Постановка проблеми

Про пріоритетність якісної освіти у сучасному суспільстві проголошено на національному рівні. І одним із основних інструментів забезпечення якісної освіти є ефективна робота загальноосвітніх закладів. А це , в свою чергу, залежить від управління закладом освіти, яке обумовлюється аналітичною діяльністю його керівника.

Аналіз навчально-виховної роботи школи звичайно потребує присутності компетентних шкільних управлінців , директора та його заступників , які знають основи менеджменту, здатні давати об’єктивну та адекватну оцінку діяльності навчального закладу, володіють умінням переосмислювати свій управлінський досвід, відходити від стереотипів у здійсненні педагогічного аналізу результатів діяльності закладу.

Саме педагогічний аналіз навчально виховної роботи закладу освіти – це перший крок на шляху визначення цілей і способів їх досягнення, це основа для постановки завдань на наступний навчальний рік, підґрунтя плану подолання конкретних проблем, що постали перед закладом. В результаті аналізу повинно бути зрозуміло, що треба змінити, щоб школа в майбутньому могла краще, ніж в даний момент, виконувати свої завдання та функції. Аналіз роботи – це своєрідна підготовка до чергового витка розвитку освітнього закладу.

Тому теоретичні знання та практичні навички аналітичної діяльності для керівника мають важливе значення. Психолого-педагогічні аспекти підготовки керівника загальноосвітнього навчального закладу до аналітичної управлінської діяльності докладно розкрили у своїх працях В. Бондар, Г. Єльникова, Л. Даниленко, Ю.Конаржевський, Л.Плахова, М. Поташник. Однак, незважаючи на високий ступінь розробленості питання, проблема розвитку у керівника школи, особливо у молодого, вміння працювати над аналізом результатів роботи закладу та результатів управлінської діяльності є все ж таки актуальною.

Сучасну нормативно-правову базу аналізу діяльності загально-освітніх навчальних закладів закладено у Конституції України, Законах України „Про освіту”(із змінами і доповненнями, внесеними КМУ в грудні 2000 р. №2120-ІІІ); „Про загальну середню світу”(№651-ХІV, 1999), Указі Президента України „Про заходи щодо вдосконалення діяльності органів освіти”(зі змінами й доповненнями, внесеними КМУ в квітні 2000 р. № 1642-ІІІ та вії грудня 2000 р. № 2120-ІІІ); Наказі МОН України №553 від 24 липня 2001 р. „Про порядок державної атестації загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних навчальних закладів”; Наказі МОН України №352 від 6 червня 2003 р. „Про затвердження Орієнтовних критеріїв оцінки діяльності загальноосвітніх навчальних закладів”.

Мета статті – дати означення педагогічного аналізу, розробити схему написання педагогічного аналізу діяльності навчального закладу його керівником, обґрунтувати умови розвитку вміння керівника працювати над аналізом роботи закладу освіти.

Завдання.

1. Розглянути сутність поняття „педагогічний аналіз”.

2. Розробити схему написання одного із видів педагогічного аналізу.

Виклад основного матеріалу

Аналізу приділяють велику увагу в сучасній теорії управління. Аналіз — це пізнавальна діяльність керівника, яка дає змогу проникнути в суть різноманітних, часто суперечливих соціально-економічних процесів і явищ, виявити в них причинно-наслідкові зв'язки, фактори прискорення і гальмування розвитку. Аналітична діяльність пов'язана з творчим переосмисленням великого обсягу інформації, системним розумінням наявної чи майбутньої ситуації, правильною її оцінкою.

Аналіз виступає засобом розкриття найбільш важливих джерел росту якості й ефективності роботи організації. Лише проаналізувавши конкретні дані можна правильно визначити, хто і як працює, зробити перестановку кадрів, змінити структуру сформованих зв'язків і відносин, які донедавна давали непогані результати, але на цьому етапі гальмують подальший розвиток. Для керівника аналіз – це метод пізнання і розуміння ситуації, підхід до її зміни, до переведення соціально-економічних відносин на якісно вищий рівень. Аналітична діяльність керівника повинна спиратись на міцні теоретичні знання законів розвитку економіки, управління, соціальної психології та ідеології.

