- •Передмова
- •Біхевіоризм. Теорії соціального обміну п. М. Блау. Різні точки зору на соціальну структуру і їх загальний знаменатель1
- •Короткий огляд збірки
- •Эмерджентные властивості
- •Відмінності в концепції соціальної структури
- •1 Skinner в. F. A Technology of Behavior // Публікований матеріал є 1-ою главою кн.: Skinner в. F. Beyond Freedom and Dignity. N.Y., 1971. P. 3-25. (Переклад а. Гараджи).
- •Область інтересів функціоналізму
- •Природа теорії
- •Функціональні теорії
- •Альтернативна теорія
- •Пояснення соціальної зміни
- •Висновок
- •Гуманістичний напрям
- •1 Znaniecki f. V. The Data of Sociology. Публікований матеріал пред-ставляет собою скорочену 3-у главу кн.: Znaniecki f. V. The Method of Sociology. N. Y., 1934. P. 90-136.
- •Соціологія як теорія "суспільств" або "співтовариств"
- •Соціологія як загальна теорія культурних явищ
- •Теорія соціальних дій
- •Теорія соціальних стосунків
- •Теорія соціальних персонажів
- •Теорія соціальних груп
- •Загальна дефініція соціальних систем
- •Хибні сліди. Скептицизм відносно соціальної еволюції
- •Проблема начал
- •Коли і як почалася держава?
- •Виникнення (emergence), а не почало
- •Які види соціальних феноменів мають певні начала і закінчення?
- •Первісне суспільство як функціонально недиференційоване
- •Роль дифузії в соціальній еволюції
- •Антиеволюційні впливи
- •Головний напрям соціальної еволюції
- •Яким чином еволюційний ключ допомагає нам розуміти суспільство
- •Неомарксизм. Радикальна соціологія
- •Теорія громадських класів
- •Теорія держави
- •Аналіз культури
- •Марксистська антропологія
- •Методологічні проблеми
- •Одновимірне суспільство Нові форми контролю
- •Висновок
- •Ч. Миллс. Висока теорія*
- •Теорії символічного интеракционизма
- •Сфера колективної поведінки
- •Елементарна колективна поведінка. Кругова реакція і соціальне занепокоєння. Природа кругової реакції
- •Механізми елементарної колективної поведінки
- •Елементарні колективні групування
- •Експресивний натовп
- •Громадськість
- •Громадська думка
- •Пропаганда
- •Громадськість, натовп і маса
- •Соціальні рухи
- •Загальні соціальні рухи
- •Специфічні соціальні рухи
- •Експресивні рухи
- •Возрожденческие і націоналістичні рухи
- •Висновки відносно колективної поведінки
- •1Mead g. From Gesture to Symbol //Mead g. Mind, Self and Society. Chicago, 1934. P. 65. 66-76, 78. (Переклад а. Гараджи).
- •Мислення
- •Передумови генезису самозвеличання
- •Дж. Морено. Соціометрія 1
- •Соціометрія і інші соціальні науки (1937) Вивчення структури людського суспільства
- •Типи социометрических процедур
- •Оформлення і вивчення социометрических даних
- •Концепції і відкриття
- •Стратегічна роль соціометрії серед інших соціальних наук
- •Міра социометрического свідомості
- •Три виміри суспільства : зовнішнє суспільство, социометриче-ская матриця і соціальна реальність (1949)
- •Додаткові зауваження про різницю між критеріями діагностичним і дії
- •Социометрические тези
- •Психологічний напрям ф. Гиддингс. Підстави соціології. Ідея социологии1
- •Соціальні закони і причини
- •Природа і мета суспільства
- •Ч. Кулі. Соціальна самость1
- •Ч. Кулі. Первинні группы1
- •У. Томас, ф. Знанецкий
- •Соціокультурний интеграционизм
- •Структурно-функциональный аналіз р. До. Мертон. Явні і латентні функции1
- •Термінологічна плутанина у функціональному аналізі
- •Один термін, різні поняття
- •Одне поняття, різні терміни
- •Основні постулати функціонального аналізу
- •Постулат функціональної єдності суспільства
- •Постулат універсального функціоналізму
- •Постулат необхідності
- •Функціональний аналіз як ідеологія. Консервативність функціонального аналізу
- •Радикальність функціонального аналізу
- •Ідеологія і функціональний аналіз релігії
- •Логіка процедури. Поширеність функціональної орієнтації.
