­нцій і рекомендацій з питань трудового законодавства. Місце перебування - Женева.

Міжцехова кооперація праці - об'єднання праці цехів, служб підприємства для виробництва продукції.

Мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може здійснюватись оплата за виконану пра­цівником місячну, годинну норму праці (обсяг робіт). До мі­німальної заробітної плати не включаються доплати, надбав­ки, заохочувальні та компенсаційні виплати. Мінімальна за­робітна плата має періодично переглядатися, рівень її не по­винен бути нижчим від рівня прожиткового мінімуму. Міні­мальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання.

Мінімальний споживчий бюджет - вартісний показник, який відображає структуру і рівень задоволення потреб, які суспі­льство на даному етапі розвитку вважає мінімально прийнят­ними.

Метод інтерв'ю - метод одержання інформації шляхом бесіди інтерв'юера з респондентом на певну тему.

Метод миттєвих спостережень - один з методів вивчення ви­трат робочого часу, який умовно можна віднести до вибірко­вої фотокартки робочого часу.

Механічний рух населення (міграція) - просторове переміщен­ня населення.

Мобільність - важлива характеристика якості робочої сили Це здатність і готовність працівника до професійних і територіа­льних переміщень Професійна мобільність передбачає гото­вність працівника за необхідності змінити місце роботи і на­віть освоїти нову для себе професію Територіальна мобіль­ність - готовність і можливість змінити місце проживання у пошуках нового місця роботи. Додаткові витрати, що здійс­нюються при цьому, розглядаються як інвестиції в людський капітал.

Моніторинг - система послідовного збору даних про явище, процес, які описуються за допомогою певних показників з метою оперативної діагностики стану об'єкта, його дослі­дження і оцінки в динаміці.

Моніторинг соціально-трудової сфери - комплексна державна система безперервного спостереження за фактичним станом справ у соціально-трудовій сфері.

Найманий працівник - це фізична особа (громадянин), яка пере­буває у трудових відносинах з роботодавцем на підставі укла­деного трудового договору (контракту) і безпосередньо вико­нує трудову функцію відповідно до існуючих регламентів.

Населення - це сукупність - людей, що природно-історично склалася, постійно відновлюється і проживає на визначеній території.

Натуральний метод вимірювання продуктивності праці - ха­рактеризується показниками виробітку, обчисленими в оди­ницях фізичного обсягу.

Національна рада соціального партнерства (НРСП) - постій­но діючий тристоронній орган, що діє на державному, галу­зевому і територіальному рівнях, розглядає проекти законів, постанов Кабінету Міністрів України з питань соціально- трудових відносин, вносить пропозиції щодо ратифікації Україною конвенцій МОП.

Непромисловий персонал підприємства - працівники, які не беруть участі у виробництві матеріальних благ, це працівни­ки житлового господарства, медичних установ, навчальних закладів, установ дошкільного виховання, культури тощо.

Непряма відрядна система оплати праці - заробіток працівни­ка залежить не від його особистого виробітку, а від результа­тів праці працівників, що ним обслуговуються. Вона застосо­вується для оплати праці допоміжних робітників, від яких в значній мірі залежать темп і виробіток основних працівників.

Номінальна заробітна плата - нарахована працівнику в грошо­вій та натуральній формі (незалежно від джерела фінансу­вання, крім коштів фонду соціального страхування) за від­працьований час або виконану роботу, премії, доплати, над­бавки, а також інші види оплати за невідпрацьований час (наприклад, за щорічний та інші види відпусток), що містить обов'язкові відрахування: прибутковий податок, відрахуван­ня до Пенсійного фонду та збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття. Показник номінальної заробітної плати застосовується зокрема при порівнянні зар­плати різних категорій працівників за конкретний період.

Номінальний фонд робочого часу - кількість робочих днів, яка максимально може бути відпрацьована протягом планового періоду, визначається виключенням із календарного фонду неробочих днів.

Норма виробітку - кількість продукції в натуральних (штук, ме­трів, тонн) або умовно-натуральних показниках, яка повинна бути виготовлена за одиницю часу (зміну, місяць) в певних організаційно-технічних умовах одним або групою працівни­ків відповідної кваліфікації.

Норма обслуговування - кількість виробничих об'єктів (машин, механізмів, робочих місць, виробничої площі тощо), які по­винен якісно обслуговувати працівник або група працівників відповідної кваліфікації при певних організаційно-технічних умовах протягом зміни.

Норма керованості - це розраховані для конкретних організа- ційно-технічних умов величини, що визначають оптимальну кількість безпосередньо підпорядкованих одному керівникові працівників і структурних підрозділів.

Норма часу - кількість робочого часу, необхідна для виконання одиниці певної роботи (операції) одним працівником або групою працівників відповідної чисельності і кваліфікації в найбільш раціональних для даного підприємства організацій­них, технічних і господарських умовах. Розрізняють норми підготовчо-завершального часу, часу обслуговування робо­чого місця, оперативного, штучного, штучно- калькуляційного часу, часу на відпочинок та особисті потре­би, часу на партію виробів.

Норма чисельності - розрахована дія конкретних організаційно- технічних умов кількість працівників певного професійно- кваліфікаційного складу, необхідна для якісного виконання одиниці або певного обсягу роботи за визначений період часу.

