Структура профільного навчання
Навчальний профіль визначається як добором предметів, так і їх змістом.
Профільне навчання спрямоване на набуття старшокласниками навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвиток їхніх інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти.
Організація профільного навчання передбачає використання різноманітних форм, вибір яких обумовлюється рядом факторів: кількістю класів у паралелі, кількістю профілів, кадровим забезпеченням, інтересами учнів та їхніх батьків, матеріально-технічною базою тощо.
Як стверджують Г. Балл і П. Перепелиця, зміст, методи та форми профільної передпрофесійної підготовки мають бути розраховані на формування в кожного учня готовності до професійного навчання за певною спеціальністю (чи за спеціальностями певної групи). Профільне навчання має передбачати підвищення рівня самостійності школяра в навчальній діяльності, вироблення здатності до самостійного та творчого виконання завдань професійного змісту, що вимагає розвитку ініціативи, самоконтролю, відповідальності, кмітливості, майстерності і т. ін. З огляду на це, головними принципами підготовки мають бути проблемність і розвивальна спрямованість; формування практичних компонентів досвіду має поєднуватися з теоретичним навчанням [3].
Форми організації профільного навчання регламентують діяльність суб’єктів навчально-виховного процесу в системі профільних загальноосвітніх навчальних закладів і забезпечують умови для підготовки учнівської молоді до свідомого життєвого самовизначення, професійного вибору та професійної адаптації. За характером взаємодії суб’єктів профільного навчання виділяються такі форми його організації.
Внутрішньошкільні:
профільні класи в загальноосвітніх навчальних закладах;
профільні групи в багатопрофільних загальноосвітніх навчальних закладах;
профільне навчання за індивідуальними планами і програмами загальноосвітніх навчальних закладів;
динамічні профільні групи (зокрема різновікові).
Зовнішні:
міжшкільні профільні групи району, шкільного округу;
профільна школа інтернатного типу;
опорна старша школа з пришкільним інтернатом;
навчально-виховний комплекс (НВК);
міжшкільний навчально-виробничий комбінат (МНВК);
загальноосвітні навчальні заклади на базі вищих навчальних закладів.
Профільне навчання здійснюється у загальноосвітніх навчальних закладах різного типу: однопрофільних і багатопрофільних школах, профільних школах інтернатного типу, ліцеях, гімназіях, колегіумах, навчально-виховних комплексах, міжшкільних навчально-виробничих комбінатах, опорних старших школах з пришкільним інтернатом, зокрема в поєднанні з початковою професійною підготовкою, загальноосвітніх навчальних закладах на базі вищих навчальних закладів, профільних загальноосвітніх навчальних закладах із ресурсним центром для використання іншими закладами освіти мікрорайону, регіону, шкільного округу.
Загальноосвітній навчальний заклад може мати один або декілька профілів в окремих випадках загальноосвітній навчальний заклад (клас) може бути не орієнтований на конкретний профіль навчання. Тоді задоволення освітніх запитів учнів здійснюється за рахунок введення курсів за вибором, які дають змогу поглибити або професійно спрямувати зміст споріднених базових предметів.
Профільне навчання в старшій школі реалізується: в інваріантній частині — через цикл профільних предметів, у тому числі поглиблене вивчення базових дисциплін і спецкурси; у варіативній частині — через факультативи, курси за вибором.
Цикл профільних навчальних предметів змістовно забезпечує спрямованість конкретного профілю навчання. Вони є обов’язковими для вивчення всіма учнями, які обрали даний профіль, і входять до складу інваріантної частини навчального плану.
Елективні навчальні курси є складовою варіативної частини навчального плану. Вони забезпечують внутрішньопрофільну спеціалізацію, розширюють, поглиблюють знання, які надаються під час вивчення циклу профільних предметів. Їх обсяг повинен перевищувати встановлену кількість курсів, що має обирати учень.
Проаналізувавши існуючі в Україні практики, можна виділити основні етапи організації профільної старшої школи:
організація координаційної роботи, створення психолого-педагогічних служб у загальноосвітніх навчальних закладах;
організація допрофільної підготовки учнів ЗНЗ II ступеня шляхом упровадження додаткової освіти, системи факультативів і гуртків;
проведення соціологічного опитування серед випускників загальноосвітніх навчальних закладів II ст., а також їхніх батьків, спрямованого на виявлення бажання в учнів навчатись за певним профілем;
визначення оптимальних форм організації профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах кожного району (міста) області;
створення необхідної нормативної бази для функціонування профільних класів;
розробка змісту профільного навчання в старшій школі кожного закладу;
цілеспрямоване формування кадрових, навчально-методичних, матеріально-технічних і фінансових ресурсів;
здійснення аналізу і моніторингу якості профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах кожного району, міста, області.