Педагогічний аналіз — один з видів управлінської діяльності, тобто функцій управління, який направлений на вивчення стану тенденції розвитку закладу, об’єктивну оцінку результатів педагогічного процесу, розробку на цій основі рекомендацій по впорядкуванню системи чи переводу її у більш якісний стан. Вирізняється своєрідним змістом, специфічною цілеспрямованістю, індивідуальною структурою і функціональною інтегративністю, спрямований на керований об'єкт, у взаємодії з яким являє собою конкретні форми виявлення сутності і змісту процесу управління та основних напрямків діяльності. Мета педагогічного аналізу – на основі аналізу оперативної, тематичної та підсумкової інформації виявити типове, його причини, намітити можливий вплив на об’єкт управління.

Педагогічний аналіз закладає основу для здійснення інших видів управлінської діяльності — підготовки рішення, планування, організації, регулювання. В цьому і є його основне значення. Аналіз дає можливість керівникові на основі внутрішньо-шкільного контролю й оперативної інформації виокремити ділянки навчально-виховного процесу, які вимагають пильнішої уваги, поглибленого тематичного вивчення, і на цій підставі здійснювати функцію регулювання.

Педагогічний аналіз дає об'єктивну оцінку результатів діяльності окремого вчителя, усього педагогічного колективу. За допомогою аналізу можна відносно точно і правильно розмежувати й виміряти вплив зазначених факторів, що можуть як залежати так і не залежати від діяльності керівника школи, підготуватись тим самим до об'єктивної оцінки роботи школи. Педагогічний аналіз дає можливість установити слабкі місця, прорахунки, розкрити суть того чи іншого явища шкільного життя.

Тільки через педагогічний аналіз можна постійно вивчати процеси управління, їх результативність та ефективність, виявляти можливості подальшого удосконалення. значна роль педагогічного аналізу в управлінській діяльності директора школи та його заступників характеризується вмінням виявляти недоліки в роботі школи, розкривати причини небажаних відхилень під час навчання і виховання учнів, організовувати колектив на ліквідацію причин негативних явищ.

Предметом педагогічного аналізу є увесь навчально-виховний процес та його частини, а також матеріально-організаційні умови, в яких він протікає. Головним джерелом інформації є внутрішньо-шкільний контроль.

Можна виділити принципи педагогічного аналізу такі як виконання нормативно-правових документів, цілісності, відкритості, максимальної участі всіх членів колективу в педагогічному аналізі, об’єктивності, конкретності, детермінації і розвитку, системного підходу та системного аналізу, що має морфологічний, структурний, функціональний та генетичний аспекти.

Основним методом педагогічного аналізу є аналітико-синтезуюча діяльність, направлена на виявлення головного в кожній частині об’єкта дослідження, на оцінку кожної частини, встановлення причинно-наслідкового зв’язку між частинами, визначення місця та ролі кожної частини в єдиному цілому.

Педагогічний аналіз класифікують за об’єктом (що аналізується), за суб’єктом (хто аналізує), за змістом (оперативний, тематичний, поточний, системний, проблемно-орієнтований аналіз та підсумковий).

Педагогічний наліз може здійснюватися за такими етапами: а) попереднє ознайомлення з предметом аналізу; б) опис складу предмета аналізу; в) структурний опис предмета аналізу, г) визначення причин успіхів та невдач; д) завершення аналізу постановка задач на наступний період.

Розглянемо схему написання тематичного аналізу. Його можна здійснювати за таким чотирма напрямками:

1. Аналіз результативності і ефективності навчальної діяльності учнів навчального закладу.

2. Аналіз результативності і ефективності навчальної діяльності педагогів навчального закладу.

3. Аналіз результативності навчання і ефективності навчальних програм у навчальному закладі.

4. Аналіз результативності навчання по предметам і ефективності навчальної програми навчального закладу.

Зупинимось в статті на першому напрямку – аналізу навчальної діяльності учнів навчального закладу, який складається з:

1. аналізу процесу засвоєння учнями навчальної програми.

2. аналізу досягнень учнів в навчальній діяльності.

3. аналізу організації педагогами навчально-виховного процесу в умовах відповідних програм навчання.

4. аналізу наступності в організації педагогами навчальної діяльності.

Якщо предметом аналізу є індивідуальна робота з учнями в навчальному закладі, то вивчивши склад учнів за категоріями запропоно-ваними нижче, можна не лише виявити індивідуальні проблеми учнів, а і у комплексі виявити проблеми реалізації індивідуального підходу в організації навчальної діяльності у даному закладі.