Норма штучного часу - сумарний час (за винятком підготовчо- завершального), необхідний для виготовлення одиниці про­дукції (ви конання операції) за певних організаційно- технічних умов.

Норма штучно-калькуляційного часу - повна норма часу, не­обхідного для виготовлення одиниці продукції (виконання операції) за певних організаційно-технічних умов.

Норматив чистої продукції - показник, що відображає величину нової вартості, створеної працею колективу даного підприєм­ства при виробництві конкретної продукції. Складається з нормативної заробітної плати і прибутку на одиницю проду­кції.

Нормативна вартість обробітку (НВО) - визначається як сума нормативних витрат на обробку кожного виробу.

Нормативна чиста продукція - грошова оцінка трудомісткості виробничої програми, або вартісна оцінка повної трудоміст­кості товарної продукції підприємства.

Нормативні матеріали (нормативи) - розроблений науково- дослідними організаціями комплекс довідкової інформації, необхідної для визначення норм витрат праці для конкретних трудових процесів аналітично-розрахунковим методом. Для розуміння змісту нормативних матеріалів найсуттєвіше зна­чення має їх класифікація за видами: нормативи режимів ро­боти устаткування, нормативи часу, нормативи обслугову­вання, нормативи чисельності та нормативи керованості.

Нормативні основи наукової організації праці - вимоги, які містяться в різного роду нормативних документах і матеріа­лах, що регламентують виробничі і трудові процеси, еконо­міку і управління виробництвом.

Норми праці - це складова частина організації праці на підприємс­тві, активний засіб забезпечення оптимального співвідношення між мірою праці та мірою її оплати, що відповідає вимогам со­ціальної справедливості у розподілі фонду споживання. Встано­влення точних, рівнонапружених норм праці для кожного робо­чого місця дає можливість об'єктивно визначити розмір трудо­вого внеску окремих колективів та виконавців у загальний ре­зультат діяльності підприємства. Це означає, що науково обґру­нтовані норми є ефективним засобом позитивної мотивації пра­ці, спрямованої на активізацію трудової віддачі працівників.

Нормоване завдання - розрахований для конкретних умов асор­тимент і обсяг роботи, який повинен виконати працівник (ко­лектив) за певний робочий період (зміну, місяць, рік) з до­триманням певних вимог до якості продукції. На відміну від норм виробітку нормовані завдання можуть встановлюватися не лише в натуральних одиницях, але й у нормо-годинах.

Нормування праці - основа її організації на підприємстві, це вид діяльності по управлінню підприємством, спрямований на встановлення оптимальних співвідношень між витратами та результатами праці, а також між чисельністю працівників рі­зних груп та кількістю одиниць обладнання. Основними об'­єктами нормування праці є робочий час, обсяг роботи, зона обслуговування, витрати енергії працівників.

Носії господарсько-трудових інтересів - соціальні групи, які відрізняються одна від одної за майновим станом, доходами, професіями, галузевими та регіональними інтересами.

Об'єкти державного регулювання ринку праці - ситуації, явища та умови соціально-економічного життя, де виникають труднощі, які не розв'язуються автоматично, в той час як їх розв'язання терміново потрібно для нормального функціону­вання економіки і підтримання соціальної стабільності в сус­пільстві.

Облікова чисельність працівників підприємства - чисельність працівників облікового складу на визначену дату з урахуван­ням прийнятих і вибулих за цей день працівників.

Обслуговування робочого місця - система заходів щодо забез­печення робочих місць засобами, предметами праці і надання різного роду послуг виробничого характеру.

Одиничний розподіл праці - розподіл робіт на окремому під­приємстві за цехами, ланками, бригадами, окремими праців­никами та їх професійно-кваліфікаційними групами.

Оперативний час - час, який витрачається робітником на вико­нання технологічних операцій.

Організація заробітної плати - побудова заробітної плати, при­ведення її елементів (нормування, тарифна система, премії, доплати, надбавки) в певну систему, що забезпечує взаємо­зв'язок кількості і якості праці з розмірами заробітної плати.

Організація діяльності виробничого підприємства - комплек­сне вдосконалення підготовки виробництва, виробничих процесів і системи їх обслуговування.

Організація праці - система виробничих взаємозв'язків праців­ників із засобами виробництва та один з одним, що утворює певний порядок трудового процесу, який включає: розподіл праці та її кооперацію, організацію робочих місць та їх об­слуговування, впровадження раціональних прийомів та мето­дів праці, науково обгрунтованих норм праці, її мотивацію, планування і облік; систематична діяльність людей із впрова­дження нововведень в існуючу організацію праці для приве­дення її у відповідність із досягнутим рівнем розвитку науки, техніки і технології.

Організація робочого місця - комплекс заходів, спрямованих на створення найбільш сприятливих і безпечних умов праці для високопродуктивної праці робітників; підпорядкована цілям виробництва система заходів щодо оснащення робочого міс­ця засобами і предметами праці, планування, розміщення йо­го в певному порядку, обслуговування і атестації. Конкрет­ний зміст цих заходів визначається характером і спеціалізаці­єю робочого місця, його видом і значенням у виробничому процесі.

Освіта - це цілеспрямований процес виховання і навчання в ін­тересах людини, суспільства, держави, що супроводжується констатацією досягнення громадянином встановлених дер­жавою освітньо-кваліфікаційних рівнів.

