- •Дисципліна «Охорона праці та безпека життєдіяльності»
- •Тема 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •Зв’язок курсу "Безпека життєдіяльності" з навчальними дисциплінами та практикою життєвого досвіду;
- •1.1. Безпека життєдіяльності як категорія
- •1.2. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності
- •1.3. Ризик як оцінка небезпеки
- •Література
- •1.1. Безпека життєдіяльності як категорія
- •1.1.1. Наукові засади безпеки життєдіяльності
- •1.1.2. Основні поняття та визначення у безпеці життєдіяльності
- •1.1.3. Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих
- •1.2. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності
- •1.2.1. Системно-структурний підхід та системний аналіз —методологічна основа безпеки життєдіяльності
- •1.2.2. Система «людина - життєве середовище» та її компоненти
- •1.2.3. Рівні системи «людина - життєве середовище»
- •Дисципліна «Охорона праці та безпека життєдіяльності»
- •Тема 2. Ризик як оцінка небезпеки
- •Характеристики та оцінки небезпек;
- •Література
- •2.2. Оцінка ризику небезпеки
- •2.3. Концепція прийнятного (допустимого) ризику
- •Витрати па безпеку
- •2.4. Управління ризиком
- •Дисципліна «Охорона праці та безпека життєдіяльності»
- •Тема 3. Людина як елемент системи «людина - життєве середовище»
- •3.1. Середовище життєдіяльності людини
- •3.2. Медико – біологічні та соціальні проблеми здоров’я
- •Література
- •3.1. Середовище життєдіяльності людини
- •3.1.1. Природне середовище
- •3.1.2. Техносфера
- •3.1.3. Ноосфера
- •3.1.4. Соціально-політичне середовище
- •3.2. Медико – біологічні та соціальні проблеми здоров’я
- •3.2.1. Основні визначення здоров’я
- •3.2.2. Вплив негативних факторів на здоров'я людини
- •Дисципліна «Охорона праці та безпека життєдіяльності»
- •Тема 4. Природні небезпеки. Небезпечні фактори проживання на селі
- •Література
- •4.1. Природні небезпеки
- •4.2. Літосферні стихійні лиха
- •4.2.1. Виверження вулканів
- •4.2.2. Землетруси
- •4.2.3. Зсуви
- •4.3. Гідросферні стихійні лиха
- •4.3.1. Повені
- •4.3.2. Снігові лавини
- •4.4. Атмосферні стихійні лиха
- •4.4.1. Урагани
- •4.4.2. Смерчі
- •4.4.3. Природні пожежі
- •Дисципліна «Охорона праці та безпека життєдіяльності»
- •Тема 5. Небезпеки техногенного характеру. Сільськогосподарське виробниче середовище
- •Література
- •5.1. Небезпеки техногенного характеру
- •5.2. Антропогенний вплив на навколишнє середовище
- •5.3. Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин
- •5.4. Аварії на транспорті
- •5.4.1. Автомобільний транспорт
- •5.4.2. Повітряний транспорт
- •5.4.3. Залізничний транспорт
- •5.4.4. Морський транспорт
- •5.5. Пожежі та вибухи
- •Комбіновані небезпеки
- •5.6.1. Парниковий ефект
- •5.6.2. Порушення озонового шару
- •5.6.3. Кислотні опади
- •5.6.4. Виникнення пустель
- •Дисципліна «Охорона праці та безпека життєдіяльності»
- •Тема 6. Соціально-полічні небезпеки
- •6.1. Соціально – політичні небезпеки
- •6.2. Природно – соціальні небезпеки
- •6.3. Соціально – природні небезпеки
- •Література
- •6.1. Соціально – політичні небезпеки
- •6.1.1.Соціально-політичне середовище
- •6.1.2. Конфлікти
- •6.1.4. Тероризм
- •6.1.5. Злочинність
- •6.2. Природно-соціальні небезпеки
- •6.2.1. Соціальні хвороби
- •6.2.2. Грип
- •5.2.3. Вірусний гепатит
- •6.2.4. Туберкульоз
- •6.2.5. Харчові захворювання
- •6.2.6. Захворювання, які передаються статевим шляхом
- •6.2.7 Онкологічні захворювання.
- •6.2.8. Синдром набутого імунодифіциту
- •6.3. Соціально-природні небезпеки
- •6.3.1. Алкоголізм
- •6.3.2. Тютюнокуріння
- •6.3.3. Наркотики та наркоманія
4.2.2. Землетруси
Щорічно вчені фіксують близько 1 млн. сейсмічних і мікросейсмічних коливань, 100 тис. з яких відчуваються людьми та 1000 завдають значних збитків.
