- •Передмова
- •Біхевіоризм. Теорії соціального обміну п. М. Блау. Різні точки зору на соціальну структуру і їх загальний знаменатель1
- •Короткий огляд збірки
- •Эмерджентные властивості
- •Відмінності в концепції соціальної структури
- •1 Skinner в. F. A Technology of Behavior // Публікований матеріал є 1-ою главою кн.: Skinner в. F. Beyond Freedom and Dignity. N.Y., 1971. P. 3-25. (Переклад а. Гараджи).
- •Область інтересів функціоналізму
- •Природа теорії
- •Функціональні теорії
- •Альтернативна теорія
- •Пояснення соціальної зміни
- •Висновок
- •Гуманістичний напрям
- •1 Znaniecki f. V. The Data of Sociology. Публікований матеріал пред-ставляет собою скорочену 3-у главу кн.: Znaniecki f. V. The Method of Sociology. N. Y., 1934. P. 90-136.
- •Соціологія як теорія "суспільств" або "співтовариств"
- •Соціологія як загальна теорія культурних явищ
- •Теорія соціальних дій
- •Теорія соціальних стосунків
- •Теорія соціальних персонажів
- •Теорія соціальних груп
- •Загальна дефініція соціальних систем
- •Хибні сліди. Скептицизм відносно соціальної еволюції
- •Проблема начал
- •Коли і як почалася держава?
- •Виникнення (emergence), а не почало
- •Які види соціальних феноменів мають певні начала і закінчення?
- •Первісне суспільство як функціонально недиференційоване
- •Роль дифузії в соціальній еволюції
- •Антиеволюційні впливи
- •Головний напрям соціальної еволюції
- •Яким чином еволюційний ключ допомагає нам розуміти суспільство
- •Неомарксизм. Радикальна соціологія
- •Теорія громадських класів
- •Теорія держави
- •Аналіз культури
- •Марксистська антропологія
- •Методологічні проблеми
- •Одновимірне суспільство Нові форми контролю
- •Висновок
- •Ч. Миллс. Висока теорія*
- •Теорії символічного интеракционизма
- •Сфера колективної поведінки
- •Елементарна колективна поведінка. Кругова реакція і соціальне занепокоєння. Природа кругової реакції
- •Механізми елементарної колективної поведінки
- •Елементарні колективні групування
- •Експресивний натовп
- •Громадськість
- •Громадська думка
- •Пропаганда
- •Громадськість, натовп і маса
- •Соціальні рухи
- •Загальні соціальні рухи
- •Специфічні соціальні рухи
- •Експресивні рухи
- •Возрожденческие і націоналістичні рухи
- •Висновки відносно колективної поведінки
- •1Mead g. From Gesture to Symbol //Mead g. Mind, Self and Society. Chicago, 1934. P. 65. 66-76, 78. (Переклад а. Гараджи).
- •Мислення
- •Передумови генезису самозвеличання
- •Дж. Морено. Соціометрія 1
- •Соціометрія і інші соціальні науки (1937) Вивчення структури людського суспільства
- •Типи социометрических процедур
- •Оформлення і вивчення социометрических даних
- •Концепції і відкриття
- •Стратегічна роль соціометрії серед інших соціальних наук
- •Міра социометрического свідомості
- •Три виміри суспільства : зовнішнє суспільство, социометриче-ская матриця і соціальна реальність (1949)
- •Додаткові зауваження про різницю між критеріями діагностичним і дії
- •Социометрические тези
- •Психологічний напрям ф. Гиддингс. Підстави соціології. Ідея социологии1
- •Соціальні закони і причини
- •Природа і мета суспільства
- •Ч. Кулі. Соціальна самость1
- •Ч. Кулі. Первинні группы1
- •У. Томас, ф. Знанецкий
- •Соціокультурний интеграционизм
- •Структурно-функциональный аналіз р. До. Мертон. Явні і латентні функции1
- •Термінологічна плутанина у функціональному аналізі
- •Один термін, різні поняття
- •Одне поняття, різні терміни
- •Основні постулати функціонального аналізу
- •Постулат функціональної єдності суспільства
- •Постулат універсального функціоналізму
- •Постулат необхідності
- •Функціональний аналіз як ідеологія. Консервативність функціонального аналізу
- •Радикальність функціонального аналізу
- •Ідеологія і функціональний аналіз релігії
- •Логіка процедури. Поширеність функціональної орієнтації.