Оснащення робочого місця - сукупність засобів виробництва: основного технологічного і допоміжного обладнання, техно­логічного і допоміжного оснащення, засобів зв'язку, засобів з охорони праці і техніки безпеки, які є на даному робочому місці.

Основний час - час, що витрачається робітником на якісні чи кі­лькісні зміни предмета праці: його зовнішнього вигляду, фо­рми, розмірів, положення у просторі, властивостей, складу.

Основні робітники - працівники, що безпосередньо видозміню­ють предмет праці, створюючи продукт.

Охорона праці - здійснення комплексу заходів технічного (ого­родження небезпечних місць на виробництві, впровадження безпечної техніки, зміна технологій з метою ліквідації небез­печних для життя і здоров'я людини робіт) і санітарно- гігієнічного характеру (раціональне освітлення, створення сприятливого мікроклімату у виробничих приміщеннях то­що), які забезпечують нормальні умови праці.

Партнерство - система взаємовідносин, яка дозволяє враховува­ти взаємні інтереси сторін і досягати на цій основі згоди, що закріплюється у договорах та угодах.

Патерналізм - жорстке державне регулювання соціально- трудових процесів.

Підготовчо-завершальний час - час, який витрачається на під­готовку до виконання заданої роботи і дії, пов'язані з її заве­ршенням.

Підходяща робота - робота, що відповідає освіті, професії (спе­ціальності), кваліфікації працівника та надається в тій же мі­сцевості, де живе працівник. Заробітна плата та інші умови праці мають відповідати рівню, який особа мала на попере­дньому місті роботи та з урахуванням середнього рівня даної професії (спеціальності).

Планування робочого місця - доцільне просторове розміщення всіх функціонально пов'язаних між собою засобів праці, предметів праці і самого працівника.

Повна трудомісткість продукції - відображає сукупні витрати праці всього персоналу підприємства на виготовлення оди­ниці кожного виробу.

Показник сезонності - відношення витрат праці або кількості працюючих у найбільш напружений місяць до відповідного середньомісячного показника.

Попит на працю поточний - визначається потребою на праців­ників для заповнення вакантних робочих місць на умовах ос­новної діяльності, сумісництва або для виконання одноразо­вих робіт.

Попит на працю сукупний - визначається кількістю і структу­рою робочих місць, що існують в економіці країни. Сукупний попит охоплює всю сферу суспільної праці й включає як укомплектовані працівниками, так і вільні (вакантні) робочі місця. Слід розрізняти ефективний попит, який визначається кількістю економічно доцільних робочих місць, і сукупний попит, що включає також зайняті неефективні робочі місця. Різниця між сукупним і ефективним попитом являє собою

надлишкову зайнятість, складовою частиною якої є прихова­не безробіття.

Постійна міграція - переміщення населення на постійне прожи­вання в іншу країну, регіон, місто.

Почасова форма заробітної плати - форма, за якої мірою праці виступає відпрацьований час, а заробіток працівнику нарахо­вується помноженням тарифної ставки на фактично відпра­цьований час, чи за посадовим окладом.

Почасово-преміальна система оплати праці - згідно з даною системою працівник понад оплату у відповідності до відпра­цьованого часу і тарифних ставок отримує премію за забез­печення певних кількісних і якісних показників.

Правові основи наукової організації праці - закони, нормативи і правила, які регулюють трудову діяльність.

Працездатне населення - сукупність осіб переважно працездат­ного віку, спроможних за своїми психофізіологічними дани­ми брати участь у трудовій діяльності.

Праця - свідома цілеспрямована творча діяльність; прикладання людиною розумових та фізичних зусиль для одержання кори­сного результату в задоволенні своїх матеріальних та духов­них потреб; процес перетворення ресурсів природи в цінності й блага, що здійснюється і керується людиною під дією як зовнішніх стимулів (економічних та адміністративних), так і внутрішніх спонукань.

Примирливі процедури - розгляд колективної трудової супере­чки з метою її розв'язання примирливою комісією, сторона­ми за участю посередника в трудовому арбітражі.

Принцип солідарності - сумісна відповідальність людей, яка ґрунтується на особистій відповідальності і згоді, однодум­ності і спільності інтересів.

Принцип субсидіарності - збереження прагнення людини до са­мостійності і самореалізації, запобігання перенесення відпо­відальності на інших суб'єктів соціально-трудових відносин.

Природний рівень безробіття - такий мінімальний рівень безробіт­тя, який неможливо зменшити і який відповідає повній зайнятос­ті, до його складу відносять фрикційне та структурне безробіття. Фрикційне безробіття є результатом динамічності ринку праці, структурне виникає з причин територіальної або професійної не­відповідності попиту та пропозиції на ринку праці.

Природний рух населення - зміна чисельності населення в ре­зультаті народження і смерті людей.

Продуктивність праці - показник її ефективності, що характе­ризується співвідношенням обсягу продукції, робіт чи по­слуг, з одною боку, та кількістю праці, витраченої на вироб­ництво цього обсягу, з другого боку. Залежно від прямого чи оберненого співвідношення цих величин маємо два показни­ки рівня продуктивності праці: виробіток і трудомісткість.

Промислово-виробничий персонал підприємства - працівники підприємства, які безпосередньо пов'язані з процесом вироб­ництва продукції, тобто зайняті основною виробничою дія­льністю.

Пропозиція праці поточна - складається з таких основних груп: безробітні, що активно шукають роботу і готові до неї при­ступити; працівники, що намагаються змінити місце роботи; особи, що бажають працювати у вільний від роботи або на­вчання час.

