Організація роботи з підвищення науково-методичного рівня педагогічних працівників професійно-технічної освіти

Анотація : у статті розкрито значення науково – методичної роботи з підвищення рівня професійної майстерності педагогічних працівників та проаналізовано досвід по організації роботи з підвищення науково – методичного рівня педагогічних працівників гірничого ліцею.

Ключові слова : професійно – технічна освіта, науково – методична робота, розвиток персоналу, педагогічна майстерність, самоосвіта.

Постановка проблеми

Освіта XXI століття повинна мати випереджальний характер, бути націленою на розв’язання проблем нового століття, розвиток компетенції вихованців. Сьогодні головним виміром якості функціонування освітньої системи має бути здатність молодого покоління повноцінно жити й активно діяти у новому світі, постійно самовдосконалюватись, адекватно реагувати на зміни, особливо у період технологічних та цивілізаційних проривів. За цих умов педагогічні працівники повинні вдосконалювати фахову підготовку, працювати над підвищенням свого науково – методичного рівня. Соціально – економічний, інформаційно – технологічний розвиток суспільства, зрослі вимоги до підготовки кваліфікованих робітників зумовлюють необхідність формування нового типу педагога професійної школи. Тому що, на якість підготовки учнів великий вплив має рівень фахової компетенції, педагогічної майстерності викладачів та майстрів виробничого навчання, постійне підвищення їхнього професійного рівня. Досягти вершин творчості та самореалізації в професії учні ПТНЗ зможуть за наявності педагогічного персоналу з високим рівнем професіоналізму. Педагог ПТНЗ повинен бути готовим до управління цілісним педагогічним процесом, створення необхідних психолого – педагогічних умов для навчання та виховання учнівської молоді, організації освітнього процесу відповідно до вимог державних стандартів, впровадження сучасних педагогічних і виробничих технологій, методик тестування та діагностування тощо[6, с. 72-79]. Ось чому дана тема є актуальною і потребує наукового підходу до розвитку персоналу та організації роботи з підвищення науково –методичного рівня педагогічних працівників.

Виклад основного матеріалу

Реалізація державної політики у галузі професійної освіти передбачає підвищення кваліфікації педагогічних працівників у закладах післядипломної освіти, у ВНЗ відповідного профілю, на базі регіональних науково – методичних центрів та інститутів, дистанційного навчання, стажування, а також шляхом самоосвіти. Самоосвіта є обов’язковою умовою підвищення та вдосконалення педагогічної майстерності. Вона базується на добровільних засадах і здійснюється за особистим планом. Головне у самоосвіті – її цілеспрямованість, регулярність і неперервність.

Законодавчо – нормативною базою означеної проблеми є Закони України про освіту , Національна доктрина «Освіта України XXI ст.», «Концепція розвитку професійно – технічної (професійної) освіти в Україні», «Типове положення про атестацію педагогічних працівників» та інші. Ними передбачається науково – методичне забезпечення системи освіти, а також постійне підвищення професійного рівня педагогічної майстерності і загальної культури викладача. Особистісна орієнтація професійно – педагогічного навчання вчителя на сучасному етапі розглядається як підготовка людини культури , з розвиненими здібностями, сформованими професійними рисами і вміннями, що допомагають налаштуватися на взаємодію з дітьми, батьками, колегами [5].