На думку сучасних науковців організація профільного навчання старшокласників у загальноосвітніх навчальних закладах буде ефективною за умов:
створення єдиної системи управління процесом профілізації старшої школи в регіоні;
розробки необхідного інструментарію для виявлення освітньої кон’юнктури, прогнозування попиту на ті чи інші профілі, а також визначення оптимальних форм організації профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах кожного району, міста, області;
створення оригінальних моделей організації профільного навчання;
урахування світових тенденцій розвитку профільної школи, підвищення якості базової середньої освіти та оптимізації структури профільного навчання в старшій школі;
психолого-педагогічного супроводження допрофільного і профільного навчання учнів у ЗНЗ II – III ступеня з метою створення умов для свідомого вибору ними майбутньої професії;
модернізації системи підвищення кваліфікації педагогічних та керівних кадрів освіти, спрямованої на забезпечення готовності освітян до роботи в профільній школі;
створення в регіоні системи моніторингу якості профільного навчання.
Висновки
Організація профільного навчання, коли враховується бажання учня, думка батьків і вчителів, дає можливість здійснювати диференційоване навчання учнів; більш глибоко розвинути здібності учнів, їхні нахили; забезпечити якісні знання з профільних дисциплін на рівні сучасних вимог; підготувати випускника ринково конкурентноздатного; навчання у ВНЗ на 1-2-х курсах не викликає в учнів школи труднощів, тому що засвоєння теоретичного, а особливо практичного матеріалу – вирішення задач – частіше всього набагато глибше, ніж того вимагає програма; випускники реально підготовлені до професійної діяльності.
Отже, щоб перевести старшу школу на профільне навчання, потрібно мати не тільки програмно-методичне забезпечення, а й знайти джерела фінансування, здійснити масову підготовку кадрів, відпрацювати модель управління профілізацією, забезпечити підтримку громадської думки, особливо педагогічної та батьківської громад. Тільки за таких умов можна розраховувати на успішне впровадження профільного навчання та виховання в освітньому процесі.
Список використаних джерел
1. Національна доктрина розвитку освіти: Затв. Указом Президента України від 17 квіт. 2002 р. №347/2002 // Освіта України. – 2002. – 23 квіт. (№33). – С.4 – 6.
2. Концепція профільного навчання в старшій школі: Затв.рішенням колегії М-ва освіти і науки України від 25.09.03 № 10/12–2 / АПН України. Ін-т педагогіки; Уклад.: Л.Березівська, Н.Бібік, М.Бурда та ін. // Ін форм.зб. М-ва освіти і науки України. – 2003. – №24. – С. 3 15.
3. Балл Г. Психолого-педагогічні засади організації профільної допрофесійної підготовки школярів / Г.Балл, П.Перепелиця // Педагогіка і психологія проф.освіти. – 1998. – №5. – С.149 – 159.
4. Бондар Л.С. Деякі аспекти профільного навчання в педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського / Л.С.Бондар // Наук.зап.Сер. Педагогіка і психологія / Вінниц. держ. пед. ун-т ім. М.Коцюбинського. – Вінниця, 2004. - № 11. – С.79 – 80.
5. Бугайов О.І. та ін. Диференціація навчання учнів у загальноосвітній школі: метод. рекомендації. – К.: Освіта, 1992. – 32 с.
6. Гордон Л.А. Вибір професії учнями випускних класів, його мотиви і заходи школи в цьому напрямі / Л.А.Гордон. – К.; Х.: Рад.шк., 1939. – 55с.
7. Джуринский А.Н. Реформы зарубежной школы. Надежды и действительность. .- М.: Знание, 1985. – 80с.
8. Локшина О. Профільна школа в зарубіжжі: стан і тенденції розвитку // Управління освітою. –2004.- №1. –с.8-11
9. Сухомлинський В.О. Підготовка учнів до трудової діяльності / В.О.Сухомлинський; За ред. В.І.Помагійби. – К.: Рад.шк., 1957. – 23с.