Пропозиція праці сукупна - включає всі категорії економічно активного населення, тобто всіх, хто працює або бажає пра­цювати.

Пропозиція робочої сили - контингент працездатного населен­ня, що пропонує роботодавцеві свою здатність до праці в об­мін на фонд життєвих благ.

Проста погодинна система оплати праці - заробіток працівни­ка визначається як добуток тарифної ставки, що відповідає присвоєному працівникові тарифному розряду, та відпрацьо­ваного ним робочого часу.

Просте відтворення населення - характеризується постійною кількістю населення в результаті приблизно однакової наро­джуваності і смертності.

Професійна придатність - важлива характеристика якості робо­чої сили, що виражається сукупністю і структурою психічних і психофізіологічних особливостей людини, необхідних для досягнення певного рівня ефективності в професійній праці. Професійна придатність розвивається в процесі праці на ос­нові природних даних людини за наявності позитивної про­фесійної мотивації.

Професія - особливий вид трудової діяльності, яка вимагає спе­ціальних теоретичних знань і практичних навичок.

Професійно-кваліфікаційний розподіл праці - розподіл праці між групами працівників за ознакою технологічної однорід­ності виконуваних робіт, а також залежно від складності цих робіт.

Професійна орієнтованість - вагома характеристика якості ро­бочої сили. Це здатність і стійкий інтерес людини до певного виду трудової діяльності, вміння вибирати найдоцільніші для себе професію і місце роботи з урахуванням своїх психофізі­ологічних характеристик, інтересів, здібностей, а також по­треб ринку праці у працівниках відповідних професій на да­ний момент часу.

Профспілки - громадські організації, що створюються трудящи­ми для захисту своїх соціальних, економічних і професійних прав, для вираження інтересів найманих працівників, для бо­ротьби за соціальну справедливість, з метою сприяння ство­ренню для людини відповідних умов праці та життя.

Пряма індивідуальна система оплати праці - система, яка пе­редбачає, що заробіток працівника нараховується у відповід­ності до кількості виробленої продукції і постійних відряд­них розцінок за одиницю цієї продукції.

Психофізіологічні основи наукової організації праці - виснов­ки і рекомендації наук, які вивчають фізіологію і психологію праці, зміни, які відбуваються в організмі людини при вико­нанні трудових дій у певних виробничих умовах.

Раціональний споживчий бюджет (бюджет соціального доста­тку) - вартісний показник, який відображає структуру і рі­вень споживання населення з середніми доходами.

Реальна заробітна плата - Кількість товарів і послуг, яку можна придбати за номінальну заробітну плату.

Регулююча, або ресурсно-розміщувальна функція заробітної плати - полягає в оптимізації розміщення робочої сили за регіонами, галузями господарства, підприємствами з ураху­ванням ринкової кон'юнктури. В ринкових умовах вища за­робітна плата на ефективніших робочих місцях стимулює пе­рехід сюди працівників з неефективних робочих місць.

Резерви підвищення продуктивності праці - реальні можливос­ті скорочення (економії) витрат праці під впливом конкретних чинників, які вже виявлені, але з різних причин поки що не використані. Резерви використовуються і знову виникають під впливом науково-технічного прогресу. Кількісно резерви мо­жна визначити як різницю між максимально можливим і реа­льно досягнутим рівнем продуктивності праці в даний період.

Рентабельність праці (рентабельність витрат на персонал) - важливий показник ефективності праці, що визначається як співвідношення прибутку від даного виду трудової діяльності та відповідних витрат праці.

Ринок праці - найважливіший елемент ринкової економіки; сис­тема суспільних відносин, пов'язаних з наймом і пропозицією праці, тобто з її купівлею і продажем; економічний простір - сфера працевлаштування, в якій взаємодіють покупці й про­давці праці; механізм, що забезпечує узгодження ціни і умов праці між роботодавцями і найманими працівниками та регу­лює її попит і пропозицію. Головні складові ринку праці - сукупна пропозиція та сукупний попит.

Ринок праці вторинний - частина ринку праці, яка об'єднує "непрестижні" роботи і характеризується такими рисами: ви­сока плинність кадрів і нестабільна зайнятість, негарантована і невисока оплата праці, безперспективність службового ста­новища, примітивні трудомісткі технології тощо.

Ринок праці первинний - частина ринку праці, яка об'єднує "престижні" роботи, що характеризуються стабільністю за­йнятості та надійністю становив працівника, високим рівнем оплати праці, можливістю професійного зростання, викорис­танням прогресивних технологій, що вимагає від працівників високої кваліфікації і здатності до навчання.

Рівень безробіття - основний показник, що дає узагальнене уяв­лення про стан ринку праці в певний момент; визначається у відсотках як відношення кількості осіб, які мають на відпові­дну дату статус безробітного, до чисельності економічно ак­тивного населення на ту саму дату.

Рівень життя - структура матеріальних потреб населення і сту­пінь їх задоволення; узагальнюючий показник, який характе­ризує споживання населенням матеріальних і духовних благ і ступінь задоволення потреб у цих благах. Рівень життя хара­ктеризується показниками: рівнем реальних доходів на душу населення; рівнем і структурою споживання, рівнем цін на споживчі товари та послуги, розміром плати за житло та ко­мунальні послуги; рівнем освіти, медичного обслуговування;

середньою тривалістю життя, часткою населення, яке пере­буває за межею бідності тощо.