Щоб навчати інших, необхідно вдвічі більше вчитися самому – такою є умова успіху викладача. Ще А.С. Макаренко стверджував, що учні можуть пробачити своєму вчителю вимогливість, навіть прискіпливість, але не пробачать поганого знання своєї справи, не компетентності. Відповідно знання потрібно увесь час поповнювати, тому що само спокій перетворює вчителя в ремісника, а учні втрачають віру в такого наставника і не йдуть за ним. Ось чому науково – методична робота в педагогіці розглядається як цілісна, основана на досягненнях науки й передового педагогічного досвіду і на конкретному аналізі навчально – виховного процесу система взаємопов’язаних дій і заходів, спрямованих на підвищення кваліфікації та професійної майстерності кожного педагога і вихователя, на розвиток та підвищення творчого потенціалу педагогічного колективу навчального закладу в цілому, а в кінцевому рахунку – на розвиток і досягнення позитивних наслідків навчально – виховного процесу, оптимального рівня навчання, виховання і розвиток конкретних учнів [3]. Проблеми методичної роботи висвітлюють у своїх наукових працях Ю.К. Бабанський, Н.М. Ващенко, І.П. Жерносек. Науково – методична робота вважається компонентом системи підвищення кваліфікації вчителів, який реалізується у міжкурсовий період; компонентом організаційної структури управління освітнім процесом ( О.М. Моїсеєв, Т.І. Шамова, М.Г. Плахова, Є.Р. Мехацька); формою вивчення і впровадження досягнень передового педагогічного досвіду ( О.І. Патрушева, О.Г. Ярошенко, Я.Л. Коломинський), структурною ланкою системи безперервної освіти ( Б.С. Гершунський). Як відомо, науково – методична робота виконує роль сполучної ланки між життям, діяльністю конкретного педагогічного колективу і державною системою освіти, психолого – педагогічною наукою, передовим педагогічним досвідом. Сьогодні у педагогічній літературі розглядають традиційні та не традиційні форми науково – методичної роботи, які відповідають завданням підвищення професійної майстерності за умов реформування системи освіти. Під нетрадиційними формами Н.І. Стяглик розуміє відомі в номенклатурі організаційні форми, котрі набувають особливої актуальності через появу якісно нових соціальних завдань, а також ті форми, що потребують нестандартної організації науково — методичної роботи для забезпечення оптимального результату при розв'язанні окреслених завдань [7]. В освітній менеджмент активно впроваджуються принципи кваліметрії — галузі науки, яка об'єднує методи кількісної оцінки якості, що використовується для обгрунтування рішень в управлінні якістю продукції та в стандартизації. Грунтовний опис принципів кваліметрії, її сутності та використання в педагогіці викладено в працях науковців Г.А. Дмитренко, Л.І. Даниленко, Г.В. Єльнікової. Безперечною перевагою кваліметричного моделювання у методичній роботі є те, що він дає змогу оцінити основні сторони професійної майстерності педагога та допомагає розробити конкретну систему заходів щодо підвищення рівня готовності викладача чи майстра виробничого навчання до педагогічної діяльності та здійснювати діагностування. Використовуючи педагогічну діагностику шляхом проведення кваліметричних досліджень, можна отримати такі переваги :

1. визначити рівень педагогічної та управлінської майстерності педагогічних кадрів, їх перспективу професійного зростання;

2. самостійно осмислювати педагогічними працівниками своїх проблем, посилити їхній вмотивований саморозвиток та самовдосконалення, сприяти формуванню індивідуального стилю професійної діяльності;

3. ефективно побудувати методичну роботу з педагогічними кадрами на діагностичній основі;

4. удосконалити педагогічну майстерність викладачів, майстрів в/н шляхом впровадження новітніх технологій навчання в навчально — виховний і навчально — виробничий процес.

При всьому різноманітті поглядів щодо форм науково — методичної роботи спільною є думка про те, що розв'язати багатопланові завдання підвищення кваліфікації педагогічних кадрів можна лише шляхом налагодження органічного зв'язку між усіма групами форм науково — методичної роботи та отримання права на вільний вибір тих, які відзначаються гнучкістю і враховують потреби педагогів, що виникли в процесі практичної діяльності.