- •Парадигма для функціонального аналізу в соціології
- •1. Явище (явища), якому приписуються функції
- •2. Поняття суб'єктивних передумов (мотиви, цілі)
- •3. Поняття об'єктивних (функції, дисфункції) наслідків
- •4. Поняття соціальною обслуговуваною функцією одиниці
- •5. Поняття функціональних вимог (потреби, передумови існування)
- •6. Поняття механізмів, через які вы-полняются функції
- •7. Поняття функціональних альтернатив (функціональних еквівалентів або заме-нителей)
- •8. Поняття структурного контексту (чи обмежуючого впливу структури)
- •11. Проблеми ідеологічного функціонального аналізу знання
- •9. Поняття динаміки і зміни
- •10. Проблеми, пов'язані зі встановленням достовірності положень функционально-го аналізу
- •Мета парадигми
- •На що має бути звернена увага при функциональ-ном аналізі
- •Явні і латентні функції
- •Евристичні цілі цього розмежування
- •Стандарт демонстративного споживання
- •Деякі функції політичної машини
- •Завершальні зауваження
- •Ендогенні і екзогенні джерела зміни
- •Модель диференціації
- •Наслідки диференціації
- •Примітки
- •Феноменологічна соціологія
Мета парадигми
Перша і основна мета цієї парадигми - дати.. система-тическое керівництво для адекватного і плідного примене-ния функціонального аналізу. Ця мета, очевидно, припускає, що ця парадигма містить деякий мінімальний набір понять, з якими повинен оперувати соціолог для того, щоб здійснити правильно побудований функціональний аналіз. Очевидно також, що ця парадигма час від часу може використовуватися і для критичної оцінки робіт в області функціонального аналізу. Таким чином, вона повинна служити як компактне, скорочене керівництво для проведе-ния досліджень в області функціонального аналізу і для оцінки достоїнств і недоліків раніше виконаних исследова-ний. Недолік місця дозволяє нам розглянути застосування лише частини парадигми для критичної оцінки відібраних в цих цілях досліджень.
По-друге, парадигма повинна підводити нас безпосередньо до постулатів і (що часто мовчазно приймається) предположени-ям, що лежить в основі функціонального аналізу. Як ми вже виявили в перших розділах цієї глави, деякі з цих гіпотез мають дуже велике значення, інші - несуттєві і без них можна обійтися, і, нарешті, треті виявляються сумнівними і такими, що навіть вводять в оману.
По-третє, парадигма намагається зробити соціолога восприимчи-вым не лише до вузько наукового значення різних типів функціонального аналізу, але і до їх політичних, а іноді і до ідеологічних наслідків. У парадигмі особлива увага приділена моментам, де функціональний аналіз припускає прихований політичний світогляд, і моментам, в яких він чинить вплив на "соціальну технологію".
Очевидно, в цій главі не можуть бути детально розглянуті великі і складні проблеми, охоплені нашою парадигмою. Такий розгляд має бути здійснений в спеціальній книзі. У наступному викладі ми обмежимося тільки застосуванням перших частин цієї парадигми до дуже неболь-шому кількості випадків функціонального аналізу в соціології. Час від часу ми використовуватимемо ці випадки як відправні точки для розгляду специфічних проблем, неповно і недосконало проілюстрованих цими исследова-ниями.