Роботодавець - власник підприємства, установи, організації неза­лежно від форми власності, виду діяльності та галузевої нале­жності або уповноважений ним орган чи фізична особа, яка відповідно до законодавства використовує найману працю.

Робоча зона - частина простору, в межах якого здійснюються трудові дії працівника.

Робоча сила - сукупність фізичних і розумових здібностей люди­ни, які використовуються нею під час виробництва будь-якої споживчої вартості. Реальною виробничою силою вона стає в процесі поєднання працівника із засобами виробництва.

Робоче місце - первинна ланка виробництва; частина виробничо­го простору одного або групи працівників (якщо робоче міс­це колективне), визначена на основі трудових та інших дію­чих норм і оснащена основним і допоміжним технологічним обладнанням, інвентарем, інструментом, робочими меблями, необхідними для виконання певного виду робіт.

Робочий час - законодавчо встановлена тривалість виконання працівником трудових обов'язків.

Робочі місця ручної роботи - робочі місця, на яких усі трудові процеси виконуються за допомогою трудового зусилля вико­навця, із застосуванням найпростішого інструмента.

Розподіл праці - диференціація видів трудової діяльності між різними групами працівників. Розподіл праці на підприємстві полягає у закріпленні за кожним працівником і за кожним підрозділом їхніх обов'язків, функцій, видів робіт, технологічних операцій. Розріз­няють такі основні види розподілу праці всередині підприємства: функціональний, технологічний, професійний, кваліфікаційний.

Розширене відтворення населення - збільшення чисельності населення внаслідок переважання народжуваності над смерт­ністю, природний приріст населення.

Сальдо міграції (механічний приріст) - абсолютний показник механічного руху населення, який визначається як різниця між числом прибулих і числом вибулих з даної території за певний проміжок часу.

Самозайняті - особи, які самостійно організовують свою роботу за власні кошти, володіють засобами виробництва і несуть відповідальність за вироблену продукцію.

Самофотографія робочого дня - облік робочого часу протягом зміни, що проводиться самим працівником.

Сегментація ринку праці - розподіл ринку робочої сили на окремі групи за певними критеріями, залежно від поставленої мети вивчення, аналізу чи управління. Дослідження сегмен- тованості ринку праці привело до виникнення теорії двоїс­тості ринку праці, згідно з якою він поділяється на дві час­тини: первинний і вторинний.

Сезонна міграція - переїзд в іншу місцевість на роботу терміном до шести місяців.

Середньооблікова чисельність працівників за місяць - відно­шення суми чисельності працівників облікового складу за кожний календарний день місяця, включаючи святкові і вихі­дні дні, до кількості календарних днів місяця.

Системи заробітної плати - способи встановлення залежності величини винагороди за працю від кількості та якості витра­ченої праці. Найпоширенішими на вітчизняних промислових підприємствах є такі системи заробітної плати: проста поча­сова; почасово-преміальна; за місячними окладами; проста відрядна; відрядно-преміальна; відрядно-прогресивна; не­пряма відрядна; акордна; акордно-преміальна тощо.

Соціальна допомога - система заходів, які застосовуються до всього населення, це допомога короткотермінового характеру особам, які опинилися в екстремальній ситуації і потребують додаткових витрат.

Соціальна підтримка - система заходів для населення, яка пе­редбачає створення умов, що дозволяють працівнику забез­печувати свою соціальну захищеність.

Соціальна політика - стратегічний соціально-економічний на­прям, вибраний країною для всебічного розвитку громадян, який забезпечує пристойний рівень та умови їх життя і праці. Соціальна політика охоплює найважливіші сфери життєдія­льності людей (праця, побут, культура, освіта, охорона здо­ров'я тощо); кожна з цих сфер з огляду на специфіку або є об'єктом прямого регулювання чи впливу з боку держави, або вплив на неї здійснюється за допомогою створення умов, що спонукають людей до бажаної для суспільства соціальної поведінки.

Соціальна, або розподільча функція заробітної плати - відо­бражає міру живої праці при розподілі фонду споживання між найманими працівниками і власниками засобів виробни­цтва. Заробітна плата виступає індивідуальною часткою пра­цівника в новоствореному доході. Соціальне значення цієї функції заробітної плати полягає у забезпеченні соціальної справедливості, по-перше, при розподілі доходу між найма­ними працівниками і власниками засобів виробництва, і по- друге, при розподілі між найманими працівниками у відпові­дності до результатів трудового внеску.

Соціальне партнерство - сукупність соціально-економічних відносин між представниками працівників, роботодавців та держави, спрямована на співробітництво, пошук компромісів, підготовку пропозицій щодо прийняття ними узгоджених рі­шень з питань соціально-трудових відносин, що виражає принцип соціальної політики держави.

Соціальні трансферти - виплати, що здійснюються без одер­жання будь-якого еквівалент на заміну. Соціальні трансферти надають у двох формах: грошовій - пенсії, допомоги, стипе­ндії тощо; натуральній - товари, індивідуальні ринкові і не- ринкові послуги, надані конкретним особам (домашнім гос­подарствам) за рахунок коштів федерального та місцевого бюджетів або недержавних (суспільних) соціальних фондів на безкоштовній основі.

