2.8 Основні напрямки покращання використання основних фондів

Успішне функціонування основних фондів залежить від того, як реалізуються екстенсивні та інтенсивні фактори; покращання їх використання. Екстенсивне поліпшення використання основних фондів передбачає, що, з одного боку, буде збільшено час роботи діючого обладнання за календарний період, а з другого, - підвищено питому вагу діючого обладнання у складі всього обладнання, яке є на підприємстві .

Важливішими напрямками збільшення часу роботи обладнання є:

 скорочення та ліквідація внутрізмінних простоїв обладнання шляхом; підвищення якості ремонтного обслуговування обладнання., своєчасного забезпечення основного виробництва робочою силою, сировиною, матеріалами, паливом, напівфабрикатами;

 скорочення денних простоїв обладнання, підвищення коефіцієнта змінності його роботи.

Важливим шляхом підвищення ефективності використання основних фондів є зменшення кількості лишнього обладнання і швидке залучення у виробництво невстановленого обладнання.

Інтенсивне поліпшення використання основних фондів передбачає підвищення ступеня завантаження обладнання за одиницю часу. Підвищення інтенсивності завантаження обладнання можна досягти модернізацією діючих машин та механізмів, встановленням оптимального режиму їх роботи. Робота при оптимальному режимі технологічного процесу забезпечує збільшення випуску продукції без зміни складу основних фондів, без росту чисельності працівників і при зниженні витрат матеріальних ресурсів на одиницю продукції.

Інтенсивність використання основних фондів підвищується також шляхом технічного вдосконалення засобів праці і вдосконалення технології виробництва, шляхом ліквідації "вузьких місць" у виробничому процесі, скорочення термінів досягнення проектної продуктивності техніки, вдосконалення наукової організації праці, виробництва та управління, використання швидкісних методів роботи, підвищення кваліфікації і професійної майстерності робітників.

Розвиток техніки і пов’язана з цим інтенсифікація процесів не обмежені. Тому не обмежені і можливості інтенсивного підвищення використання основних фондів.

У сучасник умовах з'явився ще один фактор, який зумовлює підвищення ефективності використання основних фондів. Це розвиток акціонерної форми господарювання і приватизація підприємств. У обох випадках трудовий колектив стає власником основних фондів, одержує можливість реально розпоряджатися засобами виробництва, включаючи самостійне формування виробничої структури основних фондів, а також прибутком підприємства, що дозволяє збільшити цільове інвестування.

3 Оборотні кошти підприємства

3.1 Склад оборотних коштів

Оборотні кошти - це сукупність коштів, вкладених в оборотні ви­робничі фонди та фонди обігу з метою забезпечення неперервності про­цесу виробництва та реалізації продукції.

Оборотні виробничі фонди - це частина виробничих фондів, яка повністю споживається в одноразовому процесі виробництва, поступово змінюючи натуральну форму і повністю переносячи свою вартість на со­бівартість продукції.

Оборотні виробничі фонди є важливішою частиною оборотних коштів промисловості. Вони складають в промисловості біля 70%, а в машино­будуванні і металообробці більше ніж 80% усіх оборотних коштів.

На практиці оборотні виробничі фонди поділяють на ряд груп:

І) Виробничі запаси, куди відносяться запаси сировини, основних матеріалів, палива, тари, запасних частин для ремонту машин і облад­нання, малоцінний та швидкозношуваний інструмент і господарський ін­вентар, вартістю менше 500 грн. ( незалежно від терміну служби) або із терміном служби не більше одного року; а також спеціальний інструмент та пристрої незалежно від їх вартості.

2) Незакінчене виробництво, тобто продукція, яка не закінчена виробництвом і підлягає подальшій обробці.

У складі незакінченого виробництва прийнято виділяти напівфабри­кати власного виробництва, тобто предмети праці, які повністю закін­чені в одному цеху і підлягають подальшій обробці в інших цехах того ж підприємства.

З) Витрати майбутніх періодів, тобто витрати на підготовку і осво­єння нової продукції, які є в даний момент, але будуть погашені в майбутньому.

Виробничо-господарська діяльність підприємства не обмежується тільки виробництвом продукції. Воно повинне реалізувати випущену про­дукцію, а на виручені гроші придбати нові предмети праці, щоб продов­жити виробничий процес. Тому поряд із оборотними виробничими фонда­ми у підприємств є фонди обігу, які функціонують в сфері обігу (реа­лізації).

До фондів обігу відносяться:

І) Готова продукція на складах підприємства, яка чекає реалізації.

2) Продукція відвантажена але не оплачена покупцем.

3) Вільні кошти підприємства, які числяться на розрахунковому рахунку в банку, або в касі підприємства.

4) Гроші, які знаходяться в незакінчених розрахунках з постачаль­никами і споживачами.