2.Дохід (виручка) від реалізації продукції, його планування
Дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг залежить від основної діяльності підприємств. Тому на нього припадає найбільша частка внутрішніх грошових надходжень. Він є основним джерелом грошових доходів і фінансових ресурсів підприємств. Дохід від реалізації продукції є фінансовою категорією, яка виражає грошові відносини між постачальниками, посередниками і покупцями.
Процес виробництва завершується доведенням продукції до споживача. Реалізація продукції (Т – ГІ) - це кінцева стадія кругообігу коштів підприємства (Г – Т…В…Т І-Г І ), яка є його важливим показником.
Для підприємства - виробника реалізація продукції є свідченням, що вона за споживчими властивостями, якістю та асортиментом відповідає суспільному попиту і потребам покупців.
На практиці можуть використовуватись два методи визначення моменту реалізації продукції:
І. продукцію відвантажено або відпущено споживачу (відбулася передача права власності), - метод нарахування;
ІІ. одержано кошти на рахунок постачальника за реалізовану продукцію - касовий метод.
Дохід від реалізації продукції (товарів) визначається у разі наявності наступних умов (мал.3.5). Дохід не може бути визнаний, якщо витрати не підлягають достовірній оцінці. Будь-який аванс, вже отриманий за продаж продукції чи товарів, визначається як зобов'язання.
Визначений дохід від реалізації продукції не коригується на величину сумнівної і безнадійної заборгованості. Дохід оцінюється за справедливою вартістю компенсації, яка була отримана або підлягає отриманню.
При фінансовій оцінці доходу істотним є правильне тлумачення двох різновидів доходу: валового та чистого. Валовий дохід містить у собі валовий приплив економічної вигоди, що його одержало (або має одержати) підприємство. Суми, які утримуються у формі податків (акцизний збір, податок на додану вартість тощо), не становлять економічної вигоди. Тому вони виключаються із валового доходу та визначають процес формування чистого доходу.
Чистий дохід (ЧД) від реалізації продукції визначається за формулою:
ЧД = Д - ПДВ -A3 -ІЗП -ІВ, де
Д - дохід (виручка) від реалізації продукції ;
ПДВ - податок на додану вартість;
A3 - акцизний збір ;
ІЗП - інші збори та податки;
ІВ - інші вирахування з доходу (знижки, уцінки, повернення проданих товарів).
Отже, дохід (виручка) від реалізації продукції - це валова сума грошових коштів, яка надійшла або має надійти на рахунок в банку чи до каси підприємства. Вчасне надходження виручки - дуже важливий момент у господарчій діяльності підприємства.
По-перше, виручка від реалізації продукції є основним регулярним джерелом для підприємства за питомою вагою серед усіх можливих надходжень коштів.
По-друге, процес кругообігу коштів підприємства закінчується реалізацією продукції і надходженням виручки, що означає відновлення витрачених на виробництво грошових коштів і створення необхідних умов для відновлення наступного кругообігу. Від величини виручки залежить не тільки внутрішньовиробниче відшкодування витрат і формування прибутку, а й вчасність і повнота податкових платежів, погашення банківських кредитів, сталість фінансового стану підприємства, стан його оборотних коштів.
Затримка надходження доходу від реалізації продукції паралізує роботу підприємства: воно не може своєчасно розрахуватися з постачальниками, затримує виплату заробітної плати робітникам і службовцям, розрахунки з бюджетом.
В кінцевому рахунку це призводить до зменшення обсягу виробництва, штрафів, санкцій та врешті-решт не тільки до втрати прибутку підприємства-постачальника, але і до зупинок виробництва на суміжних підприємствах.
Структура доходу (виручки) від реалізації продукції може бути представлена такою схемою:
Розмір доходу (виручки) від реалізації продукції, за інших однакових умов, залежить від:
Кількості, асортименту та якості продукції, що підлягає реалізації;
Рівня реалізаційних цін і розрахункової дисципліни.
Обсяг реалізованої продукції прямо впливає на величину виручки, а сама кількість реалізованої продукції залежить від обсягу виробництва товарної продукції і зміни величини перехідних залишків нереалізованої продукції на початок і кінець року. Асортимент реалізованої продукції справляє двобічний вплив на величину виручки. Зростання в загальному обсязі реалізованої продукції питомої ваги асортименту з більш високою ціною збільшує величину виручки і навпаки.
Прямий вплив на розмір виручки спричиняє й рівень відпускних цін. У свою чергу, на рівень цін впливають якість і споживчі властивості, строки реалізації продукції, попит і пропозиція на ринку. За умов ринкової економіки існують вільні, фіксовані і регульовані ціни.
Фіксовані ціни встановлюються державою, переважно на послуги першої необхідності і на товари, які монопольно виготовляються державою (газ, електроенергія та інші).
Регульовані ціни встановлюються регулюванням рівня рентабельності товарів першої необхідності, наприклад, хлібобулочних виробів, продуктів дитячого харчування тощо. При цьому державою встановлюються індикативні ціни - мінімальний і максимальний рівні цін.
У решті випадків користуються вільними цінами, тобто цінами, які склалися на ринку під впливом попиту і пропонування за домовленістю сторін - постачальників і споживачів.
Планову виручку від реалізації продукції визначають методом прямого рахунку, множенням кількості реалізованих виробів на їхню реалізаційну ціну і додаванням отриманих сум за всією номенклатурою виробів.
Виручку від реалізації кожної номенклатури виробів визначають за формулою:
В = Р х Ц, де
Р - кількість реалізованих виробів;
Ц - ціна реалізації кожного виробу.
Обсяг реалізації можна розрахувати, виходячи з товарного випуску виробів у плановому періоді, додаючи залишки виробів на початок планового періоду і віднімаючи такі на кінець планового періоду.
Плановий обсяг реалізації розраховують за формулою:
Р= З1 + Т – З2 , де
З1 та З2 - залишки кожного виду готових виробів на складі на початок – З1 та на кінець – З2 планового періоду;
Т - випуск товарної продукції в плановому періоді.
Коли асортимент виробів надто великий, розрахунок плану реалізації можна здійснювати комбінованим методом. Дохід від реалізації основних видів продукції визначають методом прямого рахунку, а для підрахунку доходу від реалізації виробів іншого асортименту користуються укрупненим методом, виходячи із загального випуску товарної продукції у запланованому періоді у відпускних цінах і загальної суми вхідних і вихідних залишків. У цих розрахунках треба мати на увазі, що в бухгалтерському обліку дані про залишок готової продукції містяться в оцінці за собівартістю продукції, через що виникає потреба визначення середнього за підприємством коефіцієнта співвідношення між відпускними цінами товарів і їх собівартістю, бо планувати обсяг виручки від реалізації потрібно як раз за відпускними цінами. Коефіцієнт співвідношення розраховується діленням товарної продукції у відпускних цінах і виробничої собівартості за IV квартал звітного року для вхідних залишків і за IV квартал планованого року - для вихідних залишків.