Соціальний договір - узгодження інтересів різних соціальних груп у найважливіших сферах суспільства: виробництві, об­міні, розподілі та споживанні матеріальних і духовних благ.

Соціальний захист - система заходів, яка забезпечує соціальну захищеність переважно непрацездатного населення й соціа­льно вразливих верств працездатного населення.

Соціальний рух населення - зміни освітньої, професійної та ін­ших структур населення.

Соціальні нормативи - вимірники і критерії розподілу бюджетних коштів для задоволення певного рівня тих чи інших соціальних потреб населення в освіті, медичному обслуговуванні, житлі, пенсійному забезпеченні, соціальному страхуванні тощо.

Соціально-економічні основи наукової організації праці - ці­лі, характер, зміст праці у суспільстві, соціально-економічна спрямованість заходів організації праці.

Соціально-трудові відносини - комплекс відносин між найма­ними працівниками та роботодавцями в умовах ринкової економіки, спрямованих на забезпечення високого рівня і якості життя людини, колективу й суспільства в цілому.

Соціологічне дослідження - аналіз явищ і процесів соціально- трудової сфери з метою вивчення закономірностей їх розвит­ку, залежностей і взаємозв'язків між ними для розроблення та обґрунтування пропозицій щодо вдосконалення соціально- трудових відносин.

Соціометричне опитування - опитування з метою виявлення психологічного клімату у колективі і на цій основі одержання кількісної оцінки міжособистісних відносин в ньому.

Спеціалісти - працівники, що займаються інженерно- технічними, економічними, бухгалтерськими, юридичними та іншими роботами (економісти, бухгалтери, інженери, юрисконсульти тощо).

Спеціальність - вид діяльності в рамках професії, який має спе­цифічні особливості і вимагає від працівників додаткових спеціальних теоретичних знань і навичок.

Споживчий бюджет - вартісний показник обсягу і структури споживання найважливіших матеріальних благ та послуг.

Споживчий кошик - набір товарів та послуг, які входять у спо­живчий бюджет.

Статус безробітного - статус, якого набувають ті громадяни, які протягом семи днів після реєстрації їх службою зайнятості за місцем проживання не одержали підходящої роботи або не були направлені на професійну підготовку, перепідготовку чи підвищення кваліфікації.

Стимулююча функція заробітної плати - полягає у встанов­ленні залежності її розміру від кількості і якості праці конк­ретного працівника, його трудового внеску у результати ро­боти підприємства. Ця залежність повинна бути такою, щоб заохочувати до постійного покращання результатів праці.

Стимулюючі виплати - доплати і надбавки за високу кваліфіка­цію, професійну майстерність, роботу меншою чисельністю, премії, винагороди, тощо; визначаються підприємством само­стійно і здійснюються ним у межах фінансових можливостей.

Сторони соціального партнерства - професійні спілки та їх угруповання, інші організації найманих працівників, створені ними відповідно до чинного законодавства; роботодавці, їх організації; держава в особі виконавчих органів влади та ор­ганів місцевого самоврядування.

Структура заробітної плати - співвідношення окремих частин заробітної плати в загальному її обсязі.

Структура персоналу підприємства - співвідношення різних категорій працівників у їх загальній кількості.

Суб'єкти аудиторської діяльності - фізичні особи (аудитори), юридичні особи (аудиторські організації), у тому числі іно­земні або аудиторські фірми, створені спільно з іноземними юридичними або фізичними особами, що мають відповідну ліцензію.

Суб'єкти ринку праці - домогосподарства (сім'ї), які визначають пропозицію робочої сили та фірми, що формують попит на неї.

Сукупні ресурси домогосподарств - доходи, які формуються із загальних доходів і використання заощаджень, позик та по­вернутих домогосподарствам боргів.

Суспільна організація праці - формування і підтримування природних, розумних пропорцій між сферами прикладання праці, а отже, і між сферами суспільного виробництва і неви­робничої сфери.

Суцільна фотографія робочого часу - облік робочого часу, ко­ли фіксуються всі витрати робочого часу протягом зміни.

Сучасний тип відтворення - рух населення, при якому спосте­рігається зменшення рівня народжуваності, зменшення рівня смертності і зростання середньої тривалості життя.

Схеми посадових окладів - сукупність нормативних матеріалів, що використовуються для організації оплати праці керівни­ків, спеціалістів і службовців залежно від посад, які вони обі­ймають, їхньої кваліфікації, умов праці, масштабів і складно­сті виробництва, обсягів, складності й важливості робіт. Осо­бливістю застосування на підприємстві схеми посадових окладів є розробка штатного розпису.

Тарифікація - установлення (присвоєння) тарифних розрядів на основі тарифно-кваліфікаційних довідників. Розрізняють та­рифікацію робіт і тарифікацію працівників.

Тарифна система - є основою організації оплати праці; сукуп­ність нормативних матеріалів, за допомогою яких регулюєть­ся рівень заробітної плати працівників по галузях і регіонах, а також залежно від видів виробництва, кваліфікаційних ознак, характеру і умов праці різних категорій працівників. Тарифна система оплати праці включає: тарифні сітки, тарифні ставки, надбавки і доплати до тарифних ставок, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідни­ки).

