Приклад

Як зміниться норма виробітку, якщо норму часу, яка стано­вила 28 хв. на операцію, буде зменшено до 23 хв?

Розрахунок:

Між зміною норми виробітку і норми часу існує залежність:

де у - процент зростання норми виробітку; х - процент зниження норми часу.

Визначаємо процент зниження норми часу, якщо вона з 28 хв. знизилася до 23 хв:

Тоді процент зростання норми виробітку:

План семінарського заняття

1. Сутність і основні напрями організації праці.

2. Форми розподілу й кооперації праці.

3. Класифікація робочих місць, їх організація, планування та обслуговування.

4. Умови праці та фактори, що їх визначають.

5. Суть і функції нормування праці.

6. Норми праці і їх види.

7. Класифікація витрат робочого часу. Основні методи їх ви­вчення.

8. Методи нормування праці.

9. Загальна процедура розроблення нормативних матеріалів з праці.

10. Управління нормуванням праці в умовах ринку.

Теми рефератів

• Наукова організація праці: зміст і основні напрями.

• Психофізіологія в організації праці.

• Сучасні вимоги до організації робочих місць.

• Групові форми організації праці.

• Атестація і паспортизація робочих місць.

• Нормування як складова організації праці.

• Методи і шляхи підвищення ефективності використання ро­бочого часу.

• Сутність міри і норми праці в умовах ринкової економіки.

• Нормування праці як фактор поєднання інтересів підприєм­ства і робітників.

Завдання для практичних занять і самостійної роботи

Завдання 7.1

Дайте відповідь на запитання:

1. Дайте визначення організації праці на підприємстві. У чо­му полягає її мета?

2. 3 яких елементів складається система організації праці?

Завдання 7.2

Дайте відповідь на запитання:

1. Що розуміють під основами організації праці? Як вони групуються?

2. Дайте визначення розподілу праці. Які існують форми розподілу праці на підприємстві?

Завдання 7.3

Дайте відповідь на запитання:

1. Дайте визначення кооперації праці. Які форми кооперації праці Ви знаєте?

2. Назвіть напрями удосконалення розподілу і кооперації праці.

Завдання 7.4

Дайте відповідь на запитання:

1. Дайте визначення робочого місця. За якими ознаками кла­сифікуються робочі місця?

2. Назвіть складові організації робочого місця.

Завдання 7.5

Дайте відповідь на запитання:

1. Які чинники визначають характер трудового середовища на робочому місці?

2. Поясніть термін «обслуговування робочого місця». У якій послідовності здійснюється удосконалення системи обслугову­вання робочих місць?

Завдання 7.6

Дайте відповідь на запитання:

1. Які показники характеризують використання обладнання у виробничому процесі?

2. Що таке умови праці на робочому місці? Які фактори ви­значають умови праці? У чому полягає їх сутність?

Завдання 7.7

Дайте відповідь на запитання:

1. Дайте визначення нормування праці. У чому полягає осо­бливість трактування нормування праці за ринкових умов?

2. Сформулюйте головне завдання нормування праці.

Завдання 7.8

Дайте відповідь на запитання:

1. Яких рекомендацій доцільно дотримувати при нормуван­ня праці?

2. Сформулюйте і поясніть основні функції норми праці.

Завдання 7.9

Дайте відповідь на запитання:

1. Які методи вивчення змісту праці і витрат робочого часу Ви знаєте? Охарактеризуйте їх.

2. За якою формулою розраховується норма штучно- калькуляційного часу? Поясніть сутність елементів витрат часу, що в ній застосовуються.

Завдання 7.10

Дайте відповідь на запитання:

1. Назвіть і дайте характеристику основних етапів розроб­лення нормативних матеріалів з праці на підприємстві.

2. Яка мета управління нормуванням праці?

Завдання 7.11

Розкрийте залежність між зміною норми часу і норми виро­бітку. Поясність співвідношення:

Завдання 7.12

Проаналізуйте схему на рис. 7.1 і виберіть правильні відпо­віді на питання:

1 Витрати робочого часу поділяють на:

а) продуктивні;

б) непродуктивні;

в) нормовані;

г) ненормовані.

2. До нормованих витрат робочого часу належать:

а) час підготовчо-завершальної роботи;

б) оперативний час;

в) час обслуговування робочого місця;

г) перерви на відпочинок і особисті потреби;

д) перерви через порушення дисципліни.

2. До часу обслуговування робочого місця належить час:

а) упорядкування робочого устаткування;

б) спостереження робітника за роботою машини;

в) утримання робочого місця в належному стані;

г) технічного обслуговування.

2. До регламентованих перерв належать:

а) час внутрішньозмінного відпочинку;

б) час технологічних перерв;

в) час відсутності електроенергії;

г) час особистої гігієни та задоволення природних потреб.

2. До часу, не передбаченого виробничім завданням, входить:

а) час, протягом якого робітник працює лише вручну;

б) час нагляду за устаткуванням;

в) час виконання випадкової роботи;

г) час непродуктивної роботи.

Завдання 7.13

Проаналізуйте схему на рис. 7.1 і виберіть праві льні відпо­віді на питання:

1 Робочий час - це:

а) тривалість участі працівника у виробництві продукції;

б) фактично відпрацьовані години упродовж робочого дня;

в) час перетворення сировини, матеріалів, напівфабрикатів у предмет праці;

г) час обов'язкового перебування працівника на роботі.

2. Продуктивна робота складається з часу:

а) підготовчо-завершальної роботи;

б)оперативної роботи;

в) обслуговування робочого місця;

г) спостереження за роботою верстата;

д) з усіх указаних вище видів часу.

