Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
EMM.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
4 Мб
Скачать
☆

Розділ 5. Моделювання економічного ризику

5.1. Ризик як економічна категорія. Об'єкт, суб'єкт, джерело ризику

Наголосимо, що об'єктивно наявні невизначеність, конфлікт­ність, брак інформації на момент оцінювання та прийняття управ­лінських рішень, неоднозначність прогнозів, зміни в оточуючому середовищі й у самій системі, еволюційні трансформаційні про­цеси, обмаль часу для наукового обґрунтування значень економіч­них і фінансових показників та підтримки прийняття відповідних рішень породжують ризик.

Вивчаючи та враховуючи ризик, необхідно мати чітке уявлен­ня про його об'єкт, суб'єкт, джерела. Слід також звернути увагу на те, що ризик має діалектичну об'єктивно-суб'єктивну струк­туру.

Об'єктивність ризику у фінансово-економічній сфері ґрунту­ється на тому, що він існує внаслідок об'єктивних, притаманних економіці категорій конфліктності, невизначеності, розпливчастості відсутності вичерпної інформації на момент оцінювання та прийняття управлінських рішень.

Суб'єктивність ризику зумовлюється тим, що в економіці (біз­несі) діють реальні люди (інвестори, менеджери, управлінські команди, бізнесмени) із власним досвідом, психологією, інтере­сами, преференціями, схильністю чи несхильністю до ризику.

Об'єктом ризику називають економічну систему, оцінити ефективність та умови функціонування якої на перспективу ви­черпно та з необхідною точністю неможливо.

Суб'єкт ризику— особа або колектив, зацікавлені в результа­тах управління об'єктом ризику із відповідною компетенцією щодо управління й прийняття відповідних рішень стосовно об'єкта ризику.

Джерела ризику — це чинники (процеси, явища), що спричи­няють невизначеність, конфліктність.

З огляду на викладене, пропонується таке визначення еко­номічного ризику.

Ризик — це економічна категорія, котра відображає харак­терні особливості сприйняття зацікавленими суб'єктами еко­номічних відносин об'єктивно наявних невизначеності та конф­ліктності, іманентно притаманних процесам цілепокладання, управління, прийняття рішень та оцінювання, обтяжених мож­ливими загрозами й невикористаними можливостями.

Це визначення ґрунтується на системному підході до категорії економічного ризику і вказує на необхідність аналізу впливу на об'єкти управління сукупності внутрішніх і зовнішніх чинників і надсистеми, а також урахування ставлення до ризику суб'єктів господарювання (суб'єктів ризику).

Система постулатів стосовно ризику як економічної категорії

Постулат 1. Всеосяжність ризику. Не обтяжених ризиком суб'єктів господарювання практично не існує.

Ризик зумовлений необхідністю подолання невизначеності, конфлікту на підставі певних суджень, прийняття відповідних гі­потез тощо. Наголосимо, що невизначеність як така залишається завжди, але для конкретного суб'єкта господарювання (управлін­ської команди) ця невизначеність і конфлікт трансформується у ризик, який має відповідну об'єктивно-суб'єктивну структуру

Постулат 2. Ризиком обтяжені передбачення, прогнози, оскіль­ки майбутнє стосовно економічних процесів неможливо передба­чити вичерпно, в усіх деталях.

Постулат 3. Ризик виникає у процесах цілепокладання, оціню­вання. У теорії систем ризик розглядають як одну із системних характеристик, як властивість, притаманну будь-яким видам ціле­спрямованої діяльності. Ця системна характеристика виявляється як конфлікт між окремими цілями суб'єкта господарювання (суб'єкта ризику), як невизначеність стосовно реалізації цілей, зміст, напрям і умови досягнення яких чітко незрозумілі суб'єк­тові управління (прийняття рішень).

Ризик також пов'язаний з очікуваннями, рішеннями зацікав­лених суб'єктів господарювання, оскільки його не існує безвід­носно до цих суб'єктів (у природи немає поганої погоди). Відсут­ній ризик для тих суб'єктів господарювання, котрі не мають влас­ної зацікавленості стосовно функціонування й розвитку певної економічної системи, коли конкретна сфера діяльності їх не сто­сується або якщо відповідальність можна перекласти на інших суб'єктів господарювання, чи на суспільство загалом.

Постулат 4. Необхідно чітко розрізняти ризик як економічну категорію та його кількісну міру (кількісну оцінку ступеня ризи­ку). Водночас аналіз низки наукових праць показує неможливість виокремлення одного чи двох загальних показників ризику.

Однак нерідко плутають ризик та одну із його кількісних оці­нок. Постулюють, зокрема, що ризик — це ймовірність несприят­ливої події, забуваючи при цьому про низку інших показників кіль­кісної міри ризику. Разом із тим означення ризику як економічної категорії не має відбивати лише одну грань такого багатогранно­го феномена, як ризик.

Міра ризику є вектором, одна група компонент якого кількіс­но характеризує окремі грані ризику як об'єктивної категорії. Решта враховує ставлення його суб'єктів до невизначеності, кон­флікту і, відповідно, до ризику.

Постулат 5. Структура й міра ризику діалектично змінюються в часі під впливом змін (трансформації) зовнішнього та внутрішньо­го середовища, дії низки об'єктивних та суб'єктивних чинників.

Постулат 6. Вимірювання ризику ґрунтується на загальних методологічних положеннях теорії вимірювання, яка є підґрун­тям будь-яких вимірювань. Згідно з цією теорією вимірюються властивості емпіричних об'єктів, а не самі об'єкти, хоча жодна властивість не може існувати поза реальним об'єктом, а певною властивістю можуть бути наділені різні об'єкти.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]