Тарифна сітка - шкала, яка визначає співвідношення в оплаті рі­зних груп працівників залежно від їх кваліфікації. Кожному кваліфікаційному розряду відповідає тарифний коефіцієнт, що показує, у скільки разів тарифна ставка цього розряду пе­ревищує тарифну ставку першого розряду. Тарифний коефі­цієнт першого розряду завжди дорівнює одиниці. Кількість кваліфікаційних розрядів і коефіцієнтів визначається склад­ністю виробництва і робіт, що виконуються, і обумовлюється в колективному договорі.

Тарифна ставка - виражений у грошовій формі абсолютний розмір оплати праці за одиницю робочого часу. Тарифна ста­вка робітника першого розряду обумовлюється в колектив­ному договорі й залежить від фінансових можливостей під­приємства і від умов оплати, встановлених галузевою та ге­неральною тарифними угодами. У будь-якому разі вона не може бути меншою законодавчо встановленого розміру міні­мальної заробітної плати. На основі тарифної сітки і тарифної ставки робітника першого розряду розраховуються тарифні ставки кожного наступного розряду.

Тарифний коефіцієнт - показник, який характеризує співвідно­шення між різними розрядами і показує, у скільки разів рі­вень складності і оплата праці даної кваліфікації перевищує рівень складності що відповідальності й оплату роботи, від­несеної до першого розряду тарифної сітки

.Тарифно-кваліфікаційні довідники робіт і професій робітни­ків, об'єднані в єдиний тарифно-кваліфікаційний довід­ник (ЄТКД) - збірники нормативних документів, які вміщу­ють кваліфікаційні характеристики робіт і професій, згрупо­вані в розділи за виробництвами і видами робіт. За допомо­гою тарифно-кваліфікаційних довідників проводиться тари­фікація робіт (встановлюється розряд роботи), присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам, формуються програми підготовки і підвищення кваліфікації робітників. Кваліфіка- ся з трьох розділів: "Характеристика робіт", "Повинен знати"

і "Приклади робіт".

Тестування - метод соціологічного дослідження, що застосовуєть­ся для виявлення в особи наявності і ступеня виразності певних рис особистості, здібностей і умінь, психічного стану і являє собою серію питань з можливими варіантами відповідей.

Техніко-економічні основи наукової організації праці - досяг­нення технічних наук, сукупність знань і досвіду в галузі за­стосування і вдосконалення знарядь і предметів праці, техні­ки і технології виробництва.

Технологічний розподіл праці - розподіл праці за технологіч­ними операціями і процесами, за фазами, видами робіт, виро­бами, деталями; визначає розміщення працівників у відповід­ності до технології виробництва.

Технологічний процес - процес перетворення сировини, матері­алів, напівфабрикатів у готову продукцію з використанням технічних засобів.

Тимчасова міграція - переїзд в іншу місцевість на роботу тер­міном до двох місяців.

Традиційний тип відтворення населення - рух населення, при якому спостерігається високий рівень народжуваності і висо­кий рівень смертності.

Трипартизм - система соціального партнерства і тристороннього співробітництва між трьома суб'єктами ринкових відносин: найманими працівниками, від особи яких виступають проф­спілки, приватними роботодавцями в особі їх спілок або асо­ціацій і державними структурами.

Трудова дія - елемент трудового прийому, необхідний для вико­нання однієї з його частин.

Трудова операція - частка трудового процесу, яку виконує робі­тник на робочому місці за допомогою наявних засобів вироб­ництва.

Трудовий договір - угода між працівником і власником підпри­ємства, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, внутрішній трудовий розпорядок, а власник підприємства зо­бов'язується виплачувати йому заробітну плату і забезпечу­вати необхідні умови праці.

Трудовий метод виміру продуктивності праці - обчислення продуктивності праці шляхом співвідношення обсягу вироб­леної продукції чи робіт у нормо-годинах, нормо-днях до ви­трат робочого часу.

Трудовий потенціал - інтегральна оцінка кількісних і якісних характеристик економічно активного населення. Розрізняють трудовий потенціал окремої людини, підприємства, території, суспільства. Трудовий потенціал складається з багатьох ком­понентів, головними з яких є здоров'я, освіта, професіона­лізм, моральність, мотивованість, уміння працювати в колек­тиві, творчий потенціал, активність, організованість, ресурси робочого часу тощо.

Трудовий прийом - частка трудової операції з певним цільовим призначенням сукупності дій робітника у межах конкретного робочого місця.

Трудовий процес - це матеріально і технічно обумовлений, ор­ганізований процес прикладання людиною розумових та фі­зичних зусиль для одержання корисного результату. Раціона­лізація трудового процесу передбачає послідовне проведення таких етапів: вивчення, аналіз, узагальнення, проектування та освоєння раціональних прийомів та методів праці.

Трудовий рух - однократне переміщення рук, ніг, пальців, тулу­ба, очей.

Трудові ресурси - це частина населення країни, що за своїм фі­зичним розвитком, розумовими здібностями і знаннями здат­на працювати в економіці. Кількісно вони складаються з на­селення в працездатному віці (в Україні - чоловіки віком 16- 59 років, жінки - 16-54 роки), крім непрацюючих інвалідів та пільгових пенсіонерів, і працюючих в економіці країни осіб молодших та старших працездатного віку.

Трудомісткість - обернений показник рівня продуктивності пра­ці, що характеризується кількістю робочого часу, витрачено­го на виробництво одиниці продукції (робіт, послуг). Для планування і аналізу праці на підприємстві розраховуються різні види трудомісткості.