2. Час роботи складається з:

а) часу основної роботи;

б) часу допоміжної роботи;

в) часу підготовчо-завершальної роботи;

г) з усього вказаного вище.

2. Виберіть із зазначених видів перерв такі, що належать до нереґламентованих:

а) час перерв, зумовлених недоліками в технології та органі­зації виробництва;

б) час перерв на відпочинок і особисті потреби;

в) час перерв, зумовлених порушеннями трудової дисципліни;

г) час перерв, зумовлених особливостями техніки, технології та організації виробництва;

д) час відпусток з дозволу адміністрації.

2. Виберіть елементи ненормованого робочого часу:

а) час обслуговування робочого місця;

б) підготовчо-завершальні витрати часу;

в) час основної роботи;

г) час допоміжної роботи;

д) регламентовані перерви;

е) час непродуктивної роботи;

ж) час нереґламентованих перерв.

Завдання 7.14

Як зміниться норма часу (%, хв), якщо норма виробітку збі­льшилася з 75 до 83 деталей за зміну. Тривалість зміни - 480 хв.

Завдання 7.15

Визначте норму часу на партію деталей, якщо:

основний час - 7 хв,

допоміжний час -1,7 хв,

час обслуговування - 0,5 хв,

час на відпочинок - 0,28 хв,

час підготовчо-завершальної роботи на партію деталей 54 шт. - 30 хв.

Завдання 7.16

Змінна норма виробітку становить 870 операцій. Як вона зміниться, якщо норму часу на одну операцію буде скорочено з 0,7 хв до 0,5 хв?

Завдання 7.17

Визначте рівень виконання норм виробітку, якщо працівник за місяць виготовив:

деталей «А» 125 шт. за норми часу 1,4 нормо-год. на деталь; деталей «Б» 15 шт. за норми часу 2,6 нормо-год. на деталь; деталей «В» 15 шт. за норми часу 0,9 нормо-год. на деталь. Відпрацьовано 23 робочі зміни, тривалість зміни - 8 годин.

Завдання 7.18

Визначте норму штучно-калькуляційного часу, якщо: основний час становить 7 хв, допоміжний час - 2,2 хв,

час на обслуговування робочого місця - 0,17 хв, час на відпочинок робітника - 0,21 хв,

підготовчо-завершальний час на одиницю продукції - 0,6

хв.,

кількість деталей у партії - 87 шт. Завдання 7.19

Визначте норму штучно-калькуляційного часу, якщо: основний час становить 5 хв, допоміжний час - 2,4 хв,

час на обслуговування робочого місця - 3 % від оперативно­го часу,

час на відпочинок - 7 % від оперативного часу, підготовчо-завершальний час на зміну - 43 хв, тривалість зміни - 48- хв.

Завдання 7.20

На рис. 7.2 схематично зображено дію механізмів обґрунту­вання норм праці в умовах планової і ринкової економіки. Пояс­ніть дію цих механізмів і вкажіть їх відмінності.Планова економіка

Ринкова економіка

Рисунок 7.2. Послідовність обґрунтування норм праці

Тести для самопідготовки

Визначте і обґрунтуйте відповіді на контрольні запитання:

7.1 В економіці держави можна виділити такі форми роз­поділу праці:

а) в межах підприємства, між підприємствами, між найма­ними працівниками;

б) між галузями економіки, в межах цих галузей, в межах підприємств;

в) в межах галузей економіки, підприємств, між найманими працівниками;

г) немає правильної відповіді.

^ 7.2 До змісту організації праці на підприємстві не входить:

а) розподіл і кооперація праці;

б) організація робочого місця;

в) технічне оснащення виробництва;

г) прийоми і методи праці;

д) умови праці;

е) немає правильної відповіді.

7.3 Наукова організація праці на підприємстві не має вирі­шувати завдання:

а) економічні;

б) технологічні;

в) психофізіологічні;

г) адміністративні;

д) соціальні;

е) немає правильної відповіді.

/ 7.4 Організація праці і організація виробництва - це:

а) взаємопов'язані, але самостійні системи;

б) не мають одне до одного ніякого відношення;

в) організація* виробництва - це складова організації праці;

г) організація праці - це підсистема організації виробництва;

д) немає правильної відповіді.

'/ 7.5 Економічне значення удосконалення організації праці полягає в підвищенні:

а) працездатності та зміцненні здоров'я працівників;

б) ефективності праці і виробництва;

в) професійно-кваліфікаційного рівня працівників;

г) змістовності праці;

д) немає правильної відповіді.

6. Закріпленням за працівниками окремих операцій для скорочення виробничого циклу займається:

а) технологічний розподіл праці;

б) поопераційний розподіл праці;

в) функціональний розподіл праці;

г) немає правильної відповіді.

6. Комплексні бригади можуть бути:

а) закритого і відкритого типу;

б) спеціалізовані і неспеціалізовані;

в) із повним, частковим розподілом праці і без розподілу праці;

г) немає правильної відповіді.

6. Скільки членів налічуємалокількісна бригада?

а) 1-4 особи;

б) 5-10 осіб;

в) 11-25 осіб;

г) немає правильної відповіді.

6. Елементами поняття «організація робочого місця» є:

а) оснащеність робочого місця;

б) планування робочого місця;

в) обслуговування робочого місця;

г) взаємозамінність робочих місць;

д) немає правильної відповіді.

6. Залежно від кількості виконавців розрізняють такі робочі місця:

а) одно- і багатоверстатні;

б) універсальні і спеціалізовані;

в) індивідуальні і колективні;

г) немає правильної відповіді.

6. Вимірювальні інструменти відносяться до:

а) допоміжного обладнання;

б) технологічного оснащення робочого місця;

в) організаційного оснащення;

г) немає правильної відповіді.

