5. Планування і прогнозування прибутку підприємства

Планування і прогнозування прибутку суб'єктами господарювання є необхідною умовою для складання поточного і перспективного фінансового планів.

Планування прибутку - це складний процес, який включає економічний аналіз виробничих і фінансових показників за період, що передував плановому, з метою досягнення максимальної погодженості між кількісними та якісними показниками плану з випуску продукції (товарів, робіт, послуг), її реалізації, собівартості, підрахунок резервів підвищення випуску продукції, зниження витрат на виробництво, особливо непродуктивних.

Якісне складання плану з прибутку дозволяє правильно визначити обсяг платежів у державний бюджет і суму прибутку, яка залишається на підприємстві для забезпечення розширеного виробництва, здійснення необхідних витрат на розвиток соціальної сфери, матеріальне заохочення робітників.

У плануванні прибутку беруть участь усі виробничі і функціональні підрозділи підприємства, що допомагає належним чином визначити внутрішньогосподарські резерви виробництва та раціонально використовувати матеріальні, трудові і фінансові ресурси.

На підприємствах виробничої сфери можуть бути застосовані три методи розрахунку валового прибутку від реалізації продукції:

прямого (по-асортиментного) розрахунку;

 за показником витрат на одну гривню продукції;

 економічний (аналітичний) метод .

Метод прямого (по-асортиментного) розрахунку використовується на невеликих і середніх підприємствах. Прибуток розраховується за окремими видами продукції, основними показниками при плануванні прибутку виступають: найменування та обсяг виробництва і реалізації відповідної номенклатури (асортименту);

оптова ціна за одиницю продукції;

собівартість одиниці реалізованої продукції.

Прибуток за методом прямого (поасортиментного) розрахунку визна­чається за формулою:

П = В - С, де

П- валовий прибуток від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

В - дохід (виручка) від реалізації продукції (без ПДВ, A3, інших зборів, або податків з обороту);

С - собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).

При цьому використовуються дані про обсяги реалізації за кожною асор­тиментною позицією, які були одержані під час складання плану обсягу реалізації продукції.

Приклад 1

Розрахунок плану валового прибутку від реалізації продукції по підприємству на 2008 рік (ціни договірні)

Найме-нування виробів і послуг	Оди-ниця ви-міру	Плановий обсяг реалізації в нату-ральному виразі	Оптова ціна за одини-цю, грн.	Плановий обсяг реалізації у грошовому виразі, тис. грн.	Собі-вартість реалізо-ваної продукції, грн..	Обсяг реалізації за плановою собівартістю, тис. грн.	Валовий прибуток від реалізації
А	1	2	3	4=2*3	5	6=2*5	7=4-6
Стільці	шт.	10200	80	816,000	65,0	663,0	+153,0
Крісла	шт.	6300	630	3969,0	436,0	2680,09	+1288,91
Всього				4785,0			1441,91

Основною перевагою складання плану прибутку за методом прямого розрахунку є простота й достовірність. Однак він обмежує можливості виявлення

внутрішніх резервів зростання прибутку в процесі планування.

Розрахунок прибутку на основі показника витрат на 1 грн. продукції. Цей метод може застосовуватись по підприємству в цілому з розрахунку прибутку від випуску, реалізації всієї продукції. При плануванні прибутку цим методом повинні бути використані дані про виробничі витрати, реалізацію продукції у попередньому періоді та очікувану їх зміну в наступному періоді.

Приклад 2.

Витрати на 1 грн. продукції, що реалізується у звітному періоді складають 75 коп. (розраховується діленням собівартості реалізованої продукції на обсяг реалізації у відпускних цінах). Планується зниження витрат на 1 грн. продукції, що буде реалізована на 2 коп. Обсяг реалізації в плановому періоді - 2000 тис. грн.

1-й варіант розрахунку. Витрати на 1 грн. реалізованої продукції, що планується, - 73 коп (75-2), повна собівартість реалізованої продукції, що планується, 1460 тис. грн (2000 х 0,73). Прибуток від реалізації продукції в плановому періоді - 540 тис. грн. (2000 -1460).

2-й варіант розрахунку. Витрати на 1 грн. реалізованої продукції, що планується, - 73 коп (75 - 2). Прибуток на 1 грн. продукції, що її буде реалізовано в плановому періоді - 27 коп. (100 - 73).Прибуток від реалізації продукції плановому періоді - 540 тис. грн. (2000 х 0,27).

Як і попередній метод планування прибутку, цей метод також бракує можливості визначити вплив окремих чинників на обсяг валового прибутку, його зміну.

