- •Усе про спільні політики європейського союзу
- •Короткий зміст
- •Передмова
- •Частина і: нормативно-правова й інституційна бази
- •Розділ 1 основи європейської інтеграції
- •Список літератури
- •Питання до обговорення
- •Розділ 2 європейські договори
- •Список літератури
- •Питання до обговорення
- •Розділ з європейське право та фінанси
- •Список літератури
- •Питання до обговорення
- •Розділ 4 структура та функції європейських інституцій
- •Список літератури
- •Питання до обговорення
- •Частина II: етапи інтеграції
- •Розділ 5 митний союз
- •Список літератури
- •Питання до обговорення
- •Розділ 6 Спільний ринок
- •Список літератури
- •Питання до обговорення
- •Розділ 7 економічний і валютний союз
- •Список літератури
- •Питання до обговорення
- •Розділ 8 на шляху до політичного союзу
- •8.3. Висновки
- •Список літератури
- •Розділ 9 права громадян та їх захист
- •Питання до обговореня
- •Розділ 10 інформаційна, аудіовізуальна та культурна політики
- •Список літератури
- •Питання до обговорення
- •Розділ спільна політика щодо захисту прав споживачів
- •11.4. Висновки
- •Список літератури
- •Питання до обговорення
- •Частина IV: горизонтальні політики
- •Розділ 12 політика щодо регіонального розвитку
- •12.4. Висновки
- •Питання до обговорення:
- •Розділ 13 політики щодо соціального прогресу
- •Список літератури
- •Питання до обговорення
- •Розділ 14 податкова політика
- •Список літератури
- •Питання до обговорення
- •Розділ 15 політика щодо конкуренції
- •Список літератури
- •Питання до обговорення:
- •Розділ 16 політика стосовно довкілля
- •Список літератури
- •Питання до обговорення
- •Частина V: політики союзу в різних секторах економіки
- •Розділ 17 промислова та підприємницька політики
- •Список літератури
- •Питання до обговорення
- •Розділ 18 політика щодо досліджень і технологій
- •Список літератури
- •Питання до обговорення
- •Енергетична політика
- •Список літератури
- •Питання до обговорення
- •Розділ 20 транспортна політика
- •Список літератури
- •Питання до обговорення
- •Розділ 21 сільськогосподарська політика
- •Список літератури
- •Питання до обговорення
- •Розділ 22 політика щодо рибальства
- •Список літератури
- •Питання до обговорення
- •Частина VI: зовнішні політики
- •Розділ 23 торговельна політика
- •Список літератури
- •Питання до обговорення
- •Розділ 24 політика допомоги з розвитку
- •Список літератури
- •Питання до обговорення
- •Розділ 25 зовнішні відносини
- •Список літератури
- •Питання до обговорення
- •Висновки
- •Список літератури
- •Питання до обговорення
12.4. Висновки
Відтоді, як Договір зробив спільну регіональну політику важливим інструментом економічного й соціального гуртування, яке саме по собі необхідне для прогресу економічного та валютного союзу, а відтак конвергенції економік держав-членів, ЇЇ роль постійно зростала. Регіональна політика Союзу втілює ідею європейської солідарності, доповнюючи та спрямовуючи дії держав-членів для досягнення балансу європейської інтеграції, від чого зискують не тільки бідні регіони, а й решта Союзу.
У світлі нової мети економічного та валютного союзу Маастрихтський договір, що її встановив, запровадив і систему координат, і підтримку спільної регіональної політики, передусім визначивши економічне й соціальне гуртування фундаментальною метою Союзу, створивши Фонд гуртування, Комітет регіонів і розвиваючи транс'європейські інфраструктурні мережі. Підписуючи та ратифікуючи цей договір, держави-члени визнали, що цілей економічного й валютного союзу та економічного і соціального гуртування слід досягати паралельно. Як зазначено в розділі про економічний і валютний союз, - він, нагадаємо, забороняє використовувати курс обміну валюти як засіб ребалансуван-ня національної економіки, — його неможливо запровадити без ефективної регіональної політики, побудованої на суттєвих переміщеннях капіталу з багатших регіонів Союзу до бідніших [див. підрозділ 7.2.1. та 7.4.]. Проблема найменш заможних регіонів полягає, зокрема, в тому, щоб зусилля із стабілізації бюджету не задушили інвестиції в основну інфраструктуру, освіту й навчання, яких такі регіони потребують.
Допомага біднішим державам-членам виконати вимоги участі в економічному та валютному союзі відповідає інтересам усіх держав-членів. Мало того, переміщення капіталу, здійснюване в рамках ефективної регіональної політики, є не просто подарунком для менш успішних у Союзі. Воно також відповідає інтересам багатих держав, адже так вони розвивають ринки для своєї продукції та сприяють економічному зростанню в усьому Союзі.