Ефективність науково — методичної роботи як важливої системи післядипломної освіти педагогічних кадрів значною мірою визначається рівнем її організації. Це повинна бути цілісна система підвищення науково — теоретичного і загальнокультурного рівнів, психолого — педагогічної підготовки, яка б сприяла зростанню професійної майстерності вчителя. Саме тому функція менеджера освіти полягає у створенні в педагогічному колективі такої атмосфери, яка спонукає кожного працівника постійно підвищувати свій теоретичний рівень та педагогічну майстерність. Надзвичайно важливим стає застосування особистісно — орієнтованого підходу до педагогів. Завдання керівника ПТНЗ у цьому випадку зводиться до того, щоб допомогти творчому розвитку особистості шляхом заохочення та мобілізації її енергії, спираючись на її потребу у творчості та самовдосконаленні. Сучасний підхід до керівництва навчальним закладом вимагає від менеджера освіти постійного пошуку найбільш дієвих форм і методів організації роботи з підвищення науково — методичного рівня педагогічних працівників. Оскільки проблема формування в учителів та учнів навичок самостійного навчання є дуже важливою сьогодні. Учень, який не вміє сам учитись, а лише засвоює те, що говорить учитель, який може тільки йти за кимось, мало на що здатний і в майбутньому самостійному житті. Вчитель, який не навчається сам, перестає бути вчителем. Ось чому дуже важливо вибрати оптимальні методи навчання персоналу, методики удосконалення професійної компетентності педагогічних працівників, поєднання індивідуальних та колективних форм роботи з підвищення наукового методичного рівня педагогічних працівників. Сьогодні Професійний гірничий ліцей тісно співпрацює з питань підвищення кваліфікації науково — методичного рівня своїх педагогічних працівників з Центральним інститутом післядипломної педагогічної освіти АПН України м. Києва ( підвищили кваліфікацію 4 працівники), з Полтавським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти ( упродовж 2008- 2009рр. підвищили кваліфікацію 7 осіб ), з кафедрою педагогічної майстерності Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка.

Соціальне партнерство гірничого ліцею з Полтавським державним університетом ім. В.Г. Короленка триває вже понад шість років, серед працівників ліцею 11 випускників цього вузу. Головне завдання такої співпраці — удосконалення педагогічної майстерності викладачів та майстрів виробничого навчання, які не є педагогами за фахом. Сумісна робота відбувається за такими напрямками :

• спільне проведення конференцій, семінарів — практикумів щодо втілення новітніх технологій у навчально — виховний процес;

• упровадження науково — методичних розробок університету в практику ліцею;

• вивчення життєвого та творчого шляху видатних педагогів А.С. Макаренка, В.О. Сухомлинського, В.Г. Короленка.

За цей час професором кафедри педагогічної майстерності університету Н.М. Тарасевич та доцентом Н.М. Пивовар на базі ліцею було проведено низку засідань педагогічного “круглого столу”, практичних семінарів з питань педагогічного спілкування, вивчення інноваційних технологій навчання і виховання, де викладачі та майстри виробничого навчання вирішували безліч проблемних завдань як члени малих груп, виконували проекти з різних проблем та захищали їх. Матеріали цих семінарів використовуються викладачами кафедри педагогічної майстерності у навчальному процесі, забезпечуючи двосторонність наших взаємин. Педуніверситет забезпечує викладачів нашого ліцею науково — методичною літературою, методрозробками уроків та виховних заходів за новими педагогічними технологіями. Викладачі ліцею, поширюючи досвід своєї праці, постійно друкуються у “Збірниках наукових праць”, що їх випускає педуніверситет. Досвід такого соціального партнерства є реальним свідченням продуктивності науково — практичних зв'язків освітніх закладів різних рівнів акредитації, спрямованих на вирішення актуальних для нашої держави завдань в системі освіти.

З 2007 року педагогічний колектив гірничого ліцею активно працює по розробці, апробації та впровадженню у ПТНЗ області державних стандартів професійно — технічної освіти (1 стандарт створено, 1 впрваджується та апробується). З метою забезпечення належної якості роботи, приведення змісту ПТО у відповідність до потреб роботодавців нами проводилися семінари та наради із залученням представників підприємств замовників кадрів. Для опрацювання проектів державних стандартів були створені творчі групи по уточненню і конкретизації окремих складових проектів, до складу яких увійшли викладачі спецпредметів, майстри в/н та роботодавці. Ця сумісна науково — методична робота сприяла розвитку творчого потенціалу педагогічних працівників та спонукала їх до підвищення власного науково — методичного рівня. Так у червні — липні 2008 р. наші колеги пройшли курс підвищення кваліфікації в Міжгалузевому учбово — атестаційному центрі ІЕЗ ім. Є.О. Патона за програмою “Організація професійної підготовки зварників на базі модульних технологій”, а також безпосереднє стажування в цехах ВАТ “ПГЗК” по професії “газоелектрозварник”.