Трудомісткість виробнича - складається з технологічної трудо­місткості та трудомісткості обслуговування, тобто показує витрати праці основних і допоміжних робітників на виконан­ня одиниці роботи.

Трудомісткість обслуговування - визначається витратами праці допоміжних робітників, що зайняті обслуговуванням вироб­ництва, на виготовлення одиниці кожного виробу.

Трудомісткість продукції повна - відображає всі витрати праці на виготовлення одиниці кожного виробу.

Трудомісткість технологічна - визначається витратами праці основних робітників на виготовлення одиниці кожного виро­бу. Розраховується для окремих операцій, деталей, виробів.

Трудомісткість управління - визначається витратами праці ке­рівників, спеціалістів, технічних виконавців на виготовлення одиниці кожного виробу.

Трудомісткість фактична - виражає фактичні витрати праці на виготовлення одиниці продукції чи певного обсягу робіт.

Український координаційний комітет сприяння зайнятості населення (УККСЗН) - постійно діючий тристоронній ор­ган, утворений на громадських засадах з метою підготовки і прийняття погоджених рішень щодо здійснення політики за­йнятості в країні, метою якого є його участь у розробці й удосконаленні правової і нормативної бази діяльності ринку праці, у розробленні і реалізації державних і регіональних програм зайнятості та джерел їх фінансування, координація зусиль господарських, профспілкових організацій і держави щодо пошуку шляхів запобігання безробіття, регулювання міжтериторіального, міжгалузевого розподілу трудових ре­сурсів тощо.

Умови праці - сукупність факторів виробничого середовища, що впливають на здоров'я та працездатність людини в процесі праці. Умови праці на кожному робочому місці формуються під впливом таких груп чинників: виробничих, санітарно- гігієнічних, факторів безпеки, інженерно-психологічних, ес­тетичних і соціальних. Вивчення умов праці на конкретному підприємстві проводиться передусім для їх покращання, а якщо це неможливо, - для компенсації працівникам шкідли­вого впливу умов праці на їхнє здоров'я у грошовій або іншій формі.

Умовно-натуральний метод вимірювання продуктивності праці - метод, за яким обсяг виробленої продукції в умовних одиницях співвідноситься з витратами праці.

Управління продуктивністю - частина процесу управління під­приємством, яка включає в себе планування, організацію, ке­рівництво, контроль і регулювання підвищення продуктивно­сті праці.

Фактори підвищення продуктивності праці - це вся сукупність рушійних сил і причин, що приводять до збільшення продук­тивності праці. Оскільки праця є процесом взаємодії робочої сили із засобами виробництва, фактори зростання продукти­вності праці за змістом можна поділити на три групи: соціа­льно-економічні, що визначають якість використовуваної ро­бочої сили; матеріально-технічні, що визначають якість засо­бів виробництва; організаційно-економічні, що визначають якість поєднання робочої сили із засобами виробництва.

Форми і системи заробітної плати - механізм встановлення розміру заробітку залежно від кількості та якості праці та її результатів. Вибираючи певну форму заробітної плати і кон­кретну систему формування заробітку, роботодавець управ­ляє інтенсивністю і якістю праці конкретних працівників. Розрізняють дві основні форми заробітної плати: годинну і відрядну.

Фотографія робочого часу - спостереження і послідовний запис усіх витрат робочого часу та перерв протягом зміни із зазна­ченням їх тривалості й послідовності; дозволяє визначити структуру витрат робочого часу; проводиться спеціально ви­діленою особою.

Фотохронометраж - комбінований спосіб спостереження, в яко­му поєднується фотокартка робочого дня і хронометраж опе­ративного часу.

Функція формування платоспроможного попиту населення -

призначена узгоджувати платоспроможний попит населення, з одного боку, і виробництво споживчих товарів - другого. Оскільки платоспроможний попит формується під дією двох основних факторів: потреб та доходів населення, - то за до­помогою заробітної плати в ринкових умовах встановлюють­ся пропорції між товарною пропозицією та попитом, що вре­гульовує рух товарів від виробника до споживача.

Функціональний розподіл праці - розподіл працівників підпри­ємства на категорії залежно від виконуваних ними функцій.

Хронометраж - метод вивчення витрат часу робітника або уста­ткування шляхом безпосереднього спостереження на робо­чому місці; використовується для вивчення трудомісткості елементів трудового процесу, що повторюються, а також для аналізу раціональності прийомів праці.

Частковий розподіл праці - розподіл галузей економіки на під- галузі.

Штатний розпис - внутрішній нормативний документ підприєм­ства, де вказаний перелік посад, що є на цьому підприємстві, чисельність працівників за кожною з них і розміри їх місяч­них посадових окладів; різновид схеми посадових окладів, що застосовується на підприємстві.

Якість робочої сили - сукупність людських характеристик, що проявляються в процесі праці та включають в себе кваліфіка­цію й особисті якості працівника: стан здоров'я, розумові (ін­телектуальні) здібності, здатність адаптуватися, гнучкість, мобільність, мотивованість, інноваційність, професійну при­датність, моральність, ініціативність, рівень конфліктності тощо.

Якість трудового життя - сукупність властивостей, які характе­ризують умови праці у широкому розумінні і дозволяють враховувати ступінь реалізації інтересу працівника і викори­стання його здібностей (інтелектуальних, творчих, моральних тощо).