- •Дисципліна «Охорона праці та безпека життєдіяльності»
- •Тема 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •Зв’язок курсу "Безпека життєдіяльності" з навчальними дисциплінами та практикою життєвого досвіду;
- •1.1. Безпека життєдіяльності як категорія
- •1.2. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності
- •1.3. Ризик як оцінка небезпеки
- •Література
- •1.1. Безпека життєдіяльності як категорія
- •1.1.1. Наукові засади безпеки життєдіяльності
- •1.1.2. Основні поняття та визначення у безпеці життєдіяльності
- •1.1.3. Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих
- •1.2. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності
- •1.2.1. Системно-структурний підхід та системний аналіз —методологічна основа безпеки життєдіяльності
- •1.2.2. Система «людина - життєве середовище» та її компоненти
- •1.2.3. Рівні системи «людина - життєве середовище»
- •Дисципліна «Охорона праці та безпека життєдіяльності»
- •Тема 2. Ризик як оцінка небезпеки
- •Характеристики та оцінки небезпек;
- •Література
- •2.2. Оцінка ризику небезпеки
- •2.3. Концепція прийнятного (допустимого) ризику
- •Витрати па безпеку
- •2.4. Управління ризиком
- •Дисципліна «Охорона праці та безпека життєдіяльності»
- •Тема 3. Людина як елемент системи «людина - життєве середовище»
- •3.1. Середовище життєдіяльності людини
- •3.2. Медико – біологічні та соціальні проблеми здоров’я
- •Література
- •3.1. Середовище життєдіяльності людини
- •3.1.1. Природне середовище
- •3.1.2. Техносфера
- •3.1.3. Ноосфера
- •3.1.4. Соціально-політичне середовище
- •3.2. Медико – біологічні та соціальні проблеми здоров’я
- •3.2.1. Основні визначення здоров’я
- •3.2.2. Вплив негативних факторів на здоров'я людини
- •Дисципліна «Охорона праці та безпека життєдіяльності»
- •Тема 4. Природні небезпеки. Небезпечні фактори проживання на селі
- •Література
- •4.1. Природні небезпеки
- •4.2. Літосферні стихійні лиха
- •4.2.1. Виверження вулканів
- •4.2.2. Землетруси
- •4.2.3. Зсуви
- •4.3. Гідросферні стихійні лиха
- •4.3.1. Повені
- •4.3.2. Снігові лавини
- •4.4. Атмосферні стихійні лиха
- •4.4.1. Урагани
- •4.4.2. Смерчі
- •4.4.3. Природні пожежі
- •Дисципліна «Охорона праці та безпека життєдіяльності»
- •Тема 5. Небезпеки техногенного характеру. Сільськогосподарське виробниче середовище
- •Література
- •5.1. Небезпеки техногенного характеру
- •5.2. Антропогенний вплив на навколишнє середовище
- •5.3. Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин
- •5.4. Аварії на транспорті
- •5.4.1. Автомобільний транспорт
- •5.4.2. Повітряний транспорт
- •5.4.3. Залізничний транспорт
- •5.4.4. Морський транспорт
- •5.5. Пожежі та вибухи
- •Комбіновані небезпеки
- •5.6.1. Парниковий ефект
- •5.6.2. Порушення озонового шару
- •5.6.3. Кислотні опади
- •5.6.4. Виникнення пустель
- •Дисципліна «Охорона праці та безпека життєдіяльності»
- •Тема 6. Соціально-полічні небезпеки
- •6.1. Соціально – політичні небезпеки
- •6.2. Природно – соціальні небезпеки
- •6.3. Соціально – природні небезпеки
- •Література
- •6.1. Соціально – політичні небезпеки
- •6.1.1.Соціально-політичне середовище
- •6.1.2. Конфлікти
- •6.1.4. Тероризм
- •6.1.5. Злочинність
- •6.2. Природно-соціальні небезпеки
- •6.2.1. Соціальні хвороби
- •6.2.2. Грип
- •5.2.3. Вірусний гепатит
- •6.2.4. Туберкульоз
- •6.2.5. Харчові захворювання
- •6.2.6. Захворювання, які передаються статевим шляхом
- •6.2.7 Онкологічні захворювання.
