2.5 Амортизація основних фондів

Грошове відтворення основних фондів відбувається шляхом амортизації

Амортизація - це поступове перенесення вартості основних фондів на вироблену продукцію з метою нагромадження коштів для повного їх відтворення (реновації).

Згідно постанови КМ України "Положення про порядок визначення амортизації та віднесення амортизаційних відрахувань на витрати виробництва (обігу) від 6 вересня 1996 р. для нарахування амортизації основні фонди поділяють на такі групи:

• група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої;

• група 2 - транспортні засоби, включаючи вантажні та легкові автомобілі, меблі, конторське (офісне) обладнання, побутові електромеханічні прилади та інструменти, інформаційні системи, включаючи електронно-обчислювальні та інші машини для обробки інформації;

• група 3 - інші основні фонди.

Норма амортизації - це встановлений в плановому порядку річний відсоток погашення вартості основних фондів.

Річні норми амортизаційних відрахувань встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп на початок звітного періоду у таких розмірах: група 1 – 5%, група 2 – 25%, група 3 - ­15%.

Підприємство може самостійно прийняти рішення про прискорену амортизацію основних фондів групи 3, придбаних після 1 січня 1997 р. за такими нормами: 1-й рік – 15%; 2-й рік – 30%; 3-й рік –20%; 4-й рік - ­15%; 5-й рік – 10%; 6-й рік – 5%; 7-й рік – 5%.

Нарахування амортизаційних відрахувань на основні фонди групи І проводиться до досягнення кожним об’єктом вартості 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; груп 2,3 - до досягнення нульового значення.

Підприємства мають право протягом року віднести на витрати виробництва частину витрат на проведення усіх видів ремонту, реконструкції, модернізації, технічного переоснащення у сумі, що не перевищує 5% сукупної балансової вартості основних фондів на початок звітного року. Витрати, що перевищують згадану суму відносяться на збільшення балансової вартості основних фондів.

Деякі моменти даного положення мають недоліки, які негативно вплинуть на відтворювальні процеси. По-перше, прискорена амортизація може застосовуватись на основні фонди, які придбані після 1 січня 1997 pоку. Але у підприємств на даний час відсутні внутрішні ресурси на оновлення обладнання, тому прискорена амортизація, буде застосовуватись на незначну частку основних фондів. По-друге, балансова вартість основних фондів, введених в експлуатацію до 1 січня 1997 року визначається на рівні їх залишкової вартості, що продовжує амортизаційний період цих фондів. По-третє, індексація балансової вартості основних фондів не проводиться, якщо офіційний індекс інфляції становить 102,5%, в результаті чого амортизаційні відрахування можуть забезпечити відтворення тільки половини вартості основних фондів. По-­четверте, так як вартість діючих основних фондів (придбаних до 1 січня 1997 року), незважаючи на проведені індексації, залишається заниженою; ступінь зношення основних фондів досить великий, то їх витрати на ремонт, модернізацію, переоснащення перевищать 5% балансової вартості і зменшать ресурс амортизаційного фонду для оновлення.

У світовій практиці використовується багато різних методів нарахування амортизації. Найдосконаліша система амортизації в США. Основними методами амортизації тут є:

• система прискореного компенсування витрат;

• рівномірний обрахунок зносу;

• метод врахування цілих значень років служби;

• подвійно-понижуючий балансовий метод.

Згідно системи прискореного компенсування витрат основні фонди діляться на чотири групи, для кожної з яких встановлюється нормальний та максимальний терміни зносу (в роках), протягом яких можна списати вартість цих активів. Встановлюються річні ставки амортизації, які змінюються залежно від терміну служби. Компанія не може амортизувати обладнання понад купівельну ціну (первісну вартість), незважаючи на інфляцію.

За методом рівномірного нарахування зносу річні амортизаційні відрахування визначаються за формулою:

(2.15)

де Ф_л - ліквідаційна вартість (це вартість зношених і знятих з виробництва основних фондів, часто це ціна металолому);

Т_сл - термін служби.

Норма амортизації розраховується за формулою:

(2.16)

За методом врахування цілих значень років служби припускається, що обладнання інтенсивніше використовується або за перші роки служби, або за останні. Річні відрахування визначаються за три прийоми:

1. Додаються цілі цифри років служби.

2. Визначається дріб від ділення цілих чисел років служби на суму всіх років служби. При цьому дріб від ділення цілого значення останнього року ставиться на перше місце, передостаннього на друге і так далі.

3. Відповідний дріб для кожного року перемножується на первісну вартість обладнання, визначається сума амортизації за потрібний рік.

Цей метод можна застосувати як для прискореної, так і для сповільненої амортизації.

За подвійно-понижуючим балансовим методом фірми можуть мати норми амортизації вдвоє вищі, ніж за рівномірного відрахування. Ці норми перемножуються на балансову вартість (недоамортизовану частину) обладнання і визначаються суми амортизації за кожен рік. За цим методом ліквідаційною вартістю є недоамортизований залишок.