- •Парадигма для функціонального аналізу в соціології
- •1. Явище (явища), якому приписуються функції
- •2. Поняття суб'єктивних передумов (мотиви, цілі)
- •3. Поняття об'єктивних (функції, дисфункції) наслідків
- •4. Поняття соціальною обслуговуваною функцією одиниці
- •5. Поняття функціональних вимог (потреби, передумови існування)
- •6. Поняття механізмів, через які вы-полняются функції
- •7. Поняття функціональних альтернатив (функціональних еквівалентів або заме-нителей)
- •8. Поняття структурного контексту (чи обмежуючого впливу структури)
- •11. Проблеми ідеологічного функціонального аналізу знання
- •9. Поняття динаміки і зміни
- •10. Проблеми, пов'язані зі встановленням достовірності положень функционально-го аналізу
- •Мета парадигми
- •На що має бути звернена увага при функциональ-ном аналізі
- •Явні і латентні функції
- •Евристичні цілі цього розмежування
- •Стандарт демонстративного споживання
- •Деякі функції політичної машини
- •Завершальні зауваження
- •Ендогенні і екзогенні джерела зміни
- •Модель диференціації
- •Наслідки диференціації
- •Примітки
- •Феноменологічна соціологія
Стратегічна роль соціометрії серед інших соціальних наук
Не можна отримати повне уявлення про значення социо-метрии для інших соціальних наук, якщо ми не проаналізуємо деякі найбільш характерні риси її розвитку за останні роки. Одна лінія розвитку є марксистською і була особливо розроблена Дьердем Лукачем і Карлом Маннгеймом. Соціальна філософія цих учених рясніє припущеннями, близькими до соціометрії. Вони підкреслюють існування соціальних класів, а також залежність ідеології від социаль-ной структури. Вони згадують про позицію індивідуумів в їх групі і про соціальну динаміку, що виникає в результаті зміни положення груп в колективі. Але дискусія ведеться в діалектичному і символічному планах, залишаючи читача під враженням, що автори добре і глибоко знають соціальні і психологічні структури, які вони описують. Вони описують соціальні і психологічні процеси, які, як припускають, відбуваються у великих групах населення. Широкі узагальнення, запозичені з читання соціальних і психологиче-ских праць, пронизують їх власні праці. Ці широкі узагальнення сприяють псевдототалистическим поглядам на соціальний всесвіт. Основна соціальна і психологічна структура групи залишається міфологічним продуктом їх собст-венных умів, міфом, який є такою ж перешкодою для переходу від старого до нового соціального порядку, яким був товарний фетиш до того, як Маркс піддав його аналізу. Діалектичні і політичні тоталитаристы зайшли в безвихідь. Істинний прогрес політичної теорії не може кристаллизо-ваться, поки не отримано конкретніше социометрическое знання основної структури груп.
Не можна повністю зрозуміти економічну ситуацію в групі і те динамічний вплив, який вона робить на соціальну і психологічну структуру групи, якщо ми не знаємо соціальну і психологічну ситуацію в цій групі і якщо ми не вивчимо те динамічний вплив, який ці ситуації роблять на економічну ситуацію. Насправді з точки зору соціометрії економічний критерій являється тільки одним з критеріїв, навколо якого утворюється соціальна структура. Социометрический метод є синтетичною процедурою, яка при її застосуванні виявляє усі фактиче-ские стосунки незалежно від того, чи будуть вони економічного, соціологічного, психологічного або біологічного про-исхождения. Ця процедура проводиться як єдина операція, але результати її різноманітні. Вона забезпечує знання действи-тельной і соціальної структури відносно кожного критерію, динамічно пов'язаного з нею, вона дає можливість классифици-ровать психологічний, соціальний і економічний статус населення, що виробив цю структуру, і своєчасно виявити психологічні, соціальні і економічні зміни в стату-се цієї групи населення. Знання соціальної структури забезпечує конкретну базу для раціональної соціальної дії. Це не повинно дивувати навіть найзатятіших привержен-цев старих діалектичних методів. Поки ясно, що єдино важливим є знання структури економіки, усі інші структуральні формації усередині суспільства можуть рассматривать-ся лише загалом, і ми лише приблизно можемо встановити, наскільки економічні причини визначають їх. Єдине, що здається необхідним, - це економічний аналіз кожної реально існуючої групи. Відколи була розроблена ширша социометрическая техніка соціального аналізу, спрямованого на саму основу соціальної структури, з'явилася можливість для нової лінії розвитку. З социометрической точки зору тотализм неомарксистов виглядає таким же реальним, як тотализм Гегеля для Маркса. В порівнянні з elan (поривом) тоталистических шкіл мислення зусилля соціометрії можуть здатися вузькими. Замість аналізу соціальних класів, що складаються з мільйонів людей, ми займаємося ретельним аналізом невеликих груп. Це відхід від соціального всесвіту до її атомарної структури. З часом шляхом спільних зусиль багатьох дослідників буде знову отримана тотальна картина людського суспільства, але вона буде краще обгрунтована. Це може здатися глибоким падінням після подібної діалектичної зарозумілості. Але це стратегічний відхід до боль-шей об'єктивності.
Інший вид символізму виникає з інших ліній розвитку, які займаються головним чином психологічною теорією. Ілюстрацією цієї тенденції може служити недавня фаза розвитку школи гештальтистов. Же. Ф. Браун і Курт Левин дали схеми соціальних структур і соціальних бар'єрів, які ніхто ще не вивчив емпірично. Умоглядна схема може бути так само шкідливою для розвитку молодої і шукаючої шляхів экспери-ментальной науки, як і політична схема. Є багато ланок в ланцюги міжособових стосунків, які не можна відгадати. Вони вимагають конкретного дослідження в самій групі. Нас цікавлять тут не результати дослідження, наприклад, чи відповідає дослідження можливим фактичним отноше-ниям або ні, нас цікавить контраст між емпіричним і символічним методами процедури. Ми зрозуміли під час социометрической роботи, як недостовірні наші найвдаліші припущення відносно соціальної структури, тому ми предпо-читаем, щоб наші концепції виникали і розвивалися з разви-тием експерименту, і ми не беремо їх готовими з будь-якого апріорного або несоциометрического джерела.