У 2006 році Міністерством освіти і науки України відповідно до Указу Президента України № 1497/2005 від 20.10.2005 р. було запроваджено освітню програму “Intel Навчання для майбутнього” щодо навчання педагогічних працівників ефективному використанню інформаційно — комунікаційних технологій у навчально — виробничому процесі ПТНЗ. На першому етапі реалізації програми в Полтавській області було підготовлено двох регіональних тренерів, які здійснили навчання 37 тренерів ПТНЗ області. Саме вміння ефективно використовувати інформаційно — комунікаційні технології у навчальному процесі створює можливості щодо оновлення змісту освіти та впровадження сучасних засобів навчання. В плані підвищення власного рівня компетентності педагогічним працівникам ліцею було запропоновано навчання комп'ютерній грамотності на базі діючих в ліцей 2- х кабінетів інформаційних технологій під керівництвом викладача інформатики Л.В. Славної та тренера освітньої програми “Intel” І.А. Кругляк. 27.06.2008 р. відбувся захист 9 проектів, розроблених працівниками гірничого ліцею. Більшість цих проектів були безпосередньо використані в навчально — виховній роботі ( під час проведення уроків та позаурочних заходів, на виховних годинах). Робота над проектом “Як здійснити мрію?”, стала поштовхом до створенню творчої групи педагогічних працівників та учнів ліцею на підготовку і проведення на базі ліцею круглого столу “Професійна освіта в Європі” сумісно із вчителями та учнями шкіл міста. Проект викладача історії І.П. Лопушенко “Як впливає минуле на наше майбутнє?” став основою творчої роботи вчителя та учнів “Чорний колір України”.

Взагалі, метод проектів на сучасному етапі розвитку інноваційних технологій у системі освіти набув значного поширення. Виконання проектів викладачами чи учнями — це практичний шлях набуття навчального і соціального досвіду, реалізації життєвих планів особистості. Під час роботи над проектом учитель виконує функцію консультанта. Знаючи добре свій предмет, він має бути компетентним і в інших галузях науки, розуміти своїх учнів, враховувати їхні можливості й інтереси, бути комунікабельним, толерантним, творчим. Цей метод має великі педагогічно — психологічні можливості. Сьогодні проектування стає важливим компонентом життєдіяльності. Ми починали з практично - орієнтованого інформаційного проекту “Професійний гірничий ліцей : історія нашого закладу”, над яким працював у 2006 — 2007 рр. увесь педагогічний колектив ліцею. Проект присвятили 35 — річчю заснування навчального закладу. Презентація проекту була проведена на засіданні педагогічної ради ліцею та урочистому зібранні з нагоди ювілею закладу. Результатом творчого пошуку педагогічного колективу ліцею у 2007 р. стала участь нашого закладу у Всеукраїнській естафеті інноваційних проектів, коли своїм досвідом соціального партнерства ми обмінялися з колегами із Кіровоградщини. У 2008 р. на Всеукраїнській виставці — ярмарку “Професійно — технічна освіта : інновація розвитку” були презентовані 2 проекти наших викладачів.

Творчою лабораторією нашого ліцею є методичний кабінет. Організовує методичну роботу, надавши їй характеру системи з усіма її ознаками, вчитель — методист, викладач вищої категорії С.Ф. Скрипник.

Завданням методичного кабінету ліцею є :

1. підвищення рівня мотивації вчителів і учнів до самоосвіти, самоконтролю та самовиховання;

2. забезпечення науково — методичного інформування членів педагогічного колективу ( випуск методичного вісника);

3. координування колективних форм і методів роботи з метою підвищення науково — методичного рівня педагогічних працівників;

4. діагностування професійних знань і умінь педагогів у зв'язку із змінами у завданнях та змісті професійної освіти в Україні;

5. розробка системи заходів, спрямованих на розвиток творчого потенціалу вчителів та майстрів виробничого навчання, впровадження досягнень перспективного педагогічного досвіду, інновацій та забезпечення їх практичної реалізації.

