- •1 Підприємство в умовах ринкової економіки
- •1.1 Підприємство та його основні цілі
- •1.2 Організаційні форми виробничого підприємництва. Види підприємств
- •1. Індивідуальне підприємство
- •2 Основні фонди підприємства
- •2.1 Суть, склад і структура основних фондів
- •X. Багаторічні насадження.
- •XI. Капітальні витрати на покращення земель.
- •2.2 Методи оцінки основних фондів
- •2.3 Розрахунок середньорічної вартості та коефіцієнтів, які характеризують рух і стан основних фондів
- •2.4 Види зносу основних фондів
- •2.5 Амортизація основних фондів
- •2.6 Кругообіг основних фондів
- •2.7 Показники використання основних фондів
- •2.8 Основні напрямки покращання використання основних фондів
- •3 Оборотні кошти підприємства
- •3.1 Склад оборотних коштів
- •3.2 Кругообіг оборотних коштів
- •3.3 Структура оборотних коштів
- •3.4 Джерела формування оборотних коштів
- •3.5 Нормування оборотних коштів
- •3.6 Показники ефективності використання оборотних коштів
- •3.7 Шляхи покращання використання оборотних коштів
- •4 Капітальне будівництво
- •4.1 Склад і структура капітальних вкладень
- •4. 2 Повні, прямі та спряжені капіталовкладення
- •4.3 План капітального будівництва
- •4.4 Фінансування капітальних вкладень
- •4.5 Організаційні форми ведення капітального будівництва
- •4. 6 Інвестиційна політика
- •4.7 Шляхи підвищення ефективності капітальних вкладень
- •5 Трудові ресурси. Продуктивність праці та заробітна плата
- •5.1 Персонал підприємства, його склад та структура
- •5.2 Підготовка кадрів
- •5.3 Продуктивність праці та значення її підвищення
- •5.4 Показники продуктивності праці
- •5.5 Виявлення та оцінка резервів росту продуктивності праці на підприємстві
- •Суть та принципи організації заробітної плати на підприємстві
- •5.7 Тарифна система
- •5.8 Форми та системи заробітної плати
- •5.9 Безтарифна система оплати праці
- •6 Витрати підриємств
- •6.1 Поняття собівартості продукції та значення її зниження
- •6.2 Класифікація витрат
- •6.3 Структура собівартості в машинобудуванні
- •6.4 Види собівартості
- •6.5 Методи обліку витрат на виробництво
- •6.6 Показники, які характеризують собівартість продукції та її зміни
- •6.7 Шляхи зниження собівартості продукції
- •7 Ціноутворення в умовах ринку
- •7.1 Встановлення цін в сучасних умовах
- •7.2 Ціноутворення на різних типах ринків
- •7.3 Встановлення ціни на новий товар
- •Підходи до ціноутворення на товари та послуги, які вже існують на ринку. Види цін.
- •7.5 Встановлення ціни "рівноваги"
- •300 Ціна «рівноваги»
- •200 Крива попиту
- •7.6 Методика розрахунку ціни в умовах ринку
- •7.6.1 Вибір мети ціноутворення
- •7.6.2 Визначення попиту
- •7.6.3 Оцінка витрат
- •7.6.4 Аналіз цін та товарів конкурентів
- •7.6.5 Вибір методу ціноутворення
- •1 4 Обсяг продажу
- •8 Зона
- •200 400 600 800 1000 1200 1400 Обсяг продажу (шт)
- •7.6.6 Встановлення кінцевої ціни
3.2 Кругообіг оборотних коштів
Оборотні кошти підприємств постійно знаходяться в русі, здійснюючи кругообіг, в процесі якого вони проходять три основні стадії, змінюючи свою матеріальну форму.
На першій стадії підприємство купує необхідні для його неперервної роботи сировину, матеріали, паливо і т.д. На цій стадії, яку позначимо Г - ВЗ, гроші (Г) перетворюються у виробничі запаси (ВЗ) і переходять із сфери обігу в сферу виробництва.