- •6.2.8. Синдром набутого імунодифіциту
- •6.3. Соціально-природні небезпеки
- •6.3.1. Алкоголізм
- •6.3.2. Тютюнокуріння
- •6.3.3. Наркотики та наркоманія
6.3.2. Тютюнокуріння
Сьогодні смертність населення України визначається перед усім неінфекційними захворюваннями, тісно пов’язаними з широким розповсюдженням факторів ризику, які характерні для поведінки людини. Серед них тютюнокуріння – основна причина передчасної смерті, якій можна запобігти. Тютюн – фактор ризику більш ніж 25 хвороб.
За оцінками ВООЗ біля третини дорослого населення світу, серед яких 200 мільйонів є жінки, курять. Кожного року в світі тютюн викликає 3,5 мільйонів смертей, або 1000 щодня. За прогнозами глобальна “епідемія” куріння забере життя 250 мільйонів сучасних дітей та підлітків.
Україна випереджає більшість країн Європи за кількістю курців. У нас курять 12 мільйонів громадян – це 40% населення працездатного віку. З них 3,6 мільйонів жінок і 8,4 мільйонів чоловіків. Курить кожна третя – четверта жінка репродуктивного віку (20 – 39) років. За даними ВООЗ, ця шкідлива звичка викликає в Україні 100 – 110 тисяч смертей.
Тяжкі захворювання спостерігаються не відразу, вони виникають поступово й непомітно. Коли ж зміни в організмі стають очевидними, тобто з’являються різні хронічні захворювання, люди пояснюють це чим завгодно, тільки не курінням, оскільки від початку систематичного вживання тютюну до появи перших ознак хвороби минає більш – менш тривалий строк.
Нікотин – одна з найсильніших рослинних отрут, основна складова тютюнового диму. Отруйність нікотині відчув кожний, хто взяв в у рот першу в житті цигарку або сигарету. Ніхто не може докурити першої сигарети до кінця цьому заважають запаморочення та нудота. Поступово організм пристосовується до нікотину, і куріння не викликає таких неприємних відчуттів, хоча отруєння організму триває.
Шкідлива дія тютюну не обмежується нікотином. До складу тютюнового диму входить близько 30 отруйних речовин: аміак, синильна кислота, сірководень, чадний газ, радіоактивні речовини, тютюновий дьоготь та інші.
Вчені встановили, що куріння збільшує ризик захворювання на рак легенів та сприяє появі злоякісних новоутворень інших органів: язика, гортані, стравоходу, сечового міхура.
У жінок які курять, недоношені та мертві діти народжуються в 2-3 рази частіше, ніж у тих, що не курять, а новонароджені діти здебільшого мають масу тіла 100-200 грам меншу.
Згубна дія тютюну не обмежується змінами в організмі курця. В закритому приміщенні під час куріння скупчується велика кількість тютюнового диму. Перебуваючи в цьому приміщенні, його вдихають і люди, які не курять. Підраховано, що людина, яка перебуває протягом години в накуреному приміщенні, вдихає стільки тютюнового диму, мовби викурила чотири сигарети. Слід зазначити, що пасивний курець потрапляє в такий же стан, що й курець. У людини, яка довгий час перебувала в накуреному приміщенні, з’являються ознаки нікотинового отруєння: виникає головній біль, нудота, кволість.
Відмова від тютюну в будь-якому віці дає суттєві переваги. А ті хто кинув курити до 30-35 років ймовірно можуть мати тривалість життя майже таку саму, як і ті, хто ніколи не курив.
Загальновизнано, що покинути курити досить непросто. І все ж зробити це необхідно. Психіатри стверджують – люди курять не тому, що хочуть курити, а тому, що не можуть припинити.