Відповідно за останні 2 роки методичний кабінет ліцею поповнився цікавими методичними доробками викладачів та майстрів в/н, випущено 4 методичні збірки із досвіду роботи наших колег. Педагогічний досвід викладача Л.М. Гоєнко вивчається в області сайт ліцею посів друге місце на обласному конкурсі — огляді сайтів закладів профтехосвіти, вищу категорію отримали____, на сучасному етапі активно впроваджується тестовий контроль знань учнів з усіх навчальних дисциплін. Ефективними стали такі нетрадиційні форми методичної роботи:

• круглі столи;

• педагогічні консіліуми;

• засідання творчих груп;

• використання тренінгових методів інше.

Перелічені форми методичної роботи активізують творчий потенціал педагогів ліцею, підводять до пошуку нових шляхів досягнення успіху в роботі. Майстри і викладачі ліцею впроваджують у навчальний процес нові технології, які сприяють раелізації навчально — виховного процесу з урахуванням індивідуальних особливостей учнів; пропонують учням різноманітні самостійні роботи, виробничі й дидактичні ігри, нестандартні й творчі завдання, проводять з учнями семінарські заняття, створюють на уроках псимхолого — педагогічну атмосферу партнерства, яка викликає в учнів бажання вільно висловлювати свою думку. Це сприяє підготовці конкурентноспроможних на ринку праці випускників, їх працевлаштування на ВАТ “ПГЗК” та на інші підприємства. Формується також позитивне ставлення викладачів та майстрів до методичної роботи та їхніх умінь здійснювати дослідницьку роботу.

Висновки

Сучасне суспільство потребує професіоналів, чиє мислення не обмежене лише спеціальними знаннями, а меє риси універсалізму, фундаментальності і духовно — моральну освіту. Як цього досягти — проблема сучасної професійної освіти. Вирішити цю проблему без мотивації у саморозвитку й самоосвіті протягом усього активного життя не можливо. Відповідно діяльність педагога професійної школи вимагає високого рівня дидактичної компетентності та педагогічної майстерності. Педагоги професійної школи зможуть реалізувати сучасні дидактичні концепції за умови, якщо їхня діяльність здійснюватиметься на широкій науковій основі, педагогічного досвіду та творчого потенціалу.

Список використаних джерел

1. Кремень З. Г. Освіта і наука України: шляхи модернізації (факти, роздуми, перспективи). – К.: Грамота, 2003.-276с.

2. Легенька Ю. Кваліметричне моделювання у методичній роботі // Професійно-технічна освіта. – 2008 - №3 – с.36 – 38.

3. Методическая работа в школе: организация и управление / Под общ. Ред. М. М. Поташника. – М. Дидактика, 1991. – 192с.

4. Педагогічна майстерність: Хрестоматія: Навч. посіб. / Упоряд.: І. А. Зазюн, Н. Т. Базидевич, Т. Г. Дмитренко та ін.; За ред. І. А. Зазюн. – К.: СПД Богданова А. М., 2008 – 462с.

5. Педагогічна майстерність як сучасна технологія розвитку особистості вчителя / Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 4 – 6 березня 2002р. – Полтава: АСМІ, 2002. – 336С.

6. Радкевич В.О. Технологічна грамотність як важливий чинник професіоналізму педагога ПТНЗ // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методи навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. Зб. наук. праць. Вип.9. – Київ – Вінниця: ДВО. “Вінниця”, 2006 – 493с.

7. Стяглик Н. І. Нетрадиційні форми навчання та їх вплив на якість навчального процесу в школі. Автореферат дисертації канд. пед. наук. – Харків, 1994. – 24с.

8. Школа молодого завуча / Упоряд. М. Толубенко. – К.: Редакції загальнопедагогічних газет, 2003. – 128с.

Дика Лариса Володимирівна