На що має бути звернена увага при функциональ-ном аналізі
На перший погляд здається, що простий опис явища, що піддається функціональному аналізу, містить в собі мало або не укладає ніяких труднощів. Мабуть, необхідно описувати це явище "так повно і так точно", як це тільки можливо. Проте при пильнішому розгляді цієї рекомендації відразу стає очевидним, що вона принесе мало користі спостерігачеві. Уявіть собі тільки, з якими труднощами зіткнеться новачок-функціоналіст, распо-лагающий тільки цією рекомендацією, коли він спробує відповісти на питання: що я повинен спостерігати, що я повинен занести в мій протокол спостерігача і що я можу без жодного збитку опустити?
Зовсім не передбачається, що нині можна дати детальну і грунтовну відповідь на ці питання; ми не можемо не визнати, що це питання саме по собі цілком законне і що непрямі відповіді на нього частково були дані. Для того, щоб вичленувати ці імпліцитні відповіді і узагальнити їх, необхідно проаналізувати наявні роботи по функціональному ана-лизу з точки зору того, які типи даних систематично включаються в ці роботи, безвідносно до того, яке явище піддається аналізу і чому включають саме ці, а не інші дані.
Скоро стане очевидним, що функціоналістська орієнтація значною мірою визначає те, що включається в опис явища, підмета інтерпретації. Так, опис магічного обряду або церемоніалу не обмежується описом заклинання або магічної формули, ритуалу і його учасників. Воно включає систематичний опис людей, що беруть участь в ритуа-ле, так само як і глядачів, опис типів і норм взаємодії між виконавцями і аудиторією, зміни в цих стандартах взаємодії в ході церемоніалу. Звідси опис ритуалу викликання дощу у хопи, наприклад, не обмежується описом дій, спрямованих на те, щоб спонукати богів втрутитися в метеорологічні явища. Воно включає також і опис осіб, які в тій або іншій мірі залучені в цей обряд. І опис учасників церемонії (і її глядачів) дається за допомогою структурних понять, т. е. шляхом визначення місця усіх цих людей в їх взаємозв'язаних соціальних статусах.
Короткі витяги з робіт функціоналістів покажуть нам, як функціональний аналіз починається з систематичного опису (і, бажано, із складання схем) статусів і социаль-ных зв'язків осіб, що беруть участь в досліджуваній поведінці.
Обряд, що відмічає досягнення статевої зрілості у дівчат племені чирикахуа : розширена сім'я (батьки і родственни-ки, здатні надати фінансову допомогу) несе витрати по проведенню цієї чотириденної церемонії. Батьки вибирають час і місце її проведення. "Усі члени безпосереднього оточення дівчини і майже усі члени місцевої групи племені беруть участь в церемонії. Гості з інших місцевих груп, так само як і прибулі з віддалених груп, мають бути представлені на церемонії. Число їх зростає у міру наближення останнього дня церемонії". Вождь місцевої групи, до якої належить сім'я дівчини, вимовляє мова, привет-ствуя усіх учасників. Коротше, в цьому описі велика увага звертається на наступні статуси і групи, пов'язані в тій або іншій мірі з церемоніалом, : "дівчина, її батьки і сім'я, місцева група, особливо її вождь, члени інших місцевих груп і плем'я, представлене жителями віддалених поселень" 34.
34 Ор 1 е г М. Е. An outline of Chiricahua Apach Social Organization// Social Anthropology of North American Tribes. Chicago, 1937. P. 173-239; 226-230.
Як ми побачимо свого часу, простий опис церемонії, що показує статуси і приналежність до різних груп осіб, що беруть участь в ній, дає основну ідею функції, выполняе-мой цією церемонією. Коротше кажучи, структурний опис учасників аналізованої діяльності підказує гіпотезу для наступної функціональної інтерпретації.
