- •1 Підприємство в умовах ринкової економіки
- •1.1 Підприємство та його основні цілі
- •1.2 Організаційні форми виробничого підприємництва. Види підприємств
- •1. Індивідуальне підприємство
- •2 Основні фонди підприємства
- •2.1 Суть, склад і структура основних фондів
- •X. Багаторічні насадження.
- •XI. Капітальні витрати на покращення земель.
- •2.2 Методи оцінки основних фондів
- •2.3 Розрахунок середньорічної вартості та коефіцієнтів, які характеризують рух і стан основних фондів
- •2.4 Види зносу основних фондів
- •2.5 Амортизація основних фондів
- •2.6 Кругообіг основних фондів
- •2.7 Показники використання основних фондів
- •2.8 Основні напрямки покращання використання основних фондів
- •3 Оборотні кошти підприємства
- •3.1 Склад оборотних коштів
- •3.2 Кругообіг оборотних коштів
- •3.3 Структура оборотних коштів
- •3.4 Джерела формування оборотних коштів
- •3.5 Нормування оборотних коштів
- •3.6 Показники ефективності використання оборотних коштів
- •3.7 Шляхи покращання використання оборотних коштів
- •4 Капітальне будівництво
- •4.1 Склад і структура капітальних вкладень
- •4. 2 Повні, прямі та спряжені капіталовкладення
- •4.3 План капітального будівництва
- •4.4 Фінансування капітальних вкладень
- •4.5 Організаційні форми ведення капітального будівництва
- •4. 6 Інвестиційна політика
- •4.7 Шляхи підвищення ефективності капітальних вкладень
- •5 Трудові ресурси. Продуктивність праці та заробітна плата
- •5.1 Персонал підприємства, його склад та структура
- •5.2 Підготовка кадрів
- •5.3 Продуктивність праці та значення її підвищення
- •5.4 Показники продуктивності праці
- •5.5 Виявлення та оцінка резервів росту продуктивності праці на підприємстві
- •Суть та принципи організації заробітної плати на підприємстві
- •5.7 Тарифна система
- •5.8 Форми та системи заробітної плати
- •5.9 Безтарифна система оплати праці
- •6 Витрати підриємств
- •6.1 Поняття собівартості продукції та значення її зниження
- •6.2 Класифікація витрат
- •6.3 Структура собівартості в машинобудуванні
- •6.4 Види собівартості
- •6.5 Методи обліку витрат на виробництво
- •6.6 Показники, які характеризують собівартість продукції та її зміни
- •6.7 Шляхи зниження собівартості продукції
- •7 Ціноутворення в умовах ринку
- •7.1 Встановлення цін в сучасних умовах
- •7.2 Ціноутворення на різних типах ринків
- •7.3 Встановлення ціни на новий товар
- •Підходи до ціноутворення на товари та послуги, які вже існують на ринку. Види цін.
- •7.5 Встановлення ціни "рівноваги"
- •300 Ціна «рівноваги»
- •200 Крива попиту
- •7.6 Методика розрахунку ціни в умовах ринку
- •7.6.1 Вибір мети ціноутворення
- •7.6.2 Визначення попиту
- •7.6.3 Оцінка витрат
- •7.6.4 Аналіз цін та товарів конкурентів
- •7.6.5 Вибір методу ціноутворення
- •1 4 Обсяг продажу
- •8 Зона
- •200 400 600 800 1000 1200 1400 Обсяг продажу (шт)
- •7.6.6 Встановлення кінцевої ціни
6.3 Структура собівартості в машинобудуванні
Класифікація витрат на виробництво продукції дозволяє визначити структуру собівартості. Під структурою собівартості продукції машинобудування розуміють співвідношення окремих витрат у повній собівартості продукції.
Структура собівартості зумовлена специфічними особливостями роботи кожної галузі - обсягом виробництва, ступенем автоматизації, характером технологічних процесів, сировини. У залежності від того, який елемент переважає в собівартості прийнято розрізняти матеріалоємні, паливоємні, енергоємні, фондоємні та трудоємні галузі. Така класифікація вказує, в якому напрямку і за рахунок яких витрат повинно досягатися зниження собівартості.
Машинобудування відноситься до трудоємних і матеріалоємних галузей, тобто в порівнянні із середніми даними в промисловості в цілому воно характеризується великою питомою вагою заробітної плати з відрахуваннями на соціальні заходи і трохи меншими, але досить високими витратами на сировину і матеріали. Це пов’язане з особливостями машинобудівного виробництва. Кожен виріб машинобудування - це складна s трудоємна продукція, яка вимагає високої кваліфікації робітників. Номенклатура виробленої продукції різноманітна і підготовка її зв’язана з великими витратами праці на проектування машин, розробку та виготовлення оснащення та інструменту.
6.4 Види собівартості
За етапами формування витрат в залежності від ступеню готовності продукції до реалізації розрізнюють собівартість технологічну, цехову, виробничу та повну (комерційну).
Для економічної оцінки варіантів нової техніки і вибору найефективнішого з них розраховується технологічна собівартість, яка являє собою суму витрат даного цеху, безпосередньо пов’язаних з виконанням технологічних операцій.
Цехова собівартість включає всі витрати цеху на виробництво даного виду продукції, тобто витрати на основні та допоміжні матеріали, паливо, енергію, заробітну плату виробничих робітників, витрати на утримання та експлуатацію обладнання та цехові витрати.
Виробнича собівартість - це загальні витрати підприємства на виробництво даного виду продукції. Вона складається із цехової собівартості та загальнозаводських витрат.
Повна (комерційна) собівартість - це витрати на виробництво і реалізацію продукції. Вона включає виробничу собівартість та позавиробничі витрати.
Необхідно розрізняти індивідуальну і середньогалузеву собівартість. В умовах виробництва певного виду продукції на декількох підприємствах за індивідуальну собівартість приймається повна собівартість продукції на кожному окремому підприємстві-виробнику. Вона показує рівень організації виробництва, автоматизації та механізації, спеціалізації та концентрації, які неоднакові на різних підприємствах однієї галузі.
Середньогалузева собівартість визначається як середня зважена величина із індивідуальних собівартостей даного виду продукції. Вона показує середній в галузі рівень техніки, організації виробництва, продуктивності праці та прогресивних норм витрачання матеріальних ресурсів.
Собівартість може бути плановою і звітною (фактичною).
Планова собівартість розраховується на основі прогресивних норм витрачання сировини, матеріалів, палива, енергії, транспортно-заготівельних витрат, технічних норм використання робочого часу, обладнання, економії витрат на управління і обслуговування виробництва.
Звітна (фактична) собівартість продукції визначається фактичними витратами на виробництво і реалізацію продукції, фактичні витрати можуть бути нижчі або вищі планових. Причинами відхилень фактичних витрат від планових можуть бути покращання чи погіршення рівня використання основних і допоміжних матеріалів, основних фондів, ріст продуктивності праці тощо.