6. Процес праці, що відбувається у спеціальному облад­нанні під впливом теплової або хімічної енергії, - це:

а) механізований процес;

б) автоматизований процес;

в) апаратурний процес;

г) виробничий процес;

д) немає правильної відповіді.

6. Оброблення предметів праці механізмами за допомо­гою зовнішньої енергії (електричної, теплової) за безпосередньою участю працівника здійснюється на робочих місцях:

а) машино-ручних;

б) механізованих;

в) апаратурних;

г) немає правильної відповіді.

6. Вимірювальні інструменти відносяться до:

а) допоміжного обладнання;

б) технологічного оснащення робочого місця;

в) організаційного оснащення;

г) немає правильної відповіді.

6. До санітарно-гігієнічних чинників зовнішнього середо­вища не відносяться:

а) температура і вологість повітря;

б) фізична важкість праці;

в) шум і вібрація;

г) загазованість;

д) освітленість;

е) немає правильної відповіді.

7.16 Колір, який підвищує настрій і стабілізує тиск:

а) чорний;

б)червоний;

в) білий;

г) синій;

д)зелений;

е) немає правильної відповіді.

7.17 Небезпечні умови праці - це:

а) злий керівник;

б) несправна електропроводка;

в)гучні розмови;

г) протяги;

д) немає правильної відповіді.

18. Закінчити фразу: "Працездатність визначається спроможністю людини виконувати певну роботу протягом за­даного часу та..."

а) не залежить від чинників суб'єктивного і об'єктивного характеру;

б) залежить від чинників і суб'єктивного, і об'єктивного ха­рактеру;

в) залежить тільки від чинників суб'єктивного характеру;

г) немає правильної відповіді.

18. У ринковій економіці нормування праці - це:

а) визначення трудових витрат певної кількості і якості (змі­сту), необхідних для виробництва чи будь-якого перетворення матеріального продукту чи послуги;

б) визначення обсягу робіт певної якості (змісту), який пра­цівник має виконати за ціну своєї робочої сили відповідно з його кваліфікацією;

в) правильні обидва визначення а) і б);

г) немає правильної відповіді.

18. Мірою праці є:

а) прибуток підприємства;

б) обсяг реалізованої продукції;

в) рентабельність;

г) норма праці;

д) собівартість продукції;

е) немає правильної відповіді.

18. На величину норм праці впливають економічні факто­ри, які характеризуються:

а) параметрами використовуваних технічних засобів;

б) витратами виробництва;

в) ступенем зайнятості працівників протягом робочого дня;

г) тривалістю робочої зміни і тижня;

д) немає правильної відповіді.

18. Соціальні чинники, що впливають на величину норм праці, характеризуються:

а) параметрами використовуваних технічних засобів;

б) кількістю інформації, що переробляється в процесі праці;

в) співвідношенням витрат фізичної та розумової праці;

г) тривалістю робочої зміни й тижня;

д) немає правильної відповіді.

18. Згідно яким принципом під час визначення норм праці має враховуватися комплекс технічних, організаційних, економі­чних, психофізіологічних і соціальних факторів?

а) принципу комплексності;

б) принципу системності;

в) принципу конкретності;

г) немає правильної відповіді.

Норма, встановлена виходячи з найбільш повного вико­ристання обладнання і робочого часу - це:

а) дослідна норма;

б) технічно обґрунтована норма; .

в) укрупнена норма;

г) статистична норма;

д) немає правильної відповіді.

18. Норма часу, встановлена на виконання комплексу тру­дових прийомів - це:

а) єдина норма;

б) типова норма;

в) укрупнена норма;

г) норма чисельності;

д) немає правильної відповіді.

7.26 Час, що витрачається на завантаження сировини, ви вантаження і знімання продукції, відноситься до:

а) допоміжного оперативного часу;

б) роботи не за завданням;

в) перервам з технологічних і організаційних причин;

г) нема правильної відповіді.

7.27 Час, що витрачається на відведення працівників із зо ни вибуху, відноситься до:

а) допоміжного оперативного часу;

б) роботи не за завданням;

в) перерв з технологічних і організаційних причин;

г) немає правильної відповіді.

7.28 Робота, не передбачена виробничим завданням, - це:

а) допоміжна робота;

б) робота з обслуговування виробництва;

в) невиробнича робота;

г) випадкова робота;

д) немає правильної відповіді.

і5 7.29 Не входить до норми час:

а) нерегламентованих перерв;

б) відпочинку та особистих потреб;

в) обслуговування робочих місць;

г) немає правильної відповіді.

7.30 Закінчити фразу: "На більшості підприємств час об слуговування робочих місць, як правило, установлюється за нор мотивами...»

а) в абсолютній величині;

б) в абсолютній величині від основного або оперативного

часу;

в) у відсотках від основного або оперативного часу;

г) немає правильної відповіді.

7.31 Сумарний час на відпочинок і особисті потреби про­тягом зміни повинен бути:

а) не менше 10 хв.

б) не менше 20 хв.

в) не менше ЗО хв.

г) немає правильної відповіді.

32. Одним з методів вивчення витрат робочого часу є фотокартка робочого часу, яка застосовується для:

а) аналізу прийомів праці і визначення витрат часу на вико­нання повторюваних елементів операцій;

б) установлення структури витрат робочого часу;

в) правильні обидва варіанти відповіді;

г) немає правильної відповіді.

32. Розрізняють такі способи проведення хронометражу:

а) безперервний, вибірковий і цикловий;

б) вибірковий, в реальному часі і безперервний;

в) цикловий, безперервний і в реальному часі;

г) немає правильної відповіді.