Інший приклад знову покаже нам характер таких описів, що включають поняття ролі, статусу, приналежності до групи і взаємозв'язку між ними. Стандартизовані реакції на миррири (брат чує лайку на адресу сестри) у австралий-ских аборигенів: коли чоловік лає свою дружину у присутності її брата, то брат поводиться на перший погляд аномальним чином, кидаючи спис в дружину, а не чоловіка.. Подальший опис цього звичаю включає опис статусів його учасників. Сестри є членами клану брата; чоловік - вихідець з іншого клану.
І в даному випадку необхідно відмітити, що в описі встановлюється місце учасників обряду в соціальних структу-рах і ця локалізація виявляється основою наступного функціонального аналізу їх поведения35.
Оскільки ці приклади узяті з дописьменных суспільств, то може здатися, що ця вимога до опису торкається тільки цих суспільств. Звертаючись до інших прикладів функцио-нального аналізу стандартів поведінки, що виявляються в со-временных західних суспільствах, ми, проте, можемо встановити, що така сама вимога пред'являється і до них. Тут же ми зустрічаємося і з іншими вказівками відносно характеру дескриптивних даних", що "вимагаються.
"Комплекс романтичної любові" в американському суспільстві: хоча усі суспільства визнають "випадкові сильні емоційні прихильності", сучасне американське суспільство є одним з небагатьох, яке спекулює на романтичних привязанностях і принаймні в громадській думці робить ці прихильності основою для вибору партнера по браку. Цей характерний стандарт вибору зменшує або усуває вибір партнера батьками або ширшою групою род-ственников36.
35 W а г п е г W. L. A Black Civilization - A Social Study of an Australian Tribe. N. Y., 1937. P. 112-113.
36 LintonR. Study of Man. N. Y., 1936. P. 174-175; P a r s про n s T. Age and Sex in the Social Structure of the United States // ASR. 1942. N 7. P. 604-616; Він же. The Kinship System of the Contemporary United States // American Anthropologist. 1943. N 45. P. 22-38; Він же. The Social Structure of the Family // The Family; Its Function and Destiny. N. Y. 1949. P. 173-201; Merton R. K. Intermarriage and the Social Structure // Psychiatry. 1941. N 4. P. 361-374; Thorner I. Sociological Aspects of Affectional Frustrati - on // Psychiatry. 1943. N 6. P. 157-173.
Необхідно помітити, що підкреслення значення одного стандарту вибору партнера по браку виключає тим самим інші відомі стандарти вибору. Цей випадок показує нам другий тип даних, які бажано включити в опис явищ, що піддаються функціональному аналізу. При описі типи-ческого (модельного) зразка вирішення деякої стандартизиро-ванной проблеми (вибір партнера по браку) спостерігач, в тих випадках коли це можливо, вказує на ті альтернативні образи поведінки, які виключаються першими. Це, як ми побачимо, дозволяє визначити структурний контекст стандарту поведінки і, вказуючи на відповідний порівняльний матеріал, націлює на перевірку функціонального аналізу.
Третій складовий елемент опису деякого явища, що готує грунт для наступного функціонального аналізу цього явища, - ще одна вимога до підготовки зразка для аналізу, - полягає в тому, що опис повинен включати "значення" ..досліджуваної діяльності або стандарту поведінки для членів групи. І дійсно, як скоро стане очевидним, повний і грунтовний аналіз значень, связывае-мых з цим явищем, дуже багато може підказати відносно можливих напрямів функціонального аналізу. Один приклад функціонального аналізу, узятий з робіт Веблена, може проілюструвати цю загальну тезу: "Культурний стандарт демонстративного споживання : демонстративне по-требление відносно дорогих товарів "означає" (символизи-рует) володіння достатнім багатством для того, щоб "дозволити" собі такі витрати. Багатство у свою чергу є почесним. Особи, що здійснюють це демонстративне потребле-ние, отримують задоволення не лише від прямого споживання, але також і від підвищеного соціального статусу, відбиваного думками і стосунками тих, хто спостерігає їх споживання. Цей стандарт існує переважно серед дозвільного класу, т. е. тих, хто може і по більшій своїй частині действитель-но утримується від участі в продуктивній праці" (тут перед нами статусний або ролевий компонент опису). Проте цей стандарт поширюється і на інші соціальні шари, які із заздрості прагнуть наслідувати дозвільний клас і, так само як і він, переживають почуття гордості, марнотратно витрачаючи гроші. Зрештою демонстративне споживання прагне витіснити інші критерії споживання, наприклад "эффектив-ную" витрату грошей #0237.