На другій стадії предмети праці (ВЗ) запускаються безпосередньо у виробництво (В) і розподіляються на всіх його фазах у вигляді незакінченого виробництва, напівфабрикатів, інструментів та малоцінної оснастки та інвентарю, витрат на освоєння продукції і, на кінець, закінчених виробів у виробництві (ГВ). ВЗ - В – ГВ.
На третій стадії готові вироби реалізуються підприємством. У результаті оборотні кошти із сфери виробництва переходять у сферу обігу, виступаючи поступово у виді готових виробів на складі, продукції відвантаженої споживачу (товари відвантажені), коштів, зайнятих в розрахунках із споживачами і, нарешті; гроші. ГВ – Г’.
Раціональне використання оборотних коштів на цій стадії у великій мірі залежить від чіткої роботи збутових і фінансових органів підприємств, а також банків.
Закінчення кругообігу оборотних коштів означає не тільки закінчення процесу виготовлення виробу, але і його реалізацію, тобто своєчасне поступлення грошей за реалізовану продукцію. Ці кошти знову використовуються підприємством для придбання предметів праці і запуску їх у виробництво.
Таким чином, кругообіг оборотних коштів можна показати на схемі:
Г - ВЗ . . .- В - . . .ГВ – Г’
Час, протягом якого оборотні кошти здійснюють повний кругообіг, тобто проходять період виробництва і період реалізації, називається періодом обігу оборотних коштів.
Період обігу оборотних коштів - це середній показник, який характеризує середню швидкість руху засобів на підприємстві. Він не співпадає із середнім терміном виробництва і реалізації певних видів продукції.
Неспівпадання обігу коштів та обігу матеріальних цінностей в процесі виробництва і реалізації продукції є результатом ряду обставин, а саме:
І) оплата за поставлені матеріали, вироби, може бути раніше (або пізніше) ніж вони поступили у виробництво;
2) частина витрат, викликаних освоєнням нових виробів в минулі роки, може компенсуватися в даному році, при цьому має місце обіг коштів, не пов’язаний з обігом матеріальних цінностей даного року;
З) відбувається затримка в оплаті рахунків відвантаженої продукції понад встановлений термін, виникають інші види дебіторської заборгованості .
Головним завданням організації оборотних коштів є забезпечення неперервності процесу виробництва і реалізації продукції з найменшим розміром оборотних коштів. Це означає, що. оборотні кошти підприємства розподілені на всіх стадіях кругообігу, знаходячись у відповідній матеріальній формі і мінімальному, але достатньому обсязі.
3.3 Структура оборотних коштів
Структурою оборотних коштів називають кількісне співвідношення окремих елементів у загальному обсязі оборотних коштів, яке виражається у відсотках до їх підсумку.
Вона залежить від багатьох факторів, пов’язаних із характером виробництва, умовами постачання і збуту та організацією фінансової роботи і розрахунків. Тому структура, оборотних коштів галузей промисловості дуже різна і відбиває специфічні особливості виробництва і умови її реалізації.
Загальною характерною особливістю структури оборотних коштів галузей промисловості є їх раціональний розподіл по фазах кругообігу. Вони використовуються ефективніше тоді, коли більша їх частина зайнята у сфері виробництва. Перебування оборотних коштів у сфері обігу - лише необхідна умова безперервності процесу відтворення; проте ця частина коштів не бере безпосередньої участі у створенні вартості виготовленої продукції. За розрахунками багаторічних середніх величин, зокрема на промислових підприємствах України, частка оборотних коштів у сфері виробництва становить 72% (у тому числі на виробничі запаси та незакінчене виробництво припадає відповідно 48 та 20%), а у сфері обігу - 28% (з них біля 17% - вартість готової продукції, а 6% - грошові кошти).
Особливістю структури машинобудування є те, що частка оборотних коштів, зайнятих у виробничих запасах, нижча, а у незакінченому виробництві вища, ніж в середньому у промисловості. Це пояснюється тривалішим виробничим циклом виготовлення виробів у машинобудуванні в порівнянні із середнім циклом виробництва продукції в промисловості.
Вищий ступінь технічного оснащення в машинобудуванні в порівняні з іншими галузями промисловості дає відносно високу частку в структурі оборотних коштів малоцінного та швидкозношуваного інструменту і інвентаря та технологічної оснастки.