Економічний (аналітичний) метод. З його допомогою на підприємстві може бути визначено не тільки загальну суму прибутку, але і вплив на неї зміни таких чинників, як:

• обсяг виробництва (реалізації) продукції;

• собівартість продукції;

• рівень відпускних цін і рентабельність продукції;

• асортимент та якість продукції;

Розрахунок прибутку цим методом здійснюється окремо за порівняною продукцією (це продукція, що виробляється у попередньому періоді) та непорівнянною продукцією (це продукція, що не вироблялася на підприємстві у попередньому періоді).

Розрахунок прибутку за порівняною продукцією здійснюється в такій послідовності:

1. визначається очікуваний базовий прибуток і базова рентабельність;

2. порівняна продукція планового періоду визначається за собівартістю періоду, що передував плановому ;

3. виходячи з рівня базової рентабельності продукції, розраховується прибуток за порівнянною продукцією у плановому періоді;

4. розраховується вплив окремих чинників на зміну прибутку в періоді, що планується.

Прибуток від випуску (реалізації) непорівнянної продукції може бути розрахований методом прямого розрахунку, якщо є відповідні вихідні дані. За браком таких, прибуток розраховується для всієї непорівнянної продукції з використанням показника середньої рентабельності продукції за підприємством.

При плануванні прибутку слід враховувати також і зміну його в залишках нереалізованої продукції за допомогою наступної формули:

ВП_РП = П_ЗПП + П_ВП – П_ЗКП, де

ВП_РП - валовий прибуток від реалізації продукції;

Ц_ЗПП - прибуток у залишках нереалізованої продукції на початок планового періоду;

П_ВП - прибуток від випуску продукції;

П_ЗКП - прибуток у залишках нереалізованої продукції на кінець планового періоду.

Прибуток у залишках нереалізованої продукції можна розрахувати методом прямого розрахунку. Але, як правило, складно визначити асортимент, перелік виробів у залишках продукції.

Тому прибуток у залишках нереалізованої продукції часто розраховується за допомогою показника рентабельності продукції. При цьому:

• П рибуток у залишках нереалізованої продукції на початок планового періоду = собівартість залишків нереалізованої продукції на початок планового періоду х Рентабельність продукції (середня) у попередньому періоді (або в 4-ому кварталі попереднього року)

:

• Прибуток у залишках нереалізованої продукції на кінець планового періоду = собівартість залишків нереалізованої продукції на кінець планового періоду х Рентабельність продукції на підприємстві (середня) в період, що планується (або в 4-ому кварталі планового року)

Зведений розрахунок валового прибутку від реалізації продукції можна представити наступним чином (тис. грн.):

Приклад 3.

1. Залишки нереалізованої продукції на початок планового періоду:

- за оптовими цінами 360 за виробничою собівартістю 305

Прибуток в залишках нереалізованої продукції (360-305) 55

2. Випуск продукції у плановому періоді:

- за оптовими цінами 13680 за собівартістю реалізованої продукції 11595

Прибуток від випуску продукції (13680 - 11595) 2085

3. Залишки нереалізованої продукції на кінець планового періоду:

- за оптовими цінами 300 за виробничою собівартістю 255

Прибуток в залишках нереалізованої продукції (300 - 255) 45

4. Реалізація в плановому періоді: (1+2-3):

- за оптовими цінами 13740 за собівартістю реалізованої продукції 11645

Валовий прибуток від реалізації продукції: (13740-11645) 2095

Аналітичний метод розрахунку планового прибутку називають ще перевірочним методом. Найкращі результати з точки зору якості планування він дає за поєднання двох методів, коли поасортиментний розрахунок прибутку доповнюється через розрахунок за допомогою показника базової рентабельності.

5. Рентабельність як відносний показник ефективності

роботи підприємства

Міру прибутковості функціонування підприємства найточніше визначають показники рентабельності.

Рентабельність — це якісний вартісний показник, що характеризує рівень віддачі витрат або міру використання наявних ресурсів у процесі виробництва і реалізації товарів, робіт і послуг.

В економічному аналізі, бізнес-плануванні, аудиті найчастіше використовують показники рентабельності, що визначають прибутковість підприємств у співвідношенні до вкладених фінансових ресурсів (ресурсні показники рентабельності) або до поточних витрат на виробництво продукції (витратні показники рентабельності).

1. Основним показником рентабельності діяльності під­приємства (рентабельності капіталу) є відношення одер­жаного прибутку як фінансового результату діяльності (до оподаткування) до всього вкладеного капіталу:

П

Rд = ──── х100 %, де

К

Rд — рентабельність діяльності підприємства;

П — прибуток без вирахування податку на прибуток;

К — середній за аналізований період залишок власного и позикового капіталу підприємства (або суми всіх активів).