37 Veblen Т. The Theory of the Leisure Class. N. Y., 1934. P. 25.
Як добре відомо, Веблен в наступному викладі приписує цілий ряд функцій стандарту демонстративного споживання - функції підвищення соціального статусу, його твердження, завоювання "хорошої репутації", демонстрації грошової могутності (р. 84). Ці наслідки, що випробовуються учасниками такого роду стандартизованої діяльності, приносять їм задоволення і значною мірою пояснюють існування самого стандарту. Основа для того, щоб приписати усі ці функції цьому стандарту поведінки, було дано майже повністю вже самим його описом, який включає явні відсилання до (1) статусу тих, хто в тій чи іншій мірі виявляє цей стандарт поведінки; (2) відомим аль-тернативам тому типу споживання, яке виявляється под-черкнуто демонстративним і марнотратним, а не полягає в частому споживанні продукту як такого; (3) різним значенням, які приписуються в цій культурі поведінки демонстративного споживання.
Ці три компоненти зразка, підмета аналізу, ні в якому разі не є вичерпними. Повний описовий протокол, достатній для наступного функціонального аналізу, неминуче охопить деяку сукупність непосред-ственно психологічних і соціальних наслідків поведінки. Але вони можуть бути краще всього досліджені при використанні поняття функції. Для того ж щоб дескриптивний протокол мав оптимальну цінність для функціонального аналізу, необхідно, повторюємо ми, щоб опис явища не проходив по примсі або інтуїції спостерігача, але обов'язково включало б принаймні три вищеназвані характеристики. Хоча ще і багато можна було б сказати про вимоги, що пред'являються до дескриптивної фази аналізу, і ця коротка характеристика зразків опису може послужити користь в тому відношенні, що вона вказує на можливість кодифікування методів функціонального аналізу до такої міри, що в ко-нечном рахунку соціолог-спостерігач вироблятиме наблюде-ния, керуючись певною схемою.
Ще один приклад проілюструє інші вимоги, що пред'являються до опису аналізованого явища, : табу на браки поза групою. Чим більше міра групової солідарності, тим більше негативним стає відношення до браків, одних з партнерів в яких являється член іншої групи. "Безразлич-но, що є причиною прагнення до груповий солидарно-сти.". Брак з партнером з боку означає або відхід члена групи в іншу, або ж прийом в групу члена, який не був повністю социализован в плані цінностей, відчуттів і обы-чаев цієї группы38.
38 A d a m s R. Interracial Marriage in Hawaii. P. 197-204; MertonR.K. In - termarriage and the Social Structure; op. cit.'P. 368-369; D a v i s K. Intermarriage in Caste Societies // American Anthropologist. 1941. N 43. P. 376-395.
Цей уривок підказує нам четвертий тип даних, які слід включати в опис соціальних або культурних зразків, перш ніж піддати їх функціональному аналізу. Учасники даної соціальної практики неминуче мають деяку сукупність мотивів для конформної або відхиляючої поведінки. Опис повинен, в тій мірі, в якій це можливо, включати звіт про ці мотивації. Але ці мотиви не повинні змішуватися, як ми вже це бачили, ні з (а) об'єктивними стандартами поведінки, ні з (б) социальны-ми функціями цих стандартів. Включення мотивів в опис явищ допомагає пояснити психологічні функції, выполняе-мые цим стандартом поведінки, і часто дає ключ до понима-нию його соціальних функцій.
