Питання до обговорення

1 .Оцініть ефективність різних національних політик щодо захисту довкілля по­рівняно зі спільною європейською політикою.

2. Як спільна політика захисту довкілля взаємодіє з іншими спільними політиками?

3.Обговоріть такі принципи спільної політики стосовно довкілля, як запобіган­ня та "забруднювач платить".

4. Прокоментуйте зусилля ЄС зі збереження чистої води та проти забруднення морів.

5. Оцініть ефективність заходів, що їх вживають держави-члени ЄС у боротьбі з забрудненням атмосфери та глобальним потеплінням.

295.

Частина V: політики союзу в різних секторах економіки

Розділ 17. Промислова та підприємницька політика

Розділ 18. Політика в галузі досліджень і технологій

Розділ 19. Енергетична політика

Розділ 20. Спільна транспортна політика

Розділ 21. Спільна сільськогосподарська політика

Розділ 22. Політика щодо рибальства

У частині V ми розглянемо політику Союзу в різних секторах еконо­міки, тобто політику, яка стосується найбільших секторів економіки держав-членів: промисловості, дослідної діяльності, енергетики, транспорту та сільського господарства. Ми побачимо, що, на відміну від промисловості, в останніх трьох секторах договори чітко вимагали виробляти спільну політику. Втім, увесь процес багатонаціональної інтеграції спрямовувався саме на рест­руктуризацію та посилення конкурентіності європейської промисловості. Про­вадження спільної дослідної діяльності й енергетичної політики було частково передбачено секторальними договорами, насамперед договором про заснуван­ня Євратому. Різне правове підґрунтя п'ятьох основних спільних політик у різних секторах економіки обумовило розбіжності в їхньому розвитку; окрім того, ці розбіжності стали наслідком різних вимог держав-членів щодо цих політик на різних історичних етапах - на стадії митного союзу, стадії спільного ринку та нещодавній стадії економічного та валютного союзу.

Водночас Договір про Європейську економічну спільноту не вимагав запро­вадження спільної або союзної промислової політики, а насамперед регулював функціонування спільного ринку промислових товарів (правила конкуренції, зближення законодавства, податкові положення тощо). Припускалося, що завдя­ки механізмові спільного ринку скасування протекціоністських заходів та відкриття ринків нададуть вагомий імпульс для реструктуризації економічних сек­торів і підприємств. Ми мали змогу побачити, що таке припущення виявилося частково неправильним через державний протекціонізм, який був до початку 1990-х років технічним бар'єром торгівлі [див. підрозділ 6.1.]. Нині, коли спільний ринок став реальністю, малі та середні підприємства (МСП) мають при­стосовуватися до нових умов жорсткішої конкуренції. Нова підприємницька політика Спільноти підтримує їхні зусилля в цьому напрямі. Однак спільна підприємницька політика допомагає МСП пристосуватися до нових умов велико­го внутрішнього ринку не лише в секторі промисловості, а й у сфері послуг. На це також спрямована спільна політика в підсекторах економіки, особливо тих секто­рах промисловості, що занепадають або швидко зростають і потребують

296.

звільнення від старої протекціоністської підтримки для ліпшого протистояння новим умовам конкуренції в Європі та світі.

Спільна політика щодо досліджень також є нагальною ланкою в проми­словому розвитку Європейського Союзу. Вона вкрай важлива для визначення промислової стратегії, для технічного прогресу у високотехнологічних секторах, для розв'язання енергетичних проблем Спільноти і, нарешті, для пристосуван­ня до постіндустріального інформаційного суспільства підприємств і громадян.

Дослідна діяльність є ключовою рисою спільної енергетичної політики що прагне зменшити залежність Європи від імпортованих енергоносіїв та підвищити конкурентність європейської промисловості через розроблення джерел дешевих, надійних і чистих енергоносіїв. Спільна енергетична політик.. насамперед добре розвинута в секторах вугільної й атомної енергетики — зав­дяки детальному врегулюванню в договорах про заснування Європейсько: Спільноти з вугілля та сталі та про заснування Євратому [див. підрозділ 2.1.]: втім спільна політика щодо нафти й газу розроблена гірше.

На відміну від інших спільних політик, транспортну політику безпосеред­ньо згадано в Договорі про заснування ЄЕСп, який навіть містив вказівку про те, що ця політика має бути спільною. Відзначимо, що розбіжність національних інтересів ускладнювала поступ транспортної політики протягом перших тридцяти років існування Спільноти. Однак становлення спільного ринку, що зумовило велике зростання попиту як на товарні транспортні послу­ги, так і на пасажирські перевезення, відбулося водночас із широкомасштаб­ною лібералізацією в сфері автомобільних, морських і повітряних перевезень.

Стосовно ж спільної сільськогосподарської політики (ССП) можна відзначити, що її становлення було складним ще на початку існування Спільноти. Серед усіх спільних політик, які розглядатимуться в цій книзі, ССП була найсуперечливішою та найменш стійкою, адже ЇЇ реформували мало не щоп'ять років - задля відповідності внутрішнім і зовнішнім вимогам. Без жод­ного сумніву, ССП є гарним прикладом постійної адаптації спільної політики до нових потреб суспільства та до європейських і світових вимог до конкуренції й торгівлі.

297.