Структурно-функциональный аналіз р. До. Мертон. Явні і латентні функции1

^{1 Merton R. До. Social Theory and Social Structure. Glencoe, 1957 {Пере-вод Ю. Асеева). Уперше опублікований в кн.: Структурно-функциональный аналіз в сучасній соціології. Вып. 1. М., 1968. С. 82-179.}

Функціональний аналіз являється як найперспективнішим, так, мабуть, і найменш систематизованим напрямом серед сучасних соціологічних теорій. Розвиваючись одновре-менно на багатьох інтелектуальних фронтах, він ріс швидше вшир, чим углиб. Досягнення функціонального аналізу такі, що можна з повною підставою стверджувати, що ті великі очікування, які були з ним пов'язані, будуть поступово здійснені. Сучасні ж слабкості функціонального анали-за говорять про необхідність періодично переглядати про-шлое, щоб краще будувати майбутнє.

Ці періодичні переоцінки корисні вже хоч би тому, що вони виявляють багато труднощів, які інакше залишалися б невисловленими і не розглянутими у відкритій дискусії.

Як і усі схеми інтерпретації, функціональний аналіз грунтується на потрійному союзі теорії, методу і фактів. З цих трьох союзників метод, поза сумнівом, є найслабкішим. Багато великих дослідників, що працюють в області функцио-нального аналізу, займалися створенням його теоретичних поло-жений, так само як і проясненням його основних категорій; деякі зверталися до фактів, що мають пряме відношення до функціональної теоретичної схеми; і лише дуже небагато висловлювалися з питання про те, як повинен здійснюватися функціональний аналіз. Проте само велика кількість і різноманітність робіт, що проводяться у рамках цього напряму, з необходимо-стью призводить до ув'язнення, що дослідники користуються якимись методами, а це у свою чергу будить надію, що, спостерігаючи їх роботу, ми зможемо багато чому навчитися.

Хоча методи і можуть дуже плідно розглядатися без звернення до теорії або до засадничих фактів - це, власне, і складає завдання методології або логіки наукового дослідження, - все ж для емпіричних дисциплін пліднішими будуть такі дослідження методу, які враховують належним чином як теоретичні проблеми, так і основні дані, бо використання "методу" включає не лише логіку, але також і практичні проблеми согласова-ния даних з вимогами теорії, можливо, на жаль тих, хто повинен долати труднощі дослідження. Така принаймні наша передумова.

Тому наш виклад супроводжуватиметься систематиче-ским оглядом деяких з основних положень функціональної теорії.

Термінологічна плутанина у функціональному аналізі

З самого моменту виникнення у функціональний метод в соціології проникла термінологічна плутанина. Дуже часто один і той же термін використовується для позначення різних понять, так само як одне і те ж поняття позначається різними термінами. Як ясність аналізу, так і адекватність наукової комунікації стають жертвами цього легкомыслен-ного вживання слів. Частенько функціональний аналіз страждає від неумисної зміни концептуального содер-жания деякого терміну, а комунікація з іншими блокиру-ется, коли тотожний, по суті, характер мислимого змісту затемняється застосуванням для його позначення цілого ряду різних термінів. Для того, щоб переконатися, як сильно конфліктуючі словники функціонального аналізу затемняють його концептуальну ясність і блокують наукову комунікацію, нам досить простежити хоч би деякі з численних і химерних вживань поняття "функція".