Склад учнів у навчальному закладі:

◘ за часом навчання в закладі

• учні, які поступили в заклад в цьому навчальному році, протягом року;

• учні, які переведені в паралельний клас, групу;

• учні, що навчаються в стабільних по контингенту класах, групах;

◘ за станом здоров’я

• учні, які часто і систематично пропускають уроки;

• учні, які мають хронічні захворювання, що відображаються на результативності навчання;

• учні, які пропускають уроки з незначними пропусками;

◘ за результатами навчання

• учні, які мають системні труднощі в навчанні;

• учні, які мають симптоматичні труднощі у вивченні окремих предметів;

• учні, які мають епізодичні труднощі у вивченні окремих предметів;

• учні, які мають особливі здібності у вивченні предметів;

◘ за характером проблем

• учні, які мають проблеми в сім’ї, що впливають на результативність навчання;

• учні, що мають проблеми в поведінці та проблеми в спілкування;

• учні, що мають проблеми мотивації навчання;

•учні, що мають проблеми в самостійній організації навчальної діяльності;

• учні, що мають труднощі у виборі профілю навчання і майбутньої освіти.

Виконуючи аналіз за такою структурою можна дати відповіді на питання, що дадуть змогу розкрити проблему індивідуального підходу до організації навчально діяльності учнів: а) які індивідуальні проблеми в освоєнні програми учнями? б) які індивідуальні проблеми успішності учнів? в) які індивідуальні умови організації навчально-виховного процесу створені для учня? які проблеми індивідуалізації навчання? г) які проблеми наступності навчання і переходу чи переводу учня до іншого педагога? д) які індивідуальні проблеми організації навчальної діяльності учня?

Якщо предметом аналізу є навчальна діяльність учнів класу, то подавши певним чином склад класів навчального закладу, можна проаналізувати ефективність диференційованого підходу до організації навчальної діяльності класів і груп.

Склад класів навчального закладу:

◘ за часом формування класів

• нові класи, що сформовані в цьому навчальному році з учнів, які поступили у заклад;

• класи, що були організовані в цьому навчальному році з учнів, що навчалися на одній паралелі

• класи, які готуються до переформування у відповідності до структури класів навчального закладу;

◘ за організацією навчально-виховного процесу

◘ за режимом навчально-виховного процесу

• класи, що навчаються за 5-денним тижнем;

• класи, що навчаються за 6-денним тижнем;

• класи, що навчаються за пільговим розкладом з

додатковим днем здоров’я;

• класи, що навчаються у І-шу зміну;

• класи, що навчаються у ІІ-гу зміну;

◘ за навчальним планом

• класи, що розпочинають навчання за навчальними планами профільних, гімназійних, ліцейних і т. п. класів;

• класи, що продовжують навчання по навчальним планам у відповідності зі структурою закладу;

• класи, що розпочинають навчання із введеннями кількох нових предметів в навчальні плани класів;

◘ за характером педагогічних проблем

• класи, що викликають педагогічні труднощі в організації навчання;

• класи, що викликають педагогічні труднощі у формуванні міжособистісних та між групових відносин;

• класи, що викликають педагогічні труднощі пов’язані з частою зміною складу педагогів в класі.

Виконуючи аналіз за такою структурою можна дати відповіді на питання, що дадуть змогу розкрити проблеми організації навчальної діяльності в класі чи групі і будуть предметом аналізу в діяльності педагогічних рад класів і педагогічних консиліумів: а) які проблеми класу у засвоєнні програм навчання? б) які проблеми успішності класу? в) які умови організації навчально-виховного процесу створені для класу, які проблеми диференційності та інтегрованості навчальної діяльності учнів класу? г) які проблеми наступності навчання в класі? д) які проблеми організації навчальної діяльності учнів в умовах класу?

Далі можна перейти до аналізу проблемних зон в організації навчальної діяльності учнів за віковими паралелями, вивчивши склад вікових паралелей у навчальному закладі:

◘ за часом формування складу учнів

• що сформовані в цьому навчальному році з учнів, які поступили у заклад;

• що були організовані в цьому навчальному році з учнів, що навчалися на одній паралелі

• що готуються до переформування у відповідності до структури класів навчального закладу;

◘ за організацією навчально-виховного процесу

◘ на рівні навчання

• що починають освіту на рівні навчання і навчального закладу;

• що готуються до закінчення рівня навчання і навчального закладу та переводу на наступний рівень навчання;

• що готуються до закінчення рівня навчання і навчального закладу;

◘ у структурі класів

• вікові паралелі без диференціювання класів;

• вікові паралелі з диференціюванням класів у відповідності із структурою навчального закладу;

• що розпочинають навчання за навчальними планами із введеннями кількох нових предметів в навчальні плани вікових паралелей;

◘ за характером педагогічних проблем

• що викликають педагогічні труднощі у вікові періоди „криз дитинства”;

• що викликають педагогічні труднощі у організації навчання в паралелі;

• що викликають педагогічні труднощі у формуванні між групових відносин;

• що викликають педагогічні труднощі в зв’язку з частою зміною складу педагогів в паралелі.