32. Найдавнішим з існуючих методів нормування є:

а) аналітично-дослідний;

б) аналітично-розрахунковий;

в) досвідно-статистичний (оціночний);

г) математико-статистичний;

д) немає правильної відповіді.

32. Порівняно новим серед існуючих методів нормування є:

а) аналітично-дослідний;

б) аналітично-розрахунковий;

в) досвідно-статистичний (оціночний);

г) математично-статистичний;

д) немає правильної відповіді.

32. Метод вивчення робочого часу, що базується на безпе­рервному спостеріганні та вимірюванні всіх витрат робочого часу протягом певного періоду,- це:

а) метод моментних спостережень;

б) метод безпосередніх замірів;

в) фотографія робочого часу;

г) хронометраж;

д) немає правильної відповіді.

32. Визначальною для інших норм праці є:

а) норма виробітку;

б) норма часу;

в) норма чисельності;

г) немає правильної відповіді.

32. Установлена чисельність працівників певного професійно-кваліфікаційного складу, необхідна для виконання конкрет­них функцій чи обсягу робіт в заданих організаційно-технічних умовах,- це:

а) норма часу;

б) норма виробітку;

в) норма обслуговування;

г) норма чисельності;

д) немає правильної відповіді.

32. Між нормою часу і нормою виробітку існує залеж­ність:

а) прямо пропорційна;

б) зворотно пропорційна;

в) залежність відсутня;

г) немає правильної відповіді.

32. Відповідно до КЗпП України про введення нових і зміну чинних норм праці власник або уповноважений ним орган має по­передити працівників до введення не пізніше, ніж за:

а) два тижні;

б) один місяць;

в) два місяці;

г) немає правильної відповіді.ТЕМА 8 ПРОДУКТИВНІСТЬ І ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРАЦІ

Методичні вказівки до вивчення теми

Зміст теми розкрито у підручнику [25, с.185-199]. До­даткові джерела [15, с.141-168; 16, с. 192-214; 17, с.67-88; 19, с.85-106; 23, с.257-292; 20, с.358-403; 28, с.57-69; 29, с.125-138].

Для поглибленого засвоювання матеріалу цієї теми потрібно знати, що подолання Україною економічної кризи можливе лише за умови підвищення ефективності суспільної праці. У загально­му розумінні в економічній теорії під ефективністю суспільного виробництва розуміють відношення результату діяльності (обсяг і вартість виробленої та реалізованої продукції, величина доданої вартості, прибуток тощо) до витрат на його виробництво (вар­тість використаних економічних ресурсів: людського капіталу, природних ресурсів і вартості засобів виробництва). Відношення результату до витрат вважається економічною ефективністю. Крім економічної ефективності, існує поняття соціальної ефекти­вності -відповідність результату суспільної праці потребам сус­пільства та особистості.

Ефективність суспільної праці визначається великою кількі­стю різноманітних і взаємодоповнюючих показників, які відо­бражають результати праці з того чи іншого боку і використову­ються в господарському механізмі ринкової економіки. Одним із таких показників є показник продуктивності. Під продуктивніс­тю розуміють відношення кількості продукції; створеної вироб­ничою системою за певний період часу, до кількості ресурсів, ви­трачених для створення, виробництва цієї продукції за цей же пе­ріод.

Важливо розуміти, що в економічній теорії та практиці іс­нують два напрями у використанні трудових ресурсів і робочої сили:

• інтенсивний - скорочення витрат на одиницю продукції;

• екстенсивний - залучення до праці осіб, які ще не зайняті у національному виробництві або з якихось причин тимчасово не працюючих, або зростання бюджету робочого часу.

З точки зору як окремого виробництва, так і суспільства, доцільно розвивати інтенсивний напрям використання ресурсів праці, який характеризується продуктивністю праці.

Продуктивність праці - це показник її ефективності, ре­зультативності, що характеризується співвідношенням обсягу продукції; робіт чи послуг, з одного боку, та кількістю праці, ви­траченої на виробництво цього обсягу, - з другого.

Залежно від прямого чи оберненого співвідношення цих ве­личин виділяють два показники:

• виробіток - прямий показник рівня продуктивності праці, що визначається кількістю продукції (робіт, послуг), виробленої одним працівником за одиницю робочого часу, і розраховується за формулою:

де Р - продуктивність праці;

Q - обсяг виробництва продукції (робіт, послуг); Т - час, витрачений на виробництво продукції; N - чисельність працівників. - трудомісткість - це обернений показник рівня продуктив­ності праці, що характеризується кількістю робочого часу, витраченого на виробництво одиниці продукції (робіт, по­слуг), і розраховується за формулою:

Продуктивність праці в масштабі суспільства (всієї економі­ки) вимірюється непрямим способом як відношення знов створе­ної вартості (національного доходу) за певний період до обліко­вої чисельності персоналу, зайнятого в сфері матеріального виро­бництва протягом цього періоду. Особливості визначення виробі­тку на підприємствах залежать від використання різних методів у вимірюванні обсягу продукції і трудових витрат.

Виділяють такі методи обчислення продуктивності праці:

• натуральний метод - характеризується показниками ви­робітку, обчисленими в одиницях фізичного обсягу (обсяг проду­кції - тонни, штуки, метри, кілограми - віднесено до середньооб- лікової чисельності працівників або витрат праці - людино- годин, людино-днів тощо). Приклади натуральних показників: виробіток, трудомісткість.

Перевага цього методу полягає в установленні залежності між обсягом виробництва і трудовими витратами, у виключенні впливу на показник продуктивності праці змін в обсягах поста­вок, організаційній структурі виробництва, дозволяє тісно пов'я­зати зміни продуктивності праці з виявленням резервів її росту, зіставити затрати праці на однакові вироби в різних цехах під­приємства.