і місця, в яких стикаються між собою тектонічні плити (з них складається земна кора), є сейсмічно небезпечними зонами, тобто рух плит уздовж їхніх границь супроводжується землетрусами. Землетруси з особливо важкими наслідками відбуваються там, де дві тектонічні плити не просто труться одна об одну, а зіштовхуються. Не причина найбільш руйнівних землетрусів. Вчені геофізики виділили два головних сейсмопояси: Середземноморський, що охоплює південь Євразії від Португалії до Малайського архіпелагу, та Тихоокеанський, що оперезує береги Тихого океану. Вони включають молоді гірські пояси: Альпи, Апенніни, Карпати, Кавказ, Гімалаї, Крим, Кордильєри, Анди, а також рухомі зони підводних океанів материків. Землетрус — це сильні коливання земної кори, викликані тектонічними причинами, які призводять до руйнування споруд, пожеж та людських жертв.
Гіпоцентр, або осередок землетрусу, — місце, де зсуваються гірські породи.
Епіцентр — точка на поверхні землі, що знаходиться прямо над гіпоцентром.
Коливання земної кори передається сейсмічними хвилями. Найсильніші вони в гіпоцентрі. З віддаленням від нього хвилі слабшають.
Для реєстрації землетрусів зроблено дві шкали.
До 30-х років XX ст. сила землетрусу вимірювалась спричиненими збитками — за так званою шкалою Меркаллі. Зараз для визначення сили землетрусу користуються більш досконалим засобом. Ідею подав 1935 р. американський сейсмолог Ч. Ріхтер. Він запропонував визначати силу землетрусу за 12-бальною шкалою. Нульова позначка на сейсмографі означає абсолютний спокій грунту, один бал вказує на слабкий підземний поштовх, кожний наступний бал позначає поштовх в 10 разів сильніший за попередній. Так, 9-бальний землетрус в 10 разів сильніший за 8-бальний, в 100 разів перевищує 7-бальний і, нарешті, в 100 мільйонів разів сильніший за коливання земної кори силою в один бал.
В Україні сейсмічно небезпечними районами є Карпати та гірський Крим. У минулому тут відбувалися руйнівні землетруси силою 6-8 балів (наприклад, Ялтинський землетрус 1927 р.). Центральні райони України належать до сейсмічно спокійних, хоча й тут інколи реєструються підземні поштовхи, що докочуються з районів Карпат і гір Вранча (Румунія). Так, 1977 р. підчас землетрусу у східній частині Карпат (епіцентр знаходився в Румунії), сейсмічні хвилі досягли Львова, Рівного, Києва і навіть Москви.
Деякі рекомендації щодо правил поведінки в умовах небезпеки землетрусу:
При землетрусі грунт відчутно коливається відносно недовгий час — тільки декілька секунд, найдовше — хвилину при дуже сильному землетрусі. Ці коливання неприємні, можуть викликати переляк. Тому дуже важливо зберігати спокій. Якщо відчувається здригання грунту чи будинку, слід реагувати негайно, пам’ятаючи, що найбільш небезпечні є предмети, які падають.
Перебуваючи у приміщенні, слід негайно зайняти безпечне місце. Це отвори капітальних внутрішніх стін (наприклад, відчинити двері з квартири), кути, утворені ними. Можна заховатись під балками каркасу, під несучими колонами, біля внутрішньої капітальної стіни, під ліжком чи столом. Слід пам'ятати, що найчастіше завалюються зовнішні стіни будинків. Необхідно триматися подалі від вікон та важких предметів, які можуть перекинутися чи зрушити з місця.
Не слід вибігати з будинку, оскільки уламки, які падають вздовж стін, є серйозною небезпекою. Безпечніше перечекати поштовх там, де він вас застав, і, лише дочекавшись його закінчення, перейти у безпечне місце.
Перебуваючи всередині багатоповерхового будинку, не поспішайте до ліфтів чи сходів. Сходові прольоти та ліфти часто обвалюються під час землетрусу.
Після припинення поштовхів потрібно терміново вийти на вулицю, відійти від будівель на відкрите місце, щоб уникнути ударів уламків, які падають.
Перебуваючи в автомобілі, що рухається, слід повільно загальмувати подалі від високих будинків, мостів чи естакад. Необхідно залишатись в машині до припинення поштовхів.
Опинившись у завалі, слід спокійно оцінити становище, надати собі першу допомогу, якщо вона потрібна. Необхідно надати допомогу тим, хто її потребує. Важливо подбати про встановлення зв'язку з тими, хто перебуває зовні завалу (голосом, стуком). Людина може зберігати життєздатність (без води і їжі) понад два тижні.