Виконуючи аналіз за такою структурою можна дати відповіді на питання, що дадуть змогу розкрити проблеми організації навчальної діяльності у віковій паралелі і будуть також предметом аналізу в діяльності педагогічних рад паралелей і педагогічних консиліумів: а) які проблеми в засвоєнні програм навчання характерні для вікової паралелі? б) які проблеми успішності у віковій паралелі? в) які умови організації навчально-виховного процесу створені для вікової паралелі? які проблеми диференційності та і інтегрованості класів у паралелі? г) які проблеми наступності технологій навчальної діяльності у віковій паралелі? д) які проблеми організації навчальної діяльності учнів в умовах вікової паралелі?

Тепер проаналізувавши увесь матеріал по організації навчальної діяльності учнів на рівнях освіти, є можливість дослідити загальні для кожного рівня проблеми навчально-виховного процесу. Особливо важливо визначити комплекс проблем, що пов’язані з наступністю педагогічної діяльності при переході учнів від одного рівня освіти до другого, виконанням навчальних і педагогічних задач кожного рівня: а) які проблеми в засвоєнні програм характерні для учнів на кожному рівні? б) які проблеми успішності учнів виявлено на певному рівні освіти? в) які проблеми організації навчально-виховного процесу на кожному рівні? які проблеми диференційності та інтегрованості вікових паралелей на даному рівні? г) які проблеми наступності навчання характерні для кожного рівня освіти? д) які проблеми організації навчальної діяльності учнів на кожному рівні освіти?

Висновки

Саме так, рухаючись від індивідуальних проблем учнів, проблем класів, паралелей і рівнів, можна робити педагогічний аналіз навчальної діяльності учнів навчального закладу. На основі цього аналізу керівникові закладу разом зі своїми колегами необхідно обговорити питання по зміні стратегічної лінії навчального закладу по організації навчальної діяльності учнів. Викласти ці позиції в програмі розвитку та навчальних програмах закладу. На основі тактичних проблем, які були виявлені в процесі аналізу, керівник і його заступники вносять корективи в план роботи навчального закладу та циклограму діяльності всіх адміністративних та суспільних ланок управління. На основі оперативних проблем, що були встановлені в процесі аналізу, коректуються і в процесі аналізу, і становляться об’єктами оперативного внутрішньо-шкільного контролю.

В статті було розглянуто сутність поняття „педагогічний аналіз”, розроблено схему написання одного із видів педагогічного аналізу, а саме аналізу навчальної діяльності учнів навчального закладу. Але проведення даного дослідження ще не завершено, воно потребує подальшої науково-пошукової діяльності, детальних розробок як схем конкретних напрямків педагогічного аналізу, так і умов розвитку у керівника школи, особливо у молодого, вміння працювати над аналізом результатів роботи закладу та результатів управлінської діяльності.

Список використаних джерел

1. Бондар Володимир. Теорія і технологія управління процесом навчання в школі. – Київ.: ФАДА, ЛТД, 2000.–191с.

2. Бондар О.С. Критерії експертного оцінювання навчально-виховної діяльності загальноосвітніх шкіл: Навчально-методичний посібник.–Тернопіль: СМП „Тайм”, 2007.–116с.

3.ОстроверховаН.М, Даниленко Л.І. Ефективність управління загальноосвіт-ньою школою. Соціально-педагогічний аспект. – К.: Школяр, 1995.

4. Пасечнікова Л. Розвиток у керівника ЗНЗ вмінь самоаналізу результатів управлінської діяльності// Директор школи.–2005.– №31-32.– с. 3-52.

5. Плахова Л.М. Анализ учебно-воспитательного процесса: Моделирование структуры / Л.М.Плахова.–М.: Чистые пруды, 2005.–32 с.

6. Самоаналіз та самооцінка діяльності закладу освіти: Методичні матеріали на допомогу директорам закладів освіти.–2-е видання, перероблене і доповнене. – Тернопіль: Астон, 2004.–148 с.