• умовно-натуральний метод - застосовується тоді, коли на підприємстві виробляється декілька видів однорідної проду­кції. Для обчислення обсягів виробленої продукції перера­ховують планову і фактично вироблену кількість кожного виду продукції в умовні одиниці за коефіцієнтами, встанов­леними спеціальною шкалою.

Перевага цього методу в безпосередній зрівнюваності пока­зників продуктивності праці.

Недолік натурального та умовно-натурального методів по­лягає в тому, що можна вимірювати продуктивність праці лише в межах окремих видів продукції або робіт;

• вартісний метод — характеризується вартісними показни­ками продуктивності праці, обчислюваними як співвідно­шення виробленої продукції у грошових одиницях до витрат робочого часу. Приклади вартісних показників: валова про­дукція в поточних або порівняних цінах у розрахунку на од­ного працівника за певний період часу (рік, півріччя, квар­тал, місяць), товарна та реалізована продукція в поточних цінах у розрахунку на одного працівника за певний період (рік, півріччя, квартал, місяць) тощо.

Перевага - вартісні показники продуктивності праці є уні­версальними, оскільки дозволяють порівнювати продуктивність праці у виробництві незіставних благ. Недоліком вартісного ме­тоду є те, що необгрунтоване завищення ціни продукції товаро­виробниками приводить до фіктивного зростання продуктивності їхньої праці.

• трудовий метод - використовується в умовах випуску на підприємстві різноманітної незавершеної продукції. Як ви­мірник використовуються нормо-години, тобто кількість праці в людино-годинах, яка потрібна за нормами для виго­товлення одиниці продукції.

Перевага - показник вільний від впливу ціноутворюючих факторів. Недолік - застосування цього методу потребує добре поставленого нормування праці. За науково обґрунтованих норм цей метод точно характеризує динаміку продуктивності праці.

З метою визначення динаміки або характеристики виконан­ня плану з продуктивності праці розраховуються індекси проду­ктивності, які є відносними величинами.

Факторами підвищення продуктивності праці називаються рушійні сили або причини, під впливом яких змінюється її рівень.

Фактори підвищення продуктивності праці поділяють на групи:

матеріально-технічні фактори:

• створення, оволодіння і впровадження нової техніки;

• оволодіння й застосування прогресивних технологій;

• підвищення якості і конкурентоспроможності продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках;

• комплексна автоматизація виробництва й управління вироб­ничими процесами;

• модернізація діючого обладнання і виробництва;

• підтримання конкурентоспроможності. організаційно-економічні і структурні фактори:

• перебудова виробництва за потребами ринку;

• удосконалення організації виробництва;

• впровадження НОП;

• розвиток прогресивних структур і функцій управління виро­бництвом і персоналом,

• підвищення якості продукції, її конкурентоспроможності. економіко-правові і нормативні фактори-.

• удосконалення нормативно-правового забезпечення підви­щення продуктивності праці;

• посилення економічних стимулів і розвиток самоорганізації на мікро- і макрорівні;

• створення бази науково-методичного забезпечення і інфор­мації для суб'єктів економіки.

фактори, що матеріально стимулюють працівників:

• підвищення рівня тарифної ставки;

• удосконалення системи оплати праці;

• удосконалення системи заохочення тощо.

соціально-психологічні фактори визначаються:

• стилем керівництва у підрозділах, на підприємстві в цілому;

• мотивацією управління економікою.

Фактори підвищення продуктивності праці та шляхи її під­вищення на підприємстві вважаються пріоритетними. Викорис­тання кожної групи факторів безпосередньо пов'язане із аналізом чинних резервів можливого підвищення продуктивності праці за певних організаційно-економічних умов виробництва у кожному структурному виробничому підрозділі і підприємству в цілому.

Під резервами підвищення продуктивності праці розгля­дають невикористані реальні можливості економії витрат живої й уречевленої праці. Кількісно наявність резервів можна визначити як різницю між досягнутим і максимально можливим рівнями продуктивності праці за певний проміжок часу.

Резерви підвищення продуктивності праці шляхом поліп­шення використання робочого часу виявляють порівнянням ди­наміки річний - денний - годинний виробіток.

Річний виробіток визначається діленням обсягу виробленої протягом року продукції на середньооблікову чисельність робіт­ників.

Годинний виробіток визначається діленням обсягу виробле­ної продукції на кількість годин, відпрацьованих протягом року усіма робітниками.

Денний виробіток розраховується діленням обсягу виробле­ної продукції на кількість днів, відпрацьованих протягом року усіма робітниками підприємства.

Із поняттями «фактори» і «резерви» тісно пов'язане поняття «шляхи підвищення продуктивності праці», тобто конкретні напрями підвищення продуктивності праці за рахунок викорис­тання певних факторів і резервів та їх ранжування за пріоритетні­стю для конкретного підприємства у часовому періоді.

Управління продуктивністю праці - це частина більш широкого процесу управління підприємством, яка охоплює пла­нування, організацію, керівництво, контроль і регулювання під­вищення продуктивності праці. Сутність управління продуктив­ністю полягає в тому, щоб досягати максимально можливого рів­ня її підвищення за наявних економічних умов.

Якщо вважати показником продуктивності праці відношен­ня виробленої продукції до витрат, то продуктивність праці може підвищуватися за умов, коли:

1. обсяг продукції зростає, а витрати зменшуються;

2. обсяг продукції зростає швидшими темпами порівняно з витратами;

3. обсяг продукції залишається не змінним, а витрати змен­шуються;

4. обсяг продукції зростає за незмінних витрат;

5. обсяг продукції зменшується повільнішими темпами, ніж витрати.

З урахуванням цих випадків повинна вибиратись і управлін­ська стратегія щодо забезпечення зростання продуктивності пра­ці.

