Функція корисності з інтервальною нейтральністю до ризику

Необхідно зазначити, що функція корисності з інтервальною нейтральністю відображає ставлення до ризику особи, для якої характерна нейтральна позиція щодо ризику за умов, що резуль­тат (грошовий дохід, багатство) перебуває в певних межах. Разом з тим при розгляді всього інтервалу зміни результату, корисність якого оцінюється, ставлення до ризику не буде нейтральним.

а)

U(x)

б)

Мал. 5.7. Інтервальна нейтральність:

а — глобальна несхильність до ризику;

б — глобальна схильність до ризику

Зростаюча функція з інтервальною нейтральністю до ризику, яка відображає глобальну несхильність до ризику (опукла вгору), має такий вигляд:

На мал. 5.7 (а) зображено графік такої функції для випадку, коли

Зростаюча функція з інтервальною нейтральністю, яка відо­бражає глобальну схильність до ризику, має такий вигляд:

і= 1,..., п.

На мал. 5.7 (б) зображено графік такої функції для випадку, коли

Задача.

Припустимо, що людина яка має дохід у 1,5 тис. грн., оцінює нове місце роботи. Перше місце роботи пов’язане зі стабільною заробітною платою у 2,0 тис. грн.. Друге місце роботи пов’язане з ризиком або мати заробітну платню 3,0 тис. грн. з імовірністю 0,5, або заробітну платню у 1,0 тис. грн.. Третє місце роботи теж пов’язане з ризиком мати заробітну платню 4,0 тис. грн.. з імовірністю 0,5 або не мати заробітної платні взагалі.

Функція корисності відображає несхильність цієї людини до ризику. Відомо деякі значення функції корисності;

х, заробітна плата, тис. грн..	U(x), значення функції корисності
1,0	10
1,5	13
1,6	14
2,0	16
3,0	18
4,0	20

Яке місце доцільне обрати цій людині?

5.4. Основні засади управління економічним ризиком. Принципи управління ринком

Управління ризиком має забезпечити оптимальне для підприєм­ця співвідношення результатів економічної діяльності та ризику, яким вона обтяжена. Необхідною умовою розв'язання проблеми ри­зику є чітке усвідомлення цілей діяльності фірми. Виходячи з кон­кретних цілей, слід здійснювати збирання, обробку та аналіз ін­формації про зовнішнє середовище, про внутрішні показники фі­нансової, виробничої, комерційної діяльності фірми в минулому та в поточному періоді, а також прогнози щодо майбутнього.

Управління ризиком у широкому сенсі — це процес виявлення й оцінювання ризиків, а також вибір методів та інструментів управління для оптимізації ризику. Це необхідність використову­вати в управлінській діяльності різноманітні підходи, процеси, заходи, які дають змогу певною мірою (наскільки це можливо) прогнозувати можливість настання ризикованих подій і домага­тися зниження ступеня ризику до допустимих меж.

Необхідно визначити основні принципи процесу управління ризиками

Принцип максимізації, який передбачає прагнення найширшого аналізу можливих причин і чинників виникнення ризику, тоб­то цей принцип наголошує необхідність зведення рівня невизна­ченості до мінімуму.

Принцип мінімізації означає, що управлінці намагаються звес­ти до мінімуму, по-перше, спектр можливих ризиків, і, по-друге, мінімізувати рівень впливу ризику на свою діяльність.

Принцип адекватності реакції полягає в необхідності адекват­но і швидко реагувати на зміни, які можуть призвести до виник­нення ризику.

Принцип прийняття — управлінці (підприємці) можуть при­йняти на себе лише обґрунтований ризик.