У знаменнику цієї формули, залежно від цілей обчислення рентабельності, можуть фігурувати або лише власні фінансові ресурси, що вкладені в основні засоби та оборотні кошти, або всі фінансові ресурси підпри­ємства — власні та позикові. Цей показник характеризує прибутковість підприємства стосовно наявних фінансових ресурсів, які є в його розпорядженні, тобто такий показ­ник є ресурсним. Рентабельність використання фінансових ресурсів може бути підвищена, якщо підприємство досягає того самого обсягу прибутку, але зменшує при цьому суму коштів, вкладених в основні засоби та оборотні кошти (наприклад реалізує частину машин, устаткування, якщо вони використовуються не досить ефективно, знижує залишки виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції, товарів, вивільнює гроші, іммобілізовані в дебіторську заборгованість).

На практиці часто застосовується показник "чистої" рентабельності використання фінансових ресурсів. Він обчислюється за аналогією з показником загальної рента­бельності , лише в чисельнику береться прибуток, зменшений на внесені за його рахунок податки до державного бюджету. Він характеризує розрахункову рентабельність, тобто прибутковість, яка враховує прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства.

Інший економічний смисл має показник "рентабельність операційних витрат", який визначається таким чином:

По.д.

Rо.в. = ──── х 100 %, де

С

Rо.в. — рентабельність операційних витрат підприємства;

П о.д. — прибуток від операційної діяльності;

С — операційні витрати (поточні витрати на вироб­ництво продукції та на інші види операційної діяльності).

На відміну від ресурсних показників, рентабельність операційних витрат характеризує прибутковість поточних витрат, вигідність для підприємства виробництва певних видів продукції, виконання певних робіт, надання платних послуг і витрат на інші види операційної діяльності (тому він являє собою витратний показник рентабельності). Ресурси, якими володіє підприємство, впливають на рівень цього показника незначною мірою — лише у тій частині собівартості, яка дорівнює амортизації основних засобів і зносу нематеріальних активів, а також витратам на поточний, середній і капітальний ремонти основних засобів. Основними факторами зростання рентабельності операційної діяльності є зниження витрат на виробництво товарів, робіт і послуг, а також підвищення їх продажних цін.

Для економічного аналізу діяльності підприємств використовуються показники рентабельності основної то­варної продукції та окремих видів товарів, робіт і послуг. 3 огляду на порядок обліку витрат на виробництво про­дукції (мається на увазі не включення до собівартості окремих видів продукції таких операційних витрат, як адміністративні витрати, витрати на збут, нерозподілені постійні загальновиробничі витрати) рекомендується визначати такі показники рентабельності основної товарної продукції:

Р - С р.п.

R п. = ───────── х 100 %, де

С р.п.

R п — рентабельність продукції підприємства;

Р — виручка від реалізації товарів, робіт, послуг в оптових цінах (без ПДВ);

С р.п. — операційні витрати на випуск реалізованої продукції.

П вал.

R вал. = ────── х 100 %, де

. С в.

R вал. --- рентабельність продукції за валовим прибутком;

П вал. — валовий прибуток;

С в. — виробнича собівартість продукції.

Різниця між величинами С р.п. і С_в. у цих формулах визначається особливостями формування виробничої собівартості продукції та операційних витрат згідно з П(С)БО 3 і П(С)БО16 національних стандартів бухгалтерського обліку. За логікою таких формул можна розраховувати також і рентабельність окремих видів продукції (робіт, послуг):

Ц в. - СВ

R в = ─────── х 100 %, де

СВ

Rв — рентабельність виробу (виду робіт, послуг);

Ц в — відпускна ціна одиниці продукції (виробу, ви­ду робіт, послуг) без ПДВ;

СВ — виробнича собівартість одиниці продукції.

Національними стандартами бухгалтерського обліку введено поняття "витрати діяльності підприємства". Вони вбирають у себе (згідно з П(С)БО16):

• операційні витрати;

• фінансові витрати;

• втрати від участі в капіталі;

• інші витрати;

• надзвичайні витрати.

Загальний фінансовий результат діяльності підприємства (прибуток), віднесений до сум витрат діяльності, показує загальну витратну рентабельність, тобто дає відповідь на запитання, скільки прибутку приносить кожна гривня всіх витрат, зроблених підприємством за звітний період. Цей показник обчислюється за формулою:

П

R в.д. = ──── х 100 %, де

С д.

R в.д. – рентабельність витрат діяльності;

С д. – витрати діяльності (без урахування ПДВ).