Рекомендованою є така послідовність дій при розробленні програми управління продуктивністю:

1. Аналіз ситуацій, що склалася

2. Визначення можливих напрямів її розвитку

3. Вибір доцільного рішення через процедури розробки від­повідного комплексу заходів щодо підвищення продуктивності та його реалізації з використанням діяльності груп продуктивності

ПРИКЛАД

Визначити індекс продуктивності праці на швейній фабриці в умовно-натуральному вимірі за даними, наведеними в табл. 8.1. Коефіцієнти переведення в умовні штуки визначити за плановою трудомісткістю, прийнявши за одиницю чоловічу сорочку моделі М12.

Таблиця 8.1 - Обсяг виробництва і витрати праці по видах продукції	Обсяг виробництва,		Витрати праці,
Вид продукції	тис.	шт.		тис. людино-год
	план	факт		план	факт
Сорочка мод.М12	150	112		750	600
Сорочка мод.М15Н	220	220		1540	1500
Сорочка мод.Д05Л	90	130		450	520

Розрахунок

Визначаємо коефіцієнти переведення в умовні штуки для кожного виду продукції (гр.6) як частку від ділення планових ви­трат праці по цьому виду продукції на витрати праці по сорочці мод.М12. Наприклад, для продукції «Сорочка мод.М15Н» К = 1540 : 750 = 2,05.

Розраховуємо продуктивність праці (план і факт) по кожно­му виду продукції в натуральних одиницях вимірювання як част­ку від ділення відповідного значення обсягу виробництва на ви­трати праці:

(гр.7) = (гр.2) : (гр.4); (гр.8) = (гр.З) : (гр.5).

Визначаємо продуктивність праці (план і факт) по кожному виду продукції в умовних одиницях вимірювання як добуток від­повідного коефіцієнта переведення на продуктивність праці в на­туральних одиницях вимірювання:

(гр.9) = (гр.6) х (гр.7), (гр.10) = (гр.6) х (гр.8).

Результати розрахунків наведено в таблиці:

Вид продукції	Обсяг ви­робництва, тис. шт.		Витрати праці, тис. людино- год.		Кое­фіціє­нти переве­дення К	Продуктив­ність праці в натуральних одиницях вимірювання		Продуктив­ність праці в умовних оди­ницях вимі­рювання
	план	факт	план	факт		план	факт		план	факт
1	2	3	4	5	6	7	8		9	10
Сорочка мод.МІ 2	150	112	750	600	1	0,200	0,187		0,200	0,187
Сорочка мод.М15Н	220	220	1540	1500	2,05	0,143	0,147		0,293	0,301
Сорочка мод.Д05Л	90	130	450	520	0,6	0,200	0,250		0,120	0,150
Усього									0,613	0,638

Планова продуктивність праці по всій продукції:

ППл = ∑ППл_і = 0,2 + 0,293 + 0,120 = 0,613 (ум. шт. / людино-год)

Фактична продуктивність праці по всій продукції:

ППф = ∑ППф_і = 0,187 + 0,301 + 0,150 = 0,638 (ум. шт. / лю- дино-год)

Індекс продуктивності праці на швацькій фабриці:

І_пп = ППф : ППпл = 0,638 : 0,613 =1,04

Отже продуктивність праці на швацькій фабриці зросла на 4% порівняно з планом.

План семінарського заняття

1. Поняття продуктивності і продуктивності праці.

2. Методи вимірювання продуктивності праці.

3. Фактори і резерви підвищення продуктивності праці в еко­номіці ринкового типу.

4. Управління продуктивністю праці.

Теми рефератів

• Ефективність, продуктивність і результативність праці.

• Продуктивність праці в Україні.

• Програми підвищення продуктивності праці.

• Управління продуктивністю праці.

• Фактори і резерви підвищення продуктивності праці.

Завдання для практичних занять і самостійної роботи Завдання 8.1

Дайте відповідь на запитання:

1. Дайте визначення ефективності суспільного виробництва. Поясність значення термінів «економічна ефективність» і «соціа­льна ефективність».

2. Який з напрямів у використанні трудових ресурсів є більш прогресивним? Обґрунтуйте Вашу думку.

Завдання 8.2

За схемою, поданою на рис. 8.1, поясніть сутність термінів «продуктивність» і «продуктивність праці».

Рисунок 8.1. Принципова схема вимірювання і система показників

продуктивності

Завдання 8.3

Дайте відповідь на запитання:

1. Які Ви знаєте показники натурального методу вимірюван­ня продуктивності праці? Дайте їх визначення.

2. Назвіть переваги і недоліки натурального (умовно- натурального) методу вимірювання продуктивності праці.

Завдання 8.4

Дайте відповідь на запитання:

1. Перелічіть відомі Вам види трудомісткості.

2. Охарактеризуйте показники вартісного методу вимірю­вання продуктивності праці.

Завдання 8.5

Дайте відповідь на запитання:

1. Дайте визначення ефективності суспільного виробництва. Поясність значення термінів «економічна ефективність» і «соціа­льна ефективність».

2. Який з напрямів у використанні трудових ресурсів є більш прогресивним? Обґрунтуйте Вашу думку.

Завдання 8.6

Дайте відповідь на запитання:

1. Що розуміють під факторами підвищення продуктивнос­ті праці? Які їхні основні групи?

2. Дайте визначення резервів підвищення продуктивності праці.

Завдання 8.7

Дайте відповідь на запитання:

1. Наведіть концептуальну формулу вимірювання рівня про­дуктивності праці. Які зміни обсягу продукції та витрат праці приводять до підвищення продуктивності праці?

2. Яким показником вимірюється динаміка продуктивності праці?