До теперішнього часу ми розглядали явища, які є явно вираженими стандартами діяльності і вірувань, стандартами, що визнаються як такі членами цього суспільства. Так, члени цього суспільства можуть з різною мірою точності описати контури церемоніалу, символізуючого досягнення дівчатами племена чирикахуа статевої зрілості, вибір чоловіка(и) на основі комплексу романтичної любові, ритуал миррири у австралійських абориге-нов, інтерес, що проявляється до демонстративного споживання, і табу, накладене на вибір шлюбного партнера поза групою. Усе це складові елементи, що явно входять в цю культуру і як такі більш менш відомі усім тим, хто належить до цієї культури. Представники громадських наук, проте, не обмежуються цими явищами і визнаними культурою стандартами поведінки. Час від часу вони відкривають приховані стандарти культури, деяку сукупність звичаїв або переконань, які впорядковані так же строго, як і явні стандарти, але які не розглядаються їх учасниками як нормативні, регулятивні приписи поведінки. Прикладів такого роду дуже багато. Так, статистика показує, що в квазікастовій ситуації, яка визначає стосунки між неграми і білими в США, пануючим видом міжрасових браків (у тих випадках, коли вони мають місце) є браки між білими жінками і неграми-мужчина-ми. Хоча цей стандарт ув'язнення міжрасових браків, який ми можемо назвати гипозамией, і не являється институционализи-рованным, він є напрочуд стійким.
Або ж розглянемо інший приклад фіксованого, але, очевидно, неусвідомленого стандарту поведінки. Малиновский повідомляє, що жителі Тробриандских островів, спільно заня-тые спорудженням каное, займаються не лише виконанням цього чисто технічного завдання, але встановлюють і зміцнюють зв'язки між собою в процесі роботи. Багато що з того, що останнім часом було виявлене з питання про ті первинні групи, які називаються "Неформальними органлз-ациями", має відношення до тих стандартів поведінки, які спостерігаються дослідниками суспільства, але не усвідомлюються, принаймні повністю, його учасниками.
Усе це вказує на п'яту вимогу до дескриптивного протоколу: закономірності поведінки, пов'язаної з деятельно-стью, яка номінально розглядається як головна, мають бути включені в протокол спостерігача (хоча вони і не є частиною явного культурного стандарту), оскільки ці закономірності, що мимоволі проявляються, часто дають нам основний ключ до специфічних функцій усього стандарту. Як ми побачимо, включення цих "мимовільних" закономірностей в дескриптив-ный протокол майже відразу ж направляє увагу дослідника у бік того, що ми назвали прихованими функціями.
Підсумовуючи усе вищевикладене, дескриптивний протокол повинен тоді включати:
встановлення положення учасників стандартизованої поведінки в соціальній структурі - диференціальна участь;
розгляд альтернативних способів поведінки, що виключаються завдяки переважанню спостережуваного стандарту (т. е. слід звертати увагу не лише на те, що відбувається, але і на те, що усувається завдяки існуючому стандар-ту);
3) емоційне і раціональне значення, що вкладається учасниками в цю стандартизовану поведінку;
відмінність між мотивами участі в такого роду поведінці і його об'єктивною стороною;
закономірності поведінка, що не усвідомлюється учасниками, які проте пов'язані з головним стандартом поведінки.
Мабуть, що усі ці вимоги до протоколу спостерігача далекі від повноти, але все таки вони є першим, пробним кроком у напрямі специфікації моментів спостереження, які полегшують наступний функцио-нальный аналіз. Вони були запропоновані для того, щоб служити як конкретніші рекомендації, ніж ті, які зазвичай зустрічаються в загальних вказівках про методику дослідження, як, наприклад, рекомендації спостерігачеві бути уважним до "контексту ситуації".
