- •Дисципліна «Охорона праці та безпека життєдіяльності»
- •Тема 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •Зв’язок курсу "Безпека життєдіяльності" з навчальними дисциплінами та практикою життєвого досвіду;
- •1.1. Безпека життєдіяльності як категорія
- •1.2. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності
- •1.3. Ризик як оцінка небезпеки
- •Література
- •1.1. Безпека життєдіяльності як категорія
- •1.1.1. Наукові засади безпеки життєдіяльності
- •1.1.2. Основні поняття та визначення у безпеці життєдіяльності
- •1.1.3. Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих
- •1.2. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності
- •1.2.1. Системно-структурний підхід та системний аналіз —методологічна основа безпеки життєдіяльності
- •1.2.2. Система «людина - життєве середовище» та її компоненти
- •1.2.3. Рівні системи «людина - життєве середовище»
- •Дисципліна «Охорона праці та безпека життєдіяльності»
- •Тема 2. Ризик як оцінка небезпеки
- •Характеристики та оцінки небезпек;
- •Література
- •2.2. Оцінка ризику небезпеки
- •2.3. Концепція прийнятного (допустимого) ризику
- •Витрати па безпеку
- •2.4. Управління ризиком
- •Дисципліна «Охорона праці та безпека життєдіяльності»
- •Тема 3. Людина як елемент системи «людина - життєве середовище»
- •3.1. Середовище життєдіяльності людини
- •3.2. Медико – біологічні та соціальні проблеми здоров’я
- •Література
- •3.1. Середовище життєдіяльності людини
- •3.1.1. Природне середовище
- •3.1.2. Техносфера
- •3.1.3. Ноосфера
- •3.1.4. Соціально-політичне середовище
- •3.2. Медико – біологічні та соціальні проблеми здоров’я
- •3.2.1. Основні визначення здоров’я
- •3.2.2. Вплив негативних факторів на здоров'я людини
- •Дисципліна «Охорона праці та безпека життєдіяльності»
- •Тема 4. Природні небезпеки. Небезпечні фактори проживання на селі
- •Література
- •4.1. Природні небезпеки
- •4.2. Літосферні стихійні лиха
- •4.2.1. Виверження вулканів
- •4.2.2. Землетруси
- •4.2.3. Зсуви
- •4.3. Гідросферні стихійні лиха
- •4.3.1. Повені
- •4.3.2. Снігові лавини
- •4.4. Атмосферні стихійні лиха
- •4.4.1. Урагани
- •4.4.2. Смерчі
- •4.4.3. Природні пожежі
- •Дисципліна «Охорона праці та безпека життєдіяльності»
- •Тема 5. Небезпеки техногенного характеру. Сільськогосподарське виробниче середовище
- •Література
- •5.1. Небезпеки техногенного характеру
- •5.2. Антропогенний вплив на навколишнє середовище
- •5.3. Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин
- •5.4. Аварії на транспорті
- •5.4.1. Автомобільний транспорт
- •5.4.2. Повітряний транспорт
- •5.4.3. Залізничний транспорт
- •5.4.4. Морський транспорт
- •5.5. Пожежі та вибухи
- •Комбіновані небезпеки
- •5.6.1. Парниковий ефект
- •5.6.2. Порушення озонового шару
- •5.6.3. Кислотні опади
- •5.6.4. Виникнення пустель
- •Дисципліна «Охорона праці та безпека життєдіяльності»
- •Тема 6. Соціально-полічні небезпеки
- •6.1. Соціально – політичні небезпеки
- •6.2. Природно – соціальні небезпеки
- •6.3. Соціально – природні небезпеки
- •Література
- •6.1. Соціально – політичні небезпеки
- •6.1.1.Соціально-політичне середовище
- •6.1.2. Конфлікти
- •6.1.4. Тероризм
- •6.1.5. Злочинність
- •6.2. Природно-соціальні небезпеки
- •6.2.1. Соціальні хвороби
- •6.2.2. Грип
- •5.2.3. Вірусний гепатит
- •6.2.4. Туберкульоз
- •6.2.5. Харчові захворювання
- •6.2.6. Захворювання, які передаються статевим шляхом
- •6.2.7 Онкологічні захворювання.
- •6.2.8. Синдром набутого імунодифіциту
- •6.3. Соціально-природні небезпеки
- •6.3.1. Алкоголізм
- •6.3.2. Тютюнокуріння
- •6.3.3. Наркотики та наркоманія
5.2. Антропогенний вплив на навколишнє середовище
Найбільший «внесок» в забруднення навколишнього середовища вносять теплові електростанції, металургійні й хімічні заводи. На частку теплових електростанцій припадає 35% сумарного забруднення води і 46% повітря. Вони викидають сполуки сірки, вуглецю та азоту, споживають велику кількість води: для отримання однієї кВт години електроенергії теплові електростанції витрачають близько 3л води, атомні — ще більше: 6-8л. Стічні води теплових електростанцій забруднені й мають високу температуру, що стає причиною не тільки хімічного, а й теплового забруднення.
Металургійні підприємства відрізняються високим споживанням ресурсів і великою кількістю відходів, серед яких пил, оксид вуглецю, сірчаний газ. коксовий газ, фенол, сірководень, вуглеводні (в тому числі бензопірен). Металургійна промисловість споживає багато води, яка забруднюється в процесі виробництва.
Різноманітними видами виробництва характеризується хімічна промисловість. Найбільш небезпечними є виробництво аміаку, кислот, анілінових фарб, фосфорних добрив, хлору, пестицидів, синтетичного каучуку, каустичної соди, ртуті, карбіду кальцію, фтору.
Сильно забруднюють атмосферу автомобілі. Автомобільний транспорт (у світі налічується більше 600 млн автомобілів) дає 70-90% забруднень у містах. Якщо врахувати, що в містах мешкає більше половини населення Землі, то стане зрозумілим вирішальне значення автотранспорту щодо безпосереднього впливу на людей.
У викидних газах автомобілів переважають оксид вуглецю, діоксид азоту, свинець, токсичні вуглеводні (бензол, толуол, ксилол та ін.). Взаємодія вуглеводнів та оксидів азоту при високій температурі призводить до утворення озону.
Значне забруднення дає целюлозно-паперова промисловість. За об'ємом забруднених стоків вона посідає перше місце (більше 15%). В стічних водах підприємств цієї промисловості налічується більше 500 компонентів, причому ГДК визначені лише для 55. Найбільшу небезпеку становлять сполуки сірки та хлору, розчинена органіка.
Досить значна кількість забруднювальних речовин потрапляє в природне середовище в процесі сіьськогосподарської діяльності. Найбільших збитків завдає застосування пестицидів — щорічно у світі їх використовують 4 млн т, але врешті-решт лише один їх відсоток досягає мети, тобто впливає безпосередньо на шкідників спьськогосподарських культур. Решта впливає на інші організми, вимивається в грунти та водоймища, розвіюється вітром. Ефективність застосування пестицидів постійно знижується через звикання до них шкідників, тому, щоб досягнути попередніх результатів, необхідна все більша їх кількість. При розпаданні пестицидів в грунті, воді, рослинах часто утворюються більш стійкі і токсичні метаболіти. Щорічно у світі стається 0,5 млн випадків отруєння пестицидами.
Значне забруднення грунтів, а як наслідок — сільськогосподарських культур, пов’язане з використанням мінеральних добрив. Щорічно у світі на поля вноситься 400-500мін т мінеральних добрив.
Великі забруднення дають тваринницькі комплекси: в навколишнє середовище потрапляють гній, залишки силосу і кормових добавок, в яких досить часто містяться сальмонели та яйця гельмінтів.