Завдання 8.5

Дайте відповідь на запитання:

1. Що розуміють під управлінням продуктивністю праці?

2. Якої послідовності дій доцільно дотримуватися під час розроблення програми підвищення продуктивності?

Завдання 8.6

Розрахувати із застосуванням умовно-натурального методу вимірювання продуктивність праці працівників бригади моло­козаводу. На заводі за зміну 14 працівників бригади виробили 15 т сметани, 7 т вершків, 25 т молока, 5 т масла вершкового. Пе­ревідні коефіцієнти молочної продукції: 1 т сметани дорівнює 7,5 т молока, 1 т вершків - 5,3 т молока, 1 т масла вершкового - 21 т молока.

Завдання 8.7

Визначити продуктивність праці на молокозаводі, де 1145 працівників за звітний період виготовили 100 т молока з 1,5% вмістом жиру, 60 т - с 2 %, 30 т - з 2,5 %. Застосувати умовно- натуральний метод, для розрахунку коефіцієнтів перерахунку прийняти за умовну одиницю молоко з найменшим, тобто з 1,5 % вмістом жиру.

Завдання 8.8

Розрахувати продуктивність праці бригади кондитерів, якщо за зміну (8 годин) 7 членів бригади виготовили кондитерських ви­робів: торт «Білочка» - 14 кг, бісквітно-кремові тістечка - 27 кг,

торт «Насолода» - 26 кг, рулет «Вишневий» - 150 кг, заварні тіс­течка - 77 кг. Перевідні коефіцієнти кондитерської продукції: торт «Білочка» -1,3; бісквітно-кремові тістечка - 1,1; торт «Насолода» - 1,7; рулет «Вишневий» - 1,02; заварні тістечка - 1,06.

Завдання 8.9

Визначити індекс продуктивності праці в умовно- натуральному вимірі на взуттєвій фабриці:

Вид взуття	Обсяг виробництва, тис. пар		Витрати праці, тис. осіб
	план	факт	план	факт
Черевики робочі	100	112	200	218
Черевики хромові	400	350	840	725
Туфлі модельні	300	385	900	1155

Коефіцієнти переведення в умовні пари визначити за плано­вою трудомісткістю, прийнявши за одиницю черевики робочі.

Завдання 8.10

Розрахувати продуктивність праці в бригаді з 5 робітників, де за зміну (8 годин) вироблено 27 деталей А, на які встановлено норму часу 34,5 хв. за одиницю, і 122 деталі В, на які встановлено норму часу 15,3 хв.

Завдання 8.11

Визначити трудомісткість одиниці продукції за зміну. Відо­мо, що на виробництві протягом зміни було вироблено 24 оди­ниць продукції А, трудомісткість виготовлення якої становить 27,5 хв, і 112 одиниць продукції В із трудомісткістю 13 хв.

Завдання 8.12

Визначити середньорічний темп приросту продуктивності праці по підприємству за минулі 5 років, якщо відомо, що її під­вищення за цей період складає 44 %.

Завдання 8.13

Товарна продукція підприємства за місяць склала 846 тис. грн, залишки незавершеного виробництва зросли на 63,7 тис грн. Середньооблікова чисельність працівників - 324 людини. Визначити середній виробіток на одного працівника по товарах і продукції.

Завдання 8.14

Визначити зміну показників продуктивності праці та трудо­місткості робіт, якщо на оброблення деталі раніше витрачалось 28 хв., а після перегляду норму часу встановили 24 хв.

Завдання 8.15

Робітник протягом місяця за 176 годин роботи виготовляє 350 деталей. Скільки деталей він виготовить за місяць і на скіль­ки відсотків зміниться продуктивність його праці в результаті зниження трудомісткості роботи на 0,1 години?

Завдання 8.16

Визначити, як змінився за рік середньогодинний, середньо­денний і середньорічний виробіток робітників на підприємстві, якщо там працює 300 робітників, вироблено продукції на 6 млн.грн. Протягом року робітниками відпрацьовано 218 тис.люд-днів, або 2864 тис.люд.-од. У попередньому році у середньому на одного робітника виробіток становив: середньорі­чний - 18000 грн, середньоденний - 25 грн, середньогодинний - 2,2 грн.

Завдання 8.17

У цеху випускають два види продукції А і В.

По продукції А у базовому періоді вироблено 20 тис грн. при витратах робочого часу 16 тис. людино-дн.; у звітному пері­оді вироблено 25 тис. грн. при тих же витратах робочого часу.

По продукції В у базовому періоді вироблено 33 тис. грн. при витратах робочого часу 23 тис. людино-дн.; у звітному пері­оді вироблено 25 тис. грн. при витратах робочого часу 17 тис. людино-дн.

Визначити індивідуальні та зведений (по обох видах проду­кції) індекси продуктивності праці.

Завдання 8.18

Визначити зростання продуктивності праці по цехах і в ці­лому по заводу на основі даних, наведених у таблиці:

Цех	Продукція, тис. грн		Чисельність робітників
	План	Звіт	План	Звіт
№ 1	1500	1800	75	80
№2	850	1200	100	120
Разом	2350	3000	175	200

Завдання 8.19

У прокатному виробництві річний випуск прокату по окре­мих видах характеризується даними:

Вид прокату	Обсяг виготовленої продукції, тис. грн	Трудомісткість виготовлення прокату, нормо-год/тонн
Сортова сталь	1500	4800
Заготовка 1	450	2000
Катанка	80	6000
Швелер	180	3800
Заготовка 2	450	2800
Рейки	950	5000
Заготовка 3	60	2200
Заготовка 4	65	6800

У прокатному виробництві зайнято 5000 робітників і 1000 осіб інших категорій. Визначити виробіток на 1 робітника і на одного працівника. Який метод буде застосовано?