Зусилля Союзу з розвитку його найбідніших регіонів видаються успішними. Рівень валового внутрішнього продукту на душу населення в бідніших регіонах наближається до середнього в Спільноті. Між 1986 та 1996 pp. рівень валового внутрішнього продукту на душу населення збільшився з 41 % від середнього в ЄС до 50%, і в 25 найбідніших регіонах він збільшився з 52% до 59%. Валовий внутрішній продукт на душу населення в чотирьох "країнах гуртування" збільшився з 65% від середнього рівня по ЄС до 75%, і, відповідно до прогнозів, має досягти 77% в 1999. Структурна політика та політика гуртування зробили великий внесок у досягнення цих результатів. Але виграли не тільки найбідніші держави-члени. Статистика свідчить, що майже 40% усіх ресурсів, які надійшли до найбідніших регіонів, повертаються до багатих у формі придбання ноу-хау або основного устаткування. Фонд гуртування дозволив країнам, що отримують допомогу (Іспанія, Греція, Ірландія та Португалія), досягти істотного рівня державних інвестицій у галузях транспорту та довкілля, сприяючи при цьому зменшенню можливого дефіциту бюджету через програми зближення, роз-
186.
роблені для підготування до економічного та валютного союзу. У будь-якому разі суттєві невідповідності зберігаються як у рівні валового внутрішнього продукту, так і в рівні безробіття, особливо між привабливішими регіонами, які відстають у розвитку, такими як великі міста й столиці, та їх сільськими віддаленими районами. Отож допомогу слід періодично переглядати, щоб забезпечити її зосередженість у регіонах, які найбільше цього потребують.
Список літератури
■ BARNIER Michel (et al.). "EU cohesion policy: challenges and responses", Intereconomics, v. 38, n. 6, November-December 2003, p. 292-310.
■ BARRY Frank, BEGG Iain (eds.). "EMU and cohesion", Journal of Common Market Studies, v. 41, n. 5, December 2003, p. 781-964.
■ BOURNE Angela. 'The impact of European integration on regional power", Journal of Common Market Studies, v. 41, n. 4, September 2003, p. 597-620.
- CAPPELEN Aadne (et al.). "The impact of EU regional support on growth and convergence in the European Union", Journal of Common Market Studies, v. 41, n. 4, September 2003, p. 621-644.
- COMMITTEE OF THE REGIONS. Regional and local powers in Europe: Education and youth, culture, public health, transeuropean networks and regional and structural policy. Luxembourg: EUR-OP*, 2003.
■ Structural policies and European territories: competitiveness, sustainable development and cohesion in Europe: from Lisbon to Gothenburg. Luxembourg: EUR-OP*, 2003.
■ The regional and local dimensions in establishing new forms of governance in Europe. Luxembourg: EUR-OP*, 2003.
■ DUPUY Claude, BURMEISTER Antje (sous la dir. de). Entreprises et territoires: les nouveaux enjeux de la proximite. Paris: Documentation franchise, 2003.
■ EUROPEAN COMMISSION. Creating Smart Systems: a Guide to Cluster Strategies in Less Favoured Regions: European Union Regional Innovation Strategies. Luxembourg: EUR-OP*, 2002.
■ FALUDI Andreas, WATERHOUT Bas. The Making of the European Spatial Development Perspective: No Masterplan. London; New York: Routledge, 2002.
■ GAGNAIRE Francois. "Politique regionale et politique de concurrence dans la. Communaute europeenne", Les Petites affiches: La Loi, annee 392, n. 78, 18 avril 2003, p. 8-15.
■ HEIDENREICH Martin. "Regional inequalities in the enlarged Europe", Journal of European Social Policy, v. 13, n. 4, November 2003, p. 313-333.
■ HERRSCEL Tasillo, NEWMAN Peter. City Regions, Policy and Planning in Europe: Towards New Regionalism? London: Routledge, 2002.
■ KEATING Michael, DESCHOUWER Kris, LOUGHLIN John. Culture, institutions, and economic development: a study of eight European regions. Northampton, MA: Edward Elgar, 2003.
187.
■ LEBRE DE FREITAS Miguel (et al.). "Convergence among EU regions, 1990-2001: quality of national institutions and "objective 1" status", Intereconomics, v. 38, n. 5, September-October 2003, p. 270-275.
■ MARTIN Carmela (et al.). "Catching up and EU accession: issues of real and nominal convergence", Empirica, v. 30, n. 3, 2003, p. 199-334.
■ RIOU Stephane. "Geographie, croissance et politique de cohesion en Europe", Revue francaise d'economie,\. 17, Janvier 2003, p. 171-220.
■ RODOKANAKIS Stavros. "Fifteen years (1988-2002) of structural funds' intervention: critical evaluation and impact on economic and social disparities among EU countries and regions", The European Union Review, v. 8, n. 1-2, March-July 2003, p. 65-105.
■ STEWART Kitty. "Monitoring social inclusion in Europe's regions", Journal of European Social Policy, v. 13, n. 4, November 2003, p. 335-356.
■ WISHLADE Fiona. Regional state aid and competition policy in the European Union. The Hague: Kluwer Law International, 2003.
*Публікації Служби офіційних публікацій Європейських Спільнот (EUR-OP*) зазвичай є всіма офіційними мовами ЄС.