Завдання 8.20

На підприємстві приріст годинного виробітку склав 5 %. Визначити зміну денного і річного виробітку за умов: середня тривалість робочого дня змінилася з 7,8 год. до 7,9 год., а число відпрацьованих днів у році з 230 до 233. Проаналізувати одержані результати. Індекс чисельності дорівнює 1,07.

Тести для самопідготовки

Визначте і обґрунтуйте відповіді на контрольні запитання:

1. Найважливішим узагальнюючим показником економічної ефективності праці є:

а) прибуток;

б) рентабельність;

в) продуктивність;

г) матеріалоємність.

2. Економія робочого часу є:

а) загальним виразом зниження продуктивності праці;

б) частковим виразом підвищення продуктивності праці;

в) загальним виразом зростання продуктивності праці;

г) немає правильної відповіді.

3. Закінчити фразу: «Підвищення продуктивності праці...»:

а) безмежне;

б) не може бути безмежним;

в) може бути безмежним;

г) немає правильної відповіді.

4. Фактори підвищення продуктивності праці - це причи­ни, під впливом яких рівень продуктивності праці:

а) змінюється;

б) знижується;

в) зростає;

г) немає правильної відповіді.

5. Дія факторів підвищення продуктивності праці зале­жить від:

а) екологічних, суспільних і нематеріальних умов;

б) природних, матеріальних і екологічних умов;

в) суспільних, природних і матеріальних умов;

г) немає правильної відповіді.

6. Підвищення продуктивності праці в найбільшому сту­пені обумовлений:

а) НТП;

б) якісним складом робочої сили;

в) системою управління;

г) немає правильної відповіді.

7. Зовнішні фактори зміни продуктивності праці -це:

а) рівень технічного оснащення підприємства;

б) соціально-економічні умови в суспільстві і регіоні;

в) енергоозброєність праці;

г) немає правильної відповіді.

8. Закінчити фразу «Показники, що характеризують про­дуктивність праці ...»:

а) не повинні відображати ефективність праці;

б) мають точно відображати ефективність праці;

в) мають відображати ефективність праці;

г) немає правильної відповіді.

9. Існують такі методи визначення виробітку:

а) грошовий, натуральний і вартісний;

б) натуральний, вартісний і трудовий;

в) вартісний, натуральний, умовно-натуральний;

г) немає правильної відповіді.

10. Вартісним показником продуктивності праці є:

а) кількість виробленої продукції на одного допоміжного робітника;

б) витрати часу на виробництво одиниці продукції;

в) вартість виробленої продукції на одиницю обладнання;

г) немає правильної відповіді.

11. Закінчіть думку: «Під товарною продукцією розуміють тільки повністю закінчені й ті, що можуть бути реалізовані, ви­роби і роботи промислового характеру, але не враховуються зміни залишків незавершеного виробництва, цикл виготовлення яких...»:

а) перевищує 2 місяці;

б) не перевищує 3-х місяців;

в) перевищує півроку;

г) немає правильної відповіді.

12. На промислових підприємствах, де є незавершене виробни­цтво, доцільно з аналітичною метою застосовувати такі показники

а) валова продукція в розрахунку на одного працівника;

б) нормативна вартість обробки в розрахунку на одного працівника;

в) реалізована продукція в розрахунку на одного працівника за певний період часу;

г) немає правильної відповіді.

13. Статусу реалізованої продукція набуває з моменту:

а) відвантаження готової продукції замовнику;

б) приймання та сплати отриманої продукції замовником;

в) надходження коштів на розрахунковий рахунок підпри- ємства-виробника;

г) немає правильної відповіді.

14. Обсяг чистої продукції визначається за формулою (ТП - товарна продукція, М - матеріальні витрати, А - амортиза­ційні відрахування):

а) ЧП=ТП + М + А;

б) ЧП=ТП - М + А;

в) ЧП=ТП + М - А;

г) немає правильної відповіді.

15. За характером і призначенням розглядають:

а) нормовану, планову і фактичну трудомісткість;

б) планову, фактичну і ненормовану трудомісткість;

в) фактичну, нормовану і позапланову трудомісткість;

г) немає правильної відповіді.

16. Технологічна трудомісткість визначається витрата­ми праці:

а) основних робітників;

б) промислово-виробничого персоналу;

в) основних робітників, оплачуваних відрядно;

г) немає правильної відповіді.

17. Виробнича трудомісткість складається з:

а) технологічної трудомісткості і трудомісткості управління;

б) трудомісткості обслуговування і технологічної трудоміс­ткості;

в) трудомісткості обслуговування й управління;

г) немає правильної відповіді.

18. Для визначення загальної величини трудових витрат, необхідних для виготовлення окремого виробу, всієї виробничої програми використовується:

а) планова трудомісткість;

б) повна трудомісткість;

в) нормативна трудомісткість;

г) немає правильної відповіді.

19. Сума всіх витрат живої праці на виробництво одиниці продукції на підприємстві - це:

а) технологічна трудомісткість;

б) виробнича трудомісткість;

в) трудомісткість продукції;

г) немає правильної відповіді.

20. Ступінь використання робочого часу та його трива­лості протягом зміни відображає:

а) екстенсивна характеристика праці;

б) виробіток і трудомісткість;

в) інтенсивність праці;

г) немає правильної відповіді.

21. Економічне зростання в промислово розвинених краї­нах останнім часом обумовлене тим, що:

а) працівники підприємств беруть участь у розподілі прибутку;

б) одна людина може працювати на кількох роботах;

в) відбувається інтенсифікація інноваційної діяльності;

г) нема правильної відповіді.